Рішення

від 10.06.2019 по справі 907/668/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.06.2019 м. Ужгород Справа № 907/668/18

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

секретаря судового засідання Лазар С.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, м. Київ від імені якого діє Закарпатська філія Концерну РРТ, м. Ужгород (далі - позивач, концерн РРТ)

до товариства з обмеженою відповідальністю Орант - ЛТД , м. Рівне (далі - відповідач-1, товариство Орант-ЛТД)

до малого приватного підприємства ФАКТОР м. Чернівці (далі - відповідач-2, підприємство Фактор)

про відшкодування збитків на суму 431778,00 грн., завданих внаслідок недоліків роботи та недоліків використаних матеріалів

представники :

позивача - Гірич В.В., директор, Драпайло М.В., представник за довіреністю;

відповідача-1 - Гергелюк В.П., директор, Бойков О.Г., представник за довіреністю (в режимі відеоконференції)

відповідача-2 - не з`явився

Позивач звернувся до суду з наведеними вимогами до відповідача-1, посилаючись на те, що останній як генпідрядник за договором допустив недоліки при виконанні робіт з реконструкції лінії електропередач (ЛЕП), використавши неякісні будівельні матеріали (дерев`яні опори). Внаслідок наведеного позивач був змушений власними силами та із залученням сторонніх організацій усувати недоліки, закуповувати необхідні матеріали для відновлення експлуатації ЛЕП, здійснювати ремонтні роботи, в т.ч., по заміні дерев`яних опор ЛЕП. Посилається на те, що на проведення ремонтних робіт було використано 47811,87 грн., в т.ч.: вартість закуплених матеріалів - 36360,00 грн. та вартість ремонтних робіт - 11451,87 грн., та планується здійснити ремонтних робіт на суму 383966,00 грн. згідно кошторису на електромонтажні роботи, складеного ПП Вектор-центр . Наведені суми вважає збитками за змістом ст. 22 ЦК України та наполягає на їх стягненні з відповідача-1. Представники позивача у ході судового розгляду справи наполягають на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач-1 письмовим відзивом, письмовими та усними поясненнями представників у ході судового розгляду заперечує проти позову. Посилається, зокрема, на сплив гарантійного строку виконаних робіт встановлений умовами договору терміном в 1 рік з дати підписання акту приймання-передачі робіт, який був підписаний (форма КБ-2), в т.ч. щодо встановлення дерев`яних опор (стійок), 30.12.2015р., в той час дефектні акти №№ 42, 43 були складені позивачем 15.09.2017р.

Зазначені дефектні акти, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вважає неналежними доказами, оскільки вони складені без участі представника відповідача-1; в актах не врахований природня зношеність опор, форс-мажорні обставини (буревії, шторми тощо); в актах не враховано неправильну експлуатацію опор; не відображено факт належного ремонту опор тощо.

Вважає, що роботи, вартість яких є предметом стягнення з відповідача, не мають причинного зв`язку з виявленими після їх виконання дефектами дерев`яних опор ЛЕП. Припускає, що зазначені роботи могли бути пов`язані із поточним ремонтом електромережі, а не усуненням недоліків підрядних робіт. Критично ставиться до локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1, який складено ПП Вектор-центр станом на 20.08.18, як доказу вартості майбутніх витрат на ремонт ЛЕП, оскільки в кошторисі завищені обсяги робіт, зазначені роботи, виконання яких не потрібно тощо.

Крім того, посилається на те, що дерев`яні опори були придбані ним на підставі відповідного договору з МПП ФАКТОР , яким було надано також документи на підтвердження якості дерев`яних опор, в т.ч., сертифікат просочування від 23.03.11р. Вважає, що за шкоду, завдану внаслідок дефекту дерев`яних опор, повинне відповідати МПП ФАКТОР або її виробник.

МПП ФАКТОР залучений судом за клопотанням позивача як відповідач-2 письмовим відзивом проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на те, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як підстави цивільно-правової відповідальності у даній справі. Так, вважає, що позивачем не доведено розмір шкоди, оскільки дані зазначені в локальному кошторисі, не співпадають з даними актів огляду дерев`яних опор; не доведено наявність дефекту опор, оскільки з актів огляду опор вбачається, що такий здійснено тільки працівниками позивача без участі працівників відповідача-1 як генпідрядника; не доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку між дефектом опор та шкодою, оскільки причиною загнивання опор могли бути різні причини, а саме, природна зношеність опор, форс-мажорні обставини (буревії, шторми тощо); неправильна експлуатація опор, їх неналежний ремонт тощо.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази у справі, заслухавши у ході судового розгляду пояснення учасників процесу, суд встановив наступне.

