Ухвала

від 01.07.2019 по справі 915/1643/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

01 липня 2019 року Справа № 915/1643/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом : керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області (провулок Пожежний, 3, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101)

в інтересах держави в особі:

1. Баштанської районної державної адміністрації (вул. Героїв небесної Сотні, 37, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101, код ЄДРПОУ 04056687),

2. Баштанської міської ради (вул. Героїв небесної Сотні, 37, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101, код ЄДРПОУ 04376469)

до відповідача : Громадської організації Спілка власників корів Степовичка (вул. 1-го Травня, 47, с. Христофорівка, Миколаївська область, 56162, код ЄДРПОУ 34129747),

про : внесення змін до договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки у розпорядження держави, -

в с т а н о в и в:

25.06.2019 на адресу суду надійшла позовна заява керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Баштанської районної державної адміністрації, Баштанської міської ради до Громадської організації Спілка власників корів Степовичка про:

- внесення змін до договору оренди землі від 28.12.2011, укладеного між Баштанською районною державною адміністрацією та громадською організацією Спілка власників корів Степовичка , який зареєстрований у відділі Держкомзему у Баштанському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.05.2012 за №48206000403309-482060004003324, де пункт 2.1 викласти в наступній редакції:

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 258,04 га, з них пасовищ - 258,04 га (відповідно з планом договору оренди кадастровий номер земельних ділянок 4820685900:01:000:0653,4820685900:01:000:0654,4820685900:01:000:0655,4820685900:02:000:0400,4820685900:02:000:0442,4820685900:02:000:0443,4820685900:02:000:0444,4820685900:02:000:0445, 4820685900:02:000:0446,4820685900:02:000:0447);

пункт 2.3 викласти в наступній редакції: Нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2019 із урахуванням коефіцієнта щорічної індексації грошової оцінки земель становить 761662,01 (сімсот шістдесят одна тисяча шістсот шістдесят дві) грн. 01 коп., визначеної за допомогою загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель, затвердженої наказом Мінагрополітики №552 від 16.11.2018 ;

пункт 4.2 викласти в наступній редакції: Орендна плата справляється виключно у грошовій формі в розмірі 0,25 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта щорічної індексації земель, і станом на 01.01.2019 складає 6025,62 (шість тисяч двадцять п`ять) грн. 62 коп. за кожен рік оренди .

- зобов`язання громадської організації Спілка власників корів Степовичка (код ЄДРПОУ 34129747) повернути у розпорядження Баштанської міської ради земельні ділянки загальною площею 141,9744 га, вартістю 2410247,48 грн., зокрема з кадастровим номером 4820685900:01:000:0656 площею 94,8644 га, з кадастровим номером 4820685900:02:000:0395 площею 12,85 га, з кадастровим номером 4820685900:02:000:0396 площею 3,60 га, з кадастровим номером 4820685900:02:000:0397 площею 12,38 га, з кадастровим номером 4820685900:02:000:0398 площею 10,32 га, з кадастровим номером 4820685900:02:000:0399 площею 7,96 га, які знаходяться за межами населеного пункту на території Христофорівського територіального органу виконавчого комітету Баштанської міської ради Миколаївської області (раніше - Христофорівської сільської ради Баштанського району).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1643/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Предметом даного позову є визнання внесення змін до договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки у розпорядження держави.

Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов`язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов`язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України)

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Згідно приписів ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Звертаючись з даним позовом прокурор обгрунтовує порушення інтересів держави та підстави звернення ним до суду тим, що в силу ст. ст. 32, 34 Закону України Про оренду землі , п. 12.4 спірного договору оренди землі, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків, встановлених договором оренди землі, і порушенням вимог чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, є підстави для припинення права оренди на вищевказані земельні ділянки шляхом внесення змін до договору оренди землі та повернення їх у розпорядження територіальної громади в особі Баштанської міської ради.

Статтею 131 1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст.23 Закону України Про прокуратуру та ст.53 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також, у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 наголосив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, пунктом 3 вказаного рішення Конституційний Суд України вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих за захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Згідно ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією

Статтями 14 Конституції України та 373 Цивільного кодексу України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 2 Закону України Про охорону земель визначено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України

Згідно правової позиції Верховного суду, висловленої в ухвалі від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, постанові від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Використання відповідачем земельних ділянок ріллі не за передбаченим договором видом використання порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, призводить до втрати з боку держави контролю над процесами оренди земельних угідь, що суперечить державній політиці у сфері земельних відносин.

В свою чергу незаконне розорення пасовищ призводить до погіршення якості грунтів та виснаження земель, що завдає значної шкоди земельним ресурсам держави, спричиняє матеріальну шкоду державі у вигляді недоотриманої орендної плати, що окрім іншого, порушує й економічні та соціальні інтереси держави.

Частиною 1 ст. 13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактору виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами).

Відповідно до ст.18 вказаного Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

На час укладення з ГО СВК Степовичка спірного договору діяла Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 213 від 23.03.1995 .

Пунктом 3 Методики №213 встановлено, що нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення провадиться окремо по орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за рентним доходом, який формується залежно від якості, місце розташування і економічної оцінки земель.

З огляду на зазначені норми Методики №213 можна дійти висновку, що в разі отримання відповідачем спірних земельних ділянок пасовищ як ріллі їх нормативна оцінка була б значно вищою від нормативної оцінки пасовищ, а відповідно і орендна плата становила більший розмір.

Зокрема, відповідно до спірного договору оренди землі відповідачем сплачується орендна плата за використання земельної ділянки в розмірі 0,25% від нормативної грошової оцінки, яка для пасовищ в середньому складає 4674,23 грн., а для ріллі - 20564,68 грн. на рік.

Отже, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Використання земель із порушенням вимог чинного законодавства не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.

Відповідно до чинного законодавства на момент укладання спірного договору оренди земельних ділянок, повноваження щодо розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів здійснювали відповідні органи виконавчої влади.

Зокрема Баштанською райдержадміністрацією з ГО СВК Степовичка 28.12.2011 укладено договір оренди землі.

Відповідно до вимог ст.651 ЦК України, ст. 32 Закону України Про оренду землі та з урахуванням того, що зміни до договорів оренди в частині зміни орендодавця не внесено, саме Баштанська райдержадміністрація вправі вимагати внесення змін до договору оренди землі у зв`язку з порушенням його умов.

Згідно з приписами частини 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У зв`язку з цим, прокурором пред`являється позов в інтересах держави в особі Баштанської районної державної адміністрації, яка виступає стороною у вказаному договорі.

Таким чином, оцінюючи позовну заяву в порядку, визначеному ст. ст. 162-164, 174-176 ГПК України, судом встановлено, що прокурором виконано формальний обов`язок, визначений ст. 53 ГПК України, відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Отже, суд приймає рішення про відкриття провадження в цій справі.

При цьому, суд зауважує, що станом на момент відкриття провадження у справі, подані докази на предмет обставин, які вони підтверджують, не досліджуються.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи предмет спору дана справа має розглядатись за правилами загального позовного провадження.

За приписами ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Враховуючи перебування головуючого судді у відпустці та з метою забезпечення виконання завдань господарського судочинства, на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, суд вважає необхідним продовжити строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Відповідно до приписів ч. ч. 1-2 ст. 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Керуючись ст. ст. 12, 53, 120, 165-168, 174, 176, 177, 181, 234, 235 ГПК України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

3. Продовжити строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

4. Підготовче засідання у справі призначити на 09 вересня 2019 року о 10:50 год.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22, поверх 9.

5. Повідомити учасників справи про призначення підготовчого засідання.

6. Запропонувати відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзиви на позов, оформлені згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзивів і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

7. Запропонувати позивачам та прокурору, у 5-денний строк від дня отримання відзивів на позов, надати суду відповіді на відзив, оформлені згідно вимог ст.ст. 165, 166 ГПК України.

8. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення на відповіді на відзиви, які мають відповідати вимогам ст.ст. 165, 167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

9. Роз`яснити учасникам справи, що заяви і клопотання по справі необхідно оформлювати згідно вимог ст.170 ГПК України і надавати їх суду лише у письмовій формі та завчасно до засідань.

10. На веб-сторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

11. Ухвалу направити учасникам справи.

12. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О.Ржепецький