Рішення

від 19.06.2019 по справі 520/341/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2019 р. № 520/341/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - Тимошенко Д.В.,

представника відповідача - Полухіна В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "СІВЕЛІР" (62201, Харківська область, Золочівський район, с.Орішанка, вул. Червоних Партизан, 61, код ЄДРПОУ 30142062) до Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, м.Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 1 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 37999518) про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фермерське господарство "СІВЕЛІР", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області, в якому просить суд :

- скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області від 16.07.2018 за № 580/01-04 щодо проведення перевірки ФГ СІВЕЛІР на дотримання вимог природоохоронного законодавства;

- скасувати припис № 61/03-09 від 03.09.2018 Держаної екологічної інспекції у Харківській області про усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища ФГ СІВЕЛІР ;

- стягнути з відповідача, Державної екологічної інспекції У Харківській області, на користь позивача, ФГ СІВЕЛІР, судові витрати, які становлять 10524 грн. 00 коп., що складаються з судового збору у розмірі 3524 грн. 00 коп., витрат на професійну правничу допомогу 7000 грн.00 коп.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства в сфері охорони навколишнього середовища в діяльності ФГ "СІВЕЛІР" на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області № 580/01-04 від 16.07.2018 року. За результатами вищевказаної перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено Акт № 580/01-04/03-09 від 03.09.2018 року , на підставі якого складено припис від 03.09.2018 року № 61/03-09 та зобов`язано усунути недоліки. Вважаючи незаконними дії відповідача в частині проведення перевірки та винесення незаконного припису, позивач звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов та у судовому засіданні проти заявленого позову заперечував та зазначив, що при проведенні планової перевірки Фермерського господарства "СІВЕЛІР" у період з 20.08.2018 р. по 03.09.2018 р. посадовими особам суб`єкта владних повноважень не допущено порушень, на які посилається позивач. Крім того, зазначено, що позивачем допущено посадових осіб інспекції до проведення планової перевірки та не використано права недопуску останніх до проведення такої перевірки. Отже, на думку відповідача, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Через канцелярію суду представником позивача надано відповідь на відзив на позовну заяву, у якій позивач підтримав правову позицію, зазначену у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до затвердженого плану заходів Державної екологічної інспекції України на 2018 рік (наказ від 30.11.2017 р. № 710) , частини 4 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" проведено планову перевірку ФГ "СІВЕЛІР" з питань додержання вимог санітарного законодавства, результати якої оформлені актом № 580/01-04/03-09.

На підставі висновків акту перевірки № 580/01-04/03-09 відповідачем складений припис від 03.09.2018 р. № 61/03-09, яким позивача зобов`язано усунути виявлені в ході проведеної перевірки порушення , а саме:

- отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від наступних джерел утворення викидів, які знаходяться у використанні ФГ "СІВЕЛІР", а саме, які розташовуються за адресою: харківська обл., Золочівський район, с.Орішанка: ємність для зберігання пального, місце стоянки техніки (прогрів двигуна);

- надати до Інспекції довідку про час роботи технологічного обладнання, від якого здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за останні три роки до моменту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в годинах; копію дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, копію титульної сторінки і табл. 2.1,2.2, 2.3, 2.4, 2.5 з інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, копію табл. 6.1, 6.2, з документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- надати до Інспекції довідку про час роботи технологічного обладнання, від якого здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (джерела утворення викидів, що увійшли до звіту інвентаризації стаціонарних джерел викидів та до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 24.10.2017 р. за № 6322686001-3436, з необмеженим строком дії з 24.10.2017 р. в період з 03.09.2015 р. по 23.10.2017 р. в годинах; копію дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, копію титульної сторінки і табл. 2.1,2.2,2.3,2.4,2.5 з інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, копію табл. 6.1,6.2, з документів у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- призначити відповідальну (их) особу (осіб) у сфері поводження з відходами;

- налагодити ведення первинного поточного обліку відходів по формі 1-ВТ у відповідності до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 № 342;

- щорічно у встановленому порядку звітувати за формою Держстатзвітності № 1-відходи;

- розробити декларацію про відходи за формою та в порядку, затвердженими ПКМУ №118;

- визначити склад і властивості відходів, що утворюються під час здійснення своєї господарської діяльності ФГ "СІВЕЛІР" ;

- укласти договори на вивіз відходів, що утворюються при здійсненні власної діяльності ФГ "СІВЕЛІР";

- в подальшому не допускати розміщення відходів у непристосованих для цього місцях (каністри з-під пестицидів та агрохімікатів);

- забезпечити професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами;

- укласти договір страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров`ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;

- забезпечити приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в якій знаходилася продукція підприємств, установ та організацій, або укласти угоду (ди) з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію;

- надати до Інспекції журнал реєстрації робот з пестицидами і протруєним насіннєвим матеріалом відповідно до вимог п. 6.1.4 ДСП 8.8.1.2.001-98;

- надати до Інспекції інформацію стосовно переліку та кількості використаних пестицидів та агрохімікатів ФГ "СІВЕЛІР" за період з 03.09.2015 р. по 03.09.2018 р., а також договори з відповідними організаціями (з актами виконаних робіт до них) на постачання пестицидів та агрохімікатів;

- надати до Інспекції інформацію стосовно кількості спожитої води ФГ "СІВЕЛІР" з свердловин за період з 03.09.2015 р. по 22.05.2017 р.;

- розпочати здійснення обліку забору та використання води підприємством з свердловини;

- надати до Інспекції інформацію стосовно площі земельної ділянки господарчого двору за адресою: Харківська обл . , Золочівський р-н, с.Уди, який використовується ФГ "СІВЕЛІР" та належним чином завірені копії документів, які посвідчують право користування ним ФГ "СІВЕЛІР";

надати до Інспекції належним чином завірену копію документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою під свердловиною, з якої здійснюється водокористування на потреби господарства та яка розташовується за адресою: Харківська обл., Золочівський р-н, с.Орішанка;

- надати до Інспекції документи, які посвідчують право користування ФГ "СІВЕЛІР" земельною ділянкою площею 59,56 га, яка надана гр. Стовбі І.В. на підставі Державного акту на право користування землею Серія НОМЕР_1 та яка наразі обробляється ФГ "СІВЕЛІР";

- надати до Інспекції кількість використаного пального ФГ "СІВЕЛІР" за період з 03.09.2015 р. по 03.09.2018 р., а також договори на його постачання з відповідними організаціями з актами виконаних робіт;

- надати до перевірки належним чином завірені копії звітності 4МТП, 9бсг, 29СГ, 37СГ за 2016 р.

Не погоджуючись із вищезазначеним приписом Державної екологічної інспекції у Харківській області та вважаючи дії по проведенню перевірки протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно із положеннями ч.4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюються, зокрема, повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 №312, Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема, природоохоронного законодавства.

Положеннями ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачений перелік підстав позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) передбачений.

Представником позивача під час судового розгляду справи та у наданих поясненнях вказано, що ФГ "СІВЕЛІР" є суб`єктом малого підприємництва, на підтвердження чого позивач надав довідку № 4, у якій зазначено, що середня кількість працівників фермерського господарства за 2018 рік не перевищувала 50 осіб та сукупний річний дохід від будь-якої діяльності не перевищував суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Вказані обставини свідчать про обов`язок відповідача здійснити перевірку підприємства у строк двох робочих днів.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що у разі недотримання контролюючим органом встановленого законом порядку проведення перевірки, законодавством передбачена можливість не допуску посадових осіб контролюючого органу до здійснення перевірки суб`єктом господарювання, стосовно якого перевірка призначена.

Однак, як встановлено судовим розглядом справи підприємством позивача було отримано наказ та направлення на перевірку, що свідчить про допущення перевіряючих до проведення перевірки.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, за результатами проведеної перевірки директором ФГ "СІВЕЛІР було підписано акт перевірки без зауважень.

При цьому, суд зазначає, що позивачем не було надано під час перевірки жодних доказів віднесення підприємства до категорії суб`єкта малого підприємництва.

З врахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про скасування наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області від 16.07.2018 за № 580/01-04 щодо проведення перевірки ФГ СІВЕЛІР на дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Стосовно позовної вимоги про скасування припису № 61/03-09 від 03.09.2018 Держаної екологічної інспекції у Харківській області про усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища ФГ СІВЕЛІР , суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як передбачено положеннями ч.8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення конкретних порушень вимог законодавства.

З аналізу вищевикладених норм законодавства слід дійти висновку, що припис органу державного нагляду (контролю) виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства та повинен містити вимогу щодо усунення виявлених порушень у встановлений термін.

Суд, стосовно пункту 1 та 3 припису зазначає, що в акті перевірки контролюючого органу вказано про відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від`ємності для зберігання пального та місця стоянки техніки (прогрівів двигуна). Проте, під час перевірки не встановлено факту забруднення вказаними об`єктами навколишнього середовища. Факт встановлення забруднення атмосферного повітря тим чи іншим об`єктом може доведений лише на підставі лабораторних вимірювань (випробувань).

Відповідно до п.3 розділу 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312 інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Крім того, проведення лабораторних вимірювань (випробувань) атмосферного повітря має відповідати вимогам викладеним в ГОСТ 12.1.016-79 Система стандартов безопасности труда. Воздух рабочей зоны. Требования к методикам измерения концентрации вредных веществ , ГОСТ 17.2.4.02-81 Охрана природы. Атмосфера. Общие требования к методам определения загрязняющих веществ , ГОСТ 12.1.005-88 Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны , Методы определения загрязняющих веществ в атмосферном воздухе (приложение № 2 к списку ПДК № 3086- 84 от 27- 08- 1984), ГДК №4617-88 "Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны" і доповнення до переліку ГДК №4617-88 (1-7), список №1,№2, №3 ГДК, ОБРВ, Руководству РД 52.04.186-89 Руководству по контролю загрязнений атмосферы.

Слід зазначити, що викидами забруднюючих речовин вважається надходження в атмосферне повітря речовин хімічного або біологічного походження, що справляють негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.1 ЗУ Про охорону атмосферного повітря забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища;

Відповідно до ст.7 ЗУ Про охорону атмосферного повітря нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

Отже, наявність ємності для зберігання пального та місця стоянки техніки (прогрівів двигуна) не можуть автоматично свідчити про забруднення атмосферного повітря, а має бути доведено та встановлено шляхом проведення лабораторних вимірювань (випробувань) .

Відповідно до п.2,3 припису ФГ СІВЕЛІР має надати до інспекції інформацію про обладнання від якого здійснювалися викиди в атмосферне повітря за останні три роки до моменту отримання дозволу на викид забруднюючих речовин в повітря. Слід зазначити, що протягом трьох років до моменту отримання дозволу ФГ СІВЕЛІР викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря не здійснювало, а тому вимога щодо надання інформації про такі джерела викиду є необґрунтованою.

Щодо пунктів припису 4-11, 13 припису, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про відходи , відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Під час перевірки інспекцією не було зазначено які відходи є результатом діяльності ФГ СІВЕЛІР . Твердження про те, що відходи розміщуються в непристосованих для цього місцях (каністри з-під пестицидів та агрохімікати) є припущеннями інспекторів та не знайшли своє підтвердження.

Суд зазначає, що відповідно до п.7 припису ФГ СІВЕЛІР має розробити декларацію про відходи за формою та в порядку, затвердженими ПКМУ №118. ФГ СІВЕЛІР має відповідну декларацію за 2017. Декларація про відходи за 2018 рік має бути подано до 20 лютого 2019 року у відповідності до Порядку подачі декларації про відходи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 118. В п.3 вказаного порядку зазначається, що декларація подається один раз на рік одночасно в паперовій та електронній формі до центру надання адміністративних послуг, який передає її відповідно до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - дозвільний орган), або через електронну систему здійснення дозвільних процедур у сфері поводження з відходами, порядок функціонування якої визначається Мінприроди, до 20 лютого року, що настає за звітним. У зв`язку з чим вимога Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо розробки декларації до 03.12.2018 суперечить вимогам законодавства, оскільки суб`єкту подання вказаної декларації надано право подати її до відповідних органів до 20 лютого року, що настає за звітнім.

Стосовно пункту 12 припису, з наданих позивачем письмових пояснень вбачається, що керівництво ФГ СІВЕЛІР обізнане, щодо обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров`ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, натомість у своїй діяльності таких речовин ФГ СІВЕЛІР не використовує.

Відповідно до п. 16 припису ФГ СІВЕЛІР має надати інформацію стосовно кількості спожитої води зі свердловини за період з 03.09.2015 по 22.05.2017. Однак, як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ФГ СІВЕЛІР не використовувало воду у вказаний період, а тому надати таку інформацію та виконати таку вимогу є неможливим. Відповідач на спростування вказаного доказів не надав.

Зі змісту оскаржуваного припису вбачається, що деякі з вимог припису не містять в своєму змісті вимоги відповідача до позивача щодо усунення конкретних порушень вимог законодавства та за своїм змістом фактично є вимогою про отримання інформації.

Так, пункти 2, 3, 14, 15, 16, 18,19,20,21,22 припису не містить у своєму змісті посилань на встановлені перевіркою порушення вимог законодавства, що за своєю суттю не відповідає ознакам та визначенню припису.

Відповідно до вимог абз.4 ч.1 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.

Отже, з огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що припис Державної екологічної інспекції у Харківській області № 61/03-09 від 03.09.2018 є таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Згідно положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Фермерського господарства "СІВЕЛІР".

Щодо вимог про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Таким чином, ч.7 ст. 139 КАС України та ст. 143 КАС України встановлений граничний строк подачі відповідних доказів, заяв та наслідки їх неподання.

Як встановлено судом, вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. заявлялась в позовній заяві, однак докази на підтвердження понесення вказаних витрат до позовної заяви позивачем не додавалися, як і до закінчення судових дебатів, представником позивача не надавалася заява про вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, що є порушенням ст. ст. 139, 143 КАС України.

Отже підстави для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. відсутні.

Розподіл судових витрат, щодо стягнення судового збору здійснити в порядку ст.139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства "СІВЕЛІР" (62201, Харківська область, Золочівський район, с.Орішанка, вул. Червоних Партизан, 61, код ЄДРПОУ 30142062) до Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, м.Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 1 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 37999518) про скасування рішень - задовольнити частково.

Скасувати припис Державної екологічної інспекції у Харківській області № 61/03-09 від 03.09.2018.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, м.Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 1 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 37999518) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Фермерського господарства "СІВЕЛІР" (62201, Харківська область, Золочівський район, с.Орішанка, вул. Червоних Партизан, 61, код ЄДРПОУ 30142062) у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 01.07.2019 року.

Суддя Рубан В.В.