Постанова

від 27.06.2019 по справі 826/2826/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2019 року

Київ

справа №826/2826/15

адміністративне провадження №К/9901/8260/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 травня 2015 року (суддя Санін Б.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року (колегія у складі суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.) у справі № 826/2826/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Елемент Ойл до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Елемент Ойл (далі - позивач або ТОВ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач або ДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення № 0000222203 від 26 січня 2015 року яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість іншими постачальниками у ланцюгу постачання товару (послуги) само по собі не впливає на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару (послуг).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві №0000222203 від 26 січня 2015 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Не погодившись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якої стверджує, що висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи апеляційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Судом встановлено що, у період з 14 січня 2015 року по 16 січня 2015 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Елемент Ойл з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ Арт Трейдінг Груп , ТОВ Карт-Бланш Лтд , ТОВ Бест Юа за період з 1 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року, за результатами якої складений акт №7/26-57-22-03-10/39038178 від 16 січня 2015 року

Висновками акта, зокрема, встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3 та пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.6 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань по ПДВ у загальній сумі 2 976 000 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0000222203 від 26 січня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: ПДВ на загальну суму 4 464 000,00 грн (з яких 2 976 000,00 грн - за основним платежем та 1 488 000,00 грн - за штрафними санкціями).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем включено 2 976 000,00 грн до складу податкового кредиту на підставі отриманих від контрагентів ТОВ Арт Трейдінг Груп , ТОВ Карт-Бланш Лтд , ТОВ Бест Юа податкових накладних.

У період з 1 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року позивач (Довіритель) здійснював свою діяльність за господарськими операціями із контрагентами (Комерційними агентами) на підставі укладених тотожних Агентських договорів, відповідно до яких комерційний агент зобов`язується надати довірителю послуги щодо вчинення правочинів, за посередництвом комерційного агента та за рахунок довірителя. При цьому, сторони зобов`язуються виконувати вимоги відповідних до цих Додаткових угод, які є їх невід`ємними частинами.

Позивачем укладено із ТОВ Арт Трейдінг Груп - Агентський договір №11/08-2014 від 11 серпня 2014 року, із ТОВ Карт-Бланш Лтд - Агентський договір №КБ-26/08-2014 від 26 серпня 2014 року, із ТОВ Бест Юа - Агентський договір №16/07-2014 від 16 липня 2014 року, за якими комерційні агенти зобов`язувались здійснювати пошук оптових покупців нафтопродуктів та проводити всю попередню переддоговірну роботу з клієнтом.

На підтвердження реальності спірних господарських операцій за вказаними договорами позивачем надані замовлення, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), звіти комерційних агентів, акти звірки взаєморозрахунків та відповідні банківські виписки з відмітками банку.

Крім того, на підтвердження реальності зазначених вище господарських операцій, позивачем також надані укладені за результатами виконання умов агентських договорів, договори поставки нафтопродуктів.

За результатами аналізу наданих позивачем первинних документів судами попередніх інстанцій не встановлено відхилень при їх складенні, не встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту податкових накладних, незареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Додатковою угодою № 4 від 17 вересня 2014 року до агентського договору № 11/08-2014 між позивачем та ТОВ Арт Трейдінг груп визначено, що між позивачем та ТОВ Союз 2000 укладено договір на поставку нафтопродуктів № 110, орієнтовна сума договору планується на рівні 116 670 000 (шістдесят мільйонів п`ятсот тридцять три тисячі триста тридцять три) грн (том 1 арк. с. 50).

Крім того, договір та додаткові угоди з ТОВ Арт Трейдінг груп підписані керівником ТОВ Арт Трейдінг груп Оверко І.І., тоді як податкова накладна та акт здачі прийняття робіт - ОСОБА_1 ., замовлення до договору № 11/08-2014 складено 30 вересня 2014 року, тобто разом з актом здачі-прийняття робіт (том 1, арк. с. 178).

Аналогічно договір та додаткові угоди з ТОВ Бест ЮА підписані ОСОБА_2, а податкова накладна та акт здачі-прийняття робіт ОСОБА_3 , замовлення до договору № 16/07-2014 складено 30 вересня 2014 року, тобто разом з актом здачі-прийняття робіт (том 1, арк. с. 170).

Крім того, до договору № КБ-26/08-2014 від 26 серпня 2014 року з ТОВ Карт Бланш ЛТД надано акт здачі-прийняття робіт з ТОВ Карт-Бланш ЛТБ (том 1, арк. с. 93). Як вбачається з договору, ТОВ Карт Бланш ЛТД зареєстровано за адресою вул. Маршала Якубовича, 2, а ТОВ Карт-Блаш ЛТБ , відповідно до акту, за адресою вул. Маршала Якубовського, 2. Замовлення до договору № КБ-26/08-2014 складено 30 вересня 2014 року, тобто разом з актом здачі-прийняття робіт (том 1, арк. с. 188).

Жодних пояснень вказаним обставинам позивачем не надано.

Податковий орган стверджує, що податкові накладні № 67 від 30 вересня 2014 року, яка видана ТОВ Арт Трейдінг груп , № 20 від 30 вересня 2014 року, яка видана ТОВ Бест ЮА , № 24 від 30 вересня 2014 року, яка видана ТОВ Карт-бланш ЛТД не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказаний довід не перевірено судами.

Акти звірки позивача з контрагентами не підписані (том 1, арк. с. 62, 63, 64).

Судами попередніх інстанцій не встановлено, як саме, на підставі чого встановлювалась орієнтовна сума договорів поставки нафтопродуктів, виходячи з якої нараховувалась плата за агентським договорами на рівні 3% від такої ціни. Не встановлено, чи постачались нафтопродукти підприємствам, договори з якими укладено на підставі агентських договорів. Не встановлено, чи мав позивач можливість поставляти нафтопродукти в зазначеній кількості.

Позивачем не надано банківських виписок, які підтверджують сплату за послуги на виконання агентських договорів та отримання коштів за постачання нафтопродуктів.

Єдина наявна в матеріалах справи банківська виписка (том 1, арк. с. 90) підтверджує сплату 17 жовтня 2014 року 803 520 грн на рахунок ТОВ Бест ЮА та, зокрема, оплату за придбання нафтопродуктів від ТОВ ТК Манго-трейд .

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено фактичне отримання послуг з пошуку клієнтів та проведення переддоговірної роботи від ТОВ Агро Трейдінг Груп , ТОВ Карт-Бланш ЛТД та ТОВ Бест ЮА .

Разом з тим, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу відповідача в межах її доводів, вважає висновки суду першої та апеляційної інстанцій про незаконність податкового повідомлення-рішення передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинної на період розгляду судами попередніх інстанцій даної справи) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, свідчить про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при розгляді справи.

Як встановлено частиною 1 статті 242 статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України в чинній редакції, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною 4 статті 9 статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов`язок вживати визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За правилами статті 341 статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Верховний Суд вважає, що вище встановлені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже Суд приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 у справі № 826/2826/15 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду