Рішення

від 21.06.2019 по справі 243/1642/19

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/925/2019

Номер справи 243/1642/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі №19 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна , Приватного акціонерного товариства Просто - страхування , за участю третьої особи ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна , Приватного акціонерного товариства Просто - страхування , за участю третьої особи ОСОБА_4 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що йому, на праві власності належить легковий автомобіль ВА3 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 . 20 грудня 2018 року, о 09 годині 16 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в трудових відносинах з Малим підприємством у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна , керуючи транспортним засобом, що належить підприємству, автобусом ПАЗ 32054 СПГ державний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Банківській з боку вул. Шевченко м. Слов`янська, на перехресті з вулицею Василівською проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора та скоїв зіткнення з його автомобілем під його керуванням, який рухався по вул. Василівська, внаслідок чого його автомобіль отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_4 порушив п. п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України.

04 січня 2019 року Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, яка набула законної сили 15 січня 2019 року, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено адміністративне покарання.

Відповідно до Висновку експертного авто-товарознавчого дослідження №158 від 22грудня 2018 року, проведеного спеціалістом авто-товарознавцем ОСОБА_5 .Б., вартість матеріального збитку (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу деталей), завданого власнику автомобіля на момент проведення авто товарознавчого дослідження складає 25091,10 грн.

У зв`язку з тим, що цивільно-правова відповідальність відповідача була забезпечена договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/2927834 то, він 24 січня 2019 року звернувся до Приватного акціонерного товариства Просто-страхування з відповідною заявою про відшкодування завданих матеріальних збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

01 лютого 2019 року ним, отримано лист ПрАТ Просто-страхування за вихідним №04-270 про відмову в здійсненні страхового відшкодування.

Крім того, внаслідок пошкодження його майна йому завдано моральну шкоду, оскільки він тривалий час позбавлений можливості користуватися своїм особистим майном, що призвело до порушення звичного життєвого укладу (вимушеного пересуватись громадським транспортом, відвідувати поліцію, товарознавця, станцію технічного обслуговування, суд, адвоката - з метою домогтися відновлення своїх прав та відшкодування завданих збитків, на що він витрачає свій час, та вимушений прикладати додаткових вольових зусиль для організації свого життя), відчуття постійного емоційного стресу, пригніченого стану внаслідок відмови від добровільного відшкодування шкоди при тому, що провина відповідача в ДТП доведена рішенням суду. Це все тримає його у постійній нервовій та психологічній напрузі. Справедливою грошовою компенсацією за завдану моральну шкоду вважає суму в розмірі 10000 грн.

Після уточнення позовних вимог просить суд стягнути солідарно з Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна , код ЄДРПОУ 22019483, та Приватного акціонерного товариства Просто - Страхування , код ЄДРПОУ 24745673 на його, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , користь в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 25091,10 грн., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 10000,00 грн., витрати на проведення авто-товарознавчого дослідження у сумі 650,00 грн. 00 коп., та витрати по сплаті судового збору у сумі 768,40 грн.

В судове засіданні позивач ОСОБА_3 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 21 червня 2019 року до суду надав Заяву в якій просив суд справу розглянути у його відсутності та задовольнити позовні вимоги (а.с. 170).

В судове засідання представник відповідача Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна - директор Яцура С.В., не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 21 червня 2019 року до суду надав Заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні.

Також у наданому до суду Відзиві на позовну заяву зазначив, що не погоджується з тим, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом саме до ОСОБА_6 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна , оскільки обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладено саме на страхову компанію Просто - страхування , з якою Малим підприємством у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна укладено відповідний договір страхування, тобто позов повинен бути заявленим саме до страхової компанії.

28 березня 2018 року між Малим підприємством у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна та Приватним акціонерним товариством Просто- страхування укладений Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строком дії до 27 березня 2019 року, тому, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ПАЗ-32054, реєстраційний номер НОМЕР_2 , була забезпечена Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/2927834. Сума страхового відшкодування становить 100000 грн.

20 грудня 2018 року о 09 год.00 хв. у м. Слов`янську Донецької області, по вул. Банківській, будинок №80 відбулась дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Позивачу.

