Рішення

від 24.06.2019 по справі 904/750/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2019м. ДніпроСправа № 904/750/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Михайлової К.С.

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Слобожанський-Батумська", м. Дніпро

до Територіальної громади міста Дніпро в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Естетично-оздоровчий центр Валена , м. Дніпро

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району, м. Дніпро

про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування реєстрації права власності

Представники:

від позивача: Патика А.В. ордер серії ДП № 1871/005 від 25.02.2019;

від позивача: Коваленко М.Д. керівник;

від відповідача: Сірик А.С. довіреність № 7/10-3730 від 21.12.2018;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Слобожанський-Батумська" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Територіальної громади міста Дніпро в особі Дніпропетровської міської ради, в якій просить суд:

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно за Територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради (серія НОМЕР_1) на нежитлове приміщення № 61 поз. 1-11, вхід у підвал поз. І, загальною площею 199,8м2, що розташоване у житловому будинку літ. А-5 по вул. Батумська, 8 у м. Дніпро;

- скасувати реєстрацію права власності за Територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на нежитлове приміщення № 61 поз. 1-11, вхід у підвал поз. І, загальною площею 199,8м2, що розташоване у житловому будинку літ. А-5 по вул. Батумська, 8 у м. Дніпро (реєстраційний № 12677374 згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 90085227 від 21.11.2005).

Позовні вимоги мотивовані наступним. 17.08.2018 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі протоколу № 1 від 03.08.2018 установчих зборів багатоквартирних будинків розташованих за адресою: 49051 , м. Дніпро, вул. Батумська,8 та 10, пр. Слобожанський, 72 і 74 було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Слобожанський-Батумська (ОСББ). 01.09.2018 між ОСББ та КП ЖГ Самарського району Дніпровської міської ради було укладено Акт прийняття-передачі об`єкта в управління з управління. Предметом передачі відповідно до Акту прийняття-передачі був житловий будинок по вул. Батумська,8 . В зв`язку з тим, що в житловому будинку по вул. Батумська,8 у м. Дніпро в підвальному приміщені знаходиться естетично-оздоровчий центр, ОСББ 09.01.2019 звернулося з листом до ТОВ ЕОЦ Валена і просило повідомити ОСББ, на якій підставі Валена займає підвальні приміщення в житловому будинку по вул. Батумська,8, які є спільною власністю співвласників ОСББ. 14.01.2019 Валена повідомила ОСББ, що займає окреме нежитлове приміщення №61 поз.1-11 (загальною площею 199,8м2) по вул. Батумська,8 на підставі договору оренди комунального майна, завіреного нотаріально. Окрім цього, Валена повідомила ОСББ, що вищевказане нежитлове приміщення знаходиться у власності територіальної громади міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія НОМЕР_1), витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (серія СВУ №321358). Від Валена ОСББ також було надано ксерокопію листа від 30.09.2018 № 860 Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району адресоване ТОВ ЕОЦ Валена , копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.11.2005 року (серія НОМЕР_1) та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.11.2005 № 9008527 (серія СВУ № 321358), відповідно до якого нежитлове приміщення № 61 поз.1-11, вхід у підвал поз. І, (загальною площею 199,8м2), яке орендує Валена належить територіальній громаді м. Дніпро, в особі Дніпровської міської ради. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.11.2005 (серія НОМЕР_1) за територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на нежитлове приміщення № 61 поз. 1-11, вхід у підвал поз. І, (загальною площею 199,8м2) було видане на підставі рішення від 27.11.1991 Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46. 15.01.2019 ОСББ звернулось до Комунального підприємства Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради та просило повідомити про те, яке, згідно матеріалів інвентарної справи, функціональне призначення мало нежитлове приміщення № 61 поз. 1-11, вхід у підвал поз. І у житлового будинку в„–8 по вул. Батумській літ . А-5 у м. Дніпро за станом на дату початкової інвентаризації будинку. 12.02.2019 Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради своїм листом № 1885 повідомило, що за матеріалами інвентаризаційної справи за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська,8 первинна технічна інвентаризація житлового будинку літ. А-5 було проведено КП ДМБТІ ДОР 10.11.1961. Призначення приміщень по.1-11, загальною площею 490,0м2 було підвал. Технічна інвентаризація нежитлового приміщення № 61 загальною площею 205,9м2, як окремого об`єкта нерухомого майна була проведена КП ДМБТІ ДОР 05.12.1996, призначення приміщень поз. І-вхід в магазин, поз. 1-коридор, поз 2,3-склад, поз. 4-коридор, поз. 5-кабінет, поз. 6-санвузл, поз. 7-торговельний зал, поз. 8,9-кабінет, поз. 10-торгівельний зал, поз. 11-підсобне приміщення, поз. 12-холодильна камера. Також, в додатку до листа КП ДМБТІ ДОР ОСББ було додано копію поверхового плану з експлікацією цих приміщень. Підвал ОСББ, є спільним майном багатоквартирного будинку. Це означає, що співвласниками такого спільного майна багатоквартирного будинку є всі власники квартир і нежитлових приміщень у цьому будинку. Спірне приміщення, на яке територіальною громадою міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради зареєстровано право власності, є технічним (підвальним), тобто допоміжним приміщенням багатоквартирного житлового будинку, яким мають право користуватись усі власники квартир та нежитлових приміщень у будинку, оскільки дане допоміжне приміщення призначене для забезпечення експлуатації та обслуговування мереж багатоквартирного будинку. Таким чином, територіальна громада міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради своїми протиправними діями порушує право ОСББ та його співвласників на вільне користування спільною сумісною власністю (допоміжним приміщенням), займає це приміщення та використовує в своїх цілях незаконно. Територіальна громада міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради одноособово користується спірним майном, передавши його в оренду, чим перешкоджає у доступі до приміщення, яке на праві спільної власності належить усім власникам квартир та нежитлових приміщень у будинку, таким чином перешкоджає іншим співвласникам у здійсненні ними права володіння і користування спільним майном. Співвласники спірного нерухомого майна (підвалу) не надавали згоду на видачу територіальній громаді міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради, свідоцтва про право власності з подальшою його реєстрацією, тобто вказане майно було відчужене поза волею його співвласників. Таким чином, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.11.2005 (серія НОМЕР_1) є недійсним.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Естетично-оздоровчий центр Валена , розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.03.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2019 відкладено підготовче засідання на 09.04.2019.

25.03.2019 третя особа ТОВ ЕОС "Валена" подала заяву, в якій просить суд розглядати справу без її участі та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

08.04.2019 відповідач подав до суду заяву, в якій просить суд залучити Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

09.04.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що як вбачається з відповіді КП ДМБТІ ДОР від 12.02.2019 № 1885, призначення спірного приміщення: поз. І-вхід в магазин, поз. 1-коридор, поз. 2,3-склад. поз. 4-коридор, поз. 5- кабінет, поз. 6-санвузол, поз. 7-торгівельний зал, поз. 8,9 - кабінет, поз. 10 - торгівельний зал, поз. 11 - підсобне приміщення, поз. 12 - холодильна камера. Тобто, з наведеного можна прийти до висновку, що вищезазначені позиції не мають нічого спільного з поняттям допоміжне приміщення , не можуть жодним чином слугувати для обслуговування будинку та бути призначеним для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку. Згідно з Реєстром об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, станом на 15.03.2019 є запис про об`єкт нерухомого майна-нежитлового приміщення. загальною площею 199,8 кв. м. по вул. Батумській, 8. Балансоутримувачем спірного об`єкта є Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району. Зазначеним балансоутримувачем при обстеженні приміщення по вул. Батумській , 8, м. Дніпро (лист від 03.04.2019 № 218) виявлено, що спірне приміщення є вбудованим нежилим приміщенням, та використовується як культурно-оздоровчий центр для дітей та молоді. Позивач дійшов помилкового висновку щодо безумовності належності спірного приміщення як допоміжного. Оскільки для того, щоб приміщення мало статус допоміжного, останнє повинно слугувати для: забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку; забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Додані до позовної заяви докази жодним чином не містять посилань щодо необхідності використання спірного об`єкта для забезпечення потреб усіх власників квартир та забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. У даному спорі правовою підставою для звернення до суду позивач вважає порушення його законного права та інтересу видачею свідоцтва про право власності на нерухомо майно НОМЕР_1 на спірне нежитлове приміщення. Відповідач вважає, що свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється, тобто, оскаржуване свідоцтво про право власності не породжує виникнення у відповідача відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності. У даному випадку рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991 № 46 в частині визнання права комунальної власності на спірне нежитлове приміщення, що стало підставою для видачі оскаржуваного свідоцтва про право власності, не скасовано та є чинними, що виключає можливість визнання його недійсним. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволені позовної заяви в повному обсязі.

