Рішення

від 24.06.2019 по справі 910/3467/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2019Справа № 910/3467/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Благодійної організації Благодійного Фонду "Стабілізейшен Суппорт Сервісез"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп"

про стягнення 52 369, 20 грн. та розірвання договору.

Представники сторін:

від позивача: Коростельов Д.О., ордер серія КВ № 187055;

від відповідача: Авраменко І.В., довіреність № 02/01/19 від 02.01.2019.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.03.2018 Благодійна організація Благодійного Фонду Стабілізейшен Суппорт Сервісез звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Медіа Груп про стягнення 52 369, 20 грн., з яких 27 950,40 грн. попередня оплата за договором №ПМ-3303 на проведення рекламної кампанії від 15.02.2018 та 19 186,20 грн. штраф за прострочення відповідачем початку рекламної кампанії згідно пункту 7.1.1. договору і 5 232,60 грн. штраф за прострочення відповідачем строків надання фотозвіту про розміщення рекламного матеріалу позивача згідно пункту 7.1.2. договору, а також про розірвання спірного договору; як підставу позову визначено положення статей 526, 901 Цивільного кодексу України та статей 193, 206 Господарського кодексу України.

20.09.2018 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/3467/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018, позов задоволено частково, розірвано договір від 15.02.2018 №ПМ-3303 на проведення рекламної компанії, укладений між Благодійною організацією Благодійним Фондом Стабілізейшен Суппорт Сервісез та Товариством з обмеженою відповідальністю Преміум Медіа Груп , стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Медіа Груп на користь Благодійної організації Благодійного Фонду Стабілізейшен Суппорт Сервісез 27 950,40 грн. передоплати, 6 104,70 грн. штрафу, а також витрати зі сплати судового збору на суму 2 907,81 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 26.03.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Медіа Груп задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 у справі №910/3467/18 скасовано, справу №910/3467/18 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 прийнято справу № 910/3467/18 до свого провадження, підготовче засідання призначено на 20.05.2019

08.05.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

16.05.2019 представником позивача подано клопотання про отримання копії постанови.

У судове засідання 20.05.2019 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 10.06.2019.

22.05.2019 представником позивача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відповідь на відзив.

У судове засідання 10.06.2019 представники сторін з`явились.

У підготовчому засіданні, призначеному на 10.06.2019, суд вчинив всі дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Частиною 6 статті 183 ГПК України передбачено, що якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Учасники справи у підготовчому засіданні 10.06.2019 надали письмову згоду на розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Зважаючи на наведене, за результатами підготовчого засідання, призначеного на 10.06.2019, судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 10.06.2019 судом розпочато розгляд справи по суті.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 24.06.2019.

У судове засідання 24.06.2019 представники сторін з`явились.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 24.06.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Преміум Медіа Груп (далі - виконавець, відповідач) та Благодійним фондом Стабілізейшен Суппорт Сервісез (далі - замовник, позивач) укладено Договір на проведення рекламної кампанії №ПМ-3303 (далі - Договір), відповідно до умов якого, виконавець зобов`язався протягом строку дії договору професійно і якісно проводити рекламну кампанію для замовника або клієнтів замовника на території на території України на узгоджених сторонами поверхнях спеціальних конструкцій, а замовник зобов`язався прийняти і вчасно й у повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця в строки та на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 2.2 Договору з метою проведення рекламної кампанії сторонами підписується додаток до договору (акт резервування).

Згідно з п. 3.1.2 Договору виконавець має право надавати органові (державні органи, які уповноважені чинним законодавством України контролювати дотримання законодавства про рекламу, у т.ч. органи контролю, уповноважені місцевими органами самоврядування, господарський суд України, згідно пункту п. 1.9 договору) інформацію про замовника, зазначену в статті 13 договору (місцезнаходження, банківські реквізити) у випадку одержання від органа письмового повідомлення про порушення законодавства, пов`язаного із змістом реклами. При цьому, виконавець негайно (по факсимільному зв`язку або іншим способом) направляє замовникові для відповідного реагування копію письмового повідомлення органа. При наявності рішення органа про заборону розповсюдження реклами, виконавець вправі припинити розповсюдження реклами (зняти/заклеїти рекламу), при цьому виконавець негайно (факсимільним зв`язком або іншим способом) направляє замовникові відповідне повідомлення про прийняття рішення про припинення розповсюдження реклами.

