Постанова

від 21.01.2010 по справі 11/254/09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.01.10 Спра ва №11/254/09

Колегія суддів Запорізьк ого апеляційного господарсь кого суду у складі:

Головуючий суддя Зубкова Т .П. судді Зубкова Т.П. , Кагіті на Л.П. , Яценко О.М.

при секретарі: Савченко Ю.В .

За участю представників ст орін:

відпозивача - ОСОБ А_1 (НОМЕР_1 від 10.07.2002 р.)

від відповідача-1 - не з' я вився

від відповідача-2 - Біло стоцький Д.О. (довіреність № 35 від 05.08.2009 р.)

розглянув у відкритому суд овому засіданні матеріали сп рави та апеляційну скаргу За критого акціонерного товари ства «БАН» (м. Запоріжжя)

на рішення господарського суду Запорізької області ві д 03.09.2009 р. у справі № 11/254/09

за позовом Суб' єкт а підприємницької діяльност і - фізичної особи ОСОБА_1

Костянтиновича (м. Зап оріжжя)

до відповідача-1 Товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Запорізький

пивобезалкогольний з авод» (м. Запоріжжя)

до відповідача-2 Закритог о акціонерного товариства «Б АН» (м. Запоріжжя)

про стягнення суми,

Суб' єкт підприємниць кої діяльності - фізична ос оба ОСОБА_1 звернувся до г осподарського суду Запорізь кої області з позовом про стя гнення солідарно з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Запорізький пивобе залкогольний завод» та Закри того акціонерного товариств а «БАН» (з урахуванням уточне нь) 56647,50 грн. основного боргу за Актами приймання виконаних робіт від 26.04.2006 р. та від 21.07.2006 р., 3 6971,94 грн. втрат від інфляції та 833,15 грн. - 3 % річних, обґрунтову ючи свої вимоги умовами дого вору доручення № 37/1 від 01.06.2005 р. та договору поруки від 01.06.2005 р.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції СПД ФО ОСОБА_1 (позивачем у справ і) було заявлено клопотання п ро поновлення строку позовно ї давності в частині стягнен ня заборгованості за договор ом доручення № 37/1 від 01.06.2005 р. та до говором поруки від 01.06.2005 р., згід но з актом виконаних робіт ві д 26.04.2006 р.

Рішенням господарського с уду Запорізької області від 03.09.2009 р. у справі № 11/254/09 (су ддя Гончаренко С.А.) задоволен о клопотання позивача про по новлення строку позовної дав ності. Позов задоволено: стяг нуто солідарно з ТОВ «Запорі зький пивобезалкогольний за вод» і ЗАТ «БАН» на користь СП Д ФО ОСОБА_1 56647,50 грн. ос новного боргу, 36971,94 грн. втрат ві д інфляції та 833,15 грн. - 3 % річни х. Відшкодовано позивачу за р ахунок відповідачів 944,53 грн. де ржавного мита та 312,50 грн. витра т на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у.

Не погоджуючись з при йнятим судовим рішенням, ЗАТ «БАН» (відповідач-2 у справі) з вернулося до Запорізького ап еляційного господарського с уду з апеляційною скаргою.

З підстав, викладених в апел яційній скарзі, а також у дода тково поданих письмових пояс неннях від 24.11.2009 р., заявник вваж ає рішення суду незаконним, с тверджує, що місцевим господ арським судом неповно з' ясо вані обставини, які мають зна чення для справи, а також пору шено норми процесуального пр ава. У зв' язку з цим просить скасувати рішення господарс ького суду Запорізької облас ті від 03.09.2009 р. у справі № 11/254/09 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовит и.

Заявник стверджує, що будь-я ка заборгованість перед пози вачем у нього відсутня.

Посилається на наявність п ідстав для визнання недійсни м і Договору поруки, і Договор у доручення.

Зокрема, мотивує тим, що, укл адаючи 01.06.2005 р. договір поруки з ПП ОСОБА_1, генеральний ди ректор ЗАТ «БАН» Юшко Л.Д. вийшла за межі своїх повнова жень (згідно з п. 7.22 Статуту ЗАТ «БАН» в ред. від 02.09.2004 р., на уклад ення Ген. директором Товарис тва будь-яких договорів та уг од на суми понад 10000 доларів США або еквівалентну суму в інші й валюті по курсу обміну, вста новленому НБУ, Наглядова рада Товариства мала надати дозвіл, якого вона в даному ви падку не давала; а ціна Догово ру поруки визначилась Актами виконаних робіт, загальна су ма за якими становить 56647,50 грн., що дорівнюється 11217,33 долара СШ А за курсом НБУ, чинним на моме нт складання Актів). Також вба чає неузгодженість умови щод о ціни в договорі доручення № 371.

В той же час, з посиланням на приписи глави 19 ГК України та ч. 2 ст. 1002 ЦК України, заявник вв ажає, що позивач не обґрунтув ав вартість виконаних ним ро біт, а тому не має права на вин агороду відповідно до догово ру доручення № 371 від 01.06.2005 р.

Заявник наполягає на тому, щ о строк дії Договору поруки т а строк поруки за виконання з обов'язання, яке є предметом д аного судового розгляду, не є тотожними, оскільки в межах с троку дії Договору могли вин икнути інші зобов'язання бор жника, пізніше 26.04.2006 р. та 21.07.2006 р. (ко ли були складені акти, зобов'я зання з оплати яких настали ч ерез три дні після підписанн я кожного). При цьому строк пор уки не є строком для захисту п орушеного права, а є строком і снування (дії) самого зобов'яз ання поруки, тому і право кред итора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняю ться.

За висновком заявника, оскі льки зобов'язання боржника (в ідповідача-1) настали через тр и дні після складення актів в иконаних робіт від 26.04.2006 р. та 21.07.2 006 р. (тобто, з 30.04.2006 р. та з 25.07.2006 р., відп овідно), а позивач протягом ро ку з позовом або вимогою про п римусове виконання Договору поруки до ЗАТ «БАН» не зверну вся, то на час його звернення з даним позовом до господарсь кого суду Запорізької област і (01.06.2009 р.) порука як спосіб забез печення виконання зобов'язан ня ТОВ «Запорізький пивобеза лкогольний завод» була прип инена.

Також, на думку заявника, су дом безпідставно був поновле ний позивачу строк позовної давності в частині стягнення сум за актом виконаних робіт від 26.04.2006 р.

Порушення норм процесуаль ного права заявник вбачає в т ому, що, нібито, його не було на лежним чином повідомлено про розгляд справи (в обґрунтува ння цього посилається на те, щ о ним не було вчасно отримано ухвалу суду від 27.08.2009 р. про відк ладення розгляду справи).

Ухвалою Запорізького апел яційного господарського суд у від 01.10.2009 р. апеляційна скарга ЗАТ «БАН» прийнята до провад ження та призначена до розгл яду на 26.11.2009 р.

На підставі ст. 77 Господарсь кого процесуального кодексу України (у зв' язку з неявкою представника відповідача-1, н еподанням витребуваних дока зів) розгляд справи було від кладено на 21.01.2010 р.

Розпорядженням Першого за ступника голови Запорізьког о апеляційного господарсько го суду № 103 від 21.01.2010 р. справу пе редано на розгляд колегії су ддів у складі: головуючий суд дя Зубкова Т.П., судді Кагіті на Л.П., Яценко О.М.

Позивач у справі - Суб' єк т підприємницької діяльност і - фізична особа ОСОБ А_1 - апеляційну скаргу від повідача-2 не визнає, вважає рі шення місцевого господарськ ого суду законним та обґрунт ованим. Свою правову позицію позивач виклав у письмовому відзиві на скаргу та доповне ннях до нього.

Зокрема, вважає безпідстав ними доводи заявника щодо ві дсутності у нього заборгован ості перед позивачем. Стосов но правомірності укладених д оговорів позивач наполягає , що як договір доручення № 37/1 в ід 01.06.2005 р., так і договір поручит ельства від 01.06.2006 р. було укладе но відповідно до вимог чинно го законодавства. Вказує, що п ри їх укладанні сторонами бу ло досягнуто згоди по усіх су ттєвих питаннях. Зауважує, що повноваження сторін були пі дтверджені, адже відповідно до п. 7.29 Статуту ЗАТ «БАН» до ви ключної компетенції генерал ьного директора належить при йняття рішень про укладення всіх правочинів крім тих, що С татутом віднесені до компете нції інших органів Товариств а. Жоден орган Товариства не у повноважений Статутом уклад ати договори, окрім генераль ного директора, як одноосібн ого виконавчого органу Товар иства. Позивач вважає посила ння заявника на п. 7.22 Статуту, я кий передбачає право наглядо вої ради Товариства надавати дозвіл на укладання Генерал ьним директором будь-яких до говорів та угод на суми понад 10000 доларів США, необґрунтован им, оскільки необхідність та кого дозволу обумовлена тим, що вони не передбачені річни м бюджетом. Наголошує, що відп овідачем-2 не надано доказів т ого, що угода поручительства не була передбачена річним б юджетом, адже відповідні вит рати закладені в річний бюдж ет.

Акцентує увагу суду на тому , що заявник, стверджуючи про н аявність підстав для визнанн я договору поручительства не дійсним, не здійснив жодної д ії для визнання вказаного до говору недійсним в установле ному законом порядку, тож йог о посилання на недійсність д оговору поручительства є нез аконними і не можуть бути пі дставою для відмови у задово ленні позову у даній справі.

Підкреслює, що акт виконан их робіт, як документ, фікс уючий ту чи іншу дію в доку ментальній формі, є обґрунту ванням того, що роботи за Дого вором доручення були виконан і, і сторони шляхом складання такого документу підтвердил и виконання робіт, їх якість та вартість.

Вказує, що всі документи, як і свідчать про виконання роб іт по Договору доручення, пер едані ним відповідачу-1. Заува жує, що ніякого листування пі д час виконання умов Договор у доручення не велося, оскіль ки всі роботи виконувалися б езпосередньо за місцем знахо дження Довірителя, а він як По вірений виконував свої зобов 'язання, зважаючи на трудовий розпорядок роботи підприємс тва, протягом всього робочог о часу, встановленого для роб ітників адміністративно-кер івного складу підприємства, протягом 8-годинного робочог о часу кожен робочий день про тягом більше ніж 1 року.

Позивач не погоджується з т вердженням заявника про безп ідставність відновлення стр оку позовної давності в част ині стягнення сум за актом ви конаних робіт від 26.04.2006 р., вва жає, що господарський суд вчи нив в даному випадку обґрунт овано і законно.

Крім того, вважає неправдив им твердження заявника про о тримання ним останньої ухвал и суду 03.09.2009 р. - через тиждень піс ля її направлення. Підкреслю є, що отримав вказану ухвалу в часно - 01.09.2009 р., що відповідає стр окам поштового обігу по міст у, а реєстрація заявником отр иманої ухвали тільки 03.09.2009 р. не може служити підставою для в исновку про те, що він не був н алежним чином повідомлений п ро час судового засідання. По зивач вважає, що заявник навм исно вводить суд в оману, і вза галі всі дії відповідачів, зо крема, заявника спрямовані н а затягування розгляду справ и і ухилення від виконання ро зрахунків.

Посилаючись на вищенаведе не, позивач просить апеляцій ну скаргу відповідача-2 залиш ити без задоволення, а рішенн я господарського суду Запорі зької області від 03.09.2009 р. у спра ві № 11/254/09 - без змін.

Відповідач-1 письмовий відз ив на апеляційну скаргу відп овідача-2 не надав, свого повно важного представника в судов е засідання знов не направив , про причини неявки суд не пов ідомив. Про час і місце розгл яду апеляційної скарги відпо відач-1 був повідомлений нале жним чином.

Враховуючи обмеженість пе регляду справи в апеляційном у порядку визначеними законо м процесуальними строками, д остатність матеріалів справ и для розгляду апеляційної с карги, відсутність перешкод у розгляді апеляційної скарг и, колегія суддів дійшла висн овку про можливість розгляду справи та апеляційної скарг и за відсутності представник а відповідача-1.

В судовому засіданні 21.01.2010 р. п редставник відповідача-2 (зая вника скарги) у повному обсяз і підтримав доводи, викладен і в апеляційній скарзі та у по даних додатково письмових по ясненнях. Просить скасувати рішення суду першої інстанці ї у справі і відмовити позива чу у задоволенні позову (прин аймні, до відповідача-2).

Позивач, який особисто пред ставляв свої інтереси, в судо вому засіданні 21.01.2010 р. підтр имав доводи, викладені у пис ьмовому відзиві на апеляційн у скаргу. Заперечуючи проти д одаткових доводів заявника, зазначив, що в даному випадку основне зобов'язання, забезп ечене порукою, має чітко вста новлений строк дії. Цей строк встановлений пунктом 3.3 догов ору доручення № 37/1 від 01.06.2005 р., від повідно до якого строк дії ос новного зобов'язання встанов люється з моменту підписання на 3 роки, тобто до 01.06.2009 р.

Крім того, наголошує, що зая вник намагається ввести суд в оману, оскільки вибірково ц итує пункт 7.22 свого Статуту що до надання Наглядовою Радо ю дозволу на укладання Ген. директором угод, чим перекру чує його зміст. При цьому пози вач підкреслює, що теперішні й Голова правління ЗАТ «БАН» і Генеральний директор ЗАТ «БАН», який укладав Договір п оруки, - це одна особа (Юшко Л .Д.), і твердження заявника пр о відсутність в Ген. директор а відповідних повноважень є абсолютно надуманими, спрямо ваними на уникнення від обов ' язку з оплати.

Посилаючись на викладене, п озивач наполягає на залишенн і апеляційної скарги відпові дача-2 без задоволення, а рішен ня місцевого господарського суду по даній справі - без зм ін.

За клопотанням присутніх в судовому засіданні позивача та представника відповідача -2 апеляційний розгляд справ и здійснювався без застосу вання технічних засобів фік сації судового процесу.

За їх згодою в судовому засі данні оголошено вступну та р езолютивну частини постанов и апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 99 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни апеляційний господарс ький суд, переглядаючи рішен ня в апеляційному порядку, ко ристується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господар ського процесуального кодек су України в процесі перегля ду справи апеляційний господ арський суд за наявними у спр аві і додатково поданими док азами повторно розглядає спр аву. Додаткові докази прийма ються судом, лише якщо заявни к обґрунтував неможливість їх подання суду першої інста нції з причин, що не залежали в ід нього. Апеляційний суд не з в' язаний доводами апеляцій ної скарги і перевіряє закон ність та обґрунтованість ріш ення місцевого суду в повном у обсязі.

Перевіряючи законні сть та обґрунтованість оскар жуваного рішення місцевого г осподарського суду, розгляну вши матеріали справи, апеляц ійної скарги та доданих до не ї документів, вислухавши поя снення позивача та представн ика відповідача-2, Запорізьки й апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2005 р. між Приватним підприє мцем ОСОБА_1 (Повіреним, по зивачем у справі) та Товарист вом з обмеженою відповідальн істю «Запорізький пивобезал когольний завод» (Довірителе м, відповідачем-1 у справі) бул о укладено договір доручення № 37/1 (далі - Договір доручення ), за умовами якого Довіритель доручив, а Повірений прийняв на себе зобов' язання від ім ені Довірителя та за його рах унок за винагороду виконати юридичні дії по захисту інте ресів Довірителя у судових і нстанціях, державних органах тощо.

Для виконання доручення По віреному надавалися права пр едставляти інтереси Довірит еля в судових органах, виступ ати від імені Довірителя в пр авоохоронних та інших держав них органах України, а також у відносинах з підприємствами , організаціями всіх форм вла сності, проводити переговори від імені Довірителя з суб' єктами господарювання, уклад ати мирові угоди, брати участ ь у здійсненні виконавчих ді й (п. 1.1 Договору доручення).

Пунктом 2.1.4 Договору доруче ння передбачено, що Довірите ль зобов' язаний не пізніше 3-денного строку після викона ння доручення виплатити Пові реному винагороду у відповід ності з умовами даного догов ору шляхом перерахування гро шових коштів на розрахункови й рахунок Повіреного.

Відповідно до п. 2.1.6 Договору доручення винагорода Повіре ного за виконання доручення визначається шляхом складан ня та підписання акту викона них робіт.

Договір вступає в дію з моме нту його підписання Сторонам и і діє протягом 3-х років (п. 3.3 Д оговору доручення).

01.06.2005 р., тобто в день укладення Договору доручення, між СПД ОСОБА_1 (Кредитором, позивач ем у справі) та Закритим акціо нерним товариством «БАН» (По ручителем, відповідачем-2 у сп раві) було укладено договір п оруки (далі - Договір поруки ), за яким Поручитель поручаєт ься перед Кредитором та несе солідарну відповідальність за виконання обов' язку Тов ариством з обмеженою відпові дальністю «Запорізький пиво безалкогольний завод» (Боржн иком) щодо повного та належно го виконання зобов' язань за Основним договором, який пер едбачений ст. 2 цього Договору (п. 1.1 Договору поруки).

Відповідно до п. 2.1 Договору п оруки під Основним договором розуміється Договір доруче ння № 37/1 від 01.06.2005 р., який укладени й між ПП ОСОБА_1 (в Основном у договорі іменується «Повір ений») та ТОВ «Запорізький пи вобезалкогольний завод» (в Основному договорі іме нується «Довіритель»).

За умовами п. 3.1 Договору пору ки у разі порушення Боржнико м зобов' язання, передбачено го пунктами 2.1.4, 2.1.6 Основного до говору, по оплаті виконаної р оботи відповідно до складени х актів прийому виконаних ро біт, забезпеченого порукою, Б оржник і Поручитель відповід ають перед Кредитором як сол ідарні боржники.

Поручитель відповідає пер ед Кредитором по зобов' язан ням у тому ж обсязі, що і Боржн ик, включаючи сплату основно го боргу, процентів, неустойк и, відшкодування збитків (п. 3.2 Договору поруки).

В силу п. 4.1 Договору поруки в ін набуває чинності з момент у підписання та скріп лення печатками Сторін і д іє до 31.12.2009 р.

Як встановлено судом, позив ач належним чином виконав св ої договірні зобов' язання. На виконання умов Договору д оручення позивачем була пров едена претензійно-позовна ро бота, підготовлено ряд госпо дарських договорів та додатк ів до них, проведені консульт ації правового характеру і т .д.

26.04.2006 р. позивачем і відповіда чем-1 було підписано Акт прийм ання виконаних робіт, згідно з яким відповідач-1 прийняв в ід позивача виконані за Дого вором доручення роботи варт істю 37765,00 грн.

21.07.2006 р. позивачем і відповіда чем-1 було підписано Акт прийм ання виконаних робіт, згідно з яким відповідач-1 прийняв в ід позивача виконані за Дого вором доручення роботи варт істю 18882,50 грн.

Загальна вартість виконан их позивачем робіт, прийняти х відповідачем-1 за вказаними Актами, становить 56647,50 грн.

Відповідач-1 як Довіритель с вої зобов' язання щодо сплат и винагороди Повіреного за в иконання доручення ані у вст ановлені Договором дорученн я строки, ані пізніше не виконав. Доказів оплати відп овідачем-1 прийнятих від пози вача за Актами від 26.04.2006 р. та ві д 21.07.2006 р. виконаних робіт суд у не надано.

Поручитель (відповідач-2) св ої зобов' язання за Договоро м поруки також не виконав.

Позовні вимоги про стягнен ня на підставі договору дору чення № 37/1 від 01.06.2005 р. та договор у поруки від 01.06.2005 р. солідарно з ТОВ «Запорізький пивобезалк огольний завод» та ЗАТ «БАН» 56647,50 грн. основного боргу, 36971,94 гр н. втрат від інфляції та 833,15 грн . - 3 % річних стали предметом с удового розгляду у даній спр аві.

Колегія суддів, проаналізу вавши на підставі фактичних обставин справи застосуванн я господарським судом норм м атеріального та процесуальн ого права при винесенні оска ржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що н е підлягає задоволенню, в сил у наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного ко дексу України цивільні права та обов' язки виникають із д ій осіб, що передбачені актам и цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не пере дбачені цими актами, але за ан алогією породжують цивільні права та обов' язки. Підстав ами виникнення цивільних пра в та обов' язків, зокрема, є: д оговори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК Україн и правочином є дія особи, спря мована на набуття, зміну або п рипинення цивільних прав або обов' язків.

Згідно зі статтею 509 ЦК Украї ни зобов'язанням є правовідн ошення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинит и на користь другої сторо ни (кредитора) певну дію (перед ати майно, виконати роботу, на дати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певн ої дії, а кредитор має право ви магати від боржника виконанн я його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встанов лених статтею 11 цього Кодексу .

За своєю правовою природою Договір, на підставі якого ск лалися господарські правові дносини між позивачем і ві дповідачем-1, є договором до ручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦК Укр аїни за договором доручення одна сторона (повірений) зобо в'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні д ії. Правочин, вчинений повіре ним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки д овірителя.

В силу ч. 1 ст. 1002 ЦК України пов ірений має право на плату за в иконання свого обов' язку за договором доручення, якщо ін ше не встановлено договором або законом.

В даному випадку укладеним між позивачем і відповідаче м-1 Договором доручення встан овлено, що позивач виконує доручення відповідача-1 за п лату.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зо бов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьо го Кодексу, інших актів циві льного законодавства, а за ві дсутності таких умов та вимо г - відповідно до звичаїв д ілового обороту або інших вимог, що звичайно ставлять ся.

Аналогічні приписи місти ть ст. 193 Господарського кодек су України.

Як свідчать долучені до ма теріалів справи копії двост оронніх підписаних Актів при ймання виконаних робіт від 26.0 4.2006 р. та від 21.07.2006 р., позивач нале жним чином виконував свої зо бов' язання за Договором дор учення: обидва Акти підписан і відповідачем-1 (Довірителем ) без жодних зауважень щодо як ості, складу, обсягу виконани х робіт тощо.

Загальна вартість виконан их позивачем за дорученням в ідповідача-1 робіт, які були пр ийняті останнім за Актами ві д 26.04.2006 р. та від 21.07.2006 р., становить 5 6647,50 грн. (37765,00 грн. + 18882,50 грн.).

Проте, відповідач-1 сво ї зобов' язання щодо оплати виконаних позивачем робіт, в супереч умов Договору доруче ння (п.п. 2.1.4, 2.1.6) та вимог закону, не виконав, внаслідок чого у нього утворилась забо ргованість в сумі 56647,50 грн.

Крім того, як вже зазначалос ь вище, з метою забезпечення н алежного виконання умов Дого вору доручення, 01.06.2005 р. між ЗАТ « БАН» (Поручителем, відповіда чем-2 у справі) та СПД ФО ОСОБ А_1 (Кредитором, позивачем у с праві) було укладено Договір поруки.

Згідно з приписами ст. 553 ЦК У країни за договором поруки п оручитель поручається перед кредитором боржника за вико нання ним свого обов' язку. П оручитель відповідає перед к редитором за порушення зобов ' язання боржником. Порукою може забезпечуватися зобов' язання частково або в повном у обсязі.

Виходячи з положень ст. 554 ЦК України, у разі порушення бо ржником зобов'язання, забезп еченого порукою, боржник і по ручитель відповідають перед кредитором як солідарні бор жники, якщо договором поруки не встановлено додатко ву (субсидіарну) відповідаль ність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, в ключаючи сплату основного бо ргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, якщо інш е не встановлено договором п оруки.

В даному випадку, умовами ук ладеного між позивачем та ві дповідачем-2 Договору поруки (п.п. 1.1, 3.1, 3.2) передбачена солідар на відповідальність Поручит еля (ЗАТ «БАН», відповідача-2) п еред Кредитором (СПД ФО ОСО БА_1, позивачем) за виконання Боржником (ТОВ «Запорізький пивобезалкогольний завод», відповідачем-1) зобов' язань за Договором доручення, вклю чаючи сплату основного борг у, процентів, неустойки, від шкодування збитків.

Пунктом 3.1 Договору поруки п ередбачено, що у разі порушен ня відповідачем-1 зобов' яза ння, передбаченого пунктами 2.1.4, 2.1.6 Договору доручення, по оп латі виконаної позивачем роб оти відповідно до складених актів прийому виконаних робі т, відповідач-1 (Боржник) та від повідач-2 (Поручитель) відпов ідають перед позивачем як с олідарні боржники.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов' язку боржників (солідарних боржн иків) кредитор має право вима гати виконання обов' язку ча стково або в повному обсязі я к від усіх боржників разом, та к і від будь-кого з них окремо.

СПД ФО ОСОБА_1 (Кредиторо м) заявлено даний позов до обо х солідарних боржників.

Відповідно до п. 4.1 Договору п оруки цей договір набуває чи нності з моменту підписання та скріплення печатками Стор ін і діє до 31.12.2009 р.

Статтею 629 ЦК України передб ачено, що договір є обов'язков им для виконання сторонами.

Однак, всупереч вимог закон у та умов Договорів дорученн я і поруки, взяті на себе за вк азаними договорами зобов' я зання обидва відповідачі не виконали, внаслідок чого у ни х утворилась заборгованість в сумі 56647,50 грн.

Доказів погашення суми бор гу відповідачами ані суду пе ршої інстанції, ані суду апел яційної інстанції не надано .

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідачі в солідарно 56647,50 грн. основного боргу заявлена обґрунтовано . Висновки суду першої інстан ції про наявність підстав дл я задоволення позову в цій ч астині відповідають матері алам справи.

Доводи заявника апеляційн ої скарги не приймаються кол егією суддів до уваги з огляд у на вищевикладене, а також на ступне.

Порядок та підстави припин ення зобов'язань передбачені главою 50 Цивільного кодексу У країни.

Так, статтею 598 ЦК України виз начено, що зобов'язання припи няється частково або у повно му обсязі на підставах, встан овлених договором або законо м. Припинення зобов' язання на вимогу однієї із сторін до пускається лише у випадках, в становлених договором або за коном.

Відповідно до ст. 599 ЦК Україн и, за загальним правилом, зобо в'язання припиняється викона нням, проведеним належним чи ном.

За змістом ст. 559 ЦК України п орука припиняється з припине нням забезпеченого нею зобо в'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поруч ителя, внаслідок чого збільш ується обсяг його відповідал ьності.

Порука припиняється, якщо п ісля настання строку виконан ня зобов'язання кредитор від мовився прийняти належне вик онання, запропоноване боржни ком або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу ос обу, якщо поручитель не поруч ився за нового боржника.

Порука припиняється після закінчення строку, встановл еного в договорі поруки. У раз і, якщо такий строк не встанов лено, порука припиняється, як що кредитор протягом шести м ісяців від дня настання стро ку виконання основного зобов 'язання не пред'явить вимоги д о поручителя. Якщо строк осно вного зобов'язання не встано влений або встановлений моме нтом пред'явлення вимоги, пор ука припиняється, якщо креди тор не пред'явить позову до по ручителя протягом одного рок у від дня укладення договору поруки.

Аналізуючи наведені норми цивільного законодавства та зміст Договорів доручення і поруки, колегія суддів відхи ляє доводи заявника про прип инення поруки, як безпідстав ні.

В даному випадку відповіда чами не здійснено належне ви конання взятих на себе зобов 'язань.

Інші передбачені законом п ідстави для припинення зобов 'язань відповідача-2 за Догово ром поруки відсутні, а тому на момент звернення позивача з даним позовом порука відпов ідача-2 не припинилась.

Шестимісячний строк, на яко му наполягає заявник, не може бути застосований у цьому ви падку, оскільки відповідно д о ч. 4 ст. 559 ЦК України порука при пиняється після закінчення с троку, встановленого в догов орі поруки, і тільки у разі, як що такий строк не встановлен о, порука припиняється, якщо к редитор протягом шести місяц ів від дня настання строку ви конання основного зобов'язан ня не пред'явить вимоги до пор учителя. Як вже зазначалось, в Договорі поруки у п. 4.1 встанов лено строк дії: з моменту підписання договору та скрі плення печатками Сторін (тоб то, з 01.06.2005 р.) і до 31.12.2009 р.

Також в даному випадку не мо же бути застосована норма ч. 4 ст. 559 ЦК, яка передбачає, що у ра зі, коли строк основного зобо в'язання не встановлений або встановлений моментом пред' явлення вимоги, порука припи няється, якщо кредитор не пре д'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. В казана норма застосовується тільки у випадках, коли строк основного зобов'язання не вс тановлений або встановлений моментом пред'явлення вимог и, тобто не має чіткого визн ачення строку початку та зак інчення. В даному ж випадку ст рок основного зобов'язання, з абезпеченого порукою, встано влено в пункті 2.1.4 Договору до ручення. Заявник хибно отото жнює передбачену Договором д оручення умову щодо складанн я та підписання сторонами Ак та приймання виконаних робіт з пред' явленням кредитором вимоги про виконання зобов' язання, строк якого не встано влено.

Доводи заявника апеляційн ої скарги щодо наявності під став для визнання недійсними Договору доручення (через, ні бито, не досягнення позиваче м і відповідачем-1 згоди по сут тєвій умові договору - щодо його ціни) та Договору поруки (внаслідок укладення його з б оку відповідача-2 Генеральни м директором ЗАТ «БАН», нібит о, із перевищенням наданих йо му Статутом Товариства повно важень) не приймаються колег ією суддів до уваги з огляду н а наступне.

Вищезгадані Договір доруч ення та Договір поруки не виз нані недійсними в установлен ому законом порядку.

Виходячи з матеріалів спра ви, з зустрічним позовом щодо визнання вказаних договорів недійсними в ході розгляду д аної справи судом першої інс танції жоден з відповідачів не звертався. Доказів існува ння окремого судового рішенн я відповідного змісту заявни ком суду теж не надано.

Доводи заявника апеляційн ої скарги щодо неправомірног о відновлення судом першої і нстанції строку позовної дав ності не приймаються колегіє ю суддів до уваги як безпідст авні.

З матеріалів справи вбачає ться, що первісно СПД ФО ОСО БА_1 звернувся до господарс ького суду Запорізької облас ті з позовною заявою про стяг нення на підставі Договору д оручення та Договору поруки солідарно з ТОВ «Запорізький пивобезалкогольний завод» т а ЗАТ «БАН» заборгованості з а Актами приймання виконаних робіт від 26.04.2006 р. та від 21.07.2006 р. 28.04.200 9 р. Ухвалою суду від 28.04.2009 р. позо вна заява була повернута зая внику на підставі п. 10 ст. 63 ГПК У країни (через сплату витрат н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу не у встановленому розмірі, без врахування Постанови КМ Укр аїни № 361 від 14.04.2009 р.).

