Постанова

від 19.06.2019 по справі 2/1522/13205/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/241/19

Номер справи місцевого суду: 2/1522/13205/11

Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого: Драгомерецького М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Дрішлюка А.І., Черевка П.М.,

при секретарі: Півнєві Д.С.,

за участю: адвоката Крупки О.О. в інтересах ПАТ Дельта Банк ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Чубарова Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 лютого 2012 року за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2011 року ПАТ Дельта Банк звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 29 лютого 2008 року між ТОВ Укрпромбанк , правонаступником якого є ПАТ Дельта Банк відповідно до Договору про передачу активів та кредитних зобов`язань укладеного між ТОВ Укрпромбанк та ПАТ Дельта Банк 30.06.2010р., і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №116-013/ФКВІП-08 (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит на суму 121 500 доларів США під 12,5% річних, на умовах щомісячної сплати поточного платежу у сумі 405 доларів США відповідно до Графіку щомісячних платежів, і повним терміном повернення кредиту до 22 лютого 2033 року.

В порядку забезпечення належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, між ТОВ Укрпромбанк , правонаступником якого є ПАТ Дельта банк , та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №116-013/ФКВІП-08 від 29 лютого 2008 року. Відповідно до умов договору поруки, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором.

Згідно п. 3 Договору поруки у випадку неналежного виконання Боржником своїх зобов`язань за кредитним договором поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, щомісячні платежі за кредитним договором і в термін, встановлений умовами договору, не здійснював, а тому позивач вимушений був звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

На підставі вищевикладеного, ПАТ Дельта Банк у своїй позовній заяві просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість за кредитним договором в сумі 1 324 635,88 гривень.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 лютого 2012 року позовні вимоги ПАТ Дельта Банк задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Дельта Банк суму заборгованості за кредитним договором №116-013/ФКВІП-08 від 29.02.2008р. в розмірі 1 324 635,88 гривень. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Дельта Банк судовий збір в розмірі 2 823 гривень.

В апеляційній скарзі адвокат Чубаров С.В. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передачі ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 лютого 2008 року між ТОВ Укрпромбанк , правонаступником якого є ПАТ Дельта Банк відповідно до Договору про передачу активів та кредитних зобов`язань укладеного між ТОВ Укрпромбанк та ПАТ Дельта Банк 30.06.2010р., і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №116-013/ФКВІП-08, відповідно до якого позичальнику було надано кредит на суму 121 500,00 доларів США під 12,5 % річних, на умовах щомісячної сплати поточного платежу у сумі 405,00 доларів США відповідно до Графіку щомісячних платежів, і повним терміном повернення кредиту до 22 лютого 2033 року.

В порядку забезпечення належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, між ТОВ Укрпромбанк , правонаступником якого є ПАТ Дельта банк , та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №116-013/ФКВІП-08 від 29 лютого 2008 року. Відповідно до п.3 Договору поруки у випадку неналежного виконання Боржником своїх зобов`язань за кредитним договором поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність.

Згідно розрахунку заборгованості за договором станом на 08 листопада 2011 року заборгованість по несплаченому тілу кредиту становить 940 565,40 грн.; 355 255,19 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами; 34 378 грн. - комісія за ведення кредиту.

Таким чином, в судовому засіданні у суді першої інстанції знайшов підтвердження той факт, що зобов`язання за кредитним договором № 116-013/ФКВІП-08 від 29 лютого 2008 року не виконуються, а тому суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 940 565,40 гривень; 355 255,19 гривень - заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами; 34 378 гривень - комісія за ведення кредиту, - є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Посилання адвоката Чубаров С.В. в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та незаконним, оскільки судом не враховано, що обов`язок Банку видати кредит виникає тільки після виконання вимог пунктів 3.1 - 3.2 та пункту 4.2 Договору, не приймаються до уваги за таких підстав.

Для повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи з метою перевірки доводів апеляційної скарги, ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року було витребувано у ПАТ Дельта Банк оригінал та належним чином завірену копію кредитної справи, що була сформована на підставі кредитного договору №116-013/ФКВІП-08 від 29 лютого 2008 року укладений між ТОВ Укрпромбанк , правонаступником якого є ПАТ Дельта Банк , та ОСОБА_1 ..

З матеріалів кредитної справи вбачається, що відповідно до пунктів 3.1-3.2 договору виконання Позичальником зобов`язань за цим договором (повернення Кредиту, сплата процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором) забезпечується іпотекою земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1471 га. Виконання умов забезпечення зобов`язання за цим Договором означає належне оформлення правочину іпотеки та іншого забезпечення (поруки, гарантії тощо) у випадку його наявності, що включає підписання кожного договору уповноваженою особою Банку та Позичальником та/або майновим поручителем/поручителем Позичальника, його нотаріальне посвідчення, провадження (здійснення) встановленої чинним законодавством або договором процедури іпотеки у володіння Іпотекодержателя чи третьої особи (якщо це передбачено відповідним договором), тобто здійснення Позичальником (іпотекодавцем, гарантом, поручителем, майновим поручителем) всіх необхідних дій, що дозволяють договору іпотеки (поруки, гарантії, іншому договору забезпечення) набути чинності, та встановити пріоритет Банку на предмет іпотеки, а також належне виконання обов`язків за договором (-ами) іпотеки протягом його (їх) дій.

Колегією суддів зазначає, що досліджувана кредитна справа містить договір поруки №116-013/ZФПОР-08 від 29.02.2008р., який підписаний представником Банку, позичальником ОСОБА_1 та поручителем ОСОБА_2 ..

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Аналогічні положення містяться в статтях 10, 60 ЦПК України (2004р.).

Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Аналогічні положення містяться у статті 212 ЦПК України (2004р.).

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Аналогічні положення містяться у статті 57 ЦПК України (2004р.).

Статтями 77 - 80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено у частині 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно із принципами змагальності та диспозитивності цивільного процесу позивач була зобов`язаний довести в судовому засіданні ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а відповідачі - ті обставини, на які вони посилалися як на заперечення проти позову, у даному випадку відсутності підстав у позивача вимагати повернення кредитних коштів, але ніяких доказів з цього приводу відповідачі до суду апеляційної інстанції не надали.

Отже, позивачем на виконання вимог цивільного процесуального законодавства України надано належні та допустимі докази виконання пунктів 3.1-3.2 кредитного договору №116-013/ФКВІП-08 від 29 лютого 2008 року укладений між ТОВ Укрпромбанк , правонаступником якого є ПАТ Дельта Банк , та ОСОБА_1 ..

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги адвоката Чубарова С.В. в інтересах ОСОБА_1 є неспроможними та такими, що не відповідають обставинам справи.

Інші доводи апеляційної скарги також суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

За таких обставин, суд першої інстанції дотримався вимог норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясував всі дійсні обставини спору, який виник між сторонами і вирішив дану справу згідно із законом, тому підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382-384, 389 ЦПК України Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Чубарова Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 лютого 2012 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено: 27 червня 2019 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М.Драгомерецький

А.І. Дрішлюк

П.М. Черевко