Ухвала

від 02.07.2019 по справі 923/565/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

02 липня 2019 року Справа № 923/565/18

Суддя господарського суду Пінтеліної Т.Г. ., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Херсонський електромашинобудівний завод" про відвід судді у справі за позовом: Приватного акціонерного товариства "Херсонський електромашинобудівний завод" ідентифікаційний код 05808988, просп. Ушакова, 57, м. Херсон

до відповідача-1: Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області ідентифікаційний код 26285017, вул.Гагаріна,63, м.Скадовськ Херсонської області

відповідача-2: Приватного підприємства "Фирма "ЮСА Спартанец-Скадовск", ідентифікаційний код 35414831, вул. 9-го Січня, 60, кв. 2, м. Херсон,

про визнання недійсним рішення та договору оренди землі,

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

в с т а н о в и в:

Відповідно до позовної заяви позивач просив суд визнати недійсним рішення Скадовської міської ради від 28.12.2007 року № 407, зі змінами рішеннями Скадовської міської ради від 30.04.2008 № 486, від 29.05.2009 року № 769, та визнати недійсним договір оренди від 21.12.2009 року земельної ділянки загальною площею 0.9137 га, яка знаходиться в районі центрального пляжу між вул. Люксембург та вул. Чкалова в м. Скадовськ Херсонської області.

Позивач стверджував, що між відповідачем-1 Скадовською міською радою та відповідачем-2 ПП "Фірма "ЮСА Спартанец-Скадовск" без передбачених законом правових підстав укладено договір оренди земельної ділянки комунальної власності, що є частиною центрального пляжу міста Скадовська, на якій розміщені належні позивачеві на праві власності споруди "солярії" в кількості 5 штук (№1,2,3,4,5) та роздягальні. У травні 2018 року відповідач-2 вчинив дії на знищення (демонтаж) одного із соляріїв , належного позивачеві, чим порушив його майнові інтереси як власника майна, що стало підставою для звернення до господарського суду із позовом про захист прав та інтересів позивача.

Ухвалою від 20.06.2018 відкрито провадження у справі. Крім того, ухвалою від 20.06.2018 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Херсонський електромашинобудівний завод" про забезпечення позову - заборонено Приватному підприємству "Фирма "ЮСА Спартанец-Скадовск" вчиняти будь-які щодо демонтажу демонтажу майна або перешкоджанню у його користуванні, яке є власністю Приватного акціонерного товариства "Херсонський електромашинобудівний завод", розташованого в районі центрального пляжу між вул. Р. Люксембург та вул. Чкалова у м. Скадовську Херсонської області.

Рішенням від 18.09.2018 позов задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди від 21.12.2009 року, зареєстрований у Скадовському районному реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 27.01.2010 за № 4АА002214-041072800004, земельної ділянки загальною площею 0.9137 га, яка знаходиться в районі центрального пляжу між вул. Люксембург (Лазурна) та вул. Чкалова в м. Скадовську Херсонської області. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Судові витрати покладено на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019р. рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 15.05.2019 скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 та рішення від 18.09.2018, справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.

За результатами повторного авторозподілу справи, призначеного розпорядженням керівника апарату від 04.06.2019 № 190, справу передано на розгляд судді Пінтеліній Т.Г.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 120, 176, 177, 235 ГПК України , відповідно до ухвали від 05.06.2019р. суддя Пінтеліна Т.Г. прийняла справу до свого провадження та призначила розгляд справи у підготовчому провадженні.

Перед судовим засіданням 02.07.2019р. від позивача ПрАТ Херсонський електромашинобудівний завод до суду надійшла заява (від 02.07.2019р. № 50/43) про призначення іншого судді для розгляду справи № 923/565/18 за позовом ПрАТ Херсонський електромашинобудівний завод до Скадовської міської Ради і ТОВ Фірма Юса-Спартанець-Скадовськ про визнання недійсним рішення і договору оренди землі.

