Рішення

від 20.06.2019 по справі 5017/1987/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 5017/1987/2012 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Рибак А.В.,

від відповідача: Дразніна М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії ,,Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми ,,К.М.Б." про стягнення 2221994,16 грн,

встановив:

Публічне акціонерне товариство ,,Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії ,,Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса" (далі - Банк) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в останній редакції якої (з урахуванням прийнятих судом до розгляду заяв про уточнення позову від 01.08.2012 р. та про зміну предмета позову від 19.03.2018 р.) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми ,,К.М.Б." (далі - ТОВ ,,К.М.Б.") 7866172,24 грн заборгованості за кредитним договором від 08.05.2008 р. № 13-65-06/212, з яких 5000000,00 грн заборгованості за кредитом, 613356,16 грн заборгованості за процентами (за період з 01.07.2010 р. по 19.04.2011 р. згідно процентної ставки 18% річних), 2252816,08 грн заборгованості за процентами (за період з 21.01.2011 р. по 05.06.2012 р. згідно процентної ставки 36% річних).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.06.2018 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 р., позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ ,,К.М.Б." на користь Банку заборгованість за кредитом у сумі 5000000,00 грн, заборгованість за процентами згідно з процентною ставкою 18% річних у сумі 549246,59 грн, заборгованість за процентами згідно з процентною ставкою 36% річних у сумі 30821,92 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 05.03.2019 р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 р. та рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2018 р. по справі № 5017/1987/2012 в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення 2221994,16 грн процентів за користування кредитом, нарахованих за процентною ставкою 36% річних за період з 15.02.2011 р. по 05.06.2012 р., справу в цій частині позову передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення 2221994,16 грн процентів за користування кредитом є таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства, адже Банк не позбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих за підвищеною ставкою на підставі п.п.1.4, 3.3, 3.5, 6.7 кредитного договору № 13-65-06/212 у зв`язку з простроченням виконання позичальником грошового зобов`язання, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми ч.2 ст.625 ЦК України. При цьому касаційна інстанція не має здійснювати перевірку наданих позивачем розрахунків розміру заборгованості, т.я. це виходить за межі її повноважень, тому вона (перевірка розрахунків) повинна бути проведена під час нового розгляду справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.03.2019 р. справу № 5017/1987/2012 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Лічману Л.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2019 р. суддею Лічманом Л.В. прийнято справу № 5017/1987/2012 до провадження, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 23.04.2019 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.04.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2019 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 21.05.2019 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 18.06.2019 р., а від 18.06.2019 р. - до 20.06.2019 р.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 20.06.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час нового розгляду справи представник позивача надав письмові та усні пояснення, в яких зазначив, що зроблені Верховним Судом висновки повністю підтверджують законність та обґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення 2221994,16 грн процентів, нарахованих за ставкою 36% річних, в той час як відповідач проти задоволення цієї вимоги заперечив, вказавши, що:

- ч.2 ст.316 ГПК України забороняє суду касаційної інстанції давати вказівку суду першої інстанції про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи. Таким чином, законодавство, яке слід застосувати до спірних правовідносин з урахуванням підстав позову, має визначатись Господарським судом Одеської області, виходячи з доводів сторін та наявних у справі доказів;

- неможливо розглядати правову природу 36% річних як процентів, визначених на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки умовами кредитного договору не передбачено нарахування підвищених процентів на залишок простроченої заборгованості, натомість дозволена зміна процентної ставки (до 36% річних) на всю заборгованість у разі прострочення строку повернення кредиту згідно п.2.2 кредитного договору. Сплата підвищених процентів здійснюється за графіком, на їх розмір можуть нараховуватись інфляційні втрати та пеня, що являється притаманним тільки для процентів за користування кредитом, а не для відповідальності за порушення грошового зобов`язання;

- позовна вимога про стягнення процентів як міри відповідальності, встановленої приписами ч.2 ст. 625 ЦК України, не заявлялась. Звертаючись до суду, Банк просив стягнути проценти, розраховані ним відповідно до умов кредитного договору як платежі, передбачені ч.1 ст.1048 ЦК України, без урахування зміни строку погашення кредиту відповідно до вимог ст.1050 ЦК України;

- умови п.6.7 кредитного договору щодо строку його дії до повного виконання всіх грошових зобов`язань слід розуміти в сукупності з положеннями ч.2 ст.1050 ЦК України, в яких зазначено про втрату права на нарахування процентів після пред`явлення до позичальника вимоги достроково повернути кредит;

- пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення процентів після 14.02.2011 р., тому що позовна заява у редакції, яка розглядається судом, подана 19.03.2018 р. До цього предметом спору було звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

Представник Банку в частині спливу позовної давності повідомив, що в п.6.11 договору сторони домовились збільшити її до десяти років. З такою позицією представник ТОВ ,,К.М.Б." не погодився, вказавши на внесення 03.04.2009 р. змін до кредитної угоди, якими цю умову виключено.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення направленої на новий розгляд позовної вимоги, виходячи з наступного.

08.05.2008 р. між Банком та ТОВ ,,К.М.Б." (Позичальник) укладено кредитний договір № 13-65-06/212 (Договір), згідно п.п.2.1, 2.2 якого Банк зобов`язується надати Позичальнику кредит в сумі 5000000,00 грн на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим Договором. Повернення кредиту повинно здійснюватися Позичальником частинами відповідно до такого графіку: 20.01.2011 р. - 1250000,00 грн; 20.02.2011 р. - 1250000,00 грн; 20.03.2011 р. - 1250000,00 грн; 19.04.2011 р. - 1250000,00 грн. Кінцевий термін погашення кредиту - не пізніше 19.04.2011 р. включно…

Згідно п.п.3.2 та 3.3 Договору проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником, виходячи з встановленої Банком ставки у розмірі 18% річних. Нарахування Банком процентів починається з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод ,,факт/факт", виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.

В п.3.5 Договору закріплено, що у випадку порушення Позичальником встановленого п.2.2 цього Договору строку погашення одержаного кредиту Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи з процентної ставки у розмірі 36% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно з п.п.3.3, 3.4 цього договору. Пункт 1.4 Договору визначає проценти за неправомірне користування кредитом як плату, яка встановлюється Банком за користування кредитом після настання строку його погашення та сплачується Позичальником у розмірі та у строки, передбачені Договором; при сплаті процентів за неправомірне користування кредитом проценти за користування кредитом не сплачуються.

Відповідно до п.4.2.2 Договору Позичальник зобов`язується своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а також суми неустойки, передбаченої цим Договором.

Пунктом 4.3.4 Договору Банку надано право вимагати дострокової оплати кредиту, плати за кредит у випадках невиконання у строк зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за надання кредиту та/або інших зобов`язань зі сплати грошових коштів, передбачених цим Договором.

Згідно з п.6.7 Договору він діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування кредитом та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов`язань, прийнятих ним на себе за умовами Договору.

У п.6.11 Договору сторони погодили, що всі спори між ними при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення господарського суду. При цьому строк, у межах якого Банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), встановлюється тривалістю у 10 років.

На виконання Договору Банк видав кредит у сумі 5000000,00 грн. Судовими рішеннями по даній справі в частині, яка набрала законної сили, стягнуто з Позичальника тіло кредиту у названій вище сумі, заборгованість за процентами згідно з процентною ставкою 18% річних у сумі 549246,59 грн, заборгованість за процентами згідно з процентною ставкою 36% річних у сумі 30821,92 грн. Остання стягнута по 14.02.2011 р., тобто дату, яку встановив Банк у вимозі про дострокове повернення кредиту, скориставшись приписами ч.2 ст.1050 ЦК України, де надано йому право вимагати дострокового повернення несплаченої частини позики та сплати процентів, належних відповідно до ст.1048 цього Кодексу, якщо Позичальник прострочив повернення чергової частини кредиту за Договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. по справі № 444/9519/12 викладено правову позицію про те, що припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, т.я. в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В контексті обставин цієї справи наведене означає, що пред`явленням вимоги до Позичальника про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом Банк змінив строк повернення кредиту з 19.04.2011 р. на 14.02.2011 р., чим припинив дію Договору, тому Банк з 14.02.2011 р. втратив можливість нарахування та стягнення процентів за користування кредитом, нарахованих за ставкою 18% річних.

З таким розумінням ситуації, що склалася, погодився Верховний Суд, який, направляючи на новий розгляд позовну вимогу щодо стягнення 2221994,16 грн заборгованості з процентів за ставкою 36% річних за період з 15.02.2011 р. по 05.06.2012 р., звернув увагу ще на одну правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 23.05.2018 р. по справі № 910/1238/17, в якій досліджувалось питання відносно стягнення процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами) та зазначив, що Банк не позбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих за підвищеною ставкою на підставі п.п.1.4, 3.3, 3.5, 6.7 Договору в зв`язку з простроченням виконання Позичальником грошового зобов`язання, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми ч.2 ст.625 ЦК України.

В ч.1 ст.316 ГПК України названо вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Враховуючи проведений Верховним Судом аналіз спірних правовідносин, те, що його вказівки є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, ухвалюючи рішення за результатами останнього, Господарський суд Одеської області виходить з обґрунтованості дій Банку в частині заявлення до стягнення процентів за ставкою 36% річних за період з 15.02.2011 р. по 05.06.2012 р.

При цьому, перевіривши на виконання постанови Верховного Суду від 05.03.2019 р. арифметичну та методологічну правильність розрахунку ціни позовної вимоги про стягнення заборгованості з процентів за неправомірне користування кредитом, господарський суд встановив, що їх розмір становить 2221994,16 грн, з яких:

- 7397,26 грн нараховано на прострочену заборгованість за кредитом у сумі 1250000,00 грн за період з 15.02.2011 р. до 20.02.2011 р.;

- 69041,10 грн нараховано на прострочену заборгованість за кредитом у сумі 2500000,00 грн за період з 21.02.2011 р. до 20.03.2011 р.;

- 110958,90 грн нараховано на прострочену заборгованість за кредитом у сумі 3750000,00 грн за період з 21.03.2011 р. до 19.04.2011 р.;

- 2034596,90 грн нараховано на прострочену заборгованість за кредитом у сумі 5000000,00 грн за період з 20.04.2011 р. до 05.06.2012 р.

Відтак, позов у частині стягнення 2221994,16 грн заборгованості за процентами за період з 15.02.2011 р. по 05.06.2012 р. згідно процентної ставки 36% річних підлягає задоволенню.

Хибними слід визнати доводи ТОВ ,,К.М.Б." про те, що за своєю правовою природою 36% річних являються не процентами, визначеними на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, а підвищеними процентами, які нараховуються до моменту настання строку дострокового повернення кредиту, оскільки такі твердження відповідача прямо суперечать висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові по даній справі. Також касаційною інстанцією встановлено можливість заявлення Банком до стягнення процентів за ставкою 36% річних, чим спростовується думка Позичальника щодо відсутності у Банку відповідного права в зв`язку з незазначенням правовим обґрунтуванням позовної заяви норм ст.625 ЦК України.

Посилання ТОВ ,,К.М.Б." на те, що Верховний Суд всупереч правилам ч.2 ст.316 ГПК України дав вказівку про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована під час нового розгляду справи, не приймаються до уваги як такі, що спрямовані на надання оцінки правильності застосування норм процесуального права судом касаційної інстанції, повноваженнями на що Господарський суд Одеської області не наділений.

Пропуск строку позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення процентів після 14.02.2011 р. матеріалами справи не підтверджується, адже п.6.11 Договору містить домовленість сторін збільшити позовну давність до десяти років. При цьому зміни, внесені 03.04.2009 р., жодним чином п.6.11 Договору не зачіпають, про що свідчить відсутність конкретних посилань на цей пункт Договору або на скорочення попередньо визначеної позовної давності.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовна вимога про стягнення 2221994,16 грн процентів судом задоволена, на ТОВ ,,К.М.Б." покладається судовий збір у сумі 18185,72 грн, який визначено судом пропорційно заявлених до стягнення 7866172,24 грн, виходячи з максимального розміру судового збору (64380,00 грн), сплаченого Банком у 2012 р. за подачу позову.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241,316 ГПК України, вирішив:

Позовну вимогу про стягнення 2221994,16 грн заборгованості за процентами (за період з 15.02.2011 р. по 05.06.2012 р. згідно процентної ставки 36% річних) задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми ,,К.М.Б." (65101, м. Одеса, вул. 25 Чапаєвської дивізії, буд. 1, код 19209932) на користь Публічного акціонерного товариства ,,Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12, код 00039002) в особі філії ,,Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса" (65011, м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, код 09328133) 2221994/два мільйони двісті двадцять одну тисячу дев`ятсот дев`яносто чотири/грн 16 коп. заборгованості за процентами (за період з 15.02.2011 р. по 05.06.2012 р. згідно процентної ставки 36% річних), 18185/вісімнадцять тисяч сто вісімдесят п`ять/грн 72 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27 червня 2019 р.

Суддя Л.В. Лічман