Рішення

від 19.06.2019 по справі 525/5/19

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/5/19

Провадження №2/525/114/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2019 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Хоролець В.В.

при секретарі - Гавриш О.В.

з участю представника позивача - адвоката Акрітова К.К.

третьої особи - Дмитракової І.М.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради Донецької області, співвідповідач Устивицька сільська рада Великобагачанського району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Великобагачанська селищна рада Полтавської області та ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

З позову ОСОБА_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся - ОСОБА_3 в м. Макіївка Донецької області. За життя нею було складено заповіт, згідно якого вона заповіла належну їй квартиру АДРЕСА_2 позивачу ОСОБА_1 , яку останній успадкував в установленому законом порядку. Будь - яких інших спадкоємців, які б прийняли спадщину у померлої не має. Оскільки, окрім вищевказаної квартири у м. Макіївка, у померлої було і інше майно, зокрема земельна ділянка площею 3,67 га, яка розташована на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, а отже після смерті спадкодавця відкрилася спадщина і на вищевказане майно. Позивач по справі вказує, що він є онуком померлої, а відтак згідно положень ст.ст.1223,1265 ЦК України має право на оформлення спадщини в порядку спадкування за законом.

Спадщину позивач прийняв в установленому порядку, про що свідчить, зокрема, той факт, що ним було оформлено право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом.

З метою оформлення та отримання спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 3,67 га, яка розташована на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, 06 грудня 2018 року позивач звернувся до державного нотаріуса Першої Слов`янської державної нотаріальної контори з відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, на що нотаріусом видано останньому постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що спадкова справа знаходиться на окупованій території.

У зв`язку з вищевикладеним у позивача ОСОБА_1 відсутня можливість оформити право власності на вказане майно в нотаріальному порядку, а тому він вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Також позивач вказує, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя набула право власності на земельну ділянку площею 3,67 га, яка знаходиться на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер - НОМЕР_1 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вказана земельна ділянка належала їй до моменту її смерті, а тому це право відповідно до ст.1218 ЦК України входить до складу спадщини.

Макіївська сільська рада Донецької області, як вбачається з позову, визначена відповідачем у зв`язку з тим, що відповідно до положень ст.1277 ЦК України саме даний орган місцевого самоврядування зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою у разі відсутності спадкоємців, оскільки спадщина відкрита саме в м. Макіївка Донецької області.

Посилаючись на вищевикладені обставини, положення ряду норм ЦК України позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,67 га яка знаходиться на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер - НОМЕР_1 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 14.03.2005 року (а.с.а.с.2-4).

Ухвалою суду від 08.01.20196 року було відкрито загальне позовне провадження за вказаною цивільною справою (а.с.26), відповідачам та третій особі направлено копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Після відкриття провадження у справі суд витребував відповідну інформацію у виконуючої обов`язки третьої Макіївської держнотконтори, державного нотаріуса Першої Слов`янської державної нотаріальної контори відомості про те, хто прийняв спадщину (відмовився від прийняття спадщини) та про наявність/відсутність заповіту після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , останнім місцем проживання якої було АДРЕСА_3 та чи надходили претензії кредиторів (а.с.26).

17.01.2019 року від представника позивача адвоката Акрітова К.К. надійшла заява про залучення до участі у справі за позовом ОСОБА_1 в якості співвідповідача Устивицьку сільську раду Великобагачанського району Полтавської області, в зв`язку з тим, що земельна ділянка розташована на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, та просив підготовче засідання, яке призначене на 14.02.2019 року провести в його відсутність (а.с.38).

14.02.2019 року ухвалою суду за клопотанням сторони позивача залучено до участі в даній цивільній справі як співвідповідача Устивицьку сільську раду Великобагачанського району Полтавської області, направивши даній сільській раді копію позовної заяви з доданими до неї документами. Підготовче засідання відкладено на 13 березня 2019 року.

13.03.2019 року ухвалою суду підготовче засідання по справі відкладено в зв`язку з залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 , направивши даній тертій особі копію позовної заяви та даної ухвали, надавши право направити свої пояснення щодо позову (а.с.а.с.61-62). Підготовче засідання відкладено на 19 квітня 2019 року.

19.04.2019 року підготовче засідання по справі було відкладено в зв`язку з перебуванням головуючого судді по справі на лікарняному з 12.04.2019 року по 19.04.2019 року включно, з 07.05.2019 року по 16.05.2019 року перебував на лікарняному, тому процесуальний рух по справі не здійснювався. Підготовче засідання по справі відкладено на 19.06.2019 року.

До проведення підготовчого судового засідання у справі від третьої особи у справі Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області надійшов лист про те, що дана селищна рада просить провести розгляд справи у відсутність представника даної селищної ради (а.с.46). В подальшому, від даної третьої особи до суду надходили листи про не заперечення щодо задоволення вищевказаного позову та про розгляд справи у їх відсутність.

До проведення підготовчого судового засідання у справі від співвідповідача у справі Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області засобами електронного зв`язку надійшов лист про те, що дана сільська рада просить провести розгляд справи у відсутність представника даної сільської ради та не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 (а.с.97).

В підготовчому засіданні представник позивача адвокат Акрітов К.К. заявлений позов ОСОБА_1 підтримав та просив його задовольнити, посилався на доводи, які викладені в позовній заяві. Третя особа у справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення позивних вимог, вказала, що вона спадщину після смерті матері як спадкоємець першої черги за законом не приймала у встановленому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ч.4 цієї статті, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

За нормою ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідач у справі має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу (п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України). Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача адвоката Акрітова К.К. та третьої особи ОСОБА_2 , вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Макіївської міської ради Донецької області, співвідповідач Устивицька сільська рада Великобагачанського району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Великобагачанська селищна рада Полтавської області та ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 15 ЦК України (норма матеріального права) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Про це вказується у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 року.

В цьому контексті необхідно зазначити, що за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Також, Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справі Буланов та Купчик проти України від 09.12.2010 року, яке набуло статусу остаточного 09.03.2011 року ще раз вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд , яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Кутій проти Хорватії , № 48778/99, пункт 25). Крім того, Європейський суд з прав людини в своїй практиці, а саме: рішення від 13 травня 1980 року в справі Артіко проти Італії (п.35), рішення від 30 травня 2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32), визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні - це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , яка на момент смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 17.03.2008 року, про що в книзі реєстрації смертей 12.09.2003 року зроблено відповідний актовий запис за № 1959 (а.с.6).

З заповіту від 04.12.1991 року, посвідченого державним нотаріусом третьої Макіївської державної нотаріальної контори Макаровою Н.І., зареєстрованого в реєстрі за № 3747 вбачається, що ОСОБА_3 належну їй квартиру за адресою АДРЕСА_4 заповіла онуку ОСОБА_1 (а.с.7).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.03.2004 року, за вищевказаним заповітом ОСОБА_3 спадкоємець ОСОБА_1 , що мешкає в АДРЕСА_3 приймав спадкове майно, на яке видане дане свідоцтво, а саме право власності на квартиру, яка складається з однієї кімнати, загальною площею 32,20 кв.м. в тому числі житловою 17,20 кв.м . , що розташована в будинку АДРЕСА_10 яка належала спадкодавцю на підставі договору купівлі - продажу квартири, посвідченому Третьою макіївською державною нотаріальною конторою 07.05.1991 року за реєстровим № 1281, та зареєстрованому в бюро технічної інвентаризації м. Макіївки Донецької області 12.05.1991 року в реєстрову книгу №177 за реєстровим номером № 35578 (а.с.8).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 16.06.1966 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася в с. Войкове Макіївського району Донецької області, про що в книзі записів актів громадського стану про народження 16.09.1959 року зроблено відповідний актовий запис за № 410, де батьками зазначені відповідно: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.9).

З свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 від 01.12.1979 року народження вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрували шлюб ІНФОРМАЦІЯ_5 Палацом реєстрації шлюбів м. Макіївки Донецької області та зроблено відповідний запис за № 3898 (а.с.10).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 16 вересня 1980 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народився в м. Макіївка Донецької області, про що в книзі записів актів громадського стану про народження 16.09.1980 року зроблено відповідний актовий запис за № 980, де батьками зазначені відповідно: ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с.11).

З Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_3 , жительці м . Донецьк на підставі розпорядження Великобагачанської райдержадміністрації від 31 грудня 2003 року № 656 є власником земельної ділянки площею 3,67 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю (а.с.12).

Постановою № 3841/02-31 від 06.12.2018 року в.о. Третьої макіївської державної нотаріальної контори, державним нотаріусом Першої Слов`янської державної нотаріальної контори Макаровою Н.І. позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку розміром 3,67 га розташовану в Устивицькій сільській раді Великобагачанського району Полтавської області кадастровий № НОМЕР_1 та інше спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.а.с.13-14)

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) виданої 12.06.2018 року Першою слов`янською державною нотаріальною конторою вбачається, що після ОСОБА_3 видавалося свідоцтво про право на спадщину (а.с.15).

З відповідного листа вбачається, що на зберіганні в даному архіві є в наявності спадкова справа № 32/2004, заведена Третьою макіївською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_1 від 22.03.2004 року №190 (а.с.16).

Постановою №197/02-31 від 12.06.2018 року в.о. Третьої макіївської державної нотаріальної контори, державним нотаріусом Першої Слов`янської державної нотаріальної контори Макаровою Н.І. позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі дубліката свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року за реєстровим №190 посвідченого Третьою макіївською державною нотаріальною конторою (а.с.17).

З матеріалів вбачається, що на зберіганні в даному архіві є в наявності спадкова справа № 32/2004, заведена Третьою макіївською державною нотаріальною конторою 22.03.2004 року під № 190 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкову справу заведено 03.02.2004 року за заявою № 50 ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом і видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру, яка розташована в АДРЕСА_4 і вказується про відсутність інших спадкоємців по закону (а.с.18).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

Право на спадкування мають особи, зазначені в заповіті (ст.1223 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергового (ч.1 ст.1258 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

В ході судового розгляду справи встановлено, що спадкоємець першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 - її дочка (третя особа у справі) ОСОБА_2 спадщину в установленому законом порядку не приймала. Це ж вона підтвердила в судовому засіданні при розгляді даної цивільної справи.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження. Відповідно до п.1 постанови відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.15 ЦК України та ст.4 ЦПК України.

Зі змісту п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та того, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вказав Верховний Суд України у своїй постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення у особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.392 цього Кодексу.

Також, у постанові від 23.12.2014 року у справі №3-199гс14 Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст.392 ЦК України, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інший спосіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правоустановчого документу. При цьому, передумовою для застосування положень ст.392 ЦК України є відсутність іншого, крім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, та того, що в даний час позивач (який є спадкоємцем п`ятої черги за законом) у позасудовому порядку не може отримати відповідне свідоцтво про право на спадкове майно (на спадкову земельну ділянку) з мотивів, які викладені у постанові відповідного нотаріуса, з урахуванням принципу юридичної визначеності та враховуючи вищевказану практику Верховного Суду України щодо права власності, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Макіївської міської ради Донецької області, співвідповідач Устивицька сільська рада Великобагачанського району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Великобагачанська селищна рада Полтавської області та ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.15,16,328,392,1216-1218,1220,1258,1265,1296,1297 ЦК України, ст.ст.4,11,12,13,76-80,81,83,89,197,200,206,247,259,263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Макіївської міської ради Донецької області, співвідповідач Устивицька сільська рада Великобагачанського району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Великобагачанська селищна рада Полтавської області та ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом задовольнити.

В порядку спадкування за законом, визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 як за спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 3,67 га, яка знаходиться на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_1 , що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2 від 14.03.2005 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_7 ; представник позивача адвокат Акрітов Кіріак Костянтинович, місце знаходження АДРЕСА_9 відповідач Макіївська міська рада Донецької області, місцезнаходження м. Макіївка, площа Радянська,1 Донецької області; співвідповідач Устивицька сільська рада Великобагачанського району Полтавської області, місцезнаходження с. Устивиця Великобагачанського району; треті особи Великобагачанська селищна рада Полтавської області, сел. Велика Багачка, вул. Каштанова, 20 та ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_8 .

Повне рішення виготовлено 29.06.2019 року.

Суддя В.В. Хоролець