За умовами п. 3.1.4 Договору виконавець має право відмовити замовнику в розповсюдженні рекламного матеріалу на узгоджених поверхнях спеціальних конструкцій на будь-якому етапі строку дії договору, у разі:

- не надання замовником у встановленому Договором порядку контрольного макету або рекламних матеріалів;

- якщо порядок розповсюдження реклами встановлено підзаконними актами, які суперечать Закону України Про рекламу та іншим законам України, які регулюють розміщення реклами;

- якщо реклама заборонена до розповсюдження Законом України Про захист суспільної моралі на рекламних засобах зовнішньої реклами;

- якщо реклама не відповідає вимогам Закону України Про рекламу .

При реалізації виконавцем своїх прав зазначених у пункті 3.1.4 договору, неустойка до виконавця замовником не застосовується, збитки не стягуються. Замовник здійснює ротацію реклами протягом десяти робочих днів з дати відмови виконавця у розповсюдженні реклами замовника, якщо інший строк не буде узгоджено сторонами. Замовник не звільняється від оплати по договору протягом строку не експонування реклами. У разі не надання замовником контрольного макету або не проведення замовником своєчасної ротації реклами виконавець має право в односторонньому порядку відмовитись від договору частково або повному обсязі (п. 3.1.4.4 Договору).

Згідно з п. 3.2.5 Договору виконавець зобов`язується надавати замовникові фото звіт про розміщення реклами на поверхнях спеціальних конструкцій, включаючи ротацію реклами, протягом 10 (десяти) календарних днів після розміщення рекламного матеріалу відповідно до п.3.2.2 договору, шляхом завантаження на інтернет-ресурс, де замовник може переглянути їх у особистому кабінеті.

Пунктом 3.2.2 договору визначено, що виконавець зобов`язується за дорученням замовника і при виконанні ним умов п.п. 3.4.1, 3.4.2 договору, розмістити (розклеїти) рекламні матеріали відповідно до умов даного договору та додатків до нього: по м. Києву протягом 3 (трьох) робочих днів від дати початку рекламної кампанії або від дати ротації реклами, зазначеної замовником; по інших містах протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати початку рекламної кампанії або від дати ротації реклами, зазначеної замовником.

Відповідно до пунктів 3.4.1, 3.4.2 Договору до початку рекламної кампанії зазначеної у додатку до договору або до дати ротації реклами надавати виконавцю якісно виконаних контрольний макет будь-якого розміру на будь-якому носії, а також іншу документацію (на запит виконавця), пов`язану із змістом реклами. Не менше ніж за 5 (п`ять) робочих днів до початку рекламної кампанії або до дати ротації реклами передавати виконавцеві рекламні матеріали у співвідношенні не менше ніж 1 (один) комплект рекламного матеріалу на 1 (одну) зареєстровану поверхню спеціальної конструкції плюс 20% від загальної кількості рекламного матеріалу для його заміни у випадку втрати, зносу або повного псування на кожен місяць рекламної кампанії. Рекламний матеріал передається замовником виконавцю за адресою, вказаною виконавцем. Вимоги до рекламних матеріалів та порядок їх передачі передбачено додатковою угодою № 1 до договору.

У пункті 3.5.3 Договору сторони погодили зберігати режим конфіденційності по відношенню до умов договору і додатків до нього, за винятком надання за письмовою вимогою органу (у рамках його компетенції) документації (інформації) стосовно предмету договору. Претензії органів пов`язані із змістом реклами замовник вирішує самостійно. Претензії конструкцій, виконавець вирішує самостійно. При цьому, сторони зобов`язуються негайно письмово (факсимільним зв`язком або іншим способом) повідомити контрагента про запити та/або рішення органу.

У відповідності до п. 4.1.1 Договору вартість рекламної кампанії залежить від кількості зарезервованих поверхонь спеціальних конструкцій, строку рекламної кампанії і зазначається сторонами у додатках до договору до початку рекламної кампанії або до дати ротації реклами. При цьому вартість рекламної кампанії підлягає зміні на дату виставлення виконавцем рахунку-фактури у випадках передбачених п.4.3 договору.

Пунктом 4.2 Договору сторонами узгоджено порядок розрахунків, зокрема, оплата здійснюється замовником у формі 100% передоплати не пізніше ніж за 5 (п`ять) календарних днів до початку проведення рекламної кампанії безготівковим розрахунком у гривнях та на підставі рахунків фактур виконавця, які виставляються замовнику для оплати не менше ніж за два банківських дні до дати платежу, передбаченої у цьому пункті договору.

Договір є чинним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, що виникли у зв`язку з договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 6.1 Договору).

За умовами пунктів 7.1.1, 7.1.2 Договору у випадку скасування виконавцем резервування поверхонь спеціальних конструкцій, зазначених у додатку до договору, менше ніж за 30 днів, або у випадку прострочення початку рекламної кампанії або дати ротації реклами, на зарезервованих поверхнях спеціальних конструкцій, замовник вправі стягнути з виконавця штраф у розмірі денної договірної вартості рекламної кампанії на одній не наданій (простроченій) поверхні спеціальної конструкції помноженій на кількість таких поверхонь спеціальних конструкцій на кількість днів прострочення виконання зобов`язання, якщо сторони не домовляться про інше. При цьому, строк не експонування реклами з вини виконавця замовником не оплачується, а перераховані замовником грошові кошти за такий строк (за його згодою) повертаються виконавцем або враховуються виконавцем у наступних періодах рекламної кампанії. Зазначена санкція не застосовується у випадку демонтування спеціальної конструкції за рішенням органів місцевого самоврядування у зв`язку зі зміною нормативно-правових актів, що регулюють розміщення рекламних засобів.

У випадку прострочення виконавцем строків надання фото звіту, порушення строків усунення дефектів рекламного матеріалу (підключення, заміна рекламного матеріалу з числа резервних комплектів при їх наявності), без наявності зазначених у договорі на те обставин або без узгодження із замовником, замовник вправі стягнути з виконавця штраф у розмірі 50% від денної договірної вартості рекламної кампанії на одній поверхні спеціальної конструкції (на якій було прострочено виконання зобов`язань, зазначених в даному пункті договору вище) помноженій на кількість таких поверхонь спеціальних конструкцій і на кількість днів прострочення виконання зобов`язань, якщо сторони не домовляться про інше. При цьому строк, протягом якого виконавцем не виконувались зобов`язання зазначені в даному пункті договору вище, замовником не оплачуються, а перераховані замовником грошові кошти за такий строк (за його згодою) повертаються виконавцем або враховуються виконавцем у наступних періодах рекламної кампанії.

Відповідно до пункту 7.2.4 Договору замовник несе повну відповідальність за зміст реклами у рекламних матеріалах у порядку встановленому Законом України Про рекламу .

При невідповідності змісту реклами вимогам законодавства про рекламу, про що буде прийняте рішення органом про заборону розповсюдження реклами, виконавець вправі припинити розповсюдження реклами (зняти або заклеїти рекламу) до моменту ротації реклами, яка повинна бути здійснена замовником протягом не більше як 10 робочих днів, якщо інший строк не буде узгоджено сторонами. У разі не здійснення своєчасної ротації реклами виконавець має право зняти резервування відповідних поверхонь спеціальних конструкцій у порядку, передбаченому пп. 5.1.1 договору. При цьому у разі припинення розповсюдження реклами за рішенням органу, замовник не звільняється від оплати за строк такого припинення на зарезервованих поверхнях спеціальних конструкцій, якщо не відмовиться від їх резервування у встановленому договором порядку.

Згідно Акту резервування від 20.02.2018 виконавцем було зарезервовано відібрані замовником поверхні спеціальних конструкцій на термін проведення рекламної кампанії за наступними адресами: м. Київ, вул. Петлюри, 25 на строк з 02.03.2018 по 31.03.2018; м. Київ, вул. Петлюри, 29 на строк з 02.03.2018 по 31.03.2018; м. Київ, вул. Петлюри, 25 на строк з 02.03.2018 по 31.03.2018.

Також, у Акті резервування від 20.02.2018 визначено, що загальна вартістю рекламної кампанії становить 26870,40 грн. з ПДВ.

Укладення договору в редакції долученої позивачем до матеріалів позовної заяви та акту резервування підтверджено сторонами в судовому засіданні в ході розгляду даної справи.

На виконання умов Договору та Акту резервування, відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату послуг з розміщення рекламного зображення №У-1115 від 03.03.2018 на суму 26 870,40 грн. та рахунок на обслуговування рекламоносія №У-1116 від 05.03.2018 на суму 1080 грн., які оплачені позивачем згідно платіжних доручень №1390 від 05.03.2018 на суму 26 870,40 грн. та №1391 від 05.03.2018 на суму 1 080,00 грн.

07.03.2018 позивач звернувся до відповідача із претензією № 307 в якій повідомив про невиконання умов договору, у зв`язку із нерозміщенням рекламних матеріалів у визначені сторонами строки, чим було зірвано рекламну кампанію замовника. Вважаючи договір неукладеним замовник вимагав виконавця повернути передані рекламні матеріали та 26 870,40 грн. вартості рекламної кампанії у триденний термін з дня отримання претензії.

Листом № 5516 від 12.03.2018 відповідач звернувся до позивача із повідомленням про те, що з трьох наданих замовником рекламних матеріалів можуть бути розміщенні тільки два, оскільки один із наданих макетів містить недостовірну інформацію, яка може ввести в оману споживачів та суперечить вимогам Закону України Про рекламу , а відтак, враховуючи положення укладеного між сторонами договору, виконавець має право відмовити замовнику у розповсюдженні вказаного рекламного матеріалу та просив повідомити про наміри розміщення або не розміщення двох рекламних матеріалів.

Також, у відповідь на претензію, відповідач листом № 5995 від 16.03.2018 вказував, що надані замовником рекламні матеріали не відповідають нормам чинного законодавства та укладеному між сторонами договору, про що також було повідомлено позивача листом № 5516 від 12.03.2018 з вимогою привести надані рекламні матеріали у відповідність до Закону України Про рекламу та проханням зазначити про подальші наміри розміщення або нерозміщення рекламних матеріалів. Відповідач стверджував, що замовник відмовився змінити сюжет з порушенням вказаного Закону на такий, який відповідав би вимогам законодавства та від проведення рекламної компанії в цілому, а отже враховуючи невідповідність рекламних матеріалів та нездійснення ротації реклами, замовник не звільнений від оплати послуг за договором протягом строку не експонування реклами і підстави для задоволення претензії відсутні.

