Ухвала

від 25.06.2019 по справі 910/15753/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/15753/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2019

та рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 (в частині відмови у стягненні штрафу за відмову у постачанні товару на суму 4 290, 00 грн.)

у справі № 910/15753/18

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Громадської організації Інститут прикладних досліджень тендерних закупівель,

про розірвання договору та стягнення 9 566, 70 грн.

ВСТАНОВИВ:

27.05.2019 поштовим відправленням, Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 (в частині відмови у стягненні штрафу за відмову у постачанні товару на суму 4 290, 00 грн.) у справі №910/15753/18 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/15753/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя Васьковський О.В., суддя Білоус В.В., суддя Погребняк В.Я., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.06.2019.

Дослідивши матеріали касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1 , колегія суддів дійшла до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з наступних підстав.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України.

Відповідно пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно частини 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що положення статті 12 ГПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом частини 5 статті 12 ГПК України справи, на які поширюється дія цієї частини статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) є малозначними в силу властивостей притаманних їм, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначених справ до відповідної категорії.

Відповідно до частини 7 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Оскільки ціна позову у цій справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлених станом на 01.01.2018 (176 200,00 грн), з огляду на незначну складність згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 (про відкриття провадження) справу № 910/15753/18 визнано малозначною в порядку частини 5 статті 12 ГПК України.

У касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 наполягає на тому, що рішення у даній справі підлягають касаційному оскарженню, оскільки ця справа має виняткове значення для скаржника.

Разом з тим, перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, колегія суддів встановила відсутність належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а-г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, а тому судові рішення у справі №910/15753/18 не підлягають касаційному оскарженню.

Зокрема, сама лише вказівка на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу без належного такого обґрунтування та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпункту "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією №R(95)5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №910/15753/18 за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 (в частині відмови у стягненні штрафу за відмову у постачанні товару на суму 4 290, 00 грн.) на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/15753/18 за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 (в частині відмови у стягненні штрафу за відмову у постачанні товару на суму 4 290, 00 грн.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк