Ухвала

від 13.06.2019 по справі 911/531/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/531/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурти-Перемога",

боржник - Публічне акціонерне товариство "Кагарлицький цукровий завод",

ліквідатор - арбітражний керуючий Левченко О.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019

у складі колегії суддів: Отрюх Б.В. (головуючий), Грек Б.М., Остапенко О.М.

та на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.12.2018

у складі судді Антонової В.М.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурти-Перемога"

до Публічного акціонерного товариства "Кагарлицький цукровий завод"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

16.10.2014 постановою Господарського суду Київської області визнано банкрутом Публічне акціонерне товариство "Кагарлицький цукровий завод" та відкрито ліквідаційну процедуру.

20.11.2018 до Суду від Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") надійшла скарга № 110/21443/2018 від 15.11.2018 (вх. 32513/18) на протиправні дії ліквідатора, які полягають у незаконному розподілі грошових коштів, отриманих від продажу заставного майна, у якій скаржник просить Суд:

- визнати дії Левченко Олени Аркадіївни під час виконання повноважень у справі № 911/531/14 про банкрутство ПАТ "Кагарлицький цукровий завод", які полягають у неправильному розподілі грошових коштів, отриманих від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ АБ "Укргазбанк", протиправними та такими, що порушують норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- зобов`язати арбітражного керуючого Левченко Олену Аркадіївну перерахувати на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" грошові кошти в розмірі 1 541 605,73 грн, що є різницею між загальним розміром коштів отриманих від продажу майна, що забезпечує вимоги АБ "Укргазбанк", та розміром коштів, які вже перераховано на користь ПАТ АБ "Укргазбанк", а також коштів, направлених на погашення витрат, які пов`язані з продажем саме такого заставного майна.

06.12.2018 ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/531/14 у задоволенні скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" на дії ліквідатора (вх. № 32513/18) відмовлено.

27.03.2019 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/531/14 апеляційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 06.12.2018 у вказаній справі в частині відмови у задоволенні скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" на дії ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Левченко О.А. - без змін. Матеріали справи повернуто до Господарського суду Київської області.

26.04.2019 ПАТ АБ "Укргазбанк" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 06.12.2018 у справі № 911/531/14 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" на протиправні дії ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Левченко О.А., які полягають у незаконному розподілі грошових коштів, отриманих від продажу заставного майна.

Також скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 та ухвали Господарського суду Київської області від 06.12.2018 у справі № 911/531/14.

04.06.2019 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою визначено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною третьою статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Тому частину третю статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" слід розуміти таким чином, що нею встановлено деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, які полягають, зокрема, у завершенні розгляду питання оскарження дій ліквідатора із завершенням відповідного апеляційного провадження.

При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що згідно частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Дію цієї норми неможливо застосовувати розширено, тобто питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики застосовується лише до малозначних справ, які розгялдаються у межах позовного провадження.

Поряд з цим відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 247 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження, тобто розглядаються лише за правилами загального позовного провадження, а, отже, до них не застосовуються положення статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.12.2018 у справі № 911/531/14, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, частиною першою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.12.2018 у справі № 911/531/14.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк