Рішення

від 27.06.2019 по справі 911/647/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/66/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2019 Справа № 911/647/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 911/647/19

За позовом: Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка (69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 2)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілпром» (71112, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Макарова, буд. 66)

про стягнення суми

За участю представників сторін:

від позивача: Сидорова О.А.-довіреність № 01.12/22 від 02.10.2017 р., Смірнова Л.І. - довіреність № 01.12/11 від 20.05.2019 р.

від відповідача: не з`явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області надійшла позовна заява (вих. № 01.12/1714 від 06.03.2019 р.) Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілпром» про стягнення 125653,15 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2019 р. вказану позовну заяву передано за територіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2019 р. справу № 911/647/19 розподілено судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 р. вказану позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі.

До господарського суду від Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.05.2019 р. суддею Мірошниченко М.В. відкрито провадження у справі № 911/647/19 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 33/66/19, судове засідання призначене на 27.05.2019 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.05.2019 р. на підставі ст. 216, ч. 2 ст. 202 ГПК України розгляд справи відкладений на 27.06.2019 р.

У судове засідання 27.06.2019 р. з`явилися представники позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

У судовому засіданні 27.06.2019 р. справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання щодо поставки товару та повернення 65361,62 грн. попередньої оплати за договором поставки № 0202 від 31.08.2017 р. Також позивачем була нарахована пеня за прострочення поставки у сумі 38071,30 грн., штраф у сумі 14805,50 грн., інфляційні втрати у сумі 5400,16 грн. та 2014,57 грн. 3% річних. Просив стягнути з відповідача 70761,78 грн. основної суми боргу з урахуванням індексі інфляції, 38071,30 грн. пені за прострочення поставки за період з 30.08.2018 р. по 25.02.2019 р., 14805,50 грн. 7% штрафу від вартості непоставленої продукції за порушення строків виконання зобов`язання понад 30 днів та 2014,57 грн. 3% річних за користування чужими грошовими коштами. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 526, 626, 629 Цивільного кодексу України та ст. 231 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання не з`являвся, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав. Про розгляд справи в господарському суді повідомлений відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 911/647/19, направлена на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова, буд. 66, повернута до суду з відміткою поштового відділення зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з Законом України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалами суду у дійсній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача у порядку ст. 165 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

31.08.2017 р. між Державним підприємством «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка (покупець за договором, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стілпром» (постачальник, відповідач) був укладений договір на поставку продукції (товару) № 0202, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору металопродукцію, яка іменується у подальшому продукція.

Згідно з п. 1.2, 1.3 договору продукція, зазначена у п. 1.1 даного договору, поставляється покупцю партіями. На кожну партію продукції складається специфікація, в якій зазначаються: номенклатура (асортимент, сортамент), одиниця виміру, кількість продукції, загальна кількість продукції, що поставляється в конкретній партії.

Постачальник відвантажує (передає) продукцію покупцю на умовах DDP, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 2 (згідно Правил Інкотермс - 2010 р.) (п. 2.4).

Продукція повинна бути поставлена постачальником у строки, узгоджені сторонами в специфікаціях (п. 2.6).

Згідно п. 4.1 вартість продукції за цим договором визначається сторонами в специфікаціях.

Згідно п. 4.3 покупець зобов`язаний провести 100% передплату постачаємої партії продукції на протязі 15 банківських днів після отримання рахунку від постачальника.

Відповідно до п. 10.1 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по договору - до повного їх виконання.

Також сторонами до договору були підписані специфікації №№ 1-5, якими були визначені: найменування товару, одиниці виміру, кількість, номенклатура, ціна та загальна вартість партії продукції, що поставляється.

Позивач у підставу позову покладає специфікацію № 4 від 22.02.2018 р., відповідно до якої відповідач зобов`язався поставити позивачу товар: лист сталь 30ХГСА г/к 80х1500х4530 ГОСТ4543-71 у кількості 3,84 т на загальну суму 211507,20 грн. У специфікації визначено умови поставки: DDP, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 2, строк 10 днів та умови оплати: у формі 50% передплати партії продукції.

На виконання умов договору та специфікації відповідно до рахунку № 21 від 22.01.2018 р. (як визначено у призначенні платежу) позивачем було сплачено на користь ТОВ «Стілпром» платіжним дорученням № 1282 від 05.02.2018 р. суму в розмірі 105753,60 грн., з призначенням платежу П/о 50% за лист г/к по дог. 0202/2017 від 31.08.2017 р. Рах. 21 від 22.01.2018 р…. .

У визначений сторонами строк поставка продукції позивачу здійснена не була.

Листом від 13.03.2018 р. вих. № 1303-3 відповідач повідомив, що поставка листа 80 мм сталь 30ХГСА відкладається на невизначений термін (квітень-травень місяць) у зв`язку зі зміщенням плану прокату заводом-виробником.

У листі від 11.07.2018 р. вих. № 1107-3 відповідач зазначив, що ТОВ Стілпром має борг перед позивачем у сумі 105753,60 грн., а борг позивача перед відповідачем становить 40391,98 грн., тому просив зарахувати цю суму в оплату його боргу, а залишок 65361,62 грн. оплатити кількома платежами.

Згідно з позовною заявою, та як слідує з матеріалів справи, сторонами було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 40391,98 грн.

Між сторонами у справі був підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.2018 р., згідно якого сальдо на 01.09.2018 р. на користь ДП Івченко-Прогрес складає 65361,63 грн.

Позивач листом з описом вкладення направив відповідачу претензію № 01.12/4 від 08.10.2018 р. якою вимагав перерахувати 65361,62 грн. заборгованості за договором № 0202 від 31.08.2017 р.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо поставки товару за договором та неповерненням передплати, позивач звернувся до суду з позовом, за яким відкрите провадження у дійсній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За положеннями ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач не надав суду доказів здійснення поставки продукції позивачу або обґрунтованих заперечень проти позову.

Також суд враховує, що своїми діями зі здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 40391,98 грн., а також зобов`язавшись письмово повернути залишок частини передоплати за товар у сумі 65361,62 грн., відповідач визнав факт невиконання ним зобов`язання з поставки товару.

Таким чином, факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки товару в узгоджений сторонами строк до 15.02.2018 р. включно підтверджено матеріалами справи.

Як встановлено судом позивач звернувся до відповідача з вимогою (претензією) про повернення суми передплати проте, станом на час прийняття рішення відповідач не повернув позивачу кошти, сплачені ним за отримання товару.

Отже, строк виконання обов`язку відповідачем щодо повернення коштів є таким, що настав.

Відповідач не надав доказів повернення позивачу передоплати в сумі 65361,62 грн.

Відтак, вимога про повернення суми попередньої оплати у розмірі 65361,62 грн. заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Також за прострочення відповідачем узгоджених строків поставки, позивачем від суми вартості непоставленого товару у розмірі 65361,62 грн. розраховані та заявлені до стягнення 14805,50 грн. 7% штрафу та 38071,30 грн. пені, нарахованої за період із 30.08.2018 р. по 25.02.2019 р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 7.3 договору № 0202 передбачено, що за порушення строків поставки продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості непоставленої продукції за кожен день прострочки, а у разі прострочки поставки продукції більше 30 днів, постачальник сплачує додатково штраф у розмірі 7% вартості непоставленої продукції та повертає отриману передплату.

У ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, відмінність штрафу від пені полягає в тому, що штраф обчислюється із суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання одноразово, а пеня обчислюється за кожний день протягом періоду прострочення виконання зобов`язання.

При цьому суд зазначає, що виходячи із загальної норми ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, сторони вправі передбачити в договорі штрафні санкції у вигляді стягнення неустойки, штрафу, пені за порушення господарського зобов`язання. Тому нарахування пені за негрошове зобов`язання не суперечить нормам законодавства, оскільки за своїм змістом даний вид відповідальності відповідає загальному поняттю штрафної санкції.

При цьому відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, відповідач за умовами договору поставки № 0202 від 31.08.2017 р. та специфікації № 4 від 22.02.2018 р. мав поставити позивачу продукцію на загальну суму 211507,20 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення пені та штрафу.

Перевіривши розрахунок штрафу суд визнає його правильним у зв`язку з чим стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 14805,50 грн.

Позивач нараховує пеню на суму 211507,20 грн. за період з 30.08.2018 р. по 25.02.2019 р. (180 днів прострочки).

Враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки договором не встановлений інший строк нарахування пені, пеня повинна бути нарахована за період із 16.02.2018 р. по 16.08.2018 р. (за шість місяців). Відтак, пеня розрахована позивачем поза межами встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Згідно ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Відтак, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення 38071,30 грн. пені.

Позивач заявив також до стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 5400,16 грн. інфляційних втрат та 2014,57 грн. 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 р. у справі № 910/10156/17 зазначила, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.

Згідно чинного законодавства (ч. 2 ст. 693 ЦК України) покупець, який не одержав товар у встановлений строк, має право вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто праву покупця вимагати повернення суми попередньої оплати кореспондує обов`язок продавця повернути попередню оплату. Судом встановлено, що відповідач не поставив товар у строк, визначений договором.

При цьому строк повернення передоплати ні законодавством, ні договором між сторонами не встановлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином обов`язок повернути отриману передоплату, тобто виконати грошове зобов`язання, у відповідача виник після пред`явлення йому відповідної вимоги, оскільки між сторонами в договорі не визначено строк повернення попередньої оплати.

У матеріалах справи маються копії листів позивача (від 18.04.2018 р. вих. № 01.03.01.01/2818, від 03.07.2018 р. вих. № 01.03.01.01/4517), якими позивач вимагав у відповідача повернути йому суму 105753,60 грн. передплати.

Суд не приймає до уваги дані листи позивача як вимоги про повернення передплати, оскільки вони (листи) направлені відповідачу на адресу: 02099, м. Київ, а/я 95, тобто не на адресу місцезнаходження останнього: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 21. До того ж у матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення/вручення цих листів відповідачу.

У матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу претензії № 01.12/4 від 08.10.2018 р., яка була направлена відповідачу на адресу місцезнаходження відповідача. Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого на запит суду станом на 08.10.2018 р. (на день направлення претензії) місцезнаходженням відповідача було: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 21. Саме така адреса зазначена також і у договорі № 0202.

Як слідує з матеріалів справи, претензія не була вручена відповідачу за даною адресою та поштове відправлення повернуте позивачу згідно з поштовим штампом 26.10.2018 р.

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" днем пред`явлення вимоги слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач отримав вимогу про повернення коштів 26.10.2018 р. (день оформлення повідомлення про невручення поштового відправлення), отже повинен був повернути кошти у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, тобто до 02.11.2018 р. включно, а прострочення виконання зобов`язання виникло з 03.11.2018 р.

Таким чином 3% річних слід нараховувати з 03.11.2018 р. по 25.02.2019 р. (у межах заявленого позивачем періоду).

Зробивши перерахунок 3% річних судом встановлено, що до стягнення з відповідача належить сума 617,80 грн. 3% річних, нарахованих за період з 03.11.2018 р. по 25.02.2019 р. включно. У стягненні 1396,77 грн. 3% річних судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Зробивши перерахунок інфляційних втрат судом встановлено, що сума інфляційних втрат за період з грудня 2018 р. по лютий 2019 р. (у межах заявленого позивачем періоду) становить 1514,45 грн., яку належить стягнути з відповідача на користь позивача. У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення 3885,71 грн. інфляційних втрат судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю.

На підставі викладеного вище, позов у цілому задовольняється судом частково.

Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 1921,00 грн. покладається на відповідача, враховуючи неправильні дії останнього.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілпром» (71112, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Макарова, буд. 66, код ЄДРПОУ 39622347) на користь Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка (69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд. 2, код ЄДРПОУ 14312921) 65361 (шістдесят п`ять тисяч триста шістдесят одна) грн. 62 коп. основного боргу,14805 (чотирнадцять тисяч вісімсот п`ять) грн. 50 коп. - 7% штрафу від вартості непоставленої продукції за порушення строків виконання зобов`язання понад 30 днів, 617 (шістсот сімнадцять) грн. 80 коп. - 3% річних, 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 45 коп. інфляційних втрат та 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 02 липня 2019 р.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко