Постанова

від 25.05.2010 по справі 11/254/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2010 р. № 11/254/09

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого, судді Кузьменка М.В.,

судді Васищака І.М.,

судді Палій В.М.,

розглянувши касаційну с каргу Закритого акціонер ного товариства "БАН"

на рішення го сподарського суду Запорізьк ої області від 03.09.2009р. та

постанову Запо різького апеляційного госп одарського суду від 21.01.2010р.

у справі №11/254/09

за позовом Суб'єкта під приємницької діяльності О СОБА_1

до 1) Товариств а з обмеженою відповідальніс тю

"Запорізьки й пивобезалкогольний завод";

2) Закритого акці онерного товариства "БАН"

про стягненн я 56 647,50 грн.,

за участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача 1: не з'явивс я,

від відповідача 2: Білосто цький Д.О. - довіреність у с праві,

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зверну вся до господарського суду З апорізької області з позовом до Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Запорізький пивобезалкогольний завод" т а Закритого акціонерного тов ариства "БАН" і просив суд стяг нути з останніх солідарно 56 647,5 0 грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтова ні невиконанням першим відпо відачем свого зобов'язання з а договором доручення №37/1 від 01.06.2005р. щодо виплати позивачу в инагороди за виконані юридич ні дії, прийняті першим відпо відачем відповідно до акту в ід 26.04.2006р. на суму 37 765,0 грн., та акту від 21.07.2006р. на суму 18 882,0 грн., а тако ж невиконанням другим відпов ідачем свого зобов'язання за договором поруки від 01.06.2005р., ві дповідно до якого останній п оручився перед позивачем за виконання першим відповідач ем свого зобов'язання за дого вором доручення.

Одночасно позивач звернув ся із заявою, якою просив суд в изнати поважними причини про пущення позовної давності що до вимоги про стягнення 37 765,0 гр н. за виконані роботи, прийнят і першим відповідачем відпов ідно до акту від 26.04.2006р. (а.с.21 т.1).

Заперечуючи проти задовол ення позову, другий відповід ач послався на те, що договір д оручення є недійсним, оскіль ки у ньому відсутня така істо тна умова як ціна, на те, що у п озивача відсутнє право зверн ення з позовом до поручителя , оскільки порука припинилас я, а також на пропущення позив ачем строку позовної давност і щодо вимог про стягнення 37 765, 0 грн. відповідно до акту від 26.0 4.2006р., складеного в межах догов ору доручення (а.с.48-50 т.1).

До ухвалення рішення по сут і, позивач подав суду заяви пр о збільшення та уточнення по зовних вимог, і просив суд стя гнути солідарно з відповідач ів 56 647,50 грн. боргу, 36 971,94 грн. інфляц ійних втрат та 833,15 грн. 3% річних, а всього 93 452,59 грн. (а.с.30, 42 т.1).

Рішенням господарського с уду Запорізької області від 03.09.2009р. (суддя Гончаренко С.А.), за лишеним без змін постановою Запорізького апеляційного г осподарського суду від 21.01.2010р. ( головуючий, суддя Зубкова Т.П ., судді Кагітіна Л.П., Яценко О.М .), клопотання позивача про пон овлення строку позовної давн ості в частині стягнення заб оргованості за договором дор учення №37/1 від 01.06.2005р. та договор ом поруки від 01.06.2005р. відповідно до акту виконаних робіт від 26 .04.2006р. задоволено; позов задово лено: присуджено до стягненн я солідарно з відповідачів 5664 7,50 грн. основного боргу, 833,15 грн. 3 % річних та 36971,94 грн. інфляційних втрат.

Вказані рішення та постано ва мотивовані невиконанням в ідповідачами взятих на себе зобов'язань, правомірністю і доведеністю позовних вимог, а також поважністю причин пр опущення позивачем строку по зовної давності.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та пос тановою суду апеляційної інс танції, другий відповідач зв ернувся до Вищого господарсь кого суду України з касаційн ою скаргою, в якій просить суд їх скасувати, як такі, що ухва лені з порушенням норм матер іального та процесуального п рава, та ухвалити нове рішенн я про відмову у задоволенні п озову.

Колегія суддів, беручи до ув аги межі перегляду справи у к асаційній інстанції, обговор ивши доводи касаційної скарг и, проаналізувавши на підста ві фактичних обставин справи застосування норм матеріаль ного та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить кас аційну скаргу такою, що не під лягає задоволенню з таких пі дстав.

Судами двох інстанцій вста новлено, що між позивачем (пов ірений) та першим відповідач ем (довіритель) укладено дого вір доручення №37/1 від 01.06.2005р., за у мовами якого довіритель дору чив, а повірений прийняв на се бе зобов'язання від імені дов ірителя та за його рахунок за винагороду виконати юридичн і дії по захисту інтересів до вірителя у судових інстанція х, державних органах тощо.

Пунктом 2.1.4. цього договору п ередбачено, що довіритель зо бов'язаний не пізніше 3-денног о строку після виконання дор учення виплатити повіреному винагороду у відповідності з умовами договору шляхом пе рерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок по віреного.

Відповідно до п.2.1.6 договору доручення, винагорода повіре ного за виконання доручення визначається шляхом складан ня та підписання акту викона них робіт.

Згідно п.3.3. договору, він вст упає в дію з моменту його підп исання сторонами і діє протя гом 3-х років.

В силу ст.ст.1001, 1002, ч.4 ст.1007 ЦК Укр аїни, за договором доручен ня одна сторона (повірени й) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої ст орони (довірителя) певні юрид ичні дії. Повірений має право на плату за виконання свого о бов'язку за договором доруче ння, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визн ачено розміру плати повірено му або порядок її виплати, вон а виплачується після виконан ня доручення відповідно до з вичайних цін на такі послуги . Довіритель зобов'язаний вип латити повіреному плату, якщ о вона йому належить.

З метою забезпечення викон ання зобов'язання першого ві дповідача за договором доруч ення, між позивачем та другим відповідачем було укладено договір поруки від 01.06.2005р., відп овідно до якого, поручитель п оручається перед кредитором (позивачем) та несе солідарну відповідальність за виконан ня обов'язку першим відповід ачем щодо повного та належно го виконання зобов'язань за о сновним договором - договор ом доручення №37/1 від 01.06.2005р.

Пунктами 3.1., 3.2. договору порук и встановлено, що у разі поруш ення боржником зобов'язання, передбаченого пунктами 2.1.4, 2.1.6 основного договору, по оплат і виконаної роботи відповідн о до складених актів прийому виконаних робіт, забезпечен ою порукою, боржник і поручит ель відповідають перед креди тором як солідарні боржники. При цьому, поручитель відпов ідає перед кредитором по зоб ов'язанням у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату о сновного боргу, процентів, не устойки, відшкодування збитк ів.

Договір поруки набуває чин ності з моменту його підписа ння та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2009р. (п.4.1. догово ру поруки).

Відповідно до ст.554 ЦК Україн и, у разі порушення боржнико м зобов'язання, забезпечено го порукою, боржник і поручит ель відповідають перед креди тором як солідарні боржники, якщо договором поруки не вст ановлено додаткову (субсидіа рну) відповідальність поручи теля. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обс язі, що і боржник, включаючи сп лату основного боргу, процен тів, неустойки, відшкодуванн я збитків, якщо інше не встано влено договором поруки.

Як встановлено судами, та пі дтверджується матеріалами с прави, позивач виконав належ ним чином своє зобов'язання з а договором доручення, а саме провів претензійно-позовну роботу, підготував ряд госпо дарських договорів та додатк ів до них, провів консультаці ї правового характеру і т.д.

Виконані позивачем роботи були прийняті першим відпов ідачем без заперечень і оста нній встановив, що вартість в иконаних позивачем робіт скл адає 56 647,50 грн., про що свідчать акти приймання виконаних ро біт від 26.04.2006р. та від 21.07.2006р. (а.с.13-13 т .1).

Оскільки перший відповіда ч не оплатив позивачу визнач ену в актах суму винагороди п ротягом 3-х днів після їх підп исання, як то передбачено пун ктом 2.1.4 договору доручення, по зивач звернувся до суду з дан им позовом про її стягнення с олідарно з відповідачем.

Відповідно до ст.193 ГК Україн и суб' єкти господарювання т а інші учасники господарськи х відносин повинні виконуват и господарські зобов' язанн я належним чином відповідно до закону, інших правових акт ів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо викон ання зобов' язання - відпов ідно до вимог, що у певних умов ах звичайно ставляться.

До виконання господарськи х договорів застосовуються в ідповідні положення Цивільн ого кодексу України з урахув анням особливостей, передбач ених цим Кодексом.

Не допускаються односторо ння відмова від виконання зо бов' язань, крім випадків, пе редбачених законом, а також в ідмова від виконання або від строчка виконання з мотиву, щ о зобов' язання другої сторо ни за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 с т.193 ГК України).

В силу ст.526 ЦК України зобов' язання має виконуватися нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цього Код ексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутно сті таких умов та вимог - від повідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зв ичайно ставляться. Одност ороння відмова від зобов'яз ання або одностороння змі на його умов не допускає ться, якщо інше не встан овлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Зобов' язанн я припиняється виконанням, п роведеним належним чином (ст .599 ЦК України).

Як вірно зазначено судами, з обов'язання щодо виплати вин агороди мало бути виконано п ершим відповідачем відповід но до актів, до 30.04.2006р. та до 25.07.2006р.

Частиною 1 ст.530 ЦК України вс тановлено, що якщо у зобов'яза нні встановлений строк (терм ін) його виконання, то воно під лягає виконанню у цей строк (т ермін).

Статтею 610 ЦК України встано влено, що порушенням зобов'яз ання є його невиконання або в иконання з порушенням умов, в изначених змістом зобов'язан ня (неналежне виконання).

Згідно ст.612 ЦК України, бо ржник вважається таким, що прострочив, якщо він не пр иступив до виконання зобов'я зання або не виконав його у строк, встановлений догов ором або законом.

При цьому, вимога надати док ази невиконання або неналежн ого виконання відповідачем з обов' язань за договором (ст .610 ЦК України) покладається на кредитора. Водночас, стаття 61 4 ЦК України зобов' язує борж ника надати докази відсутнос ті вини у неналежному викона нні зобов'язання.

Отже, при пред' явленні поз ову кредитор повинен довести лише факт порушення зобов' язання, він звільняється від обов' язку доводити вину бо ржника. Тягар доказування відсутності вини в порушенн і зобов' язання лежить на бо ржникові.

Відповідно до ст.33 ГПК Укра їни кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В си лу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов' язки сторін у справі т а складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстав и позову, та фактів, якими відп овідач обґрунтовує запереч ення проти позову. При цьому, з гідно ст.34 ГПК України обстави ни справи, які відповідно до з аконодавства повинні бути пі дтверджені певними засобами доказування, не можуть підтв ерджуватись іншими засобами доказування.

Позивач довів факт порушен ня першим відповідачем зобов 'язання, забезпеченого порук ою, щодо виплати у повному обс язі належної позивачу винаго роди, а відповідачі не спрост ували цього факту належними доказами.

Посилання скаржника на при пинення поруки, колегія судд ів відхиляє, погоджуючись пр и цьому з висновком суду апел яційної інстанції про їх без підставність з огляду на так е.

Так, відповідно ч.4 до ст.559 ЦК У країни, порука припиняється після закінчення строку, в становленого в договорі пору ки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припи няється, якщо кредитор протя гом шести місяців від дня нас тання строку виконання основ ного зобов'язання не пред'яви ть вимоги до поручителя. Як що строк основного зобов'яза ння не встановлений або вста новлений моментом пред'явлен ня вимоги, порука припиняє ться, якщо кредитор не пред'яв ить позову до поручителя про тягом одного року від дня укл адення договору поруки.

Між тим, як вірно встановлен о апеляційним судом, в догово рі поруки визначено строк йо го дії: з моменту підписання д оговору та скріплення печатк ами сторін (з 01.06.2005р.) і до 31.12.2009р.; ст рок виконання основного зобо в'язання, забезпеченого пору кою, встановлений у п.2.1.4 догов ору доручення, а саме протяго м 3-денного строку після викон ання доручення, яке в силу п.2.1.6 договору, підтверджується с кладеними та підписаними ак тами виконаних робіт від 26.04.2006р . та від 21.07.2006р.

Так, статтями 251, 252, 253 ЦК Україн и визначено, що строком є певн ий період у часі, зі спливом як ого пов' язана дія чи подія, я ка має юридичне значення. Тоб то юридичне значення має сам е сплив визначеного проміжку часу, внаслідок якого виника ють, змінюються або припиняю ться цивільні правовідносин и.

Строк визначається роками , місяцями, тижнями днями або г одинами. Перебіг строку почи нається з наступного дня піс ля відповідної календарної д ати або настання події, з я кою пов' язано його початок.

Таким чином, відповідно до статей 251, 252, 253, 530 ЦК України та ум ов п.2.1.4 договору доручення, стр ок виконання першим відповід ачем зобов'язання становить три дні від дати виконання до ручення, якою, в силу п.2.1.6 догов ору, є дата підписання актів п риймання виконаних робіт.

Тобто, відсутні підстави вв ажати, що строк основного зоб ов'язання не встановлений аб о встановлений моментом пред 'явлення вимоги, які б дали пра вові підстави поручителю ств ерджувати про припинення пор уки внаслідок не пред'явленн я позивачем до нього позову п ротягом одного року від дня у кладення договору поруки.

Отже, передбачені законом п ідстави для припинення зобов 'язання другого відповідача за договором поруки відсутні , а відтак на момент зверненн я позивача до суду з даним поз овом порука не припинилась.

За вимогами закону та умов д оговорів доручення та поруки , позивач мав право звернутис я до поручителя з позовом, поч инаючи з 30.04.2006р. щодо суми боргу у розмірі 37 765,0 грн., з 25.07.2006р. щодо с уми боргу у розмірі 18 882,0 грн., і д о 31.12.2009р.

Доводи скаржника про те, що сам договір поруки у товарис тва відсутній, у відповідном у журналі він не реєструвавс я, будь-яких вимог від позивач а, як кредитора, про наявність заборгованості за основним договором на адресу другого відповідача не надходило, не є підставою для звільнення й ого від відповідальності за даним позовом, оскільки дого вір поруки укладений з додер жанням вимог ст.207 ЦК України, н е визнаний таким, що не має або втратив юридичну силу, а о дностороння відмова від зо бов'язання не допускається.

Враховуючи викладене, кол егія суддів вважає, що виснов ок судів двох інстанцій про н аявність правових та фактичн их підстав для задоволення п озову щодо стягнення солідар но з відповідачів суми основ ного боргу з урахуванням пер едбачених ч.2 ст.625 ЦК України 3% р ічних та інфляційних втрат, ґ рунтується на матеріалах спр ави та відповідає нормам мат еріального права.

Інші доводи скаржника, викл адені у касаційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскіл ьки їм була надана вичерпна п равова оцінка судами двох ін станцій на підставі наданих сторонами доказів, які відпо відно до ст.ст.33,34 ГПК України з асвідчують певні обставини в иконання ними своїх зобов'яз ань, і на яких ґрунтуються вис новки судів двох інстанцій. О крім того, вони фактично звод яться до оцінки доказів та пе реоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційно ї інстанції з огляду на вимог и ст.ст.1115, 1117 ГПК України.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, ст.ст.125, 129 Конст итуції України та рішенням К онституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року, кол егія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Закрито го акціонерного товариства " БАН" залишити без задоволенн я, а постанову Запорізького а пеляційного господарського суду від 21.01.2010р. у справі №11/254/09 - б ез змін.

Постанова касаційному оск арженню не підлягає.

Головуючий, суддя М.В.Кузьменко

Суддя І.М.В асищак

Суддя В.М.П алій