Постанова

від 25.06.2019 по справі 826/10978/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10978/18 Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо Северина Юрія Петровича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо Северина Юрія Петровича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо Северина Юрія Петровича № 81 від 07.06.2018 в частині застосування наслідків нікчемності правочину від 15.09.2014 на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 з призначенням платежу: Перерахування поворотної фінансової допомоги зг. дог. № 14 від 15.09.2014 без ПДВ у сумі 106 400, 00 грн.;

- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо Северина Юрія Петровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) № НОМЕР_1 , відкритого у публічному акціонерному товаристві Банк Камбіо , у межах гарантованої суми відшкодування за вкладами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2018 позов задоволено частково: зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, код ЄДРПОУ 26549700) включити інформацію про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 від 15.09.2014 у національній валюті; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо Северин Юрій Петрович звернувся із апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було змінено прізвище на ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 21.11.2015 серії НОМЕР_4 .

Між ПАТ Банк Камбіо (банк) та ОСОБА_1 (клієнт) було укладено договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № 26204310100198 від 15.09.2014, у відповідності до положень якого банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Згідно меморіального ордеру № 837 від 15.09.2014 на рахунок позивача від ТОВ КПК МЯСНИЙ ДІМ було зараховано суму коштів в розмірі 106 400, 00 грн. з призначенням платежу Перерахування поворотної фінансової допомоги зг. дог. № 14 від 15.09.2014 без ПДВ .

В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України Про віднесення публічного акціонерного товариства Банк Камбіо до категорії неплатоспроможних від 04.12.2014 № 782, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 04.12.2014 прийнято рішення Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Камбіо № 140, згідно з яким з 05.12.2014 розпочато процедуру виведення ПАТ Банк Камбіо з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 05.12.2014 по 04.03.2015 включно та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Камбіо провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Бондаря Юрія Миколайовича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 160 з 25.12.2014 відсторонено від виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Камбіо провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Бондаря Юрія Миколайовича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 161 з 25.12.2014 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Камбіо призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича.

17.02.2015 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Камбіо Додусенком В.І. винесено наказ Про перевірку вкладів фізичних осіб в ПАТ Банк Камбіо № 157, згідно з яким вирішено: здійснити в ПАТ Банк Камбіо перевірку документів, пов`язаних з укладанням ПАТ Банк Камбіо протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб; створити Комісію з перевірки вкладів фізичних осіб.

27.02.2015 Комісією з перевірки вкладів фізичних осіб складено Протокол.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк Камбіо від 27.02.2015 № 144, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) 02.03.2015 прийнято рішення Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк Камбіо та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку № 46, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ Банк Камбіо та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо .

Так, уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02.03.2015 по 01.03.2016 включно.

04.03.2015 на офіційному сайті Фонду з`явилася інформація про те, що Фонд з 06.03.2015 розпочинає виплати коштів вкладникам Банку, для отримання коштів вкладники ПАТ Банк Камбіо з 06.03.2015 по 17.04.2015 включно можуть звертатись до установ банку-агента ПАТ УКРІНБАНК .

В межах даного строку позивач звернулась до банку-агента ПАТ УКРІНБАНК з метою отримання відшкодування, але позивачу було повідомлено, що його ідентифікаційні дані відсутні в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Банк Камбіо за рахунок Фонду.

В подальшому, позивач зверталася до відповідача із заявами, в яких просила включити її до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами (коштами на поточних рахунках) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, для включення Фондом позивача до Загального реєстру із подальшим здійсненням відповідного відшкодування коштів за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_5 у національній валюті.

Листами від 16.01.2016 вих. № 19/170 та від 16.04.2015 №19/1725 банк повідомив позивача про те, що банком проведено перевірку операцій на рахунку позивача та у зв`язку із виявленими обставинами, відповідні матеріали направлено до Головного слідчого управління Служби безпеки України. Після отримання відповіді про законність операцій по рахунку позивача, Фондом будуть вжиті заходи щодо розблокування виплат та включення їх до відповідного реєстру.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.03.2018 № 900 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо призначено Северина Юрія Петровича.

Листом від 14.06.2018 №22/1195 уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо Северина Ю.П. позивача було повідомлено про те, що згідно наказу № 81 від 07.06.2018 було затверджено акт від 06.06.2018 Комісії з додаткової перевірки правочинів на предмет відповідності таких операцій рішенню виконавчої дирекції Фонду № 111/17 від 13.07.2017, яким визнано нікчемним правочин, вчинений 15.09.2014, щодо перерахування грошових коштів в межах ПАТ Банк Камбіо з рахунку ТОВ МЯСНИЙ ДІМ (код ЄДРПОУ 38788498) № НОМЕР_6 на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) № НОМЕР_1 в сумі 106 400 (сто шість тисяч чотириста гривень) грн. з призначенням платежу: Перерахування повторної безвідсоткової фінансової допомоги зг. дог. №14 від 15.09.2014 без ПДВ . Застосування до правочину ознак нікчемності обумовлено нормами Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а саме п. 7 ч. 3 ст. 38 та нормативними актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач, вважаючи прийняте рішення протиправним, звернулась до суду першої інстанції з даним позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що уповноваженою особою не доведено наявності, визначених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, підстав, які б свідчили про нікчемність укладеного правочину вкладником з банком, у зв`язку із чим відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, протиправно не вклюено інформацію про ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 від 15.09.2014 у національній валюті, а тому наявні правові підстави для задоволення позову в цій частині. Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо Северина Юрія Петровича № 81 від 07.06.2018, суд першої інстанції зазначив, що наказ (рішення) є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС, оскільки не створює жодних обов`язків для позивача та безпосередньо не порушує його прав.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що під час перевірки комісією було встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім`я позивача, надійшли внаслідок так званого дроблення великої суми коштів іншого клієнта, з метою відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Отже, оскільки уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо включити інформацію про ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 від 15.09.2014 у національній валюті, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладником, в розумінні пункту 4 частини першої статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з положеннями статті 27 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах Урядовий кур`єр або Голос України та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Згідно з аналізу положень статей 37, 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають здійснити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38; прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

За змістом вищенаведених норм Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов`язує нікчемність правочину, довести суду такі обставини. Тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним.

Також, згідно частини 3 статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є нікчемними правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38, а також у частині 3 статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

При цьому, колегія суддів акцентує увагу на тому, що за Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб до такого переліку віднесені правочини, що вчинені (укладені) саме банком. Щодо правочинів (у тому числі договорів), які укладені між фізичними чи юридичними особами - уповноважена особа таких повноважень не має за цим Законом.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, врегульовані цивільним законодавством, положення якого не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38, а також у частині 3 статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

За висновком уповноваженої особи, викладеному у запереченнях на позов, внесення на рахунок позивача коштів відбулось шляхом дроблення інших рахунків клієнтів Банку, цим самим збільшивши суму коштів, яка може бути повернута за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Поряд з цим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що платіжні операції по перерахуванню коштів з рахунку однієї особи на рахунок позивача не є правочинами між банком та позивачем згідно зі статтею 202 ЦК України.

Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України Про банки і банківську діяльність , Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492, та договорами з відповідними клієнтами банку.

Відповідно до частин 1-3 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України від 05.04.2001 № 2346-III Про платіжні системи та переказ коштів в Україні .

Так, відповідно до п. 1.24 статті 1 цього Закону переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

У свою чергу, згідно з п. 1.15 ст. 1 цього ж Закону, ініціатором є - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.

Згідно п.1.23 вказаної норми, отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.

Частиною 2 пункту 1.6. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ № 22 від 21.01.2004, зареєстрованої в Мін`юсті 29.03.2004 за № 377/8976, банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

Пунктом 1.7. Інструкції визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Частиною 5.2 статті 5 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні визначено, що відносини між суб`єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що операція з перерахування коштів на рахунок позивача не належить до правочинів, передбачених ч. 2 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , які можуть бути перевірені уповноваженою особою на предмет їх нікчемності та як наслідок визнані нікчемними. У той же час правова оцінка доводів, які можуть вказувати на недійсність правочину з інших підстав, ніж у зв`язку з його нікчемністю, не може бути надана під час розгляду та вирішення даної справи, оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вирішення спорів про визнання договору недійсним.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:

- для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;

- для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Відповідно до пункту 30.1. статті 30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи містять меморіальний ордер № 837 від 15.09.2014 на суму 106 400, 00 грн. (а.с. 36), який підтверджує факт зарахування на поточний рахунок позивача грошових коштів у сумі 106 400, 00 грн. Зазначені обставини не заперечуються уповноваженою особою.

За правилами частини 1 статті 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Таким чином, виходячи з наведених обставин та правових норм, позивач є вкладником в розумінні Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , оскільки на його поточному рахунку знаходились кошти до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.

При цьому, у колегії суду відсутні підстави не приймати до уваги вказані докази у справі, як і відсутні правові підстави для висновку про нікчемність правочину, укладеного між суб`єктами переказу коштів. Правочини, укладені позивачем з банком уповноважена особа не ставить під сумнів на предмет їх нікчемності.

Що стосується доводів уповноваженої особи про відкриття кримінальних проваджень № 22015000000000082, № 12015100060004279 та № 12015100000000453, то ця обставина сама по собі не може слугувати правовою підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки не є підставою для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Крім того, колегія суддів виходить з того, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до статті 78 КАС України є обов`язковими для адміністративних судів.

Колегія судів також враховує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб`єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов`язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

У статті 3 ЦК України серед засад цивільного законодавства закріплена неприпустимість позбавлення права власності (пункт 2 частини першої), хоча власник може вимагати усунення й тих порушень, що не призвели до позбавлення права власності. Відповідно до статті 321 ЦК України зміст непорушності права власності охоплює також заборону обмеження в його здійсненні.

Важливою гарантією права приватної власності є конституційне закріплення, що примусове відчуження об`єктів приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього повного відшкодування їхньої вартості (частина п`ята статті 41 Конституції України). Конституційний принцип непорушності права власності проявляється як засада впевненості власника у стабільному становищі у якому він перебуває і яке гарантовано йому державою з усім комплексом відповідних засобів, які остання для цього застосовує.

Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верхового Суду від 23.10.2018 у справі № 804/6992/15.

Згідно частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення) встановлено, що перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Відповідно до п. 6 Положення № 14 протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Таким чином, оскільки протиправними діями уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб були порушені гарантовані частиною першою статті 26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб права позивача на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо включити інформацію про ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 від 15.09.2014 у національній валюті.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо Северина Юрія Петровича залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 26.06.2019.