Ухвалою суду від 09.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 29.05.2019 включно, залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району, відкладено підготовче судове засідання на 23.04.2019.

Ухвалою суду від 23.04.2019 відкладено підготовче засідання на 27.05.2019.

Ухвалою суду від 27.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 24.06.2019.

24.06.2019 позивач подав до суду детальний опис робіт (наданих послуг), в якому зазначив, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу становить 4 600,00 грн.

24.06.2019 позивач подав до суду промову (заключне слово) в судових дебатах, в якій повністю підтримав позовні вимоги.

В судове засідання 24.06.2019 з`явилися представники позивача та відповідача.

В судове засідання 24.06.2019 представник третьої особи-1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду), яке отримано 15.06.2019.

В судове засідання 24.06.2019 представник третьої особи-2 не з`явився, поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) на час розгляду справи до суду не надійшло.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2018 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі протоколу №1 від 03.08.2018 установчих зборів багатоквартирних будинків розташованих за адресою: 49051, м. Дніпро вул. Батумська,8 та 10, пр. Слобожанський, 72 і 74 (а.с. 18-20) було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Слобожанський-Батумська (ОСББ).

01.09.2018 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Слобожанський-Батумська`та КП ЖГ Самарського району Дніпровської міської ради було підписано Акт прийняття-передачі об`єкта в управління з управління (а.с. 30-31). Предметом передачі відповідно до Акту прийняття-передачі був житловий будинок по вул. Батумська, 8 .

Позивач зазначає, що в житловому будинку по вул. Батумська, 8 у м. Дніпро підвальне приміщення займає Товариство з обмеженою відповідальністю Естетично-оздоровчий центр Валена .

Позивач звернувся до ТОВ ЕОЦ Валена з листом від 09.01.2019 (а.с. 32), в якому просив повідомити на якій підставі ТОВ ЕОЦ Валена займає підвальні приміщення в житловому будинку по вул. Батумська,8, які є спільною власністю співвласників будинку.

Листом № 3 від 14.01.2019 (а.с. 33) ТОВ ЕОЦ Валена повідомило позивача, що займає окреме нежитлове приміщення № 61 поз.1-11 (загальною площею 199,8м2) по вул. Батумська,8 на підставі договору оренди комунального майна, завіреного нотаріально. Також, ТОВ ЕОЦ Валена зазначило, що у зв`язку зі створенням ОСББ воно звернулось з офіційним запитом до орендодавця за роз`ясненням щодо права власності на це окреме приміщення. Товариству була надана відповідь, що це нежитлове приміщення згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно серії СВУ № 321358, виданого КП ДМБТІ , знаходиться у власності Територіальної громади міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради. На підтвердження цього були надані наступні документи: Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (серія НОМЕР_1), Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (серія СВУ № 321358) та Технічний паспорт (Реєстровий № 12677374).

Позивач зазначає, що ТОВ ЕОЦ Валена також надало: ксерокопію листа Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району № 860 від 30.09.2018 (а.с. 34), копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.11.2005 серія НОМЕР_1 (а.с. 35), а також витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.11.2005 № 9008527 (а.с. 36) та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.11.2005 № 9008685 (а.с. 37), відповідно до яких нежитлове приміщення № 61 поз.1-11, вхід у підвал поз. І (загальною площею 199,8м2), яке орендує ТОВ ЕОЦ Валена , належить територіальній громаді м. Дніпро, в особі Дніпровської міської ради.

Адвокат Патика А.В., представляючи інтереси позивача, звернувся до Комунального підприємства Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради із адвокатським запитом від 15.01.2019 (а.с. 38-39), в якому просив повідомити яке, згідно матеріалів інвентарної справи, функціональне призначення мало нежитлове приміщення № 61 поз.1-11, вхід у підвал поз. І у житлового будинку в„– 8 по вул. Батумській літ. А-5 у м. Дніпро станом на дату початкової інвентаризації будинку.

Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради листом № 1885 від 12.02.2019 (а.с. 40) повідомило, що за матеріалами інвентаризаційної справи за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська,8 первинна технічна інвентаризація житлового будинку літ. А-5 було проведено КП ДМБТІ ДОР 10.11.1961. Призначення приміщень по.1-11, загальною площею 490.0м2 було підвал. Технічна інвентаризація нежитлового приміщення № 61 загальною площею 205,9м2, як окремого об`єкта нерухомого майна, була проведена КП ДМБТІ ДОР 05.12.1996, призначення приміщень поз. І-вхід в магазин, поз. 1-коридор, поз 2,3-склад, поз. 4-коридор, поз. 5-кабінет, поз. 6-санвузол, поз. 7-торговельний зал, поз. 8,9-кабінет, поз. 10-торгівельний зал, поз. 11-підсобне приміщення, поз. 12-холодильна камера. До листа КП ДМБТІ ДОР було додано копію поверхового плану (а.с. 41-64).

Відповідно до п.1 Розділу II Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Слобожанський-Батумська метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав його співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для оплати всіх платежів передбачених законодавством та цим Статутом.

Пунктом 3 Розділу II Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Слобожанський-Батумська визначено, що завданням та предметом діяльності об`єднання є, зокрема, забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном.

Позивач зазначає, що підвал ОСББ є спільним майном багатоквартирного будинку, тобто співвласниками такого спільного майна багатоквартирного будинку є всі власники квартир і нежитлових приміщень у цьому будинку. Територіальна громада міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради одноособово користується спірним майном, передавши його в оренду, чим перешкоджає у доступі до приміщення, яке на праві спільної власності належить усім власникам квартир та нежитлових приміщень у будинку, таким чином перешкоджає іншим співвласникам у здійсненні ними права володіння і користування спільним майном. Співвласники спірного нерухомого майна (підвалу) не надавали згоду на видачу територіальній громаді міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради, свідоцтва про право власності з подальшою його реєстрацією, тобто вказане майно було відчужене поза волею його співвласників. Таким чином, територіальна громада міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради, своїми протиправними діями порушує право ОСББ та його співвласників на вільне користування спільною сумісною власністю (допоміжним приміщенням), займає це приміщення та використовує в своїх цілях незаконно.

Враховуючи викладене, позивач просить суд:

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно за Територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради (серія НОМЕР_1) на нежитлове приміщення № 61 поз. 1-11, вхід у підвал поз. І, загальною площею 199,8м2, що розташоване у житловому будинку літ. А-5 по вул. Батумська, 8 у м. Дніпро;

- скасувати реєстрацію права власності за Територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на нежитлове приміщення № 61 поз. 1-11, вхід у підвал поз. І, загальною площею 199,8м2, що розташоване у житловому будинку літ. А-5 по вул. Батумська, 8 у м. Дніпро (реєстраційний № 12677374 згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 90085227 від 21.11.2005).

Відповідач зазначає, що спірне приміщення є вбудованим нежилим приміщенням та використовується як культурно-оздоровчий центр для дітей та молоді. Щоб приміщення мало статус допоміжного, останнє повинно слугувати для: забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку; забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Додані до позовної заяви докази жодним чином не містять посилань щодо необхідності використання спірного об`єкта для забезпечення потреб усіх власників квартир та забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Відповідач вважає, що свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється, тобто, оскаржуване свідоцтво про право власності не породжує виникнення у відповідача відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволені позовної заяви в повному обсязі.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав (ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України, законах України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та "Про житлово-комунальні послуги" (ч. 2 ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку ).

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку ).

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій , затверджених наказом Держжитлкомунгоспу України від 17.05.2005 №76 допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

Таким чином, підвал ОСББ є спільним майном багатоквартирного будинку, а отже співвласниками такого спільного майна багатоквартирного будинку є всі власники квартир і нежитлових приміщень у цьому будинку.

Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників (ч. 1 ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку ).

Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку (ч. 2 ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку ).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають (ч. 2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду ).

Відповідно до офіційного тлумачення, що дане в Рішенні Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004 р. у справі за конституційним зверненням ОСОБА_1 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних епутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків): допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в своїй постанові №916/2069/17 від 18.07.2018 дійшов висновку:

На час виникнення спору віднесення приміщень до допоміжних регулювалося Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", згідно зі ст. 1 якого допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Вказані норми є спеціальними відносно норм Закону у України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" щодо визначення правового статусу нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку і визначальним для правильного вирішення спору є встановлення того, чи відноситься спірне приміщення до допоміжних чи є нежитловим приміщенням в структурі житлового будинку.

Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Наявність на час прийняття багатоквартирного житлового будинку до комунальної власності укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України та ФОП ОСОБА_1 договору оренди спірного приміщення, як і відповідне рішення Одеської міської ради, яке посвідчує право власності на спірне приміщення, не змінює його правового статусу, за умови встановлення у справі визначеного законом юридичного факту належності спірного приміщення до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку.

Як вказано вище, адвокат Патика А.В., представляючи інтереси позивача, звернувся до Комунального підприємства Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради із адвокатським запитом від 15.01.2019 (а.с. 38-39), в якому просив повідомити яке, згідно матеріалів інвентарної справи, функціональне призначення мало нежитлове приміщення № 61 поз.1-11, вхід у підвал поз. І у житлового будинку в„– 8 по вул. Батумській літ. А-5 у м. Дніпро станом на дату початкової інвентаризації будинку.

Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради листом № 1885 від 12.02.2019 (а.с. 40) повідомило, що за матеріалами інвентаризаційної справи за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, 8 первинна технічна інвентаризація житлового будинку літ. А-5 було проведено КП ДМБТІ ДОР 10.11.1961. Призначення приміщень поз.1-11, загальною площею 490,0м2 було підвал. Технічна інвентаризація нежитлового приміщення № 61 загальною площею 205,9м2, як окремого об`єкта нерухомого майна, була проведена КП ДМБТІ ДОР 05.12.1996, призначення приміщень поз. І-вхід в магазин, поз. 1-коридор, поз 2,3-склад, поз. 4-коридор, поз. 5-кабінет, поз. 6-санвузол, поз. 7-торговельний зал, поз. 8,9-кабінет, поз. 10-торгівельний зал, поз. 11-підсобне приміщення, поз. 12-холодильна камера.

Таким чином, з викладеного вбачається, що нежитлове приміщення № 61 загальною площею 205,9м2 із самого початку не будувалось як таке, використання якого мало інше призначення, тобто розміщення Естетично-оздоровчого центру, тощо.

Враховуючи те, що на момент проведення первинної технічної інвентаризації житлового будинку 10.11.1961 призначенням приміщень поз.1-11, загальною площею 490,0 м2 було підвал, таке приміщення вважається допоміжним, незалежно від наявності або відсутності в ньому того чи іншого обладнання, оскільки його призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням.

Вказаним допоміжним приміщенням багатоквартирного житлового будинку мають право користуватись усі власники квартир у будинку.

Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч. 1 ст. 369 Цивільного кодексу України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України).

Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена (ч. 2 ст. 369 Цивільного кодексу України).

Докази надання співвласниками спірного нерухомого майна (підвалу) згоди на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном: видачу територіальній громаді міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради, свідоцтва про право власності з подальшою його реєстрацією в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на те, що спірне підвальне приміщення є допоміжним приміщенням багатоквартирного житлового будинку, а докази надання співвласниками спірного нерухомого майна (підвалу) згоди на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном: видачу територіальній громаді міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради, свідоцтва про право власності з подальшою його реєстрацією в матеріалах справи відсутні, господарський суд вважає позовні вимоги про визнати недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно за Територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради від 17.11.2015 (серія НОМЕР_1) на нежитлове приміщення № 61 поз. 1-11, вхід у підвал поз. І, загальною площею 199,8м2, що розташоване у житловому будинку літ. А-5 по вул. Батумська, 8 у м. Дніпро обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача спростовується матеріалами справи, тому відхиляються господарським судом.

Щодо вимоги про скасування реєстрації права власності за Територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на нежитлове приміщення № 61 поз. 1-11, вхід у підвал поз. І, загальною площею 199,8м2, що розташоване у житловому будинку літ. А-5 по вул. Батумська, 8 у м. Дніпро (реєстраційний № 12677374 згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 90085227 від 21.11.2005), суд зазначає наступне.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (ст. 45 Господарського процесуального кодексу).

Відповідачем у даній справі позивачем визначено Територіальну громаду міста Дніпро в особі Дніпропетровської міської ради.

Пунктом 14 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" закріплено, що суб`єктом державної реєстрації є:

- Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об`єднань, всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації - у разі державної реєстрації юридичних осіб - релігійних організацій;

- територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об`єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання;

- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані суб`єкти - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб - підприємців.

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" систему органів у сфері державної реєстрації становлять: Міністерство юстиції України; інші суб`єкти державної реєстрації.

До повноважень інших суб`єктів державної реєстрації належить: 1) забезпечення: прийому документів, поданих для державної реєстрації; державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій; ведення Єдиного державного реєстру та надання відомостей з нього; формування та зберігання реєстраційних справ; 2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Акредитовані суб`єкти можуть здійснювати усі повноваження, визначені у цій частині, або здійснювати повноваження щодо забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації на підставі договору з іншим суб`єктом державної реєстрації та/або нотаріусом (ч. 3 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що скасування реєстрації права власності, відноситься до компетенції відповідних державних органів згідно із вимогами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки пред`явлені до неналежного відповідача у справі.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 600,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, відповідачем долучено до матеріалів справи договір про надання професійної правничої допомоги № 01/18 від 04.01.2018, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням ОСОБА_3 та Патики Андрія (а.с.73-75), ордер серії ДП № 1871/005 (а.с. 71), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3024 від 22.01.2016, Акт приймання-передачі виконаних робіт від 10.01.2019 за договором про надання юридичних послуг від 04.01.2018 № 01/18, Акт приймання-передачі виконаних робіт від 10.04.2019 за договором про надання юридичних послуг від 04.01.2018 № 01/18, Акт приймання-передачі виконаних робіт від 23.04.2019 за договором про надання юридичних послуг від 04.01.2018 № 01/18, Акт приймання-передачі виконаних робіт від 26.02.2019 за договором про надання юридичних послуг від 04.01.2018 № 01/18, Акт приймання-передачі виконаних робіт від 27.05.2019 за договором про надання юридичних послуг від 04.01.2018 № 01/18, Акт приймання-передачі виконаних робіт від 24.06.2019 за договором про надання юридичних послуг від 04.01.2018 № 01/18, платіжне доручення № 21 від 10.01.2019 про сплату Адвокатському об`єднанню ОСОБА_3 та Патики Андрія грошових коштів у розмірі 1 500,00 грн., платіжне доручення № 22 від 10.01.2019 про сплату Адвокатському об`єднанню ОСОБА_3 та Патики Андрія грошових коштів у розмірі 300,00 грн., платіжне доручення № 42 від 08.04.2019 про сплату Адвокатському об`єднанню ОСОБА_3 та Патики Андрія грошових коштів у розмірі 700,00 грн., платіжне доручення № 46 від 23.04.2019 про сплату Адвокатському об`єднанню ОСОБА_3 та Патики Андрія грошових коштів у розмірі 700,00 грн., платіжне доручення № 49 від 24.05.2019 про сплату Адвокатському об`єднанню ОСОБА_3 та Патики Андрія грошових коштів у розмірі 700,00 грн., платіжне доручення № 56 від 31.05.2019 про сплату Адвокатському об`єднанню ОСОБА_3 та Патики Андрія грошових коштів у розмірі 700,00 грн.

Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідного клопотання відповідачем не було подано.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 2 300,00 грн. (50 %), на відповідача - 2 300,00 грн. (50 %).

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 1 921,00 грн. (50 %), на відповідача - 1 921,00 грн. (50 %).

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно за Територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради від 07.11.2005 (серія НОМЕР_1) на нежитлове приміщення № 61 поз. 1-11, вхід у підвал поз. І, загальною площею 199,8м2, що розташоване у житловому будинку літ. А-5 по вул. Батумська, 8 у м. Дніпро.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Територіальної громади міста Дніпро в особі Дніпропетровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75,ідентифікаційний код 26510514) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Слобожанський-Батумська" (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 8,ідентифікаційний код 42401669) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 300,00 грн. , про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.07.2019

Суддя І.В. Мілєва