Усунувши допущені порушен ня, 01.06.2009 р. позивач вдруге зверн увся з позовом до суду. Позовн а заява була прийнята та приз начена господарським судом д о розгляду. В ході розгляду сп рави СПД ФО ОСОБА_1 було за явлено клопотання про визнан ня причини пропуску встановл еного законом процесуальног о строку поважною і відновле ння пропущеного строку позов ної давності для стягнення з аборгованості за Договором д оручення та за Договором пор уки згідно з актом виконаних робіт від 26.04.2006 р.

Відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 267 ЦК України позовна давність за стосовується судом лише за з аявою сторони у спорі, зробле ною до винесення ним рішення . Якщо суд визнає поважними пр ичини пропущення позовної да вності, порушене право підля гає захисту.

З огляду на вищенаведені но рми цивільного законодавств а, звернення позивача до суду з відповідним клопотанням д о винесення рішення та те, що П останова КМУ № 627 від 14.04.2009 р., якою були внесені зміни до Постан ови КМУ № 1258 від 21.12.2005 р. «Про затве рдження Порядку оплати витра т з інформаційно-технічного забезпечення судових процес ів, пов' язаних з розглядом ц ивільних та господарських сп рав, та їх розмірів», набрала ч инності 27.04.2009 р., а опублікована в офіційному друкованому ви данні - газеті «Урядовий ку р' єр» № 77 - 29.04.2009 р., тобто наст упного дня після звернення п озивача до суду із позовною з аявою, колегія суддів вважає , що місцевий господарський с уд правомірно визнав причину пропуску позивачем строку п озовної давності поважною та відновив вказаний строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України по рушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ненале жне виконання).

На особу, яка допустила нена лежне виконання зобов' язан ня, покладаються додаткові ю ридичні обов'язки, в тому числ і передбачені статтею 625 Цивіл ьного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що бо ржник, який прострочив викон ання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'яз аний сплатити суму боргу з ур ахуванням встановленого інд ексу інфляції за весь час про строчення, а також три процен ти річних від простроченої с уми, якщо інший розмір процен тів не встановлений договоро м або законом.

Тобто, у разі прострочення в иконання грошового зобов' я зання кредитор має право стя гнути, а боржник повинен спла тити, крім основного боргу, та кож втрати від інфляційних п роцесів та річні відсотки за весь час прострочення викон ання зобов' язання.

Інфляційні втрати пов'язан і з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за п онесені збитки, спричинені з неціненням грошових коштів, а три проценти річних - плат ою за користування коштами, щ о не були своєчасно сплачені боржником.

Невиконання відповідачами зобов' язання по сплаті гро шових коштів в сумі 56647,50 грн. підтверджено матеріалами сп рави, а відтак вимоги про стяг нення з відповідачів солідар но 36971,94 грн. втрат від інфляції т а 833,15 грн. - 3% річних за неналежне виконання грошового зобов' язання також заявлені позива чем обґрунтовано, відповідаю ть приписам закону та умовам обох Договорів (в т.ч., п. 3.2 Догов ору поруки) і правомірно задо волені господарським судом у повному обсязі.

Також, не знаходять свого п ідтвердження посилання заяв ника на порушення судом пер шої інстанції норм процесуа льного права.

Відповідно до підпункту 3.6 Р оз' яснення Вищого господар ського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практ ики застосування Господарсь кого процесуального кодексу України» особи, які беруть уч асть у справі, вважаються пов ідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу п ро порушення провадження у с праві надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовн ій заяві.

Згідно з нормативами і норм ативними строками пересилан ня поштових відправлень та п оштових переказів, затвердже ними наказом Міністерства тр анспорту та зв'язку України в ід 12.12.2007 р. № 1149:

4.1. Нормативні строки переси лання простої письмової коре спонденції операторами пошт ового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів пошто вого зв'язку):

місцевої - Д+2;

у межах області та між облас ними центрами України (у тому числі для міст

Київ, Сімфе рополь та Севастополь) - Д+3;

між районними центрами різ них областей України (у тому ч ислі для міст

обласного пі дпорядкування) - Д+4;

між іншими населеними п унктами різних областей Укр аїни - Д+5,

де Д - день подання поштовог о відправлення до пересиланн я в об'єкті поштового зв'язку а бо

опускання простого ли ста чи поштової картки до пош тової скриньки до початку

останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кіл ькість днів, протягом яких пе ресилається поштове

відп равлення.

Як свідчать матеріали спра ви, відповідач-2 був належним ч ином повідомлений про час та місце розгляду справи (шляхо м направлення на його адресу ухвали суду від 01.06.2009 р. про пор ушення провадження у даній с праві, а також ухвал від 26.06.2009 р., від 21.07.2009 р., від 03.08.2009 р. та від 27.08.2009 р . про відкладення розгляду сп рави).

Заявник посилається на те, щ о остання ухвала суду про від кладення розгляду справи (ві д 27.08.2009 р.) отримана ним в день суд ового засідання (03.09.2009 р.). Проте, належних та допустимих доказ ів на підтвердження цього ві н не надає. Дата здійснення вн утрішньої реєстрації вхідно го документу (ухвали суду) зая вником, на яку він посилаєтьс я в обґрунтування цього, не д оводить, що вказаний процесу альний документ заявник отри мав саме 03.09.2009 р. Тому вказане тв ердження заявника є бездоказ овим.

При цьому, враховуючи дату в ідправлення рішення судом (27.0 8.2009 р.) та нормативні строки пер есилання (у межах одного насе леного пункту) простої письм ової кореспонденції операт орами поштового зв'язку, затв ерджені Наказом Міністерств а транспорту та зв' язку Укр аїни від 12.12.2007 р. № 1149 (3 дні), колегія суддів ставиться до такого т вердження заявника критично (слід відзначити, що і позивач , і обидва відповідачі мають З апорізькі адреси, при цьому п озивач отримав ухвалу від 27.08.20 09 р., яка була направлена одноч асно всім 3-м учасникам процес у, без запізнень).

До того ж, в судовому засіда нні 27.08.2009 р. з боку відповідача-2 був присутнім його представ ник за довіреністю Білосто цький Д.О. (довіреність від 05 .08.2009 р. № 35, протокол судового зас ідання - арк. справи 51-53), а, за с ловами позивача, в судовому з асіданні суддею було названо дату і час наступного засіда ння (з огляду, зокрема, на те, що розгляд справи відкладався на невеликий термін).

Отже, відповідач-2 був своєч асно та належним чином пов ідомлений господарським су дом про час і місце слухання справи.

Виходячи з положень ст.ст. 75, 77 ГПК України, розгляд справи судом у разі неявки в судове з асідання представника відпо відача, належним чином повід омленого про дату, час і місце розгляду справи, не є підст авою для скасування рішенн я господарського суду.

Статтями 42, 43 ГПК України вст ановлено, що господарський с удовий процес здійснюється н а засадах змагальності та рі вності всіх учасників судово го процесу перед законом і су дом. При цьому принцип змагал ьності передбачає покладанн я тягаря доказування на стор они, покладання на них відпов ідальності за доведеність їх ніх вимог чи заперечень; вима гає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхн іх процесуальних прав.

Матеріали справи свідчать , що сторони знаходилися у рів них умовах перед судом, мали д остатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.

Дана справа розглядалась м ісцевим господарським судом протягом 3-х місяців (з огляду на неявку відповідачів та не подання доказів, за заявою су дді, в порядку ст. 69 ГПК України ухвалою В.о. Голови ГСЗО від 03.0 8.2009 р. було продовжено строк ви рішення спору у справі на 1 міс яць). По справі відбулось 5 суд ових засідань, у 2-х з яких пред ставник заявника (відповідач а-2) був присутнім. При цьому са ме через істотну зміну позиц ії відповідача-2 та наданий ни м в передостанньому засіданн і новий відзив на позов суд зм ушений був вп' яте відкласти розгляд справи, оскільки вин икла необхідність витребува ти додаткові докази від пози вача (з огляду на нові запереч ення та доводи відповідача-2).

Колегія суддів наголошує, щ о в даному випадку подальше в ідкладення розгляду справи б уло неможливе через закінчен ня встановленого статтею 69 ГП К України строку вирішення с пору (вже продовженого ухвал ою в.о. голови суду в порядку ч . 3 ст. 69 ГПК України).

Статтею 22 ГПК України встан овлено загальний обов' язок сторін добросовісно користу ватися належними їм процесуа льними правами. Добросовісні сть користування процесуаль ними правами слід розглядати таким чином, що особи, які бер уть участь у справі, не повинн і зловживати наданими їм пра вами.

Колегія суддів зауважує, що в апеляційній скарзі відпов ідачем-2 не наведено жодних до водів, які б спростовували ви сновки суду першої інстанції , не надано доказів безпідста вного задоволення позовних в имог позивача.

Жодних порушень процесуал ьного права, визначених стат тею 104 ГПК України у якості під стави для скасування рішення місцевого господарського су ду, заявником в своїй апеляці йній скарзі не зазначено, їх наявність не доведено.

Статтею 33 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и встановлено, що кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог і за перечень.

Оскільки доводи відповіда ча-2, як заявника апеляційної с карги, не ґрунтуються на норм ах права, не підтверджені від повідними доказами та спрост овані дослідженими обставин ами справи, його апеляційна с карга залишається судом без задоволення.

Колегія суддів дійшла висн овку про відповідність рішен ня господарського суду Запор ізької області нормам чинног о законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рі шення колегія суддів не вбач ає.

Судові витрати по розгляду справи в суді апеляційної ін станції відповідно до припис ів ст. 49 ГПК України покладают ься на заявника апеляційної скарги (відповідача-2 у справі ).

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Госп одарського процесуального к одексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Закрито го акціонерного товариства « БАН» (м. Запоріжжя) залишити б ез задоволення.

Рішення господарського су ду Запорізької області від 03 .09.2009 р. у справі № 11/254/09 зали шити без змін.

Головуючий суддя Зубкова Т .П.

судді Зубкова Т.П.

Кагітіна Л.П. Яценко О.М.