Рішення

від 18.06.2019 по справі 480/1019/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2019 р. Справа №480/1019/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Аторіної В.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Ювченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/1019/19

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 № 0001331301 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період листопад 2018 року з податку на додану вартість в сумі 27694 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 № 0001341301 про збільшення податкового зобов`язання з ПДВ на суму 252,49 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на 168,33 грн. та штрафними санкціями на 84,16 грн.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 05.02.2009 по 23.10.2018 позивач був зареєстрований платником ПДВ. З 21.11.2018 по 17.12.2018 відповідачем проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, за якої складено акт від 19.12.2018 № 002954/18-18-13-01/НОМЕР_3. Згідно висновку акту перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем: п.201.1, п.200.4, п.200.8 ст. 200 Податкового кодексу України щодо завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок по декларації за жовтень 2018 року на суму 27694,00 грн.; п. 189.1, ст.189, п. 184.7 cт. 184 Податкового кодексу України в результаті заниження податкових зобов`язань з ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету на суму 168,00 грн.

За фактами порушення податкового законодавства відповідачем прийнято рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2018 року на суму 27694,00 грн., що оформлене відповідним податковим повідомленням-рішенням від 30.01.2019 № 0001331301 та податковим повідомленням-рішенням від 30.01.2019 № 0001341301 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму 168,33 грн. за основним податковим зобов`язанням та на суму 84,16 грн. за штрафними санкціями.

Позивач зазначає, що висновок про завищення заявленої до відшкодування суми ПДВ відповідач зробив через на його думку безпідставне включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по операції придбання у березні - липні 2017 року автомобіля DAF CF 85410 та напівпричепа від ТОВ ДОТРЕКС Україна в сумі ПДВ 8333,33 грн. та залишку дизельного палива за червень 2017 року, сума ПДВ - 19529 грн.

З вказаними висновками відповідача позивач не згоден, вважає їх такими, що не відповідають закону, є протиправними та такими, що порушують його право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ.

Позивач стверджує, що первинними документами, а саме договором, платіжними дорученнями підтверджується, що придбання ФОП ОСОБА_1 вантажного автомобільного транспорту призначено для використання у межах провадження господарської діяльності.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що має право на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ вартості придбаного транспортного засобу за умови використання його у межах господарської діяльності та, як наслідок - на зменшення податкових зобов`язань з ПДВ за звітний (податковий) період на суму ПДВ, сплаченого при придбанні транспортного засобу.

Позивач звертає увагу на те, що відсутність повідомлення за Формою 20-ОПП відносно придбання сідлового тягача DAF CF85 2008 р., НОМЕР_1 та напівпричепа SPIER SGL290 2004 р. НОМЕР_2 не дає підстави вважати, що податковий кредит з вартості його придбання сформований безпідставно, оскільки визначальним в даному випадку є факту використання вказаного придбаного майна у господарській діяльності платника. Позивач зазначає, що придбані ним транспортні засоби були залучені саме в господарській діяльності, що підтверджується товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт.

На переконання позивача, відсутність повідомлення за Формою 20-ОПП за наявності інших даних та доказів використання майна в господарській діяльності платника не є підставою для виключення суми ПДВ зі складу дозволеного податкового кредиту сформованого під час придбання вказаного майна.

Окрім вищевикладеного, позивач вважає, що відповідач зробив безпідставний висновок, що ФОП ОСОБА_1 станом на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ - 23.10.2018 порушені вимоги п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України в частині зобов`язання визначити податкових операцій по товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку.

Позивач наголошує, що згідно відомостей про використання ПММ за червень, липень 2017 року, актів виконаних робіт, товарно-транспортних накладних підтверджується, що відповідно до кілометражу пройденого автомобілями ФОП ОСОБА_1 усе придбане позивачем паливо було використане ним в процесі господарської діяльності, а тому залишків ТМЦ на 01.08.2017 він не мав.

Так, відповідач безпідставно зробив висновок, що позивач не визначив самостійно зобов`язання по залишку палива придбаного у червні 2017 року на суму ПДВ - 19529 грн., який, на думку відповідача, існував у станом на 01.08.2017 - момент фактичного припинення діяльності.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

У письмовому відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.11.2018 вх. № 56983936 (далі - декларація від 20.11.2018 вх. № 56983936) з додатком 3 до податкової декларації з податку на додану вартість (розрахунок суми бюджетного відшкодування). Проведеним під час камеральної перевірки аналізом відображення показників даних декларації від 20.11.2018 вх. № 56983936 встановлено відхилення - завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок на суму 27 694 грн.

В додатку 3 (розрахунок суми бюджетного відшкодування) до податкової декларації з податку на додану вартість декларація від 20.11.2018 року вх. № 56983936 зазначено, що звітним (податковим) періодом, у якому виникло від`ємне значення в сумі 27 694 грн. є червень 2017 року. В той час як за даними додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (Довідки про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) від 19.10.2018 вх. № 51198574 в червні 2017 року виникла сума від`ємного значення - 19 529 грн.

Крім того, відповідач зазначає, що від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту відповідно до додатку 2 по податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року виникло в результаті придбання ТМЦ та послуг по деклараціях з березня 2017 року по жовтень 2018 року.

Податковий кредит у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року було сформовано за рахунок придбання від ТОВ ДОТРЕКС-УКРАЇНА , (код ЄДРПОУ 33649583) за сідловий тягач DAF CF 85 410 у кількості 0,2 шт. за ціною 208 333,33 грн. за 1 шт. - податкова накладна № 5 від 18.04.2017 на суму без врахування податку на додану вартість 41666,06 грн., податок на додану вартість - 8 333,33 грн.

Відповідач звертає увагу на те, що на момент виписки вищевказаних податкових накладних позивач здійснював господарську діяльність за кодом основного виду економічної діяльності 49.41 Вантажний автомобільний транспорт . Відповідно до Порядку обліку платників і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1588 (далі - Порядок 1588), зокрема розділу VIII, платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом (п. 8.1 Порядку 1588). Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України (п. 8.1 Порядку 1588). Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку 1588).

Таким чином, у позивача існував обов`язок подати до контролюючого органу повідомлення за формою N 20-ОПП в разі використання сідлового тягача DAF CF 85 410 чи напівпричепів у господарській діяльності, проте повідомлення за формою N 20-ОПП позивачем до контролюючого органу не подавалось.

На переконання відповідача, акти виконаних робіт, надані позивачем в додатках до позовної заяви, не містять підтвердження того, що в господарській діяльності використовувався сідловий тягач DAF CF 85 410.

Також, відповідач зазначає, що сума зазначена в додатку 3 (розрахунок суми бюджетного відшкодування) до податкової декларації з податку на додану вартість декларація від 20.11.2018 вх. №56983936 за жовтень 2018 року - по ТОВ МАКСІПРОМ-С (код ЄДРПОУ 40738247) в частині залишку придбаного палива дизельного у червні 2017 року. З 01.08.2018, відповідно до поданої звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних господарська діяльність за вищезазначеним кодом не здійснювалась, а податковий кредит формувався за рахунок отриманих послуг від ПАТ ВФ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 14333937) - телекомунікаційні послуги та ПАТ Сумиобленерго (код ЄДРПОУ 23293513) - активна електрична енергія.

Таким чином, оскільки позивачем було придбано паливо в липні, діяльність з 01.08.2018 фактично не здійснювалась, контролюючим органом було зроблено висновок, що у ФОП ОСОБА_1 наявні залишки палива.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що висновки контролюючого органу не були спростовані обставинами, викладеними в позовній заяві.

Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 31.03.1999 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом його діяльності є Вантажний автомобільний транспорт КВЕД 49.41, що підтверджується витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 173-176, т. 1).

З 05.02.2009 по 23.10.2018 ФОП ОСОБА_1 був зареєстрований платником ПДВ, (а.с. 156-157, т. 1).

Позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.11.2018 вх. № 56983936 (далі - декларація від 20.11.2018 року вх. № 56983936) з додатком 3 до податкової декларації з податку на додану вартість (розрахунок суми бюджетного відшкодування), відповідно до якої заявлено до бюджетного відшкодування суму 27694, 00 грн. (а.с. 134-136, 137, т. 1).

З 21.11.2018 по 17.12.2018 ГУ ДФС у Сумській області була проведена камеральна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за жовтень 2018 року, за результатами якої складено акт від 19.12.2018 № 002954/18-28-13-01/НОМЕР_3 (а.с. 123-130, т. 1).

Актом перевірки від 19.12.2018 № 002954/18-28-13-01/НОМЕР_3 було встановлено порушення позивачем:

- п. 200; 1, п. 200.4, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в результаті завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок по декларації за жовтень 2018 року (податкова декларація з ПДВ від 20.11.2018 вх. №56983936) на суму 27 694 грн.;

- п. 189.1 ст. 189, п. 184.7 ст. 184 ПК України в результаті заниження податкового зобов`язання з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в перевіряємому періоді на суму 168 грн.

Головним управлінням ДФС у Сумській області на підставі акту перевірки від 19.12.2018 № 002954/18-28-13-01/НОМЕР_3 прийнято податкові повідомлення рішення:

- від 19.12.2018 № 0001331301 від 30.01.2019, яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період листопад 2018 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у розмірі 27 694 грн. (а.с. 133, т. 1);

- № 0001341301 від 30.01.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 168,33 грн. та нараховано штрафну фінансову санкцію у сумі 84,16 грн. (а.с. 132, т. 1).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Таким чином, предметом камеральної перевірки є правильність відображення (з методологічної та арифметичної точок зору) показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, проте достовірність цих показників, перевіряється шляхом комплексного дослідження в ході документальної перевірки: податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу державної податкової служби (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Таким чином, з огляду на зміст вищенаведених норм, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, ніж визначенні статтею 75 Податкового кодексу України. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме: податкові декларації (розрахунки), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані Єдиного реєстру податкових накладних, акцизних накладних та дані системи електронного адміністрування реалізації пального і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 31.01.2018 №804/5957/16.

За приписами пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Разом з тим, як вбачається з акта перевірки від 19.12.2018 № 002954/18-28-13-01/НОМЕР_3, контролюючим органом виключно на підставі даних з Єдиного реєстру податкових накладних зроблено висновок про наявність у позивача станом на день анулювання свідоцтва платника ПДВ залишків товарно-матеріальних цінностей, які не були використані в процесі господарської діяльності, а тому підлягають оподаткуванню.

Тобто, відповідачем зроблено висновок щодо недотримання вимог правильності нарахування та сплати податку на додану вартість, що відповідно до підпункту 75.1.2 Податкового кодексу України, є предметом документальної перевірки, а не камеральної.

Системний аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи дає підстави для висновку про те, що у межах камеральної перевірки відповідачем досліджувались документи, факти та обставини, які повинні встановлюватись при проведенні документальної перевірки. А тому, відповідачем порушено порядок проведення податкової перевірки, визначений чинним законодавством України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано правомірності податкового повідомлення-рішення від 30.01.2019 № 0001331301 в частині відсутності права на отримання бюджетного відшкодування за період листопад 2018 року та відсутності права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника в сумі 19529,00 грн. та податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 30.01.2019 № 0001341301 про збільшення податкового зобов`язання з ПДВ на суму 252,49 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на 168,33 грн. та штрафними санкціями на 84,16 грн.

Суд наголошує, що в разі виникнення певних невідповідностей задекларованих даних відповідач мав право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків, чого останнім зроблено не було.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2019 № 0001331301 в частині відсутності права на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 8165, 00 грн., з огляду на наступне.

ФОП ОСОБА_1 в додатку 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування (від 20.11.2018 № 56983936) до декларації з ПДВ за жовтень 2018 року, в графі 3 рядка 3 таблиці 1 Розрахунок суми бюджетного відшкодування та у декларації (від 20.09.2018 № 56983936) за жовтень 2018 року у рядку 20.2.1 підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок З ДЗ) на рахунок платника у банку включено від`ємне значення у розмірі 27694 грн. (а.с. 137, т. 1).

У графі 7 таблиці 2 Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України додатку 3 задекларовано загальну суму в розмірі 27694 грн., яка розшифрована по періодах виникнення від`ємного значення та окремим постачальникам (вказано індивідуальний номер), а саме: звітні (податкові) періоди, у яких виникло від`ємне значення: червень 2017 року - 27694 грн.

Водночас, відповідно до податкової декларації з ПДВ за вересень 2018 року (№ 51198574 від 19.10.2018) в рядку 21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) ФОП ОСОБА_1 задекларовано суму від`ємного значення в розмірі 27694 гри., яка розшифрована по періодах виникнення від`ємного значення в додатку 2 Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (№51 198575від 19.10.2018), а саме: звітні (податкові) періоди, у яких виникло від`ємне значення: квітень 2017 року - 2829 грн.; червень 2017 року - 19529 грн.; вересень 2017 року - 492 грн.; жовтень 2017 року - 682 грн. листопад 2017 року - 585 грн.; грудень 2017 року - 979 грн. лютий 2018 року - 141 грн.; березень 2018 року 218 грн.; квітень 2018 року - 446 грн.; травень 2018 року - 294 грн.; червень 2018 року - 294 грн.; липень 2018 року - 421 грн.; серпень 2018 року - 784,44 грн. (а.с. 134-135).

Згідно вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289 (далі - Порядок № 21) в розділі V. Порядок заповнення податкової декларації в п.п.5 п.5 зазначено: сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1\рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду .

Враховуючи викладене, судом встановлено, що гранична сума від`ємного значення, яку ФОП ОСОБА_1 мав право включити до бюджетного відшкодування в жовтні 2018 року по періодах: червень 2017 року становить - 19529 грн., за даними платника - 27694 грн., розбіжність складає 8165 грн.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2019 № 0001331301 в частині відсутності права на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 8165, 00 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно із ч. 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 30.01.2019 № 0001331301 в частині відсутності права на отримання бюджетного відшкодування за період листопад 2018 року та відсутності права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника в сумі 19529,00 грн. та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 30.01.2019 № 0001341301 про збільшення податкового зобов`язання з ПДВ на суму 252,49 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на 168,33 грн. та штрафними санкціями на 84,16 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, ідентифікаційний код 39456414) судовий збір у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 39 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 01.07.2019.