Рішення

від 19.06.2019 по справі 925/604/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року м. Черкаси справа № 925/604/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участю представників сторін: позивача - адвоката Пахомової О.А., відповідача - адвоката Геращенка М.В., у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси розглянувши справу за позовом акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія Кратос про стягнення 268283 грн. 21 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - акціонерне товариство Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія Кратос про стягнення, на підставі договору № 1701000905 про закупівлю робіт від 23.01.2017 року, 733 619 грн. 29 коп. пені, 488 180 грн. штрафу, що разом складає 1 221 799 грн. 29 коп.

Позов мотивований порушенням відповідачем строків та порядку виконання своїх зобов`язань з ремонту пунктів вимірювання витрат газу на ГРС Барського ЛВУМГ за договором № 1701000905 про закупівлю робіт від 23.01.2017 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.06.2018 року позовна заява прийнята до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/604/18 за правилами загального позовного провадження.

Відповідач в особі свого представника подав 26.06.2018 року відзив на позов (вх. № 18069/18, а.с. 80-81), в якому позов не визнав з мотивів безпідставності та необґрунтованості його вимог, а саме відсутності вини відповідача у порушенні ним строків виконання зобов`язань по договору. Зокрема відповідач зазначив, що при виконанні сторонами договору № 1701000905 про закупівлю робіт від 23.01.2017 року виникли об`єктивні обставини, які унеможливили своєчасне виконання відповідачем своїх обов`язків та зумовили внесення змін сторонами за взаємною згодою за день до закінчення строку поставки за цим договором - 30.08.2017 року, а в подальшому і за рішенням суду. Крім того, позивачем також прострочено виконання його зобов`язань за договором щодо оплати поставленого йому відповідачем обладнання та виконаних робіт, що виключає настання спірної відповідальності відповідачем.

Позивач в особі свого представника подав 26.07.2018 року відповідь на відзив (вх. № 21669/18, а.с. 104-105) в якому спростовував доводи представника позивача та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалами суду від 18.09.2018 року та від 06.11.2018 року провадження у справі зупинялося до розгляду справи № 925/1689/17 та ухвалою суду від 22.02.2019 року провадження у справі було поновлено.

З урахуванням результатів розгляду справи № 925/1689/17 позивач в особі свого представника подав 20.02.2019 року заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 5448/19, а.с. 169-173), в якій прийняв до уваги зміни, внесені за рішенням суду у справі № 925/1689/17 до договору № 1701000905 про закупівлю робіт від 23.01.2017 року щодо строків поставки обладнання і виконання робіт, остаточно просив суд стягнути з відповідача на свою користь 170154 грн. 92 коп. пені та 98128 грн. 29 коп. штрафу, що разом становить 268283 грн. 21 коп.

Відповідач в особі свого представника подав 12.03.2019 року відзив на позовну заяву (вх. № 7659/19, а.с. 196-197), 04.04.2019 року заяву про зменшення розміру штрафних санкцій (вх. № 10492/19, а.с. 209), в яких наполягав на своїх запереченнях проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні, а в разі задоволення позову просив, на підставі ст. 233 ГК України, зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій.

За клопотаннями учасників справи розгляд справи неодноразово відкладався.

В судових засіданнях представник позивача позов з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві і заяві про зменшення розміру позовних вимог, підтримала і просила суд задовольнити його повністю, представник відповідача позов не визнав і просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов, а в разі задоволення позову просив зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

23.01.2017 року відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія Кратос , як підрядник, і позивач - публічне акціонерне товариство Укртрансгаз (змінено тип юридичної особи на акціонерне товариство Укртрансгаз згідно рішення акціонера № 186 від 21.05.2018 року) в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз , як замовником, за результатами проведеної процедури закупівлі за державні кошти уклали договір про закупівлю робіт № 1701000905 (далі - Договір, а. с. 16-19).

Сторони погодили усі істотні умови Договору, і зокрема, домовилися про таке:

п. 1.1. - замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов цього договору Ремонт пунктів вимірювання витрат газу на ГРС Барського ЛВУМГ (Встановлення газового обладнання) лот №1, а замовник зобов`язується на умовах договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість;

п. 1.2. - обсяги виконання робіт визначаються згідно локального кошторису (Додаток № 1), що є відповідним додатком до договору. Можливе уточнення обсягів і видів робіт на етапі розроблення проектної документації без збільшення ціни договору;

п. 1.3. - перелік обладнання, що постачається за договором, визначається згідно Специфікації на постачання обладнання (Додаток №2), що є невід`ємними додатком до договору;

п. 3.1. - ціна цього договору становить 6999000,00 грн. (шість мільйонів дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ (20%) - 1166500,00 грн. (один мільйон сто шістдесят шість тисяч п`ятсот гривень 00 коп.), згідно з договірною ціною (Додаток №3), яка є невід`ємною частиною договору;

п. 3.2. - ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін;

п. 5.1. - строк виконання робіт - з моменту укладення договору до 30.10.2017 року;

п. 5.2. - строк поставки устаткування - до 31.08.2017 року;

п. 7.3. - за порушення строків виконання зобов`язань підрядник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт (обладнання), з яких допущено прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 11.1. Договору, договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017 року. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

До договору сторони погодили наступні додатки, які є його невід`ємними частинами: Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на Ремонт пунктів вимірювання витрат газу на ГРС Барського ЛВУМГ Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Суходіл Барського ЛВУ МГ УМГ Черкаситратсгаз (Додаток № 1), Специфікація на постачання обладнання (Додаток № 2), Договірна ціна на будівництво Ремонт пунктів вимірювання витрат газу на ГРС Суходіл Барського ЛВУМГ, що здійснюється в 2017 році (Додаток 3), Технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі (Додаток № 4) (п.п. 13.1. - 13.4. Договору, а.с. 20-39).

30.08.2017 року сторони підписали Додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору № 1701000905 від 23.01.2017 року (а.с. 40-41), у якій, згідно п. 5 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі керуючись ст. 188 ГК України, ч. 1 ст. 651, ст.ст. 653, 654 ЦК України та згідно п. 3.2., 12.3. Договору з метою зменшення ціни Договору без зміни кількості (обсягу) та якості робіт, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору та викласти в наступній редакції пункти Договору:

п. 1.2. - обсяги виконання робіт визначаються згідно локального кошторису (Додаток № 1-а), що є відповідним додатком до Договору. Можливе уточнення обсягів і видів робіт на етапі розроблення проектної документації без збільшення ціни договору;

п. 1.3. - перелік обладнання, що постачається за договором, визначається згідно Специфікації на постачання обладнання (додаток № 2-а), що є невід`ємним додатком до Договору;

п. 3.1. - ціна цього Договору становить 6974000 грн., у тому числі ПДВ, згідно договірної ціни (Додаток № 3-а), яка є невід`ємною частиною договору;

п. 13.1. - Додаток № 1-а - Локальний кошторис;

п. 13.2. - Додаток № 2-а - Специфікація на постачання обладнання;

п. 13.3. - Додаток № 3-а - Договірна ціна

доповнити Договір додатками 1-а, 2-а, 3-а, які викласти в редакції що додається та є невід`ємною частиною Договору і даної додаткової угоди (а.с. 42-58);

додатки №№ 1, 2, 3, 4 до договору визнати такими, що втратили чинність.

Додаткова угода № 1 підписана представниками обох сторін та скріплена печатками юридичних осіб.

При цьому, передбачені договором про закупівлю робіт від 23.01.2017 № 1701000905 строки виконання робіт та поставки устаткування (календарні графіки виконання робіт) сторони не змінили.

У листі від 25.10.2017 року за вих. № 1710/042 позивач запропонував відповідачу внести зміни у договір про закупівлі робіт в частині збільшення терміну поставки, посилаючись на те, що зміна обладнання, яка відбулась на підставі додаткової угоди від 30.08.2017, передбачає витрати часу на проведення комплексу заходів щодо внесення змін до кошторисної та проектної документації, а також здійснення замовлення виробнику заміненого обладнання.

Відповідач у відповіді на лист позивача від 07.11.2017 року за № 2301ВИХ-17-1078 зазначив, що розгляд питання правомірності продовження строків виконання робіт вимагає дослідження фактичної та дійсної наявності документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Листом від 30.11.2017 року № 1711/015 позивач запропонував відповідачу укласти додаткові угоди про внесення змін до договорів про закупівлю робіт, у тому числі до договору від 23.01.2017 № 1701000905, стосовно встановлення нових строків виконання робіт, поставки устаткування (календарних графіків виконання робіт).

Відповідач листом від 18.12.2017 року № 2301ВИХ-17-1382 відхилив пропозиції позивача щодо внесення змін до договору про закупівлю робіт від 23.01.2017 року №1701000905 щодо встановлення нових строків виконання робіт, поставки устаткування (календарних графіків виконання робіт).

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звертався до господарського суду із позовом.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 12.12.2018 року, у справі № 925/1689/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія Кратос до публічного акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз про внесення змін до договорів, зокрема, внесено з 01.12.2017 року зміни до договору про закупівлю робіт від 23.01.2017 №1701000905, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія Кратос та публічним акціонерним товариством Укртрансгаз в особі його філії Управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз , а саме:

7.1. Викласти наступні пункти в такій редакції:

п. 5.1. Строк виконання робіт - з моменту укладання договору до 31.05.2018р., згідно з календарним графіком виконання робіт (Додаток № 5-а), який є невід`ємною частиною договору ;

п. 5.2. Строк поставки устаткування - до 31.12.2017 ;

п. 11.1. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.07.2018. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору .

Із видаткових накладних № 3 від 24.11.2017 року на суму 5417000 грн. з ПДВ, № 4 від 27.04.2018 року на суму 1179999 грн. 60 коп. з ПДВ, вбачається, що 24.11.2017 року та 27.04.2018 року відповідач поставив товар за договором № 1701000905 від 23.01.2017 року на загальну суму 5417000 грн. з ПДВ, а позивач прийняв цей товар в зазначені в накладних строки в повному обсязі і без зауважень, що підтверджується їхніми підписами та печатками на видаткових накладних (а. с. 59-60).

Із акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за грудень 2017 року на суму 29290 грн. 30 коп., акта № 3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року форми КБ-2в на суму 221833 грн. 13 коп. вбачається, що відповідач роботи за договором № 1701000905 від 23.01.2017 року виконав відповідно 29.12.2017 і 29.10.2018 року на загальну суму 251123 грн. 43 коп., а позивач такі роботи прийняв в повному обсязі і без зауважень, що підтверджується їхніми підписами та печатками на цьому акті (а. с. 65-67, 178-182).

У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору вчасно та у повному обсязі, позивач направив йому претензії за № 230ВИХ-17-1322 від 08.12.2017 року та за № 2301ВИХ-18-183 від 02.02.2018 року із вимогами про сплату пені та штрафу за відповідні періоди прострочення (а.с. 61-64).

За розрахунком позивача, з урахуванням внесення змін до договору про закупівлю робіт від 23.01.2017 року №1701000905 щодо строку поставки обладнання (устаткування) відповідачем та виконання ним робіт, з відповідача підлягають до стягнення 170154 грн. 92 коп. пені, а саме: за період прострочення поставки товару з 01.01.2018 року по 26.04.2018 року у сумі 136879 грн. 95 коп. та за період прострочення виконання робіт з 01.06.2018 року по 28.10.2018 року у сумі 33274 грн. 97 коп., та 98128 грн. 29 коп. штрафу, а саме: за період прострочення поставки товару з 01.01.2018 року по 26.04.2018 року у сумі 82599 грн. 97 коп. та за період прострочення виконання робіт з 01.06.2018 року по 28.10.2018 року у сумі 15528 грн. 32 коп. Вимога позивача до відповідача про їх стягнення є предметом спору у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору про закупівлю робіт від 23.01.2017 року №1701000905, який за своєю природою є змішаним договором поставки та підряду, вимоги позивача та заперечення відповідача витікають із суті прав та обов`язків сторін за цим договором.

Згідно із ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п.п. 2, 4, 7 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення правовідношення.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, загальні положення про підряд і будівельний підряд, як окремий вид зобов`язань, визначені параграфами 1, 3 глави 61 ЦК України, ст. 324 ГК України, , загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Аналіз спірного договору про закупівлю робіт від 23.01.2017 року №1701000905 свідчить, що цей договір за своєю правовою природою є змішаним, а саме договором поставки та підряду.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами статей 837, 853 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 4 ст. 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з умовами договору про закупівлю робіт від 23.01.2017 року №1701000905, в редакції додаткової угоди № 1 від 30.08.2017 року та з урахуванням внесених до договору змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 року, строк виконання робіт - з моменту укладання договору до 31.05.2018р., згідно з календарним графіком виконання робіт (Додаток № 5-а), який є невід`ємною частиною договору (п. 5.1.), строк поставки устаткування - до 31.12.2017 року (п. 5.2.).

Із видаткових накладних № 3 від 24.11.2017 року, № 4 від 27.04.2018 року, вбачається, що відповідач поставив позивачу товар за договором № 1701000905 від 23.01.2017 року - 24.11.2017 року та 27.04.2018 року. Із акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за грудень 2017 року та акта № 3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року форми КБ-2в вбачається, що відповідач виконав роботи за договором, а позивач ці роботи прийняв 29.12.2017 року та 29.10.1018 року.

Відповідно до викладених обставин справи та наведених норм законодавства суд вбачає, що договір поставки укладений сторонами з дотриманням норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, ними виконувався. Факт порушення відповідачем строків поставки товару та виконання ним робіт позивачем доведено належними і допустимими доказами.

У зв`язку з простроченням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю робіт від 23.01.2017 року № 1701000905, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 170154 грн. 92 коп. пені, а саме: за період прострочення поставки товару з 01.01.2018 року по 26.04.2018 року у сумі 136879 грн. 95 коп. та за період прострочення виконання робіт з 01.06.2018 року по 28.10.2018 року у сумі 33274 грн. 97 коп., та 98128 грн. 29 коп. штрафу, а саме: за період прострочення поставки товару з 01.01.2018 року по 26.04.2018 року у сумі 82599 грн. 97 коп. та за період прострочення виконання робіт з 01.06.2018 року по 28.10.2018 року у сумі 15528 грн. 32 коп. Розрахунок спірних сум пені і штрафу позивачем методологічно і арифметично проведено правильно, правильність розрахунку відповідачем не оспорюється.

У пункті 7.3. договору про закупівлю робіт від 23.01.2017 року №1701000905 сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов`язань підрядник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт (обладнання), з яких допущено прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум штрафу та пені суд також керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614 ЦК України, статтями 216, 218, 230 - 232, 234 ГК України.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і умови договору, суд спірну вимогу позивача про стягнення з відповідача 170154 грн. 92 коп. пені, а саме: за період прострочення поставки товару з 01.01.2018 року по 26.04.2018 року у сумі 136879 грн. 95 коп. та за період прострочення виконання робіт з 01.06.2018 року по 28.10.2018 року у сумі 33274 грн. 97 коп., та 98128 грн. 29 коп. штрафу, а саме: за період прострочення поставки товару з 01.01.2018 року по 26.04.2018 року у сумі 82599 грн. 97 коп. та за період прострочення виконання робіт з 01.06.2018 року по 28.10.2018 року у сумі 15528 грн. 32 коп., вважає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач також зазначив, що у разі, якщо суд прийде до висновку про задоволення позовних вимог, просив суд при прийнятті рішення, у відповідності до норм ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, просив зменшити розмір заявлених до стягнення пені і штрафу.

Заява про зменшення розміру штрафних санкцій обґрунтована тим, що позивачем також допущено прострочення свого договірного зобов`язання з оплати поставленого обладнання і виконаних робіт. Проте, відповідальність позивача за це порушення договором не передбачена, що ставить сторін в нерівні умови, невигідні для відповідача, доказів понесення збитків внаслідок прострочення зобов`язання відповідачем позивач суду не надав.

Представник позивача проти задоволення судом заяви відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій заперечувала з мотивів її необґрунтованості.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Такий правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 903/827/17 та від 20.09.2018 № 905/2953/17.

Враховуючи наведені сторонами докази обґрунтування вимог про зменшення розміру пені і штрафу, заперечень на них, приймаючи до уваги майнові інтереси обох сторін, суд відповідно до норм ст. 193, ч. 1 ст. 233 ГК України, ст. 526, ч. 3 ст. 551 ЦК України, роз`яснень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в постановах від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , клопотання відповідача про зменшення розміру пені і штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, вважає необґрунтованим, стягнення заявлених сум пені та штрафу вважає адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань та проявом балансу між їх інтересами, тому в його задоволенні відмовляє.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вимогу позивача про стягнення 170154 грн. 92 коп. пені та 98128 грн. 29 коп. штрафу визнає обґрунтованою, доказаною і задовольняє повністю. Доводи відповідача, приведені ними в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно задоволеній частині позову - сплачений судовий збір у розмірі 4024 грн. 25 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія Кратос , ідентифікаційний код юридичної особи 34378688, місцезнаходження: 18029, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, буд. 17 к. 113 на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз , ідентифікаційний код юридичної особи 30019801, місцезнаходження: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1 в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз , місцезнаходження: 18023, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 3 - 170 154 грн. 92 коп. пені, 98 128 грн. 29 коп. штрафу, 4024 грн. 25 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 27.06.2019 року.

Суддя В.М. Грачов