22 грудня 2018 року представник Відповідача звернувся до АТ Просто-страхування з повідомленням про подію, що мала ознаки страхового випадку, тобто Відповідачем виконані у повному обсязі обов`язки передбачені Законом України Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у повному обсязі.

Таким чином, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника - Відповідача, який уклав відповідний договір страхування, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідний висновок відображений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) від 4 липня 2018 року, розмежувавши інститути регресу та суброгації.

Так, у наведеній постанові, зазначено про те, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, кому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком замість завдавача шкоди.

Тобто, належним відповідачем у даній справі є саме страхова компанія - ПрАТ Просто- страхування , з якої підлягає стягненню матеріальної та моральної шкоди.

Відповідач не згоден з вимогою про стягнення з нього моральної шкоди, з підстав виконання ним у повному обсязі обов`язків передбачених Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та інших положень діючого законодавства України.

Просить суд відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог заявлених до ОСОБА_6 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди у повному обсязі (а.с. 51-52).

Також у наданих поясненнях на Відповідь на Відзив представник відповідача зазначив, що Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , була забезпечена договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/2927834.

Відповідно до постанови Слов`янського міського суду Донецької області від 04 січня 2019 року по справі №243/12944/18 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

22 грудня 2018 року представник Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна звернувся до Приватного акціонерного товариства Просто-страхування з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку.

24 січня 2019 року, ОСОБА_3 звернувся до Приватного акціонерного товариства Просто-страхування з відповідними документами, для отримання страхового відшкодування.

Листом від 01 лютого 2019 року Приватне акціонерне товариство Просто-страхування було повідомлено про відмову ОСОБА_3 у виплаті страхового відшкодування. Підставою відмови в Листі, зазначено - часткове відновлення ним автомобіля ВАЗ 2019 реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Однак, дана відмова є протиправною та такою, що порушує вимоги діючого законодавства України та права і інтереси позивача.

Правовідносини між Відповідачем та АТ Просто-страхування регулюються вимогами Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

22 грудня 2018 року, представником відповідача було повідомлено Приватне акціонерне товариство Просто-страхування про подію, що мала ознаки страхового випадку, про що також вбачається із листа Страхової компанії від 01 лютого 2019 року та не заперечується останньою.

Однак, з дати повідомлення страхова компанія у порушення припису ч.2 п.33.3 вищезазначеної статті, уповноважений представник не прибув до місцезнаходження пошкодженого майна. Після спливу 10 денного строку, у зв`язку з необхідністю подальшого використання автомобіля, позивачем частково в незначній частині його було відновлено, про що було повідомлено і Страхову компанію 24 січня 2019 року.

Поряд з цим, 24 січня 2019 року представником страхової компанії було здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за результатами якого складено Акт огляду № 133750/1.

Разом з іншими документами, позивачем Страховій компанії було надано Акт огляду колісного транспортного засобу та Висновок №158 експертного авто товарознавчого дослідження від 22 грудня 2018 року відповідно до якого розрахований розмір матеріальної шкоди причиненого власнику автомобіля ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Отже, вищезазначені обставини свідчать про повне виконання відповідачем обов`язків, передбачених Законом Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Натомість, страховою компанією обов`язки не виконані, а її порушення підміняють під не виконання саме Позивачем вимог Закону Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Вважає, що часткове відновлення - в незначній частині пошкодження автомобіля не є підставою, яка може призвести до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди, оскільки Страховику надавались Позивачем та Відповідачем і інші документи, які є доказом обставин та подій необхідних Страховику, для виплати страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника - Відповідача, який уклав відповідний договір страхування, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Вважає, що належним відповідачем у даній справі є саме Страхова компанія - ПрАТ Просто-страхування , яка повинна відшкодувати матеріальну та моральну шкоду ОСОБА_3 .

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства Просто - страхування - адвокат Синюк С.Л., який діє на підставі Договору про надання правової допомоги №23 від 03 січня 2019 року (а.с. 158-160) в судове засідання не з`явився, однак до суду надав Заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог до страхової компанії, справу розглянути у його відсутності (а.с. 143). У наданому Запереченні на позовну заяву зазначив, що 22 грудня 2018 року представник МП у вигляді ТОВ Фортуна звернувся до ПрАТ Просто- страхування з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку.

