Постанова

від 27.06.2019 по справі 0840/3083/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2019 року

Київ

справа №0840/3083/18

адміністративне провадження №К/9901/13897/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Приватного підприємства "Зябкін" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 (судді: Головко О.В. (головуючий), Суховаров А.В., Ясенова Т.І.) у справі №0840/3083/18 за позовом Приватного підприємства "Зябкін" до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство "Зябкін" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.07.2018 №UA112080/2018/000037/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.07.2018 №UA112080/2018/00339.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару відповідачу були надані передбачені ст. 53 Митним кодексом України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення - за ціною договору. Позивач стверджує, що подані ним разом з митною декларацією для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість документи не містили в собі розбіжностей та не мали явних ознак підробки, навпаки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. На думку позивача, всі зауваження контролюючого органу не свідчать про наявність розбіжностей чи зазначення всіх відомостей щодо ціни товару, а тому відмова у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2019 (суддя Калашник Ю.В.) позов задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 16.07.2018 №UA112080/2018/000037/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.07.2018 №UA112080/2018/00339.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем під час митного оформлення товару було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої статті 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано наявності в документах, наданих позивачем, розбіжностей щодо вартості товару (числових значень) та не доведено неможливості застосування Підприємством методу визначення митної вартості за ціною договору.

5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства.

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог Підприємства суд дійшов висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення не підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), оскільки такі містять розбіжності (інвойс № 00001673 від 11.07.2018 не містить посилання на ЗЕК, рахунок №419 від 31.05.2018 проте ціни узгоджено специфікацією від 01.06.2018 № 3, рахунок № 419 від 31.05.2018 поплачено не у визначені терміни), а враховуючи, що декларантом також не було надано в повному обсязі додаткові документи, витребувані митницею, які б спростовували виявлені розбіжності щодо числових значень складових митної вартості, контролюючим органом обґрунтовано було скориговано митну вартість товару із застосуванням другорядного методу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2019 залишити в силі.

8. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП Зябкін (Покупець) та ООО Липецкое производственное обьединение Электроаппарат (ООО ЛПО Электроаппарат /Россия) (Потачальник) та укладено контракт №3/06-16 від 03.06.2016, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець оплатити та прийняти низьковольтну апаратури в асортименті та за кількістю визначеною в Специфікаціях, які є додатком та невід`ємною частиною контракту. Країна походження товару - Російська Федерація. Сума контракту на момент підписання - 1900000 рос.рублів та сумується із сум специфікацій поставленого товару у період дії контракту. Оплата за товар здійснюється банківським переводом на розрахунковий рахунок постачальника у російських рублях у формі авансового платежу 100% від суми, зазначеній у специфікації. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця на умовах Інкотермс 2010 - FCA м.Липецьк протягом 30 календарних днів з дати підписання специфікації обома сторонами.

На підставі вказаного контракту з додатками №2 від 05.06.2016 та №3 від 01.06.2018 в липні 2018 року ООО ЛПО Электроаппарат здійснило поставку партії товару, що обумовлена Специфікацією №3 від 01.06.2018 до договору №3/06-16 від 03.06.2016 на умовах FCA м.Липецьк/Росія, згідно до Інкотермс 2000.

Додатковою угодою №2 від 05.06.2016 сторони контракту домовились про асортимент продукції, ціни на яку будуть визначені в специфікаціях.

Згідно умов Специфікації №3 від 01.06.2018 вартість товару становить 908435,60 рос.рублів.

Відповідно до калькуляції б/н від 18.06.2018 калькуляція собівартості продукції плавка вставка ПН2-100А-Э складає 29,97 рос.рублів. Відповідно до калькуляції б/н від 18.06.2018 калькуляція собівартості продукції плавка вставка ПН2-250А-Э складає 42,28 рос.рублів.

У рахунку №419 від 31.05.2018 зазначено, що оплата за товар у розмірі 908435,60 рос.рублів повинна бути здійснена протягом трьох банківських днів.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 05.06.2018 №124, оплата за поставлений товар здійснена у повному обсязі.

Позивачем 16.07.2018 до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію (далі - МД) №UA112080/2018/017120 в режимі ІМ 40, на товар:

- Держатель плавкой вставки: ПН2-100А- Э -10УЗ на 100А-3000 шт, ПН2-250А-Э-10УЗ на 250А-20020 шт, Призначен для монтажа плавких вставок в комплектних пристроях. Країна виробництва - RU. Виробник - ТОВ ЛВО Електроапарат .