Оскільки, відповідач належним чином не виконав умови договору на проведення рекламної кампанії № ПМ-3303 від 15.02.2018 , позивач звернувся до суду з позовом до суду, у якому просить розірвати Договір на проведення рекламної компанії № ПМ-3303 від 15.02.2018, стягнути з відповідача 27 950,40 грн. передплати та 24 418,80 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 позов задоволено частково, розірвано Договір на проведення рекламної компанії №ПМ-3303 від 15.02.2018, укладений між Благодійною організацією Благодійним Фондом Стабілізейшен Суппорт Сервісез та Товариством з обмеженою відповідальністю Преміум Медіа Груп , стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Медіа Груп на користь Благодійної організації Благодійного Фонду Стабілізейшен Суппорт Сервісез 27950 грн. 40 коп. передплати, 6104 грн. 70 коп. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2907 грн. 81 коп., в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Медіа Груп на рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2018 у справі № 910/3467/18 залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2018 у справі № 910/3467/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 26.03.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 у справі №910/3467/18 скасовано, справу №910/3467/18 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Верховний Суд, скасовуючи судові акти попередніх судових інстанцій та скеровуючи справу на новий розгляд, у своїй постанові зазначив про необхідність при новому розгляді справи із врахуванням норм господарського законодавства, законодавства про рекламу та висновків Верховного Суду з`ясувати обставини виконання сторонами спору договірних зобов`язань щодо проведення рекламної кампанії, а саме зі сторони замовника - щодо своєчасності надання виконавцю рекламних матеріалів та здійснення ротації реклами у разі невідповідності її змісту вимогам Закону України "Про рекламу" та зі сторони виконавця - щодо своєчасності початку проведення рекламної кампанії, зважаючи на виявлені недоліки у наданих замовником макетах реклами та повідомлення про це замовника з вимогою щодо усунення таких недоліків; з огляду на встановлене дійти обґрунтованого висновку за результатами розгляду позову БОБФ "Стабілізейшен Суппорт Сервісез" до ТОВ "Преміум Медіа Груп" про стягнення попередньої оплати та штрафних санкцій, розірвання спірного договору на проведення рекламної кампанії.

В силу ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 901 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно Акту резервування від 20.02.2018 виконавцем було зарезервовано відібрані замовником поверхні спеціальних конструкцій на термін проведення рекламної кампанії за наступними адресами: м. Київ, вул. Петлюри, 25 на строк з 02.03.2018 по 31.03.2018; м. Київ, вул. Петлюри, 29 на строк з 02.03.2018 по 31.03.2018; м. Київ, вул. Петлюри, 25 на строк з 02.03.2018 по 31.03.2018.

Також, у Акті резервування від 20.02.2018 визначено, що загальна вартістю рекламної кампанії становить 26870,40 грн. з ПДВ.

На виконання умов Договору та Акту резервування, відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату послуг з розміщення рекламного зображення №У-1115 від 03.03.2018 на суму 26 870,40 грн. та рахунок на обслуговування рекламоносія №У-1116 від 05.03.2018 на суму 1080 грн., які оплачені позивачем згідно платіжних доручень №1390 від 05.03.2018 на суму 26 870,40 грн. та №1391 від 05.03.2018 на суму 1 080,00 грн.

Зі змісту пунктів 3.4.1, 3.4.2 Договору вбачається, що сторони погодили обов`язок позивача не менше ніж за 5 робочих днів до початку рекламної кампанії надати відповідачу рекламний матеріал та строк на розміщення рекламного матеріалу здійснюється протягом 3 робочих днів (по м. Києву).

Водночас, з пояснень сторін вбачається, що макети рекламних матеріалів надіслано відповідачу засобами електронного зв`язку лише 04.03.2018, тобто після початку рекламної кампанії.

Законом України Про рекламу визначено, що:

зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

недобросовісна реклама - реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження;

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження;

розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами;

споживачі реклами - невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама.

Закон України Про рекламу регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України (ч. 1 ст. 2 Закону України Про Рекламу .

Частини 1, 2 статті 7 Закону України Про рекламу унормовують, що основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції.

У статті 8 Закону України Про рекламу наведено загальні вимоги до реклами, відповідно до яких, у рекламі забороняється, зокрема:

вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб;

подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров`ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами.

Частина 1 статті 26 Закону України Про рекламу визначає, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України Про рекламу на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Крім того, відповідний орган державної влади має право вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

Як вбачається з матеріалів справі та визнається сторонами, позивачем надано відповідачу три макети для розміщення на рекламних носіях наступного змісту: Як життя, панове депутати? , Законопроект №6692 досі не прийнято та 4 роки війни пенсіонери виживають без пенсій .

Відповідач в свою чергу, відмовив позивачу у розповсюдженні, оскільки розміщення такого рекламного матеріалу мало б наслідком порушення приписів статті 7 Закону України "Про рекламу" на предмет законності та достовірності цього твердження та підрив довіри споживачів реклами до органів державної влади в Україні, оскільки така інформація є недостовірною, так як в силу статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", держава Україна вживає заходів для пенсійного забезпечення осіб Донецької та Луганської області з наданням їм можливості отримати соціальні виплати на неокупованій території України.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Листа Пенсійного фонду України № 12656/03-22 від 05.04.2018, в окремих районах Донецької та Луганської областей, що тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, зокрема органи Пенсійного фонду України не здійснюють своєї діяльності, а тому забезпечити виплату пенсії в таких районах на даний час неможливо. У зазначеному листі, Пенсійний фонд України також зазначає, що забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб, зокрема на пенсійне забезпечення визначається Законом України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб та відповідними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, та облік внутрішньо переміщених осіб здійснюється відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Пенсійний фонд України зазначив, що виплати пенсій пенсіонерам, які перебувають на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, що тимчасово не контролюються українською владою, та які не зареєструвались як внутрішньо переміщені особи, буде можливим за умови відновлення роботи відповідних територіях органів Пенсійного фонду України, Державного казначейства, поштового зв`язку та установ банку. Також, Пенсійний фонд України зазначив, що після подачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи прийняття комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам відповідних рішень, виплата пенсій за новим місцем проживання проводиться невідкладно.

З наведеного у сукупності вбачається, що рекламний матеріал позивача змісту "4 РОКИ ВІЙНИ ПЕНСІОНЕРИ ВИЖИВАЮТЬ БЕЗ ПЕНСІЙ" є недобросовісною рекламою, в розумінні Закону України Про рекламу , оскільки не відповідає критеріям достовірності, недвозначності та не перебільшення.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Преміум Медіа Груп" направлено на адресу замовника рекламних послуг - БОБФ "Стабілізейшен Суппорт Сервісез" лист №5516 від 12.03.2018, в якому зазначило про наявність в одному із наданих макетів для розміщення як зовнішньої реклами на поверхнях спеціальних конструкцій відповідача недоліків щодо достовірності вміщеної в ньому інформації та її невідповідності вимогам статей 1, 7 Закону України "Про рекламу"; виконавець з посиланням на приписи пункту 3.1.4 Договору зазначив про його право на відмову замовнику в розповсюдженні рекламного матеріалу на будь-якому етапі строку дії договору за умов невідповідності реклами вимогам Закону України "Про рекламу"; виконавець зазначив, що він є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність у суворій відповідності з вимогами чинного законодавства України, тому не може розмістити надані замовником рекламні матеріали як такі, що містять недобросовісну рекламу, поширення якої забороняється в силу статті 10 Закону України "Про рекламу".

За змістом статті 1 Закону України "Про рекламу" можна зробити висновок про те, що послуги розповсюджувачів реклами з проведення рекламної кампанії рекламодавця споживаються в процесі їх надання невизначеним колом осіб, на яких спрямовується реклама, тобто споживачами реклами.

Положеннями частини 2 статті 5 ГК України визначено конституційні основи господарського правопорядку в Україні, до яких віднесено захист прав споживачів, а частиною 1 статті 49 ГК України встановлено обов`язок підприємців в процесі здійснення ними господарської діяльності не порушувати права та законні інтереси громадян, інших суб`єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування та держави.

Аналіз статті 39 ГК України дозволяє дійти висновку, що споживачам, які перебувають на території України, під час використання ними послуг гарантовано право на державний захист їх прав, належну якість та безпеку послуг, які ними споживаються.

Положеннями частин 1, 2 статті 7 Закону України "Про рекламу" визначено основні принципи реклами як інформації, що споживається невизначеним колом осіб в процесі її розповсюдження, до яких належать законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди, а також неможливість поширення інформації, яка підриває довіру суспільства до реклами.

Отже, під час здійснення господарської діяльності з надання рекламних послуг розповсюджувач реклами повинен керуватися основними принципами реклами (стаття 7 Закону), загальними вимогами до реклами, що спрямовується на її споживачів при наданні послуг з проведення рекламної кампанії рекламодавця (стаття 8 Закону) та не допускати поширення недобросовісної реклами, яка може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження реклами (стаття 1 Закону).

За умовами п. 3.1.4 Договору виконавець має право відмовити замовнику в розповсюдженні рекламного матеріалу на узгоджених поверхнях спеціальних конструкцій на будь-якому етапі строку дії договору, у разі:

- не надання замовником у встановленому Договором порядку контрольного макету або рекламних матеріалів;

- якщо порядок розповсюдження реклами встановлено підзаконними актами, які суперечать Закону України Про рекламу та іншим законам України, які регулюють розміщення реклами;

- якщо реклама заборонена до розповсюдження Законом України Про захист суспільної моралі на рекламних засобах зовнішньої реклами;

- якщо реклама не відповідає вимогам Закону України Про рекламу .

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Окрім цього, Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

Отже, керуючись принципом свободи договору згідно із статтею 627 ЦК України, сторони спору (замовник і виконавець) передбачили право розповсюджувача реклами (відповідача) на етапі формування змісту зовнішньої реклами до моменту її поширення серед невизначеного кола осіб-споживачів реклами, відмовити у наданні рекламних послуг, якщо наданий замовником (позивачем) рекламний матеріал не узгоджується з вимогами чинного законодавства України про рекламу.

За умовами частини 1 статті 906 Цивільного кодексу України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 3.1.4.4 Договору при реалізації виконавцем своїх прав зазначених у пункті 3.1.4 договору, неустойка до виконавця замовником не застосовується, збитки не стягуються. Замовник здійснює ротацію реклами протягом десяти робочих днів з дати відмови виконавця у розповсюдженні реклами замовника, якщо інший строк не буде узгоджено сторонами. Замовник не звільняється від оплати по договору протягом строку не експонування реклами. У разі не надання замовником контрольного макету або не проведення замовником своєчасної ротації реклами виконавець має право в односторонньому порядку відмовитись від договору частково або повному обсязі

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 27 950,40 грн. задоволенню не підлягають, з огляду на узгоджене у п. 3.1.4 Договору право відповідача на відмову замовнику в розповсюдженні рекламного матеріалу на узгоджених поверхнях спеціальних конструкцій на будь-якому етапі строку дії договору, у разі, зокрема якщо реклама не відповідає вимогам Закону України Про рекламу , що свідчить про відсутність порушень з боку відповідача щодо розміщення реклами.

Суд також враховує, що відповідач звертався до відповідача із листом № 5516 від 12.03.2018 із повідомленням про те, що з трьох наданих замовником рекламних матеріалів можуть бути розміщенні тільки два.

Проте, позивач розміщення інших двох рекламних матеріалів не узгодив, що позивачем не спростовано.

Стосовно заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача штрафу, у зв`язку з порушення виконавцем умов договору на проведення рекламної компанії в частині своєчасного надання послуг на підставі пункту 7.1.1 договору у розмірі 19 186,20 грн. за період прострочення з 02.03.2018 по 23.03.2018 та на підставі пункту 7.1.2 договору у розмірі 5 232,60 грн. за період прострочення з 12.03.2018 по 23.03.2018 суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За умовами пунктів 7.1.1, 7.1.2 договору, у випадку скасування виконавцем резервування поверхонь спеціальних конструкцій, зазначених у додатку до договору, менше ніж за 30 днів, або у випадку прострочення початку рекламної кампанії або дати ротації реклами, на зарезервованих поверхнях спеціальних конструкцій, замовник вправі стягнути з виконавця штраф у розмірі денної договірної вартості рекламної кампанії на одній не наданій (простроченій) поверхні спеціальної конструкції помноженій на кількість таких поверхонь спеціальних конструкцій на кількість днів прострочення виконання зобов`язання, якщо сторони не домовляться про інше. При цьому, строк не експонування реклами з вини виконавця замовником не оплачується, а перераховані замовником грошові кошти за такий строк (за його згодою) повертаються виконавцем або враховуються виконавцем у наступних періодах рекламної кампанії. Зазначена санкція не застосовується у випадку демонтування спеціальної конструкції за рішенням органів місцевого самоврядування у зв`язку зі зміною нормативно-правових актів, що регулюють розміщення рекламних засобів.

У випадку прострочення виконавцем строків надання фото звіту, порушення строків усунення дефектів рекламного матеріалу (підключення, заміна рекламного матеріалу з числа резервних комплектів при їх наявності), без наявності зазначених у договорі на те обставин або без узгодження із замовником, замовник вправі стягнути з виконавця штраф у розмірі 50% від денної договірної вартості рекламної кампанії на одній поверхні спеціальної конструкції (на якій було прострочено виконання зобов`язань, зазначених в даному пункті договору вище) помноженій на кількість таких поверхонь спеціальних конструкцій і на кількість днів прострочення виконання зобов`язань, якщо сторони не домовляться про інше. При цьому строк, протягом якого виконавцем не виконувались зобов`язання зазначені в даному пункті договору вище, замовником не оплачуються, а перераховані замовником грошові кошти за такий строк (за його згодою) повертаються виконавцем або враховуються виконавцем у наступних періодах рекламної кампанії.

Пунктом 3.2.2 договору визначено, що виконавець зобов`язується за дорученням замовника і при виконанні ним умов п.п. 3.4.1, 3.4.2 договору, розмістити (розклеїти) рекламні матеріали відповідно до умов даного договору та додатків до нього: по м. Києву протягом 3 (трьох) робочих днів від дати початку рекламної кампанії або від дати ротації реклами, зазначеної замовником; по інших містах протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати початку рекламної кампанії або від дати ротації реклами, зазначеної замовником.

Однак, як встановлено судом, по-перше, макети рекламних матеріалів надіслано відповідачу засобами електронного зв`язку лише 04.03.2018, тобто після початку рекламної кампанії, по-друге, з огляду на відмову у розміщенні третього рекламного матеріалу, позивачем не підтверджено розміщення інших двох рекламних матеріалів.

Водночас, з огляду на п. 3.1.4.4 Договору, яким визначено, що при реалізації виконавцем своїх прав зазначених у пункті 3.1.4 договору, неустойка до виконавця замовником не застосовується, збитки не стягуються. Замовник здійснює ротацію реклами протягом десяти робочих днів з дати відмови виконавця у розповсюдженні реклами замовника, якщо інший строк не буде узгоджено сторонами. Замовник не звільняється від оплати по договору протягом строку не експонування реклами. У разі не надання замовником контрольного макету або не проведення замовником своєчасної ротації реклами виконавець має право в односторонньому порядку відмовитись від договору частково або повному обсязі, вимоги позивача про стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про розірвання Договору суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається. Договір може бути змінено або розірвано: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін; у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку вимогу встановлено договором.

За приписами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно частини 1 статті 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Пунктом 6.3.4 Договору сторони передбачили, що договір може бути розірвано в цілому або в частині кожної зарезервованої поверхні спеціальної конструкції за рішенням господарського суду за наявністю спору щодо не виконання або неналежного виконання сторонами договірних зобов`язань.

Однак, з огляду на встановлені обставини справи, оскільки судом не встановлено порушень з боку відповідача щодо розміщення рекламних матеріалів на рекламних носіях, з огляду на узгоджене у п. 3.1.4 Договору право відповідача на відмову у розповсюджені рекламного матеріалу у разі, якщо реклама не відповідає вимогам Закону України Про рекламу , що свідчить про відсутність істотного порушення умов договору, а тому позовні вимоги в частині розірвання договору є необґрунтованими.

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Благодійної організації Благодійного Фонду Стабілізейшен Суппорт Сервісез (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 1-5; ідентифікаційний код: 40567253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Медіа Груп (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 32 Г, прим. 249; ідентифікаційний код: 34716807) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг в розмірі 12 334 (дванадцять тисяч триста тридцять чотири) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.07.2019

Суддя О.А. Грєхова