При цьому при повідомленні ТОВ Фортуна представником останнього не надавалась інформація про місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу належного ОСОБА_3 , оскільки страховик не зобов`язаний займатися пошуком пошкодженого транспортного засобу.

24 січня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Приватного акціонерного товариства Просто - страхування з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку. Того ж дня представником страховика було здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу ВАЗ 2019 , реєстраційний номер НОМЕР_1 та відповідно до Акту огляду №133750/1 від 24 січня 2019 року, було зафіксовано, що автомобіль наданий до огляду вже частково відновлений. З вказаним Актом ОСОБА_3 погодився, про що свідчить його підпис. Вказане свідчить про невиконання позивачем своїх обов`язків, зокрема зберегти пошкоджене майно у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо - транспортної пригоди до тих пір, поки його не оглянув призначений страховиком представник Тому за результатами розгляду страхової справи, та на підставі ст. 33,37, Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховиком прийнято рішення про відмову у визнанні події страховою.

Вважає, що Приватне акціонерне товариство Просто - страхування діяло в межах умов договору страхування та згідно вимог Закону України Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування, а тому просить суд відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Просто - страхування та стягнути з ОСОБА_3 понесені витрати на правову допомогу (а. с. 135-140).

Позивач ОСОБА_3 до суду надав Відповідь на Відзив у якому зазначив, що вважає посилання відповідача щодо неналежності Відповідача, як на його думку належним Відповідачем є Приватне акціонерне товариство Просто-страхування , безпідставними, оскільки в зазначеній Постанові Великої Палати Верховного суду у справі №755/18006/15-ц від 4 липня 2018 року зазначено, що скасовуючи рішення суду II інстанції та залишаючи в силі рішення суду І інстанції Велика Палата Верховного суду дійшла до висновку:

60. Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, встановивши, що позивач не звертався до страховика відповідача та не отримав його відмову у виплаті страхового відшкодування, а відразу пред`явив вимогу до відповідача.

72. Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37) .

Між тим, 01 лютого 2019 року, ним отримано Лист ПрАТ Просто-страхування за вихідним №04-270 про відмову в здійсненні страхового відшкодування з підстав передбачених ст. 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

На ці ж підстави відмови в виплаті страхового відшкодування (ст. 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ) Приватне акціонерне товариство Просто-страхування посилається і в своєму Відзиві на позовну заяву вих.№04-133750 від 07лютого 2019 року.

За таких умов, а саме звернення Позивачем до ПрАТ Просто-страхування за отриманням страхового відшкодування та відмовою ПрАТ Просто-страхування про здійснення такого відшкодування з підстав передбачених статтею 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів він, як позивач, набув права звернення з відповідним позовом саме до Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна (а.с. 74-75).

Третя особа - ОСОБА_4 про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 11 травня 2019 року ОСОБА_4 до суду надав Заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с. 103).

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна , Приватного акціонерного товариства Просто - страхування , за участю третьої особи: ОСОБА_4 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі ст. 1188 Цивільного кодексу України Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

2) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою… .

У відповідності до ч.1 ст. 1166 ЦК України Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала .

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди .

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини .

У відповідності зі ст. 1187 ч.2 ЦК України Шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, збереження або зміст якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з вимог ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку .

Як роз`яснено в п.6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки від 01 березня 2013 року № 4, не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

За приписами ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, перебуває з даною організацією в трудових відносинах, і шкода заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків слід розуміти виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

В судовому засіданні встановлено, що 20 грудня 2018 року о 09 год. 16 хв. ОСОБА_4 , який перебував у трудових відносинах з Малим підприємством у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна та керуючи транспортним засобом ПАЗ 32054 СПГ, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 підприємству у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна , рухався по вул. Банківській з боку вул. Шевченко м. Слов`янська, на перехресті з вулицею Василівська проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2109,державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по вул. Василівська, внаслідок чого автомобіль ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_4 порушив п.п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України.

Вину ОСОБА_4 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди було встановлено у судовому порядку та ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності, що підтверджується Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 січня 2019 року (справа № 243/12944/18) (а.с.17).

В результаті дорожньо-транспортної пригоди належний ОСОБА_3 автомобіль ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження.

Вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди стало можливим в результаті порушення ОСОБА_4 . Правил дорожнього руху України, а саме:

- 8.7.3 (е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

За порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_4 , на підставі Постанови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 січня 2019 року, був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та йому було призначено покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 340,00 грн. без позбавлення керування транспортними засобами ( а.с. 17).

У відповідності до ч. 2 ст. 1192 ЦК України Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі .

Із Висновку № 158 експертного автотоварознавчого дослідження від 22 грудня 2018 року вбачається, що Вартість матеріальної шкоди, причиненої власнику автомобіля ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_4 , на момент проведення автотоварознавчого дослідження складає 25091,10 грн. ( а.с. 24-27).

Вказаний Висновок експертного автотоварознавчого дослідження не викликає сумнівів у суду, оскільки наявність механічних пошкоджень підтверджена Актом огляду колісного транспортного засобу №158 22 грудня 2018 року та фототаблицею до нього, які відповідачами не спростовані (а.с. 22-23).

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Стаття 3 Закону визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 ).

Згідно зі статтею 6 цього Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22, 31, 35, 36, Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначене, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Так, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна була застрахована ПрАТ Просто - страхування , що підтверджується Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/2927834, діючим на момент ДТП 22 грудня 2018 року. За цим Полісом страхування був застрахований транспортний засіб - ПАЗ 32054 державний номер НОМЕР_2 . Згідно з договором ліміт відповідальності за спричинену шкоду становить 100000 грн., життю і здоров`ю становить 200000 грн., франшиза 1000 грн.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання дорожньо - транспортної пригоди , яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо - транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду встановленого зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов`язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо - транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання дорожньо - транспортної пригоди. Такий обов`язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини дорожньо - транспортної пригоди власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Факт неповідомлення страховика про дорожньо - транспортної пригоди є підставою для відшкодування страхувальником у порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування.

Проте в разі, якщо факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в дорожньо - транспортній пригоді, притягнутий до адміністративної відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинно ґрунтуватися на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов`язаннях, адже регресні зобов`язання входять до групи позадоговірних, тому спори з таких зобов`язань повинні вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Аналогічну правову позицію висловив і Верховний Суд у своїх постановах від 14.02.2018 року № 760/5736/15-ц та від 28.02.2018 року № 722/1929/15-ц.

Як встановлено в судовому засіданні та визнано представником відповідача ПрАТ Просто - страхування , 22 грудня 2018 року представник ТОВ Фортуна звернувся до ПрАТ Просто - страхування з повідомленням про подію дорожньо - транспортної пригоди та настання страхового випадку, у повідомленні вказано дату, місце його настання, винну особу, номер полісу забезпеченого транспортного засобу.

Таким чином, страховик мав можливість переконатися, що подія є страховим випадком.

Крім того, факт настання страхового випадку ніким не оспорюється та він зафіксований правоохоронними органами.

Так, у Протоколі про адміністративне правопорушення, серія БД№ 137965, поліцейський роти №4 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Горянський О.С., зафіксував, що до Протоколу про адміністративне правопорушення ним додано схему дорожньо - транспортної пригоди, що сталася 20 грудня 2018 року, а також пояснення водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 14).

Зі схеми місця дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася 20 грудня 2018 року на перехресті вулиць Банківська та Василівська в м. Слов`янську Донецької області , складеної поліцейський роти №4 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Милодиним А.В., вбачається, що поліцейський зафіксував місце розташування автомобілів на дорозі, зазначив назви об`єктів, що зобразив на схемі та зазначив водіїв автомобілів та номери телефонів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.16).

Також у даній схемі поліцейським зазначено, що автомобілю ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 спричинено пошкодження внаслідок ДТП, а саме: пом`ятий капот, крила, двері, розбита ліва фара, пом`ятий кузов передньої частини автомобіля, пошкоджено передній бампер, не відкривається капот (а.с. 15).

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому суд приймає Висновок № 158 експертного автотоварознавчого дослідження від 22 грудня 2018 року, оскільки дослідження проведено належним експертом, який має відповідний клас та стаж експертної роботи. Дане дослідження проводилося шляхом огляду транспортного засобу ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , та у даному Висновку зазначені пошкодження автомобіля, аналогічні, що зазначалися у схемі дорожньо - транспортної пригоди.

