Постанова

від 07.10.2019 по справі 520/341/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 р. Справа № 520/341/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства "СІВЕЛІР" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2019, суддя Рубан В.В., майдан Свободи, 6, Харків, 61022, повний текст складено 01.07.19 по справі № 520/341/19

за позовом Фермерського господарства "СІВЕЛІР"

до Державної екологічної інспекції у Харківській області

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "СІВЕЛІР" (далі - позивач, ФГ "СІВЕЛІР") звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі - відповідач, Державна екологічна інспекція у Харківській обл.), в якому просило суд:

- скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Харківській обл. від 16.07.2018 за № 580/01-04 щодо проведення перевірки ФГ СІВЕЛІР на дотримання вимог природоохоронного законодавства;

- скасувати припис № 61/03-09 від 03.09.2018 Держаної екологічної інспекції у Харківській обл. про усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища ФГ СІВЕЛІР ;

- стягнути з відповідача, Державної екологічної інспекції у Харківській обл., на користь позивача, ФГ СІВЕЛІР, судові витрати, які становлять 10524 грн. 00 коп., що складаються з судового збору у розмірі 3524 грн. 00 коп., витрат на професійну правничу допомогу 7000 грн.00 коп.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 частково задоволено позовні вимоги.

Скасовано припис Державної екологічної інспекції у Харківській обл. № 61/03-09 від 03.09.2018.

Стягнуто з Державної екологічної інспекції у Харківській обл. за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ФГ "СІВЕЛІР" у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погодившись з даним рішенням суду в частині залишення без задоволення вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, позивач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати його в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн. та ухвалити судове рішення в цій частині, яким стягнути з відповідача на користь ФГ "СІВЕЛІР" витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач послався на ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 14.01.2019 по справі № 927/26/18 та зазначив, що представником позивача, який приймав участь у судовому розгляді справи 15.05.2019 надавалася усна заява про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог у відповідності до ст. 143 КАС України, що підтверджується звукозаписом судового засідання від 15.05.2019. Вказана заява не була внесена до журналу судового засідання. Також зазначив, що поважність причин неподання доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката до ухвалення судового рішення пов`язані із фактичним понесенням останніх та підписанням документів, які підтверджують їх понесення, лише після ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 відкрито провадження у справі № 520/341/19.

30 серпня 2019 року на адресу суду від відповідача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обгрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що витрати в сумі 7000,00 грн. є неспівмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Також відповідачем зазначено, що надані представником позивача документи не містять інформації про підготовку відзиву та позовної заяви саме по цій справі.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 справу № 520/341/19 направлено до суду першої інстанції для усунення недоліків, а саме розгляду заяви щодо неповноти журналу судового засідання.

Після усунення недоліків та повернення справи № 520/341/19 до Другого апеляційного адміністративного суду, ухвалою колегії суддів від 12.09.2019 закінчено підготовку справи до розгляду та призначено у відкритому судовому засіданні.

Сторони в судове засідання не з`явилися про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

07 жовтня 2019 року від позивача по справі надійшло клопотання про проведення судового розгляду без його участі та участі його представника.

Відповідно до положень ч.2 ст.313 КАС України справа розглянута без участі сторін.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для її задоволення у зв`язку з неподанням позивачем доказів на підтвердження понесення вказаних витрат та відповідної заяви щодо вирішення судом даного питання до закінчення судових дебатів у справі.

Суд апеляційної інстанції дані висновки вважає помилковими, з огляду на наступне.

Зважаючи на оскарження позивачем судового рішення в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів, відповідно до приписів ст. 308 КАС України, переглядає рішення суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно до ч. 7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За визначенням ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 2- 5 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що рішення ухвалене на користь сторони, яка користувалася послугами адвоката, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За змістом ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. (ч. 3 ст. 139 КАС України)

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно дослідженого під час апеляційного розгляду справи звукозапису судового засідання від 15.05.2019 колегією суддів встановлено, що представник позивача усно заявив клопотання про винесення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та зазначив, що докази на підтвердження вказаних витрат будуть подані додатково в залежності від прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З огляду на зазначене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги вищезазначене клопотання представника позивача, заявлене останнім під час судового засідання 15.05.2019.

В підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача додано копію договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 23.08.2018 № 23/8, копію ордера серії ХВ № 000022 від 23.08.2018, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії ПТ № 1657, видане на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської обл. від 28.03.2017 № 5, копію акту виконаних робіт за договором про надання юридичних послуг № 23/8 від 23.08.2018, копію додатку № 1 до договору про надання юридичних послуг № 23/8 від 23.08.2018 на підтвердження сплати гонорару за складання позову в сумі 4000,00 грн, , копію додатку № 2 до договору про надання юридичних послуг № 23/8 від 23.08.2018 на підтвердження сплати гонорару за написання відповіді на відзив в сумі 3000,00 грн, копію прибуткового касового ордеру № 26 від 12.01.2019 на суму 4000,00 грн., копію прибуткового касового ордеру № 27 від 04.03.2019 на суму 3000,00 грн.

Із наданих представником позивача документів в підтвердження суми понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу встановлено, що ФГ "СІВЕЛІР" здійснено оплату послуг адвоката у загальній сумі 7000,00 грн.

Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на неспіврозмірність заявлених до відшкодування позивачем витрат на правничу допомогу та не відповідність критерію реальності таких витрат колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаних посилань відповідачем не надано, разом з тим, представником позивача надано до суду докази, якими підтверджено понесені позивачем витрати на правничу допомогу.

Крім того колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 ст. 132 КАС України відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Посилання відповідача на те, що надані представником позивача документи не містять інформації про підготовку відзиву та позовної заяви саме по цій справі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки матеріали справи містять позовну заяву за підписом представника господарства - адвоката Мироненка С.С., відповідь на відзив (а.с. 6-23, 147-158)

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів прийшла до висновку про те, що зазначені витрати позивача на правничу допомогу є доведеними.

Разом з тим, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог ФГ "СІВЕЛІР", з урахуванням приписів ч. 3 ст. 139 КАС України, колегія суддів вважає, що відшкодуванню на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 500,00 грн.

З огляду на вищезазначене та враховуючи положення ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги та часткове скасування рішення суду першої інстанції як такого, що прийнято з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерське господарство "СІВЕЛІР" - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 по справі № 520/341/19 скасувати в частині відмови у стягненні з Державної екологічної інспекції у Харківській області на користь Фермерського господарства "СІВЕЛІР" витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000 грн. 00 коп.

Ухвалити постанову, якою вимоги Фермерського господарства "СІВЕЛІР" щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000 грн. 00 коп. задовольнити частково.

Стягнути на користь Фермерського господарства "СІВЕЛІР" (код ЄРДПОУ 30142062) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. 00 коп. (три тисячі п`ятсот), за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Харківській області (код ЄРДПОУ 37999518).

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 по справі № 520/341/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Любчич Судді (підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Постанова складена в повному обсязі 17.10.19.