УХВАЛА
26 червня 2019 року
Київ
справа №357/2287/19
адміністративне провадження №К/9901/17169/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
перевіривши касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі №357/2287/19 за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
в с т а н о в и в :
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2019 року задоволено позов ОСОБА_1 до Київської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Київська митниця ДФС) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, Київська митниця ДФС подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Київської митниці ДФС про поновлення строку на касаційне оскарження. Цією ж ухвалою Київській митниці ДФС було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2019 року.
Вважаючи, що ухвала суду апеляційної інстанції від 22 травня 2019 року постановлена із порушенням вимог процесуального закону, відповідач оскаржив її в касаційному порядку.
В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що первинна апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції була подана у встановлений процесуальним законом строк, а довіреність, долучена до матеріалів зазначеної скарги, була оформлена відповідно до приписів чинного законодавства. Однак, така апеляційна скарга була повернута судом апелянту з надуманих, незалежних від митниці причин. Подавши повторну апеляційну скаргу, відповідач реалізував надане йому статтями 198 та 298 Кодексу адміністративного судочинства України право на апеляційне оскарження, однак апеляційний суд безпідставно відмовив скаржнику у відкритті апеляційного провадження. Вважає, що судом апеляційної інстанції допущено надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття апеляційної скарги відповідача, чим порушено право останнього на судовий розгляд.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з частиною четвертою вказаної статті апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Частиною третьою статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, первинна апеляційна скарга Київської митниці ДФС на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2019 року була подана 29 березня 2019 року, тобто, в межах строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року апеляційну скаргу Київської митниці ДФС повернуто особі, яка її подала, оскільки скарга підписана особою, яка не має на це повноважень.
7 травня 2019 року Київською митницею ДФС вдруге подано апеляційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2019 року.
Оскільки зазначена апеляційна скарга була подана із пропуском десятиденного строку, передбаченого частиною четвертою статті 286 КАС України, відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2019 року апеляційну скаргу Київської митниці ДФС залишено без руху, оскільки апелянтом пропущено строк на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції, а заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить жодних посилань на поважність причин пропуску такого строку; крім того, апелянтом не обґрунтовано підстав тривалого зволікання зі зверненням до апеляційного суду з повторною апеляційною скаргою з часу повернення первинної скарги.
21 травня 2019 року Київською митницею ДФС подано до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка мотивована тим, що первинну апеляційну скаргу митницею було подано у межах встановленого процесуальним законом строку, а повторне подання апеляційної скарги відбулося одразу після виходу з чергової відпустки головного державного інспектора Київської митниці ДФС Клімова С.Г. , а саме: 6 травня 2019 року.
Аналізуючи такі доводи, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі від 22 травня 2019 року дійшов висновку, що зазначені апелянтом обставини щодо причин пропуску строку на подання апеляційної скарги свідчать про неналежну організацію роботи Київської митниці ДФС, та не можуть бути визнані як поважні. У зв`язку з викладеним, апеляційний суд визнав, що станом на 22 травня 2019 року апелянтом не доведено існування інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Слід зауважити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення статті 299 КАС України, правильне його застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що первинна апеляційна скарга була подана у встановлений процесуальний законом строк, а довіреність, долучена до матеріалів первинної скарги, була оформлена відповідно до приписів чинного законодавства.
Водночас, Суд наголошує, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року, якою первинну апеляційну скаргу Київської митниці ДФС повернуто, внаслідок підписання неуповноваженою особою, не є предметом цього касаційного оскарження.
Дану касаційну скаргу подано на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, якою скаржнику було відмовлено у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку на апеляційне провадження.
Разом із тим, касаційна скарга Київської митниці ДФС не містить жодних посилань на те, у чому саме полягає неправильне застосування апеляційний судом норм процесуального права при постановленні спірної ухвали.
Та обставина, що первинна касаційна скарга відповідача була подана у встановлений процесуальним законом строк, не нівелює обов`язку відповідача дотримуватися розумного строку й під час повторного подання апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Київської митниці Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі №357/2287/19.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Н.Є. Блажівська
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2019 |
Оприлюднено | 28.06.2019 |
Номер документу | 82684300 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Желтобрюх І.Л.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Кошель Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні