Ухвала

від 01.07.2019 по справі 927/340/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"01" липня 2019 р. Справа№ 927/340/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

розглядаючи у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури

на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 24.04.2019

у справі №927/340/19 (суддя Романенко А.В.)

за позовом Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави

до Івковецької сільської ради Прилуцького району

Фізичної особи-підприємця Заболотної Світлани Іванівни

про визнання недійсним рішення Івковецької сільської ради та договору оренди землі,

УСТАНОВИВ:

Заступником керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави подано позов до відповідача 1 - Івковецької сільської ради Прилуцького району та відповідача 2 - фізичної особи-підприємця Заболотної Світлани Іванівни, згідно якого прокурор просив суд:

- визнати недійсним рішення 7-ї сесії 7-го скликання Івковецької сільської ради Прилуцького району від 27.07.2016 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", яким затверджено проект землеустрою та передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 15,0574га для ведення городництва фізичній особі-підприємцю Заболотній Світлані Іванівні терміном на 25 років;

- визнати недійсним договір оренди землі, укладений 04.08.2016 між Івковецькою сільською радою та фізичною особою-підприємцем Заболотною Світланою Іванівною, земельної ділянки площею 15,0574га з кадастровим номером НОМЕР_1, зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.08.2016 (номер запису про інше речове право 15898578).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24 квітня 2019 року позовну заяву Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури повернуто заявнику.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2019 у справі №927/340/19 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заявник вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки прокурор належним чином навів підстави для представництва інтересів держави у даній справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18 червня 2019 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 30 червня 2019 року, зобов`язано прокурора у строк до 30 червня 2019 року надати суду оригінал позовної заяви з доданими до неї документами.

27 червня 2019 року від прокурора надійшов оригінал позовної заяви з додатками.

Частиною 2 ст. 270 ГПК України встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

При підготовці апеляційної скарги до розгляду апеляційним господарським судом встановлено, що Верховний Суд у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 06.02.2019 справу №587/430/16-ц за позовом Сумської місцевої прокуратури Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Передаючи справу №587/430/16-ц на розгляд Великої Палати Верхового Суду, колегія суддів Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо правових підстав представництва прокурором інтересів держави в суді, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду та одночасно дійшла висновку, що справа містить виключну правову проблему у застосуванні зазначеної норми права і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Звертаючись з апеляційною скаргою, заявник просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24 квітня 2019 року не погоджуючись, зокрема, з висновком суду першої інстанції стосовного того, що прокурор не підтвердив правових підстав для представництва інтересів держави в суді та, відповідно, не набув спеціальної процесуальної правоздатності. Таким чином, заявник у апеляційній скарзі посилається, зокрема, на неправильне застосування судом першої інстанції статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У цьому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З метою забезпечення єдності судової практики, враховуючи підстави для передачі справи №587/430/16-ц на розгляд Великої Палати Верхового Суду, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №927/340/19 до закінчення перегляду у касаційному порядку судового рішення у справі №587/430/16-ц та вирішення питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Зупинити апеляційне провадження у справі №927/340/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №587/430/16-ц.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка