Постанова

від 26.06.2019 по справі 808/2353/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2019 року

Київ

справа №808/2353/16

адміністративне провадження №К/9901/12042/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 808/2353/16

за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказів, стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у складі головуючого судді Батрак І. В.

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року у складі колегії суддів: головуючий - Семененко Я. В., судді: Бишевська Н. А., Добродняк І. Ю.,

УСТАНОВИВ:

I. Суть спору

1. 02 серпня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Пенсійного фонду України (далі - перший відповідач, ПФУ), Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - другий відповідач, Пологівське об`єднане УПФУ в Запорізькій області), в якому просив:

1.1. визнати незаконними і скасувати:

1.1.1. наказ ПФУ №578-о від 02 липня 2016 року Про звільнення ОСОБА_1 ;

1.1.2. наказ Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області №60-0 від 14 липня 2016 року Про оголошення наказу Пенсійного фонду України від 02 липня 2016 року № 578-о ;

1.2. зобов`язати ПФУ задовольнити заяву позивача про призначення його по переводу на посаду начальника Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області;

1.3. зобов`язати ПФУ видати наказ про призначення позивача по переводу на посаду начальника Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області;

1.4. зобов`язати ПФУ надати позивачу відпустку згідно із поданою позивачем заявою з одночасною виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення згідно із законодавством України;

1.5. стягнути з Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області невиплачену позивачу заробітну плату за період з 03 березня 2016 року по 14 липня 2016 року з врахуванням умов оплати праці згідно із Законом України Про державну службу №889-8 від 10 грудня 2015 року (далі - Закону №889-VIII);

1.6. зобов`язати відповідачів виплатити позивачу допомогу по тимчасовій втраті непрацездатності згідно із листками непрацездатності №321409, №775006.

2. Позовні вимоги обґрунтовано неправомірним звільненням його з посади начальника управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі, на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Своє звільнення позивач вважає неправомірним, оскільки посада начальника Управління не була скорочена та наявність такої посади передбачалася у штатному розписі Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, але у встановленому порядку, не зважаючи на заяви позивача, першим відповідачем не було вирішено питання про його переведення у новостворене Пологівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на посаду начальника. Обґрунтовуючи протиправність свого звільнення, позивач посилався на відсутність згоди профспілкового комітету. Крім цього, позивач вказує на те, що йому неправомірно було відмовлено у наданні відпустки та виплаті у зв`язку з цим матеріальної допомоги; не було у повному обсязі виплачено заробітну плату та не було оплачено листки непрацездатності.

3. Представник першого відповідача позов не визнав, зазначив, що управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі в Запорізькій області було припинено в результаті реорганізації 31 березня 2016 року. В результаті припинення двох юридичних осіб відбулось скорочення посад, у т.ч. були скорочені посади начальників управлінь ПФУ у Пологівському районі та Оріхівському районі і введена нова посада - начальника Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області. Начальника Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області було призначено на посаду наказом ПФУ від 18 березня 2016 року №234-о, отже на день поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління УПФУ в Пологівському районі Запорізької області посада начальника Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області вакантною не була. Одночасно, позивачу були запропоновані для працевлаштування наявні вакантні посади у новоутвореному управлінні, із врахуванням обмежень, встановлених для ОСОБА_1 на підставі висновків МСЕК. Заяв про переведення на запропоновані вакантні посади від ОСОБА_1 не надходило, заява про призначення на посаду начальника Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області була подана позивачем на ім`я голови правління ПФУ 04 квітня 2016 року - на цей час вказана посада вже не була вакантною. Щодо відсутності згоди профспілкової організації на звільнення позивача, то представник першого відповідача посилається на приписи статті 43-1 КЗпП України та зазначає, що звільнення керівників підприємств установ та організацій допускається без погодження профспілковою організацією.

4. Представник другого відповідача позов не визнав та зауважив, що виплата за листком непрацездатності №321409 Гопченку О.В. проведена поштовим переказом 31 травня 2016 року та отримана особисто 02 червня 2016 року. Щодо виплати за листком непрацездатності №775006, то вона повинна бути здійсненна третьою особою, оскільки страховий випадок за цим листком ОСОБА_1 настав в період з 18 квітня 2016 року по 05 травня 2016 року, тобто після реорганізації УПФУ в Пологівському районі Запорізької області, коли місце перебування ОСОБА_1 було невідомим. Другим відповідачем також заперечується твердження позивача щодо протиправного не нарахування позивачеві заробітної плати та відпускних.

5. Представником третьої особи надано пояснення на позовну заяву, у яких він зазначає, що правонаступником УПФУ в Пологівському районі Запорізької області є Пологівське об`єднане УПФУ в Запорізькій області, отже, матеріальне забезпечення за соціальним страхуванням, що не виплачене співробітникам УПФУ в Пологівському районі Запорізької області, підлягає сплаті другим відповідачем, а не третьою особою.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

Щодо звільнення ОСОБА_1

6. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі №808/8813/15 визнано незаконним та скасовано наказ ПФУ Про звільнення ОСОБА_1 №783-о від 11 листопада 2015 року, поновлено позивача на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області з 17 листопада 2015 року, та стягнуто з УПФУ в Пологівському районі Запорізької області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14 липня 2015 року по 02 березня 2016 року у розмірі 30 427 грн 21 коп.

7. 23 березня 2016 року на виконання вказаного судового рішення, ПФУ видано наказ №250-о про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління ПФУ в Пологівському районі з 17 листопада 2015 року.

8. На час поновлення позивача на посаді тривала процедура припинення в УПФУ в Пологівському районі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1055 Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України , а також наказу ПФУ від 28 грудня 2015 року №211 Про заходи у зв`язку з реорганізацією деяких територіальних органів Фонду , наказу УПФУ в Пологівському районі Запорізької області від 31 грудня 2015 року № 141 Про припинення діяльності управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області шляхом злиття .

9. 12 січня 2016 року виконуючим обов`язки начальника УПФУ в Пологівському районі Запорозької області прийнято наказ №7-О про попередження про наступне вивільнення всіх працівників управління, з яким було ознайомлено усіх працівників установи. 25 лютого 2016 року затверджені зміни до Штатного розпису на 2016 рік.

10. 24 березня 2016 року наказом УПФУ в Пологівському районі Запорізької області № 56-о Про попередження ОСОБА_1 про звільнення позивача попереджено про наступне звільнення з посади начальника управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області через два місяці після отримання ним цього наказу, відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - Наказ № 56-о).

11. Одночасно із попередженням про звільнення позивачу запропоновано відповідно до його професійної підготовки, освіти та із врахуванням рекомендацій Пологівської МСЕК Управління охорони здоров`я Запорізької обласної державної адміністрації від 06 квітня 2015 року працевлаштування на одній із вакантних посад у новоствореному Пологівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Запорізькій області, а саме на посадах:

11.1. головного спеціаліста відділу платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи;

11.2. головного спеціаліста Пологівського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій (тимчасово вакантна посада на період перебування основного працівника у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку);

11.3 . провідного спеціаліста адміністративно-господарського відділу.

12. Вказаний наказ направлено ОСОБА_1 поштою та отримано ним особисто 30 березня 2016 року.

13. 31 березня 2016 року наказом УПФУ в Пологівському районі Запорізької області № 37-о позивачу оголошено наказ Пенсійного фонду України від 23 березня 2016 року № 250-о та наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24 березня 2016 року № 56-о.

14. 31 березня 2016 року о 8 год. 15 хв. позивач з`явився в УПФУ в Пологівському районі Запорізької області та залишив робоче місце о 10 год., про що складено акт.

15. З 31 березня 2016 року УПФУ в Пологівському районі Запорізької області припинено шляхом реорганізації, а його правонаступником є Пологівське об`єднане УПФУ в Запорізькій області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

16. У період з 30 березня 2016 по 08 квітня 2016 ОСОБА_1 перебував на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серія АГВ № 321409.

17. У період з 09 квітня 2016 року по 13 липня 2016 позивач на робочому місці не з`являвся, у зв`язку із чим у табелях обліку робочого часу (містяться в матеріалах справи) в робочі дні зазначалось неробочі дні та не нараховувалась заробітна плата. Вказані обставини підтверджені показаннями свідків, а також наявними в матеріалах справи Актами та не спростовані позивачем.

18. У зазначений період згоди про переведення на запропоновані вакантні посади або заяв про призначення на інші вакантні посади від ОСОБА_1 до відповідачів не надходило, що позивачем не спростовується.

19. Заява про призначення на посаду начальника Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області була подана позивачем на ім`я голови правління ПФУ 04 квітня 2016 року - на цей час вказана посада вже не була вакантною, про що позивача повідомлено листом від 27 квітня 2016 року.

20. 01 липня 2016 року на адресу першого відповідача надійшло погодження Міністерства соціальної політики України від 30 червня 2016 року №9386/0/14-16/09 про звільнення позивача з посади начальника УПФУ в Пологівському районі Запорізької області.

21. 02 липня 2016 року Головою правління ПФУ прийнятий наказ №578-о, яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника УПФУ в Пологівському районі Запорізької області у зв`язку із скороченням штату на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

22. 14 липня 2016 року наказом начальника Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області №60-О оголошено наказ ПФУ від 02 липня 2016 року №578-о про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника УПФУ в Пологівському районі Запорізької області у зв`язку із скороченням штату на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII та визначено вважати позивача таким, що звільнений із цієї посади 14 липня 2016 року.

22.1. Головному спеціалісту бюджетно-фінансового відділу Харченко В.В. доручено виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 60 календарних днів невикористаної щорічної відпустки та додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років та відповідно до пункту 4 статті 87 Закону №889-VIII виплатити вихідну допомогу у розмірі середньої місячної заробітної плати.

23. 14 липня 2016 року о 16 год. 30 хв. у приміщенні Пологівського районного суду Запорізької області за адресою: м. Пологи, вул. Єдності, буд. 28 начальник відділу персоналу та організаційно-інформаційної роботи Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області повідомила позивачу про те, що до другого відповідача надійшла копія наказу ПФУ від 02 липня 2016 року №578-о Про звільнення ОСОБА_1 та прийнятня наказу від 14 липня 2016 року №60-О Про оголошення наказу Пенсійного фонду України від 02 липня 2016 року №578-о .

24. Від отримання копій вказаних наказів позивач відмовився, після чого останньому було надано лист Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області від 14 липня 2016 року №2095/10 про запрошення до приміщення управління для отримання трудової книжки. Зазначений лист позивачем отримано, про що він розписався на другому примірнику листа та написав прохання про направлення трудової книжки поштою за його домашньою адресою. Про вказані обставини працівниками Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області складено акт від 14 липня 2016 року.

25. 15 липня 2016 року на адресу позивача супровідним листом №2123/10 направлено копію наказу ПФУ від 02 липня 2016 року №578-о Про звільнення ОСОБА_1 , копію наказу Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області від 14 липня 2016 року №60-О Про оголошення наказу Пенсійного фонду України від 02 липня 2016 року №578-о , трудову книжку, які вручені поштою позивачу 23 липня 2016 року, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням.

Щодо компенсації витрат за невикористані відпустки

26. У зв`язку із звільненням ОСОБА_1 виплачена компенсація за невикористані відпустки.

27. Стаж державної служби у ОСОБА_1 на момент звільнення становить 26 років 03 місяці. Додаткові відпустки за стаж державної служби 25 років (право на відпустки після 14 квітня 2015 року) та 26 років (право на відпустку настало після 14 квітня 2016 року) не використані.

28. Період з 18 березня 2015 року по 02 березня 2016 року - вимушений прогул згідно із рішенням суду складає 341 календарний день (без урахування святкових та неробочих днів), період з 03 березня 2016 по 29 березня 2016 - не зараховано тому, що відповідно до пункту 2 статті 9 Закон України Про відпустки до такого стажу роботи зараховується лише оплачений вимушений прогул, а підстави для його оплати на теперішній час відсутні, період з 30 березня 2016 року по 08 квітня 2016 року - лист тимчасової непрацездатності, що складає 10 календарних днів, період з 09 квітня 2016 року по 14 липня 2016 року - не робочі дні. Всього складає 351 календарний день (без урахування святкових та неробочих днів).

29. За період з 18 березня 2015 до 14 липня 2016 ОСОБА_1 компенсації при звільненні підлягають 30 календарних днів щорічної відпустки, 15 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за вислугу 25 років та 15 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за вислугу 26 років.

30. У день звільнення 14 липня 2016 року позивачу проведено остаточний розрахунок, сума нарахувань склала 7 987 грн 39 коп., а саме: сума компенсації за 60 календарних днів невикористаної щорічної відпустки та додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років в сумі 6 583 грн 39 коп., та відповідно до пункту 4 статті 87 Закону № 889-VІІІ вихідну допомогу у розмірі 1 404 грн.

31. Суму у розмірі 6 429 грн 93 коп. з урахуванням утриманих податків перераховано Гопченку О. В. поштовим переводом, яка отримана ним 14 липня 2016 року.

Щодо виплат за листками непрацездатності

32. Розрахунок та виплата за листком непрацездатності Гопченка О. В. серія АГВ №321409 за період з 30 березня 2016 по 08 квітня 2016 здійснена другим відповідачем як правонаступником УПФУ в Пологівському районі Запорізької області 31 травня 2016 року та отримана позивачем 02 червня 2016 року, що позивачем визнано у судовому засіданні у суді першої інстанції.

33. Листок непрацездатності серія АГШ №775006 Гопченка О. В. за період з 18 квітня 2016 року по 05 травня 2016 року, який надійшов на адресу Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області 04 липня 2017 року, не був оплачений другим відповідачем, що визнано його представником в ході розгляду справи.

ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їх ухвалення

34. 24 травня 2018 року рішенням Запорізького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, позов задоволено частково, зобов`язано Пологівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій втраті непрацездатності згідно листку непрацездатності №775006. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

35. Задовольняючи частину позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що другим відповідачем як правонаступником протиправно не здійснено ОСОБА_1 виплати за листком непрацездатності №775006 всупереч вимогам частини 1 статті 30 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

36. Відмовляючи у частині позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність вимог позивача, оскільки відповідачами дотримано процедуру його звільнення з посади у зв`язку із реорганізацією установи, а саме в установленому порядку попереджено за два місяці про наступне вивільнення, запропоновано вакантні посади за переліком, що відповідає кваліфікації позивача та медичним показникам за висновком МСЕК, здійснено належні виплати.

37. Суд апеляційної інстанції погодився з таким рішенням суду першої інстанції.

ІV. Касаційне оскарження

38. На зазначене рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 02 травня 2019 року.

39. У касаційній скарзі позивач вказує, що не отримував від ПФУ відповідним чином завіреної копії наказу про своє звільнення. Позивач зауважує, що на виконання рішення суду, яке в частині поновлення на роботі звернуто до негайного виконання, був поновлений на роботі лише 30 березня 2016 року, а не 03 березня 2016 року.

40. Станом на 02 березня 2016 року була вакантною посада начальника управління ПФУ в Оріхівському районі, а отже саме він, як начальник управління ПФУ в Пологівському районі, мав переважне право продовжувати працювати на посаді начальника новоутвореного Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

41. Призначення на посаду начальника Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області іншої особи відбулося 18 березня 2016 року, тобто після 02 березня 2016 року - дати, з якої він мав бути поновленим на роботі.

42. На думку позивача, судами попередніх інстанцій не досліджено питання яким же чином здійснено працевлаштування всіх інших працівників управління ПФУ в Пологівському районі в Запорізькій області.

43. Позивач у касаційній скарзі наголошує на тому, що йому не виплачено компенсацію за невикористані дні відпустки, а також заробітну плату за період поновлення на посаді з 02 березня 2016 року по 14 липня 2016 року - за період коли його не поновили на підставі рішення суду (з 02 березня 2016 року по 31 березня 2016 року), а також за період з 01 квітня 2016 року по 14 липня 2016 року - день фактичного звільнення.

44. За твердженням позивача, посада начальника установи, а саме Пологівського об`єднаного управління ПФУ, яка створена в ході реорганізації двох управлінь, не скорочувалася, а управління ПФУ в Пологівському районі в ході реорганізації ліквідоване не було. Крім того, 02 квітня 2016 року позивачем на ім`я голови правління Зарудного О. Б. направлено заяву щодо призначення за переводом на посаду начальника Пологівського об`єднаного управління ПФУ, яке створене в ході реорганізації Пологівського і Оріхівського управлінь ПФУ в Запорізькій області, яка отримана 07 квітня 2016 року. Позивач зазначає також, що неодноразово звертався до ПФУ із заявами повідомити його про результати розгляду заяви про переведення.

45. Загальними доводами касаційної скарги є твердження позивача про порушення відповідачами трудового та іншого законодавства у зв`язку із ненаданням відповідей та належних обґрунтувань на неодноразові звернення позивача.

46. 07 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Стрелець Т. Г. касаційну скаргу залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Підставами для залишення касаційної скарги без руху Судом визначено пропуск строку на касаційне оскарження та відсутність клопотання позивача про його поновлення.

47. 20 травня 2019 року до Верховного Суду надійшло клопотання позивача про поновлення строку на касаційне оскарження.

48. 23 травня 2019 року Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 456/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т. Г., що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.

49. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 24 травня 2019 року визначено склад суду: головуючий суддя Шевцова Н. В. (суддя-доповідач), судді Кашпур О. В., Уханенко С. А.

50. 28 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою за наслідком усунення позивачем недоліків касаційної скарги в установлений судом строк та витребувано із Запорізького окружного адміністративного суду справу № 808/2353/16.

51. 07 червня 2019 року справа № 808/2353/16 надійшла до Верховного Суду.

52. 19 червня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу голови комісії з припинення Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області, а також клопотання закриття провадження у справі, у зв`язку із зазначенням позивачем недостовірних відомостей, що стало підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.

53. У відзиві на касаційну скаргу представник другого відповідача спростовує доводи касаційної скарги, наводить аргументи ідентичні тим, що викладені у запереченням на позов та апеляційну скаргу, та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

54. Клопотання про закриття провадження не підлягає задоволенню, оскільки питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження вирішено 28 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду, яка набрала законної сили. Доказів надання позивача недостовірної інформації у клопотанні другим відповідачем не надано.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

55. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

56. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

57. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

58. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

59. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1055 Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України визначено перелік територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізуються шляхом злиття, зокрема, управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі та управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі реорганізовано шляхом злиття в Пологівське об`єднане управління Пенсійного фонду України.

60. Частиною шостою статті 43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.

61. Статтею 5 1 КЗпП України встановлено гарантії забезпечення права громадян на працю, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

62. Згідно з частиною четвертою статті 36 Кодекс законів про працю України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

63. Пунктом першим частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України установлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

64. На підставі частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

65. Частина перша статті 42 Кодексу законів про працю України унормовує, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

66. Згідно положеннями статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

67. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

68. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

69. У пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів зазначено, що при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

70. Відповідно до частини третьої статті 5 Закону №889-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

71. Згідно із пунктом 3 частини першої статтею 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою суб`єкта призначення.

72. Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, зокрема, є: скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі (пункт 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII).

73. Частиною третьою статті 87 Закону №889-VIII процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.

73.1. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

74. Відповідно до частини четвертої статті 87 Закону №889-VIII) у разі звільнення з державної служби на підставі пункту 1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати.

75. Нарахування компенсації за невикористану відпустку у разі звільнення працівника є одним із обов`язків роботодавця, визначеним положеннями статті 24 Закону України Про відпустки від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР та частиною 4 статті 83 КЗпП України).

76. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

77. Частиною першою статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

VІ ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

78. Матеріалами справи встановлено, що внаслідок реорганізації, яка відбулася в органах Пенсійного фонду України, припинено діяльність управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі, що підтверджено записом про припинення управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі, як юридичної особи (код ЄДРПОУ 20508506), який внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 31 березня 2016 року.

79. Посади начальників управлінь ПФУ у Пологівському районі та Оріхівському районі внаслідок реорганізації юридичних осіб було скорочено і введено нову посаду - начальника Пологівського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області, отже, мало місце скорочення чисельності штату працівників та посад, зокрема, і скорочення посади начальника УПФУ в Пологівському районі .

80. Однією з гарантій забезпечення прав громадян на працю є передбачений статтею 5 1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботі і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

81. Виходячи із системного аналізу пункту 1 частини першої та частини другої статті 40, частини другої статті 49-2 Кодексу законів про працю України з метою забезпечення цієї гарантії на власника або уповноважений ним орган при звільненні працівника у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці покладається обов`язок при попередженні працівника про таке звільнення одночасно запропонувати йому наявні вакантні посади. Тобто, законодавець встановив принцип одночасності попередження про наступне вивільнення та пропонування наявних вакантних посад для забезпечення гарантії права громадян на сприяння у збереженні роботи.

82. За приписами частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, власник вважається таким, що належно виконав свій обов`язок щодо сприяння у збереженні роботи працівника, який підлягає звільненню у зв`язку із скороченням штату, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому, роботодавець зобов`язаний запропонувати вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник який вивільнюється, працював.

83. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що такий обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та охоплює вакантні посади, які з`явилися в установі протягом всього цього періоду і які існували на день звільнення.

84. Судами попередніх інстанцій установлено, що одночасно із попередженням про вивільнення позивача йому було запропоновано посади у новоствореному Пологівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України, які відповідали професійній підготовці, освіті позивача, а також медичним приписам, встановленим МСЕК. У встановлений законодавством строк (протягом двох місяців) позивач не подав заяву про свою згоду на переведення на жодну із запропонованих посад). На момент написання та направлення позивачем на адресу першого відповідача заяви про своє переведення на посаду начальника Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, зазначена посада не була вакантною, крім того, не відповідала медичним показникам діяльності позивача.

85. Аналіз зазначених обставин справи та наведених правових норм дає підстави для висновку Верховного Суду, що суди попередніх інстанцій правильно та повно встановили всі обставини справи щодо підстав та процедури звільнення позивача, а також правильно застосували норми матеріального права, а саме приписи статті 5 1 , пункту 1 частини другої статті 40 та частин першої-третьої статті 49-2 КЗпП України щодо забезпечення відповідачем гарантованих позивачу прав на сприяння у збереженні роботи та дотримання процедури його вивільнення.

86. Доводи касаційної скарги позивача у цілому зводяться до твердження про несвоєчасне виконання Пенсійним фондом України судового рішення у справі №808/8813/15, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізькій області з 17 листопада 2015 року.

87. На виконання зазначеного судового рішення 23 березня 2016 року ПФУ видано наказ №250-о про поновлення позивача на посаді начальника управління ПФУ в Пологівському районі з 17 листопада 2015 року, на момент поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області, посада начальника Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України не була вакантною, що унеможливило пропозицію цієї посади позивачу з метою його переведення. Крім того, вказана посада не могла бути запропонована позивачу, враховуючи медичні висновки МСЕК.

88. Враховуючи медичні висновки МСЕК щодо обмежень, рекомендованих позивачу при виконанні трудової функції, строк фактичного виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді у зазначеній справі не впливає на спірні правовідносини.

89. Аргументи позивача щодо не дослідження судами першої та апеляційної інстанцій питання як було переведено на посади інших працівників управління ПФУ в Пологівському районі в Запорізькій області є безпідставними, оскільки обставини щодо працевлаштування інших працівників не належать до предмету доказування у цій справі.

90. Судами попередніх інстанцій здійснено перевірку правильності нарахування позивачу при звільненні заробітної плати, виплат за листками непрацездатності та компенсації за невикористані відпустки, що і стало підставою для часткового задоволення позовних вимог.

91. Доводи касаційної скарги позивача у цій частині зводяться виключно до непогодження з оцінкою судів попередніх інстанцій встановлених обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку ОСОБА_1 не зазначено.

92. За таких обставин, Суд дійшов висновку, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

VІІ Судові витрати

93. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року у справі № 808/2353/16 залишити без змін.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді О. В. Кашпур

С. А. Уханенко