Ухвала

від 20.06.2019 по справі 500/1348/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/553/19

Номер справи місцевого суду: 500/1348/19 1-кс/500/598/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

заявника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, від 27.02.2019 року, якою було відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на дії та бездіяльність посадових осіб Ізмаїльської місцевої прокуратури у кримінальному провадженні № 12017160150001336, внесеному до ЄРДР 16.05.2017 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України,

встановив:

Зміст оскарженого судового рішення.

Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , від 27.02.2019 року, було повернуто скаргу ОСОБА_6 на дії та бездіяльність органів досудового розслідування Ізмаїльської місцевої прокуратури у кримінальному провадженні № 12017160150001336, внесеному до ЄРДР 16.05.2017 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

На вказану ухвалу ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є необґрунтованою, незаконною, постановленою з істотним порушенням вимог кримінально процесуального законодавства та порушує її право на доступу до суду.

У зв`язку з викладеним ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, від 27.02.2019 року та призначити новий розгляд її скарги в суді першої інстанції.

Позиції учасниківсудового розгляду.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_6 підтримала свою апеляційну скаргу в повному обсязі та просила її задовольнити.

Прокурор до апеляційного суду не прибув, надав заяву в якій просив проводити розгляд апеляційної скарги за його відсутності. Крім того у заяві наголошує на тому, що у кримінальному провадженні № 1201716015001336, внесеному до ЄРДР 16.05.2017 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, не приймалось рішення щодо повідомлення про підозру ОСОБА_6 та заперечує проти задоволення апеляційної скарги і просить апеляційний суд залишити оскаржену ухвалу без змін.

Заявник ОСОБА_6 вирішення питання про можливість розгляду справи за відсутності прокурора покладає на розсуд суду.

Апеляційний суд, приймає до уваги положення ст. 422 КПК України, щодо скорочених строків розгляду апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, а також ті обставини, що предметом розгляду апеляційного суду є апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, якою було відмовлено у відкритті провадження за скаргою на дії та бездіяльність органів досудового розслідування та прокуратури, у зв`язку з чим вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд за відсутності прокурора.

За таких обставин, апеляційний суд вважає можливим розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності прокурора.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Положеннями ч.1 ст.404КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Зі змісту оскарженої ухвали слідчого судді вбачається, що вона відповідає приписам вказаної норми кримінального процесуального закону, оскільки в ній наведені положення кримінального процесуального закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали, а також мотиви прийнятого рішення і його обґрунтування.

Відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді, якою просила:

- скасувати прийняте прокурором ОСОБА_7 рішення, а саме, оголошення 17.12.2018 р. підозри шляхом внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань зміненого тексту викладення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення у наступному вигляді: «.... ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , шляхом обману та зловживання його довірою заволоділи грошовими коштами на загальну суму 26935 доларів США, заподіявши тим самим матеріальну шкоду»;

- зобов`язати Ізмаїльську місцеву прокуратуру вилучити з Єдиного реєстру досудових розслідувань ідентифікуючу її і її оточення інформацію, яка може негативно впливати на мою та моєї сім`ї репутацію, а саме: згадування прізвищ ОСОБА_9 і ОСОБА_9 та адресу будинку, право на який належить їй в порядку спадкування за померлими батьками;

- зобов`язати Ізмаїльську місцеву прокуратуру закрити кримінальне провадження, як таке в якому немає складу злочину, а саме не настала подія злочину.

Рішення про відмову у відкритті провадження слідчого судді мотивовано тим, що заявник звертається до слідчого судді з вимогами, які не можуть бути оскаржені відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14.12.2011 року № 19-рп/2011 по справі про оскарження бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо заяв про злочини завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 КПК України). Положення КПК України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлена в нормах кримінального права.

Положення ч.1 ст. 24 КПК України передбачають, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора має відбуватись з дотриманням певних умов чинного кримінального процесуального закону, які є спеціальними по відношенню до загальних.

Главою 26КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

Відповідно до положень ст.303 КПК України, законом визначений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої ст.303 КПК України.

Отже, положеннями наведеної норми кримінального процесуального закону, визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені певні рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора. Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з ч. 3 ст.26КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст.304КПК Українислідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновкам слідчого судді стосовно того, що заявником подано скаргу, яка не підлягає розгляду в порядку ст. 303 КПК України, оскільки оскаржена бездіяльність не належить до предмету оскарження, відповідно до зазначених положень КПК України.

Повідомлення про підозру це процесуальна дія, яка відповідно до статті 276КПК України обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема, за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно доданого до заяви прокурора витягу з кримінального провадження № 12017160150001336, який зроблений 07.05.2019 року та підписаний прокурором ОСОБА_10 , у графі «ПІБ, дата народження особи, яку повідомлено про підозру» - не зазначено будь яких відомостей.

Таким чином, як вбачається з матеріалів провадження, заявниці не повідомлено про підозру в цьому кримінальному провадженні, підозра їй не вручалась, тобто у ОСОБА_6 відсутній процесуальний статус підозрюваної.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється.

На досудовому розслідуванні саме слідчий за погодженням з прокурором або прокурор приймає рішення про те, чи є підстави для повідомлення особі про підозру.

Тобто в даному випадку слідчий реалізує свої дискреційні повноваження, а саме право діяти за певних умов на власний розсуд у межах закону, в межах строку досудового розслідування. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів, відповідно до положень ст. ст. 2, 284 КПК України.

Згідно п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав.

Що стосується вимоги ОСОБА_6 про зобов`язання Ізмаїльської місцевої прокуратури закрити кримінальне провадження, як таке, в якому немає складу злочину і не настала подія злочину, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, про те, що відповідно до п. 11 ч. 1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора як відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

В даній скарзі ОСОБА_6 не ставиться питання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 ст. 284 КПК України, що не підпадає під дію п.11 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідно, такі дії прокурора не підлягають оскарженню.

Відповідно до положень ч.3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 , в зв`язку з чим відсутні підстави для задоволенні апеляційної скарги та скасування оскарженої ухвали слідчого судді.

Керуючись статями 214, 303, 309, 370, 372, 376, 404-407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, від 27.02.2019 року, якою було відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на дії та бездіяльність посадових осіб Ізмаїльської місцевої прокуратури, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4