- Плавкі вставки серії ПН на напругу до 1000В (220-380В) для сили струму понад 63А: ПН2-100-Э-УЗ 100А- 6000 шт, ПН2-250-Э-УЗ 250А-6000шт. Не містять радіообладнання у своєму складі. Країна виробництва - RU. Виробник - ТОВ ЛВО Електроапарат .

Митна вартість товару була заявлена за основним методом - за ціною договору.

При поданні МД №UA112080/2018/017120 від 16.07.2018 декларантом надано Запорізькій митниці ДФС наступні документи: пакувальний лист №б/н від 11.07.2018; рахунок-фактура № 00001673 від 11.07.2018; автотранспортна накладна № 557851 від 11.07.2018; платіжне доручення в іноземній валюті №124 від 05.06.2018; довідка про вартість перевезення товару №11/07-1 від 11.07.2018; додаткова угода № 3 від 01.06.2018 до контракту № 3/06-16 від 03.06.2016; специфікація №3 від 01.06.2018 до контракту №3/06-16 від 03.06.2016; комерційна пропозиція №б/н від 01.06.2018; листи постачальника № б/н від 16.07.2018 та від 11.07.2018; рахунок №419 від 31.05.2018; товарна накладна № 867 від 11.07.2018; митна декларація країни відправлення №10109060/110718/0007653 від 11.07.2018; паспорт ПН2 -100 від 11.07.2018; паспорт ПН2-250 від 11.07.2018.

За результатами розгляду наданих документів контролюючий орган дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності, а саме:

- наданий до митного оформлення інвойс від 11.07.2018 № 00001673 не містить посилань на зовнішньоекономічний контракт, згідно якого здійснюється поставка товару, а також відсутня інформація щодо платіжного документу, хоча зазначене передбачено бланком документа;

- контрактом від 03.06.2016 №3/06-16 (п.5.2) визначено обов`язковий перелік документів від постачальника товарів, серед іншого, передбачені документи як: калькуляція виробництва, прайс-лист. Зазначені документі до митного оформлення не надавались;

- відповідно до п.2 контракту від 03.06.2016 №3/06-16 ціни фіксуються у специфікаціях. До митного оформлення надано рахунок від 31.05.2018 № 419, хоча ціни було узгоджено специфікацією від 01.06.2018 №3;

- у рахунку від 31.05.2018 № 419 зазначено, що оплата повинно здійснена протягом 3-х банківських днів, натомість до митного оформлення надано платіжне доручення від 05.06.2018 №124.

У зв`язку з виявленими розбіжностями, контролюючий орган для підтвердження заявленої митної вартості запропонував позивачу надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу щодо підтвердження митної вартості товару, декларантом 16.07.2018 митному органу разом із поясненнями було подано додаткові документи, а саме: комерційну пропозицію № б/н від 31.05.2018.

За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 16.07.2018 №UA112080/2018/000037/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.07.2018 №UA112080/2018/00339.

Позивач подав нову МД №UA112080/2018/017186 від 16.07.2018, яку прийнято до митного оформлення та товар випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. У доводах касаційної скарги Товариство цитує норми матеріального та процесуального права, посилається на невідповідність висновку суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи та про безпідставність коригування митним органом митної вартості товарів за другорядним методом (резервним), оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом позивачем було надано необхідний пакет підтверджуючих документів, в яких чітко визначена ціна придбаного товару, та з яких не вбачається розбіжностей чи обставин, які впливають саме на числове значення заявленої митної вартості товару.

11. Контролюючим органом надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції про безпідставність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на надання останнім документів, які містили розбіжності щодо ціни, що фактично підлягає сплаті за імпортовані товари, а також не надання всіх додатково витребуваних документів, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу Підприємства без задоволення та залишити в силі постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Конституція України:

12.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

13.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

13.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

13.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

13.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

13.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

13.6. Частина п`ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

13.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

13.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

13.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

13.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

13.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

13.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

13.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

13.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

13.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

13.16. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

15. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

16. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

17. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

18. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

19. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53 ) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

21. Як встановлено судом першої інстанції Приватним підприємством "Зябкін" було надано Запорізької митниці ДФС необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним методом. Вказаного судом апеляційної інстанції не спростовано.

22. Суд апеляційної інстанції обґрунтовуючи відмову у задоволенні позову, погодився з висновками контролюючого органу, що надані декларантом документи для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та не підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару за основним методом.

Так, суд вказав, що суттєвим для митного органу під час перевірки ціни товару є саме контракт та специфікація, які були подані позивачем під час митного оформлення товару, а оскільки інвойс № 00001673 від 11.07.2018 не містить посилання на контракт № 3/06-16 від 03.06.2016 та специфікацію № 3 від 01.06.2018, його неможливо пов`язати та ідентифікувати з товаром, який декларується. Крім того, оскільки специфікація № 3 була складена 01.06.2018, то митний орган, на думку суду, обґрунтовано поставив під сумнів рахунок № 419 від 31.05.2018 як доказ пов`язаності з контрактом від 03.06.2016 № 3/06-16 та специфікацією № 3 від 01.06.2018, адже остання була складена пізніше, ніж сам рахунок, тоді як погодженням ціни є саме специфікація. При цьому рахунок № 419 також не містить посилань на контракт №3/6-16, а відповідно і платіжне доручення № 124 від 05.06.2018 не є належним підтвердженням задекларованої позивачем митної вартості товарів.

23. Проте, наведені судом апеляційної інстанції обґрунтування колегія суддів вважає недостатніми для висновку, що надані декларантом документи для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та не підтверджують вартість придбаного товару, оскільки такий висновок спростовується встановленими судом першої інстанції наступними обставинами.

За умовами контракту від 03.06.2016 №3/06-16, ціна на товар встановлюється у російських рублях та може бути змінена у порядку виконання контракту. Зміни цін фіксуються у специфікаціях та підлягають погодженню сторонами (п.2.1).

Судами встановлено, що ціна на товар була узгоджена специфікацією від 01.06.2018 №3, сума до сплати визначена у рахунку № 419 від 31.05.2018 відповідає ціні визначеній у специфікації. Складання рахунку 31.05.2018 не впливає вартість імпортованого товару.

Наданий до митного оформлення інвойс від 11.07.2018 № 00001673 не місить розбіжностей із усіма іншими поданими до митного оформлення документами, а відсутність у ньому посилання на контракт від 03.06.2016 №3/06-16 не є розбіжністю в розумінні статті 53 Митного кодексу України, яка впливає правильність визначення митної вартості імпортованого товару.

Прайс - лист та калькуляція виробництва не є документами які підтверджують митну вартість товарів, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а тому не надання їх до митного оформлення не впливає на визначення митної вартості товару. Окрім того, копії зазначених документів позивачем були надані до суду першої інстанції та наявні матеріалах справи.

Суд першої інстанції також правильно зазначив, що оплата за рахунком від 31.05.2018 № 419 була проведена своєчасно, а саме протягом 3-х банківських днів, що підтверджено платіжним дорученням в іноземній валюті від 05.06.2018 №124.

Колегія судів також зазначає, що платіжне доручення у відповідності до вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України є документом, який підтверджує митну вартість товарів, а тому неврахування судом апеляційної інстанції такого платіжного доручення як документу, що підтверджує вартість імпортованого товару є безпідставним. Відсутність у рахунку посилання на контракт не є підставою вважати, що такий рахунок не пов`язаний з контрактом від 03.06.2016 № 3/06-16 та специфікацією № 3 від 01.06.2018, оскільки рахунок містить не лише суму до сплати, а й найменування товару та його кількість, які повністю відповідають даним, що вказані в специфікації, пакувальному листі та митній декларації країни відправлення.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення також обґрунтовано взяв до уваги і те, що рівень митної вартості підтверджується висновком Запорізької Торгово-промислової палати від 18.07.2018 № ОИ-3616, який був наданий позивачем до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

25. Позивач подав усі наявні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.

26. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що всупереч вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

27. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

28. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша ст. 352 Кодексу адміністративного судочинства України).

29. З огляду на зазначене, враховуючи статті 49, 52, 53, 54, 57 Митного кодексу України колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Приватного підприємства "Зябкін" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Зябкін" задовольнити.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі №0840/3083/18 скасувати, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2019 в даній справі залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду