Рішення
від 25.06.2019 по справі 824/1/19-а
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до завідувача державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кельменецької районної державної адміністрації Дворнічен С.В. про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові Чернівецький обласний військовий комісаріат (позивач) просить суд:

- зобов`язати завідувача-державного реєстратора сектора з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кельменецької районної державної адміністрації Дворнічена С.В. виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційний запис за номером: 1 031 120 0000 000129 про державну реєстрацію Кельменецько - Сокирянського об`єднаного районного військового комісаріату Чернівецької області західного оперативного командування, код ЄДРПОУ 09562389.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Кельменецько-Сокирянський об`єднаний військовий комісаріат Чернівецької області Західного оперативного командування зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, як юридична особа, код ЄДРПОУ 09562389. Позивач посилається на положення Закону України «Про державну таємницю», яким встановлено, що окремі відомості про військову частину віднесені до державної таємниці. У зв`язку з цим та відповідно до вимог рішення державного секретаря Міністерства оброни України від 20.07.2018 року № 503/6/3270, керівників військових частин, установ та організацій Збройних Сил України зобов`язано вжити заходів щодо виключення з державних реєстрів відкритої інформації про військові частини, установи і організації Збройних Сил України.

Позивач звернувся з заявою від 14.11.2018 року № 945 до Кельменецької районної державної адміністрації щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань Кельменецько - Сокирянський об`єднаного військового комісаріату. Кельменецька районна державна адміністрація листом № 01-28/2091 надала відповідь на лист Кельменецький районний військовий комісаріат Чернівецької області № 945 від 14.11.2018 року, в якому зазначила, що для зняття Кельменецько - Сокирянського об`єднаного військового комісаріату Чернівецької області Західного оперативного командування (код ЄДРПОУ 09562389) з обліку державної реєстрації юридичних осіб, необхідно подати державному реєстратору наступні документи: наказ (рішення засновників), в якому затверджено персональний склад комісії з припинення Кельменецько - Сокирянського об`єднаного військового комісаріату Чернівецької області Західного оперативного командування, де передбачено термін вимог кредиторів (від двох до шести місяців); заяву Ф7 (після закінчення терміну від двох до шести місяців оприлюднення) та довідку з архівної установи про прийняття документів згаданої установи на довгострокове зберігання.

Позивач вважає, що вилучення інформації з реєстру пов`язане не з ліквідацією чи припиненням діяльності районного військкомату, а у зв`язку із безпідставним внесенням реєстраційних даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.

28.01.2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позов, в якому зазначив, що підстав для зняття Кельменецько-Сокирянського об`єднаного військового комісаріату Чернівецької області Західного оперативного командування з обліку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань немає, оскільки позивачем не подано наказ (рішення засновників), в якому затверджено персональний склад комісії з припинення Кельменецько-Сокирянського об`єднаного військового комісаріату Чернівецької області Західного оперативного командування, де передбачено термін вимог кредиторів (від двох до шести місяців) та заяву Ф7 (після закінчення терміну від двох до шести місяців оприлюднення) та довідку з архівної установи про прийняття документів згаданої установи на довгострокове зберігання, як передбачено ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

13.10.1997 року Міністерством оборони України було проведено реєстрацію Кельменецько-Сокирянський обєднаний районний військовий комісаріат, як суб`єкта господарської діяльності у Збройних Силах України, та внесені дані до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 09562389. (а. с.38).

ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстроване, як юридична особа за адресою: Чернівецька область, смт. Кельменці, код ЄДРПОУ 09562389 з 21.12.2005 року, дата запису 02.03.2006 року № 10311200000000129. (а.с. 38).

24.02.2006 року позивачем до державного реєстратора були надані наступні документи: реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу, про що державним реєстратором було складено опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для включення відомостей про юридичну особу до ЄДР.(а.с.40-46).

02.03.2006 року на підставі зазначених документів державним реєстратором було проведено реєстраційну дію «Включення відомостей про юридичну особу» стосовно юридичної особи Кельменецько-Сокирянський об`єднаний районний військовий комісаріат. (а.с. 45).

Відповідно до вимог рішення Державного секретаря міністерства оброни України від 20.04.2018 року 3 503/6/3270 керівників військових частин, установ та організацій Збройних Сил України зобов`язано вжити заходів щодо виключення з державних реєстрів відкритої інформації про військові частини, установи і організації Збройних Сил України.

03.07.2018 року Кельменецький районний військовий комісаріат Чернівецької області листом № 577 звернувся до відповідача з повідомленням про необхідність скасувати незаконну реєстрацію Кельменецьбкого районного військового комісаріату в ЄДР. (а. с. 10).

29.08.2018 року Кельменецький районний військовий комісаріат Чернівецької області листом № 715 звернувся до відповідача з повідомленням про необхідність скасувати незаконну реєстрацію Кельменецького районного військового комісаріату в ЄДР. (а. .с 11).

14.11.2018 року Кельменецький районний військовий комісаріат Чернівецької області звернувся з листом № 945 до Голови Кельменецької районної державної адміністрації в якому просив виключити з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про реєстрацію Кельменецько - Сокирянського об`єднаного військового комісаріату. (а. с. 12).

29.10.2018 року Чернівецький обласний військовий комісаріат листом № 5274 звернувся до відповідача в якому просив виключити з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацію про реєстрацію Кельменецько - Сокирянського об`єднаного військового комісаріату. (а.с. 13).

20.11.2018 року Кельменецька районна державна адміністрація листом № 01-28/2091 надала відповідь на лист Кельменецький районний військовий комісаріат Чернівецької області № 945 від 14.11.2018 року, в якому зазначила, що для зняття Кельменецько-Сокирянського об`єднаного військового комісаріату Чернівецької області Західного оперативного командування (код ЄДРПОУ 09562389) з обліку державної реєстрації юридичних осіб, необхідно подати державному реєстратору наступні документи: наказ (рішення засновників), в якому затверджено персональний склад комісії з припинення Кельменецько - Сокирянського об`єднаного військового комісаріату Чернівецької області Західного оперативного командування, де передбачено термін вимог кредиторів (від двох до шести місяців); заяву Ф7 (після закінчення терміну від двох до шести місяців оприлюднення) та довідку з архівної установи про прийняття документів згаданої установи на довгострокове зберігання. (а. с. 14).

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, судом встановлено.

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Повноваження державного реєстратора у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» 15.05.2003 року № 755-IV (далі Закон № 755-IV).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону №755-IV (в редакції, чинній на час звернення позивача з листом № 945 від 14.11.2018 року до Голови Кельменецької районної державної адміністрації про виключення з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про реєстрацію ІНФОРМАЦІЯ_3 ) Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Частиною 1 статті 4 Закону №755-IV встановлено, що державна реєстрація базується на таких основних принципах: 1) обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; 2) публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; 3) врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом; 4) державної реєстрації за заявницьким принципом; 5) пункт 5 частини першої статті 4 виключено; 6) єдності методології державної реєстрації; 7) об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; 8) внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; 9) відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Згідно з частиною 4 статті 10 зазначеного Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Статтею 3 Закону № 755-IV в редакції, чинній на час включення позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (02.03.2006 року) було передбачено, що Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об`єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

Об`єднання громадян (у тому числі професійні спілки), благодійні організації, партії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, банки, торгово-промислові палати, фінансові установи (у тому числі кредитні спілки), біржі, інші установи та організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 755-IV (в редакції, чинній на 02.03.2006 року) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону № 755-IV (в редакції, чинній на 02.03.2006 року) Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 статті 17 Закону № 755-IV(в редакції, чинній на 02.03.2006 року) було визначено, що Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток.

Порядок проведення державної реєстрації юридичної особи урегульовано статтею 25 Закону № 755-IV, відповідно до ч. ч. 1-4 вказаної статті (в редакції, чинній на 02.03.2006 року) державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов`язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені частиною першою статті 27 цього Закону.

Перевірка на відсутність підстав для відмови, які передбачені абзацами п`ятим - восьмим частини першої статті 27 цього Закону, здійснюється з використанням відомостей з Єдиного державного реєстру.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код заявника відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

За приписами ч. 1 ст. 27 Закону № 755-IV (в редакції, чинній на 02.03.2006 року) підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи 24.02.2006 року позивачем до державного реєстратора були надані наступні документи: реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу, про що державним реєстратором було складено опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для включення відомостей про юридичну особу до ЄДР. (а. с. 40-46).

02.03.2006 року на підставі зазначених документів державним реєстратором було проведено реєстраційну дію «Включення відомостей про юридичну особу» стосовно юридичної особи Кельменецько-Сокирянський об`єднаний районний військовий комісаріат. (а. с. 45).

Крім того, суд звертає увагу, що 13.10.1997 року Міністерством оборони України було проведено реєстрацію Кельменецько-Сокирянський об`єднаний районний військовий комісаріат, як суб`єкта господарської діяльності у Збройних Силах України, та внесені дані до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 09562389. (а. с. 38)

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відомості про юридичну особу Кельменецько-Сокирянський об`єднаний районний військовий комісаріат станом 02.03.2006 року наявні у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а не Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб, який з`явився лише з прийняттям Закону № 755-IV.

Станом на 02.03.2006 року відомості про позивача як юридичну особу в ЄДР ЮО та ФОП були відсутні.

При цьому, як зазначалось вище, відповідно до ст. 25 Закону № 755-IV перевірка на відсутність підстав для відмови, які передбачені абзацами п`ятим - восьмим частини першої ст. 27 цього Закону, здійснюється з використанням відомостей з Єдиного державного реєстру, тобто, ЄДР ЮО та ФОП.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстав для відмови у проведенні вищезазначених реєстраційних дій станом на 02.03.2006 року, відповідно до Закону № 755-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, у державного реєстратора не було.

Крім того, в своїх письмових поясненнях представник позивача зазначив, що державний реєстратор під час проведення реєстрації зазначеного військового комісаріату виконував дії відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та не був проінформованим про те, що така реєстрація вже була у 1997 році та здійснена Міністерством оборони України, а також про те, що відомості вносяться до державного реєстру про військовий комісаріат становлять державну таємницю. (а. с. 92-93).

Доводи позивача про те, що відомості про бойовий склад, організаційно-штатну структуру, дислокацію, систему охорони, оборони, численність особового складу Кельменецько-Сокирянського об`єднаного районного військового комісаріату як юридичної особи є державною таємницею та не можуть бути включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не впливають на правомірність дій державного реєстратора, оскільки у розумінні ч. 1 ст. 27 Закону № 755-IV це не є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи, а відповідно до ст.4 цього Закону перевірку наданих заявником відомостей на предмет наявності у них державної таємниці не було віднесено законом до повноважень державного реєстратора при проведенні державної реєстрації.

Натомість, відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну таємницю» забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.

Чинною статтею 35 Закону № 755-IV передбачено, що відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Суд зазначає, що реєстрація Кельменецько-Сокирянського об`єднаного районного військового комісаріату, як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та присвоєння їй ідентифікаційного номеру відбулась 13.10.1997 року, тобто, до набрання чинності як Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженим наказом СБУ від 12.08.2005 № 440 "Про затвердження зводу відомостей, що становлять державну таємницю" (28.08.2005 року), так і Закону № 755-IV (01.01.2004 року).

Відповідно до п.1 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 118 від 22.01.1996 року, Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) -це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.

Згідно п. 2 зазначеного Положенням суб`єктами Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - Реєстр) є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що находяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства (далі - суб`єкти).

Інформаційний фонд Реєстру містить такі дані: ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб`єкта;

класифікаційні - види економічної діяльності, територіальна належність, форма власності, організаційно-правова форма господарювання, інституційний сектор економіки, найменування органу, до сфери управління якого належить суб`єкт, тощо;

довідкові - місцезнаходження, телефон, телефакс, прізвище керівника, засновників тощо;

реєстраційні - відомості про створення, припинення суб`єктів та вчинення інших реєстраційних дій щодо них;

економічні - виробничі та фінансово-економічні показники діяльності суб`єкта (п.4 Положення про ЄДРПОУ).

Згідно з п.6 Положення про ЄДРПОУ (в редакції, чинній на час реєстрації позивача в ЄДРПОУ) створення і ведення Державного реєстру здійснюється Держкомстатом, що також є його розпорядником.

Розпорядником територіальних рівнів Державного реєстру є відповідні органи державної статистики в Автономній Республіці Крим, областях і м. Києві.

У відповідності до п.14 Положення про ЄДРПОУ присвоєння ідентифікаційних кодів та видача довідки про включення до Державного реєстру суб`єктам господарської діяльності, відомості про які становлять державну таємницю, здійснюються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, яким Держкомстат передає ідентифікаційні коди для ведення відомчого обліку та здійснює контроль за їх використанням. Включення (виключення) до (з) Державного реєстру інших суб`єктів господарської діяльності, підпорядкованих цим міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, здійснюється на загальних засадах, визначених цим Положенням.

У разі включення суб`єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому присвоюються ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування (п.15 Положення про ЄДРПОУ).

Таким чином, станом на час реєстрації позивача в ЄДРПОУ та присвоєння йому ідентифікаційного номеру, Положенням про ЄДРПОУ не було заборонено внесення до нього відомостей, що становлять державну таємницю, а лише запроваджено певні особливості присвоєння ідентифікаційного номеру юридичним особам, відомості про які є державною таємницею.

Позивач, маючи реєстраційний номер в ЄДРПОУ, присвоєний Міністерством оборони України в порядку відомчого обліку, з набранням чинності Законом № 755-IV самостійно, з власної ініціативи, подав документи для реєстрації в ЄДР ЮО та ФОП (реєстраційну картку та довідку з ЄДРПОУ), а державний реєстратор, отримавши подані документи та не виявивши підстав для відмови у державній реєстрації, вніс відомості про Кельменецько-Сокирянський об`єднаний районний військовий комісаріат до ЄДР ЮО та ФОП.

Так, статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено перелік документів, які подаються юридичною особою для державної реєстрації створення, припинення юридичної особи, внесення змін до відомостей про юридичну особу у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, виділу юридичної особи, припинення юридичної особи в результаті її реорганізації або ліквідації. Разом з тим, такої дії, як виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не передбачено.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеною в постанові від 06.03.2019 року справа № 820/4603/18.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з цим, відмову відповідача у виключенні відомостей з реєстру позивач не оскаржує. Жодних доводів щодо порушень відповідачем під час здійснення реєстрації, як і при відмові у виключенні відомостей з реєстру, позивачем не наведено.

Згідно ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Пунктом 23 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким, чином за приписами КАС України, вимога про зобов`язання відповідача вчинити певні дії є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправною бездіяльності (дії, рішення).

А тому, прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії без встановлення порушень, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання його функцій, суперечить завданням адміністративного судочинства.

При цьому, суд зазначає, що згідно КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, для цілей реалізації завдання адміністративного судочинства з захисту порушених права та інтересів осіб рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, приписами КАС України на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Разом з цим, КАС України покладає на позивача обов`язок обґрунтування своїх вимог щодо порушення його прав рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача, якими порушено його права та інтереси, з наданням доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення таких прав, свобод чи інтересів.

Тобто, вимога про захист прав повинна бути обґрунтованою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається лише на порушення чинного законодавства про державну таємницю наявністю подвійної реєстрації Кельменецько-Сокирянського об`єднаного військового комісаріату Чернівецької області, при цьому доводів щодо порушень, вчинених відповідачем, не зазначено, а також суду не надано доказів.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, письмові докази, суд вважає, що в задоволені адміністративного позову слід відмовити.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми законодавства, встановлені обставини справи, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

Відповідач: - завідувач державний реєстратор сектору з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кельменецької районної державної адміністрації Дворнічен С.В. (60100, Чернівецька область, смт. Кельменці, вул. Центральна, 2, код ЄДРПОУ 21422840)

Суддя Дембіцький П.Д.

СудЧернівецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення25.06.2019
Оприлюднено15.09.2022
Номер документу82677236
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —824/1/19-а

Постанова від 21.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чиркін С.М.

Ухвала від 20.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чиркін С.М.

Ухвала від 09.01.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Саприкіна І.В.

Ухвала від 02.12.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Саприкіна І.В.

Постанова від 07.10.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Л.В.

Ухвала від 07.10.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Л.В.

Ухвала від 22.09.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Л.В.

Ухвала від 22.08.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Л.В.

Рішення від 25.06.2019

Адміністративне

Чернівецький окружний адміністративний суд

Дембіцький Павло Дмитрович

Ухвала від 19.02.2019

Адміністративне

Чернівецький окружний адміністративний суд

Дембіцький Павло Дмитрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні