Постанова

від 03.03.2010 по справі 19/324-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АП ЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31

Іменем України

П О С Т А Н О В А

03.03.10 р. № 19/324-09

Київський міжобласний апе ляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мел ьника С.М.,

суддів: Гав рилюка О.М.,

Ко рсакової Г.В.,

при секретарі судового засідання Лебедєвій С.В.,

за участю представників:

від позивача: Складена Н.М . - представник за довірені стю,

від відповідача: не з' явил ись,

розглянувши апеляційну ск аргу Тетіївської міської рад и на рішення господарського суду Київської області від 22.1 2.2009 р. (підписане 25.12.2009 р.)

у справі № 19/324-09 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Теті ївської міської ради

до фізичної о соби-підприємця ОСОБА_3

про визнан ня недійсним договору та при пинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

Тетіївська міська рад а звернулась до господарсько го суду Київської області з п озовною заявою до фізичної о соби-підприємця ОСОБА_3, в якій просила:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної д ілянки промислового признач ення від 16.05.2007 р., зареєстровано го в реєстрі за № 1151, яка знаход иться в м. Тетієві по вул. Комс омольська, 18, площею 0,4274 га;

- припинити право власності на земельну ділянку шляхом в изнання недійсним акту на пр аво власності на земельну ді лянку від 29.05.2007 р. серії АБ № 798851;

- зобов' язати відповідача у відповідності до ст. 216 ЦК Укр аїни повернути позивачу зазн ачену в договорі земельну ді лянку в натурі.

Рішенням господарського с уду Київської області від 22.12.20 09 р. (підписане 25.12.2009 р.) в позові ві дмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення мі сцевого господарського суду , винести нове рішення, яким по зовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в суд овому засіданні підтримала д оводи та вимоги, які містятьс я в апеляційній скарзі.

Представники відповідача в судове засідання не з' яви лись, про дату, час та місце ро згляду справи повідомлені на лежним чином, про причини нея вки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає за мо жливе розгляд справи за наяв ними в ній матеріалами у відп овідності до ст. 75 ГПК України .

Відповідно до ст. 99 ГПК Украї ни в апеляційній інстанції с прави переглядаються за прав илами розгляду цих справ у пе ршій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апе ляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеля ційному порядку, користуєтьс я правами, наданими суду перш ої інстанції.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господар ський суд за наявними у справ і і додатково поданими доказ ами повторно розглядає справ у. Апеляційний господарський суд не зв' язаний доводами а пеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґр унтованість рішення місцево го господарського суду у пов ному обсязі. В апеляційній ін станції не приймаються і не р озглядаються вимоги, що не бу ли предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали спра ви, доводи апеляційної скарг и, заслухавши пояснення пред ставника позивача, перевірив ши застосування судом першої інстанції норм процесуально го та матеріального права, ко легія суддів Київського міжо бласного апеляційного госпо дарського суду дійшла до вис новку, що апеляційна скарга п ідлягає залишенню без задово лення, а рішення місцевого го сподарського суду підлягає з алишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Т етіївської міської ради від 26.04.2007 р. № 234 між позивачем та відп овідачем було укладено нотар іально-посвідчений договір к упівлі-продажу земельної діл янки промислового призначен ня від 16.05.2007 р. (далі - договір), у відповідності до умов якого позивач продав, а відповідач купив земельну ділянку несі льськогосподарського призначення - під промислов е використання площею 0,4274 га, щ о знаходиться за адресою: м. Те тіїв, вул. Комсомольська, 18.

Згідно п. 4 договору, продаж з емельної ділянки вчинено за 147 926,59 грн., які за погодженням ст орін відповідач зобов' язує ться внести на розрахунковий рахунок позивача № 33115327700617 рівни ми частками в період з травня місяця 2007 року по 31.12.2007 р.

Пунктом 14 договору передбач ено, що цей договір є підставо ю для видачі відповідачу дер жавного акта на право власно сті на землю.

Відповідачем було сплачен о на рахунок позивача 18 496,59 грн. , що не заперечується сторона ми.

29.05.2007 р. на підставі вищевказа ного договору купівлі-продаж у відповідачу був виданий де ржавний акт на право власнос ті на земельну ділянку серії АБ № 798851, який заре єстрований в книзі записів д ержавних актів на право влас ності на землю та на право пос тійного користування землею , договорів оренди землі за № 0 10733400128.

Позовні вимоги Тетіївсько ї міської ради обґрунтовані тим, що в договір купівлі-прод ажу земельної ділянки промис лового призначення від 16.05.2007 р. був включений пункт 14, згідно якого цей договір є підставо ю для видачі відповідачу дер жавного акта на право власно сті на землю, що стало порушен ням ч. 7 ст. 128 ЗК України відпові дно до якої підставою для вид ачі державного акту на право власності на землю є докумен т про оплату, чим були порушен і права позивача, оскільки ві дповідач отримав державний а кт на право власності на земл ю, не розрахувавшись за догов ором купівлі-продажу.

Судова колегія погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції про відмову у задово ленні позовних вимог, з насту пних підстав.

За договором купівлі-прода жу, згідно ст. 655 ЦК, одна сторон а (продавець) передає або зобо в' язується передати майно ( товар) у власність другій сто роні (покупцеві), а покупець пр иймає або зобов' язується пр ийняти майно (товар) і сплатит и за нього певну грошову суму .

Відповідно до приписів ст. 2 10 ЗК України угоди, укладені і з порушенням встановленого з аконом порядку купівлі-прода жу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, ви знаються недійсними за рішен ням суду.

Підставою недійсності пра вочину, згідно ч. 1 ст. 215 ЦК, є нед одержання в момент вчинення правочину стороною (сторонам и) вимог, які встановлені част инами першою - третьою, п' ято ю та шостою статті 203 цього Код ексу, у відповідності до якої зміст правочину не може супе речити цьому Кодексу, іншим а ктам цивільного законодавст ва, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиня є правочин, повинна мати необ хідний обсяг цивільної дієзд атності; волевиявлення учасн ика правочину має бути вільн им і відповідати його внутрі шній волі; правочин має бути с прямований на реальне настан ня правових наслідків, що обу мовлені ним.

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (ч.3 ст. 215 ЦК ).

Правові наслідки недійсно сті правочину передбачені у ст. 216 ЦК, у відповідності до яко ї недійсний правочин не ство рює юридичних наслідків, крі м тих, що пов' язані з його нед ійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зо бов' язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливо сті такого повернення, зокре ма тоді, коли одержане поляга є у користуванні майном, вико наній роботі, наданій послуз і, - відшкодувати вартість тог о, що одержано, за цінами, які і снують на момент відшкодуван ня.

Згідно ст. 627 ЦК України, відп овідно до статті 6 цього Кодек су сторони є вільними в уклад енні договору, виборі контра гента та визначенні умов дог овору з урахуванням вимог ць ого Кодексу, інших актів циві льного законодавства, звичаї в ділового обороту, вимог роз умності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на р озсуд сторін і погоджені ним и, та умови, які є обов' язкови ми відповідно до актів цивіл ьного законодавства (ст. 628 ЦК).

Договір є укладеним, якщо ст орони в належній формі досяг ли згоди з усіх істотних умов договору ч. 1 ст. 638 ЦК.

Рішення Ради міністрів Авт ономної Республіки Крим, міс цевої державної адміністрац ії, сільської, селищної, міськ ої ради, державного органу пр иватизації про продаж земель ної ділянки є підставою для у кладання договору купівлі-пр одажу земельної ділянки (ч. 6 с т. 128 ЗК України).

У відповідності до ч. 7, 9 ст. 128 З К (в редакції, яка діяла на мом ент укладення спірного догов ору та видачі державного акт у), договір купівлі-продажу зе мельної ділянки підлягає нот аріальному посвідченню. Доку мент про оплату є підставою д ля видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєс трації. Розрахунки за придба ння земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченн ям.

Судова колегія, з урахуванн ям вищевказаних норм, погодж ується з висновком місцевого господарського суду, що вста новлені законодавством підс тави для визнання договору к упівлі-продажу земельної діл янки промислового призначен ня від 16.05.2007 р. недійсним відсут ні, а позивачем не доведено та необґрунтовано належним чин ом, що даний договір було укла дено з порушенням вимог зако нодавства, в тому числі ст. 128 ЗК . В свою чергу, неповна оплата відповідачем вартості земел ьної ділянки не може бути під ставою для визнання спірного договору недійсним.

За таких обставин, відсутні підстави для застосування п равових наслідків недійснос ті правочину, які передбачен і у ст. 216 ЦК, у вигляді повернен ня відповідачем спірної земе льної ділянки позивачу.

Згідно ч. 1 ст. 126 ЗК (в редакції , яка діяла на момент укладенн я спірного договору та видач і державного акту), право влас ності на земельну ділянку по свідчується державними акта ми, форми яких затверджуютьс я Кабінетом Міністрів Україн и.

З наведених норм випливає, щ о державний акт лише посвідч ує наявність в особи права вл асності на земельну ділянку.

Відповідний акт видається на підставі та на виконання п равових актів (рішень) уповно важених на це органів про над ання земельних ділянок у вла сність і не породжує, змінює а бо припиняє певні права та об ов' язки такої особи щодо зе мельної ділянки.

Норми Господарського про цесуального кодексу України не надають господарському с уду права визнавати недійсни ми акти, які не породжують, змі нюють або припиняють певні п рава та обов' язки особи.

Між тим, якщо будь-яка особа вважає, що інша особа, на ім' я якої видано (оформлено) держ авний акт на право власності на земельну ділянку, одержал а у власність відповідну зем ельну ділянку без передбачен их законодавством України пі дстав, то вона не позбавлена п рава з метою захисту свої охо ронюваних законом прав та ін тересів звернутись з позовом до суду про визнання недійсн им (незаконним) правового акт у (рішення) уповноваженого ор гану про надання земельної д ілянки у власність.

Подальше визнання судом не дійсним (незаконним) правово го акту (рішення) уповноважен ого органу про надання земел ьної ділянки у власність є пі дставою для втрати виданим н а його підставі державним ак том на право власності на зем ельну ділянку своєї дії, у зв' язку з чим такий акт, виходячи зі змісту п. 3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, ре єстрації і зберігання держав них актів на право власності на земельну ділянку і право п остійного користування земе льною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої н аказом Державного комітету У країни по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. № 43, підлягає поверне нню до архіву відповідного д ержавного органу земельних р есурсів.

(Правова позиція з спірних п равовідносин викладена в Пос танові Вищого господарськог о суду України від 22.10.2008 р. №19/7452).

З матеріалів справи не вбач ається, що рішення Тетіївськ ої міської ради від 26.04.2007 р. № 234, на підставі якого було укладен о договір купівлі-продажу зе мельної ділянки промисловог о призначення від 16.05.2007 р., було в изнано недійсним або скасова но у встановленому законодав ством порядку.

Таким чином, оскільки спірн ий договір не підлягає визна нню недійсним із заявлених п озивачем підстав, то відсутн і підстави для скасування сп ірного державного акта на пр аво власності на землю.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції правомірно та обґ рунтовано відмовив Тетіївсь кій міській раді у задоволен ні позовних вимог.

При цьому, судова колегія зв ертає увагу, що вразі невикон ання відповідачем взятих на себе за спірним договором зо бов' язань щодо оплати придб аної земельної ділянки, пози вач не позбавлений права зах истити свої права в інший спо сіб, встановлений чинним зак онодавством.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожн а сторона повинна довести ті обставини, на які вона посила ється як на підставу своїх ви мог та заперечень.

За таких обставин, судова ко легія не вбачає підстав для з адоволення апеляційної скар ги, а тому рішення місцевого г осподарського суду підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Госп одарського процесуального к одексу України, Київський мі жобласний апеляційний госпо дарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скарг у Тетіївської міської ради н а рішення господарського суд у Київської області від 22.12.2009 р. по справі № 19/324-09 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарськ ого суду Київської області в ід 22.12.2009 р. по справі № 19/324-09 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 19/3 24-09 повернути до господарсько го суду Київської облас ті.

Головуючий суддя: С.М. Мельник

Судді: О.М. Гаврилюк

Г.В. Корсакова

Дата відправки 04.03.10