Так, в судовому засіданні становлено, що дорожньо - транспортна пригода сталася внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 , який працюючи у Малому підприємстві у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна , виконував обов`язки водія та керуючи автомобілем ПАЗ 32054 СПГ порушив Правила дорожнього руху України, проїхав на заборонений сигнал світлофора, внаслідок чого і відбулося зіткнення з автомобілем ВАЗ 2109, під керуванням ОСОБА_3 .

Доказів, які б спростовували вказані обставини відповідачами суду надано не було та на їх наявність вони не посилаються.

Так, з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами по справі, що 22 грудня 2018 року представник Малого підприємства у вигляді ТОВ Фортуна звернувся до ПрАТ Просто- страхування з повідомленням про подію, що сталася 20 грудня 2018 року та має ознаки страхового випадку (а.с. 145).

Тому суд вважає належним зазначити, що доводи представника відповідача ПрАТ Просто - страхування, що позивач ОСОБА_3 повідомив про настання дорожньо - транспортної пригоди 24 січня 2019 року та його автомобіль вже було частково відремонтовано, тому в останнього не виникло обов`язку щодо виплати страхового відшкодування, а зібраними по справі доказами не можливо встановити розмір заподіяної шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки зібраними по справі доказами встановлено факт дорожньо - транспортної пригоди, причини та обставини її настання, а також розмір заподіяної шкоди.

Обов`язок повідомлення страховика ПрАТ Просто - страхування покладений саме на водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Цей обов`язок установлено законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП і запобігти необґрунтованим виплатам.

Потерпілий, в силу норм Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , має право на отримання страхового відшкодування і не зобов`язаний повідомляти про страховий випадок страхову компанію, яка за законом повинна здійснювати страхове відшкодування, так як цей обов`язок покладено саме на водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

24 січня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Приватного акціонерного товариства Просто - страхування з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку.

Листом від 01 лютого 2019 року Приватне акціонерне товариство Просто-страхування було повідомлено про відмову ОСОБА_3 у виплаті страхового відшкодування. Підставою відмови в Листі, зазначено - часткове відновлення ним автомобіля ВАЗ 2019 реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Однак, дана відмова є протиправною та такою, що порушує вимоги діючого законодавства України та права і інтереси позивача.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку, здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За вимогами статті 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності , страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Положення ст.33 Закону Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , передбачають дії осіб у разі настання дорожньо- транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати).

Пунктом 33.3. якої передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею -11 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому етапі, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону,-МТСБУ) повідомлення про дорожньо- транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Оскільки 22 грудня 2018 року, представником відповідача було повідомлено Приватне акціонерне товариство Просто-страхування про подію, що мала ознаки страхового випадку, про що також вбачається із листа Страхової компанії від 01 лютого 2019 року та не заперечується останньою, та страхова компанія у відповідності до ст. 34 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення, розпочало розслідування страхової справи та направило відповідні запити до компетентних органів, отримало Довідку поліції про обставини справи, Постанову суду, оглянув автомобіль страхувальника.

Тому суд не приймає до уваги посилання представника відповідача ПрАТ Просто страхування на ті обставини, що страховій компанії не відомо місце знаходження пошкодженого автомобіля ВАЗ 2109, що належить ОСОБА_3 , оскільки дані про потерпілу особу - ОСОБА_3 в тому числі і номер його мобільного телефону, зазначено у схемі місця події дорожньо - транспортної пригоди, яку страховик міг отримати, а також дізнатися від винної особи координати потерпілої сторони.

Однак, з дати повідомлення страхова компанія у порушення припису ч.2 п.33.3 вищезазначеної статті, уповноважений представник не прибув до місцезнаходження пошкодженого майна. Після спливу 10 денного строку, у зв`язку з необхідністю подальшого використання автомобіля, позивачем частково в незначній частині його було відновлено, про що було повідомлено і Страхову компанію 24 січня 2019 року.

Поряд з цим, 24 січня 2019 року представником страхової компанії було здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за результатами якого складено акт огляду № 133750/1.

