Ухвала

від 01.07.2019 по справі 554/8389/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

1 липня 2019 року

м. Київ

справа № 554/8389/18

провадження № 61-11615ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 05 березня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державного казначейства України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом та просив стягнути з Держави України на його користь відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 163 460 грн та відшкодування моральної шкоди у розмірі 35 000 грн.

Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 05 березня 2019 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 15 травня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

12 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 05 березня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 травня 2019 року в указаній вище справі.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справинезначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік установлено що з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.

З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом спору у зазначеній справі є стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 198 460 грн. Справа є незначної складності, ціна позову не перевищує п`ятсотрозмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі Zubac v. Croatia (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані ОСОБА_1 рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 05 березня 2019 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 15 травня 2019 року ухвалені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 05 березня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державного казначейства України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя А. І. Грушицький