Спірні відносини сторін у справі - позивача та відповідача-1 - виникли з виконання ними зобов`язань за договором № 1218 з реконструкції ЛЕП, який був укладений ними 16.09.11. За умовами цього договору та з урахуванням додаткових до нього угоди № 1 від 30.12.11, додаткового договору № 1475 від 27.09.12 та додаткової до нього угоди № 1 від 28.12.12 (далі - договір) замовник - позивач у справі - доручив, а генпідрядник - відповідач-1 у справі - зобов`язався виконати роботи з реконструкції ЛЕП-10 кВ РТС Закарпатської філії позивача на об`єкті на горі Терентин у м. Рахів Закарпатської області (далі - об`єкт) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та з урахуванням коригувань робочого проекту.

У ході судового розгляду встановлено, що сторони виконали умови договору: позивач сплатив відповідачеві суму 1174389, 60 грн., відповідач виконав роботи на загальну суму 1 153 267,60 грн., що прийняті позивачем, про що складені та підписані сторонами акти виконаних робіт. Наведене встановлено також при вирішенні спору з приводу виконання зазначених робіт, їх оплати у межах справи № 918/10/16 за позовом концерну РРТ до товариства Орант-ЛТД про стягнення заборгованості на суму 1287396,22 грн., яка завершена укладенням мирової угоди. Сторони, укладаючи мирову угоду дійшли згоди, що зобов`язання сторін за договором вважаються припиненими і сторони не мають претензій щодо виконання зобов`язань, які стали предметом розгляду у справі № 918/10/16, у тому числі зобов`язань по сплаті штрафних санкцій, втрат від інфляційних процесів, 3 % річних та ін.

Підставою виникнення даного спору позивач зазначає виявлені недоліки при виконанні робіт з реконструкції ЛЕП з огляду на використання відповідачем-1 неякісних будівельних матеріалів, а саме: дерев`яних опор, використання яких вмісто залізобетонних стійок на пропозицію відповідача-1 було погоджено сторонами з відповідним коригуванням робочого проекту.

Посилається на те, що 12-13.06.17 комісією позивача при обстеженні об`єкта виявлено пошкодження 1/3 стійок дерев`яних опор та підкосів у зв`язку з їх загниванням у землі, та встановлено, що внаслідок цього ЛЕП працює в аварійному режимі та потребує термінового ремонту.

У ході судового розгляду встановлено, що філія Концерну РРТ листом від 30.08.17 повідомила відповідача-1 про наведені обставини та запропонувала прибути 5-6.09.17 на об`єкт для проведення спільного обстеження та вжиття заходів щодо усунення дефектів.

Далі сторонами було узгоджено проведення спільного обстеження об`єкту 14-15.09.17.

Разом з тим, до матеріалів справи долучені акти №№ 42, 43, складені лише працівниками позивача та затверджені позивачем. За змістом акту № 42 йдеться про те, що комісією здійснено НОМЕР_1 огляд (перевірку), вимірювання дійсної глибини та розмірів зовнішнього і внутрішнього загнивання дерев`яних опор лінії електроживлення; комісією встановлено, що деталі дерев`яних опор (стояки - 28 і підкоси - 21) пошкоджені через їх загнивання в землі, потребують термінової заміни. Актом № 43 комісією позивача за результатами огляду технічного стану повітряної лінії електропередач об`єкта Терентин, аналізу умов та режимів експлуатації встановлено, що об`єкт знаходиться в аварійному стані, подальша експлуатація його є небезпечною; необхідно вирішити питання виконання ремонтних робіт у ІІ-ІІІ кварталах 20118р. ремонт та заміну прогнивших деталей із встановленням дерев`яних приставок опор (стояків - 28 і підкосів - 21).

Встановлено, що на підставі наведених актів №№ 42, 43 (дефектні акти) позивач 12.12.17 надіслав відповідачеві претензію (разом з актами), за змістом якої пропонував останньому вирішити питання виконання ремонтних робіт по заміні прогнивших деталей опор та до 22.12.17 спільно скласти акт про порядок і строки усунення недоліків підрядних робіт. Посилався при цьому на умови договору (п. 6), згідно яких генпідрядник зобов`язався здійснити реконструкцію ЛЕП з власних матеріалів, тому відповідно до ст.. 839 ЦК України відповідає за неналежну якість матеріалів.

4.01.18 відповідач-1 надіслав позивачеві відповідь на претензію, згідно якої заперечив проти вимог претензії, пославшись на припинення договірних відносин сторін з укладенням мирової угоди у межах справи № 918/10/16; на сплив встановленого умовами договору 12-ти місячного гарантійного строку щодо виконаних робіт та якості використаних матеріалів; на те, що акти №№ 42, 43 складені без участі представника відповідача, в них не врахований природній знос опор, в т.ч. форс-мажорні обставини (буревії, шторми тощо); неправильна експлуатація опор; не відображено факт належного ремонту опор тощо.

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на наведені обставини та на здійснення власними силами та із залученням інших осіб ремонтних робіт ЛЕП на протязі 2017-2018рр. (включаючи закупівлю необхідних матеріалів, послуг, ремонтних робіт) на загальну суму 47811,87 грн. та на необхідність здійснення в майбутньому електромонтажних робіт згідно локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-1 на загальну суму 383966,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, за змістом цієї статті, зокрема,є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, якими є сторони у даній справі, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 226 ГК України у разі невиконання зобов`язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов`язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до умов договору (п. 6.1)забезпечення робіт матеріалами, устаткуванням та послугами здійснюєте генпідрядником; (п.10.1) генпідрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва показників, визначених у проектній документації, та можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом 1 (одного) року після прийняття об`єкта замовником; (п. 10.2) у разі виявлення протягом гарантійного строку, у закінчених роботах недоліків (дефектів) замовник протягом 10 днів після їх виявлення повідомляє про це генпідрядника і запрошує його для складання акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів); якщо генпідрядник не з`явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, замовник має право залучити до складання акту незалежних експертів; акт складений без участі генпідрядника, надсилається йому для виконання протягом 10 (десяти) днів після складання; (п.10.3) генпідрядник зобов`язаний за свій рахунок усунути залежні від нього недоліки (дефекти) в строки та в порядку, визначеному в акті про їх усунення; якщо генпідрядник не забезпечить виконання цієї вимоги чи буде порушувати строки її виконання, замовник має право прийняти рішення, без повідомлення про нього генпідрядника, про усунення недоліків (дефектів) власними силами або із залученням третіх осіб із відшкодуванням витрат та завданих збитків за рахунок генпідрядника.

Суд, аналізуючи наведені сторонами документи та дії сторін з приводу виявлених недоліків у закінчених роботах, констатує, що обидві сторони не діяли відповідно до умов договору та не провели спільного обстеження об`єкту, хоча попередньо узгодили таке, оскільки відповідач забезпечив участь своїх представників пізніше узгодженої дати - 15.09.17, а позивач раніше узгодженої дати розпочав обстеження об`єкту та не залучив при цьому незалежну сторону. Останнє має визначальне значення, оскільки позивач наполягає на відшкодуванні витрат здійснених ним на усунення недоліків, наявність яких встановлена ним одноособово.

Крім того, суд приймає до уваги, що у дефектних актах зазначено, що ремонтні роботи по заміні прогнивших деталей із встановленням дерев`яних приставок опор (стояків - 28 і підкосів - 21) будуть здійснюватися у ІІ-ІІІ кварталах 20118р., а на підтвердження виконання робіт з усунення недоліків долучив до матеріалів справи чотири цивільно-правові угоди з третіми особами та документи про виконання та оплату робіт на їх підставі за період, що передував виявленню дефектів ЛЕП (з 17.03.17 по 31.07.17) та за період після виявлення дефектів - дві угоди укладені у вересні 2017р., одна - у січні 2018р. Тобто наведеними документами не доведено, що роботи вартістю 47811,87 грн., які виконували треті особи на об`єкті у зазначені періоди, є роботами спрямованими на усунення дефектів зазначених в актах №№ 42, 43.

Оцінюючи наданий позивачем локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на загальну суму 383966,00 грн., суд констатує про недоведеність необхідності здійснення зазначених у ньому робіт, їх обсягу у зв`язку з виявленими недоліками з огляду на зміст дефектних актів №№ 42, 43 та приймаючи до уваги їх складання в односторонньому порядку позивачем .

Суд зазначає, що з огляду на приписи ст. 852, ч.ч. 1, 3 ст. 858 Цивільного кодексу України та на наведені вище умови договору позивач як замовник робіт має право на відшкодування відповідачем збитків, пов`язаних з наявністю недоліків (дефектів) результатів робіт та у зв`язку з неусуненням таких недоліків (дефектів) виконавцем робіт - відповідачем. Тобто, право замовника робіт на відшкодування йому збитків передбачено як нормами законодавства, так і умовами договору.

Разом з тим, згідно зі ст. 623 ЦК України для застосування таких правових наслідків порушення зобов`язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Таким чином, враховуючи предмет та підстави позову, до предмету доказування у даній справі входять обставини наявності протиправної поведінки відповідача, яка виразилась у допущенні виконання неякісних робіт; наявності завданої позивачу збитків у розмірі, заявленому позивачем та наявності причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями відповідача і заподіяними збитками. При цьому, наявність всіх вказаних складових елементів цивільного правопорушення повинен довести саме позивач.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд з огляду на встановлені обставини справи, зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність протиправної поведінки відповідача у спірних відносинах, оскільки дефектні акти складено у порушення умов договору односторонньо позивачем без залучення незалежних експертів; не доведено причинного зв`язку між виявленими дефектами та виконаними і планованими до виконання позивачем із залученням третіх осіб робіт на об`єкті на загальну суму 431778,00 грн. , що заявлені до стягнення з відповідача-1 як збитки. Відтак, відсутні підстави для застосування цивільно-правової відповідальності відповідачів у справі, що є предметом спору, у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

За приписами ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд справи покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 27.06.19.

Суддя Ушак І.Г.