Разом з іншими документами, позивачем Страховій компанії було надано Акт огляду колісного транспортного засобу та Висновок №158 експертного авто товарознавчого дослідження від 22 грудня 2018 року відповідно до якого розрахований розмір матеріальної шкоди причиненого власнику автомобіля ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Отже, вищезазначені обставини свідчать про повне виконання відповідачем обов`язків передбачених Законом Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Натомість, страховою компанією обов`язки не виконані, а її порушення підміняють під не виконання саме Позивачем вимог Закону Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Стаття 28 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачає, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У частині 22.1 статті 22 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зазначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Крім того, відповідно до ч.12.1 статті 12 Закону, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи встановлені обставини та те, що розмір матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, відповідно до Висновку № 158 експертного автотоварознавчого дослідження від 22 грудня 2018 року, який суд прийняв до уваги як належний доказ по справі, складає 25091,10 грн., суд вважає, що саме з ПрАТ Просто - страхування підлягає стягненню на користь позивача страхове відшкодування в сумі 24091,10 грн (25091,10 грн. - 1000,00 грн. (франшиза), тобто в межах ліміту за мінусом франшизи.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Судові України №6 від 27 березня 1992 року з послідуючими змінами Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди - Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу прав власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав ( договорові оренди , довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела ( шофер, машиніст, оператор і т. інш)".

Тому, різницю оціненої вартості ремонту автомобіля ВАЗ 2109 в сумі 1000,00 грн., яка є франшизою та страховою компанією не відшкодовується, слід стягнути саме з ОСОБА_6 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна .

Позивачем також заявлені і вимоги про солідарне відшкодування моральної шкоди в сумі 10000,00 грн., яка виражається у душевних стражданнях, яких ОСОБА_3 зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою водія ОСОБА_4 , який виконував трудові обов`язки МП ТОВ Фортуна , оскільки він тривалий час позбавлений можливості користуватися своїм особистим майном, що призвело до порушення привичного життєвого укладу (вимушеного пересуватись громадським транспортом, відвідувати поліцію, товарознавця, станцію технічного обслуговування, суд, адвоката - з метою домогтися відновлення свої прав та відшкодування завданих збитків, на що я витрачаю свій час, та вимушений прикладати додаткових вольових зусиль для організації свого життя), відчуття постійного емоційного стресу, пригніченого стану внаслідок відмови від добровільного відшкодування шкоди при тому, що провина відповідача в ДТП доведена рішенням суду. Це все тримає його у постійній нервовій та психологічній напрузі.

Дані обставини підтверджується Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 243/12944/18 від 04 січня 2019 року, Актом огляду колісного транспортного засобу № 158 від 22 грудня 2018 року, фототаблицею до Акту №158 від 22 грудня 2018 року, Висновком експерта №158 від 22 грудня 2018 року.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини..."

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, „ що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до діючого законодавства моральна шкода може полягати, зокрема:... в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків".

Однак, якщо шкода завдана майну фізичної особи, то права на відшкодування моральної шкоди без вини у потерпілого не виникає.

З урахуванням положень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди" „позивач повинен надати докази про моральні переживання у зв`язку з ушкодженням здоров`я, про порушення нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, дані про порушення спілкування з оточуючими людьми, дані про настання інших негативних наслідків".

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що винною у ДТП, що сталася 20 грудня 2018 року є третя особа ОСОБА_4 , який перебував у трудових обов`язках з МП ТОВ Фортуна та під час спричинення дорожньо - транспортної пригоди виконував трудові обов`язки, то відшкодовувати моральну шкоду повинно МП ТОВ Фортуна , оскільки його працівник є безпосередньо винним в спричиненні моральної шкоди позивачу, та Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , передбачено, що страхова компанія відшкодовує моральну шкоду лише у разі завдання страховиком шкоди здоров`ю.

Таким чином, вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення з ПрАТ Просто - страхування моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає:

- у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з знищенням чи пошкодженням її майна;

- у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру враховуються вимоги розумності і справедливості.

Також відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується".

Однак, в позовній заяві позивач ОСОБА_3 обґрунтовано не вказує з яких саме міркувань він виходив, визнаючи розмір моральної шкоди 10000,00 грн., а також не надав ніяких об`єктивних доказів, якими б підтвердив спричинення йому моральної шкоди саме в цих розмірах.

Оскільки 20 грудня 2018 року з вини працівника відповідача МП ТОВ Фортуна було скоєно ДТП, а у відповідності до ст. 3 Конституції України Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, то суд вважає, що спричинення моральної шкоди позивачу мало місце. Крім того, через дії відповідача позивач витрачає свій час на відвідування експерта, суду, що доставляє йому додаткові турботи.

Якщо судом встановлено відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3,4 частини другої статті 23 ЦК України, таке відшкодування в розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині відшкодуванні йому моральної шкоди підлягають задоволенню частково і стягненню моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн. на користь позивача, що на думку суду, буде відповідати перенесеним ним моральним стражданням і переживанням.

Таким чином суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про відшкодування матеріальної шкоди та стягнення на його користь з ПрАТ Просто - страхування 24091,10 грн., з ОСОБА_6 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна франшизи 1000,00 грн. та у відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір з позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1% відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2019 року складає 1921,00 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн. 00 коп. (а.с.1).

Суд прийшов до висновку про відшкодування відповідачем ПрАТ Просто - страхування позивачу ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 24091,10 грн..

Отже процентне співвідношення задоволених вимог становить 68,7% ((24091,10 грн. -задоволені вимоги) / ( 35091,10 грн. - заявлені позовні вимоги)*100%).

Тому судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача ПрАТ Просто - страхування на користь ОСОБА_3 становить 527,89 грн.(768,40 грн. * 68,7% / 100%).

Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесено витрати з проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 650,00 грн. (а.с.21).

Тому з відповідача ПрАТ Просто - страхування на користь ОСОБА_3 підлягають відшкодування понесені ним витрати з проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 624,00 грн.(24091,00 грн. - задоволені вимоги/ 25091,10 грн. відповідно до висновку % / 100%= 96% *650 грн.).

Таким чином з ПрАТ Просто - страхування на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 624,00 грн. та судовий збір у розмірі 527,89 грн.

Також суд прийшов до висновку про відшкодування відповідачем Малим підприємством у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна позивачу ОСОБА_3 матеріальної шкоди (франшизи) у розмірі 1000,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн..

Отже процентне співвідношення задоволених вимог становить 17,1% ((6000,00 грн. -задоволені вимоги) / ( 35091,10 грн. - заявлені позовні вимоги)*100%).

Тому судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача ПрАТ Просто - страхування на користь ОСОБА_3 становить 131,40 грн.(768,40 грн. * 17,1% / 100%).

Також з відповідача Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна на користь ОСОБА_3 підлягають відшкодування понесені ним витрати з проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 26,00 грн. (1000,00 грн. - задоволені вимоги (франшиза)/ 25091,10 грн. відповідно до висновку % *100%= 4% *650 грн.).

Таким чином з Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 26,00 грн. та судовий збір у розмірі 131,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 280, 263, 264, 265, 268, 280, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 979, 988, 1166, 1167, 1172,1187, 1192, 1194 ЦК України, Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року з послідуючими змінами Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди ", Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна , Приватного акціонерного товариства Просто - страхування , за участю третьої особи ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Просто - страхування , код ЄДРПОУ 24745673, яке розташовано за адресою: поштовий індекс 04050, місто Київ, вул. Герцена, будинок №10 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 24091,10 грн. (двадцять чотири тисячі дев`яносто одна грн. 10 коп.), витрати з проведення експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 624,00 грн. (шістсот двадцять чотири грн. 00 коп. ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 527 грн. 89 коп. (п`ятсот двадцять сім грн 89 коп.).\

Стягнути з ОСОБА_6 підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна , код ЄДРПОУ 22019483, яке розташовано за адресою: поштовий індекс 84170, Донецька область, Слов`янський район, смт. Билбасівка, вул. Леніна, будинок №218 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди (франшиза) 1000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.), в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн. 00 коп. (п`ять тисяч грн.00 коп.), витрати з проведення експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 26,00 грн. (двадцять шість грн. 00 коп.) витрати зі сплати судового збору у розмірі 131 грн. 40 коп. (сто тридцять одна грн. 40 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити у зв`язку з відсутністю підстав.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 27 червня 2019 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова.