Ухвала

від 14.12.2020 по справі 480/1019/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1019/19

УХВАЛА

Іменем України

14 грудня 2020року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Куртій О.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості ,-

встановив:

У провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області знаходиться цивільна справа за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19.08.2019року у цивільній справі за вказаним позовом відкрито провадження; справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.

У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про судове засідання, не з`явився, з поданого до суду клопотання вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу без участі його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання також не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України , учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України , учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України , суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікована Україною Законом F 475/97-ВР від 17.07.1997 року,гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач не з`являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/ неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України ), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257 ЦПК України ).

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. F 11 Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України , є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз`яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області з метою всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього розгляду справи, визнано обов`язковою явку представника позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» у судові засідання . При цьому, в судові засідання представник позивача не з`явився.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з положеннями п. 3) ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що представник позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» , явку якого ухвалою суду було визнано обов`язковою, у судові засідання не з`явився , що перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3) ч. 1, ч. 2 ст. 257, ч. 1 ст. 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості , - залишити без розгляду.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя М. М. Войнарівський

14.12.2020