Позивач зазначив, що ОСОБА_1 в період з 02.11.1992 року по 26.06.1995 року працювала на його підприємстві на посаді юрисконсульта. Зазначений факт може викликати у сторін сумнів у неупередженості судді щодо розгляду справи за участі підприємства, в якому вона раніше працювала.

З метою уникнення будь-яких сумнівів і маніпулювань з боку учасників процесу в об"єктивності і неупередженності судді, яка розглядає справу № 923/565/18, керуючись ст. 38 ГПК України позивач просить передати справу до розгляду у іншому складі суду.

Оскільки заява містить посилання на ст. 38 ГПК України, суд оцінює та розглядає заяву ПрАТ Херсонський електромашинобудівний завод від 02.07.2019р. № 50/43 як заяву про відвід судді в порядку ст. 39 ГПК України.

Вирішуючи подану заяву по суті суд зазначає, що підстави для відводу судді наведені у статті 35 ГПК України. Так, за змістом цієї статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді .

У зв`язку з наведеним, обов`язком заявника є доведення вказаних підстав для відводу, а також наявності очевидних обставин та фактів, які б стверджували, або вказували на упередженість або необ`єктивність судді при розгляді справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суддя при розгляді справи є безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного, а обов`язок подачі таких доказів лежить на заявникові у відповідності до положень частини 1 статті 74 ГПК України.

Здійснюючи аналіз викладеним підставам для відводу в контексті кожного з них, суд звертає увагу на положення частини 3 статті 38 ГПК України, за змістом яких: Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу .

У випадку дотримання заявником строку подачі заяви про відвід, сам відвід вирішується у нарадчій кімнаті шляхом винесення відповідної ухвали.

Суд зазначає, що чинний Господарський процесуальний кодекс України не містить визначення критеріїв або безпосереднього поняття неупередженості та об`єктивності, але вони наявні у нормах права, у тому числі міжнародних, а тому суд вважає за необхідне зазначити, що положеннями статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів … (частина 1), а тому апріорі встановлено законодавчу вимогу про обов`язок суду при розгляді справи діяти справедливо, неупереджено та своєчасно з метою досягнення завдань судочинства, наведених у частині 3 вказаної статті. Водночас, протилежне є підставою для тверджень про упередженість та необ`єктивність суду при розгляді справи.

Суд наголошує, що у відповідності до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1960 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права .

Так, за змістом частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення … .

За пунктами 49 та 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України від 09.11.2006 Європейським судом зроблений висновок, що: Відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного ".

Суд також зазначає, що судові рішення з огляду на верховенство права за своїм змістом повинні утверджувати справедливість і права людини, укріплювати довіру суспільства до судової влади. В основі довіри до судової влади лежить віра кожного громадянина, суспільства в цілому в те, що об`єкт довіри (суд) добровільно бере на себе і виконує зобов`язання захистити інтереси громадянина та суспільства.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Отже, довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється у ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду. Моральна складова суддівської етики (стосунки судді з учасниками судового процесу, з колегами, з відвідувачами суду та з будь-ким поза межами службової діяльності) вимагає від суддів дотримання правил поведінки, які включають в себе як загальновизнані норми моралі, що існують в суспільстві, так і стандарти, що регулюють службову діяльність, тобто вимоги, встановлені законодавством до професії, та стандарти, що стосуються позаслужбової поведінки й іншої дозволеної діяльності. Лише високопрофесійна, моральна, етична поведінка судді здатна викликати повагу до суду та забезпечити впевненість учасників судового процесу і відвідувачів суду в неупереджених результатах розгляду справи. При цьому суддя повинен проявляти такі моральні якості, як чесність, об`єктивність, безсторонність, неупередженість, толерантність, добросовісність, справедливість, збалансованість, розумність, розсудливість, стриманість, уважність, ввічливість, повагу до оточуючих.

За результатами аналізу вказаних обставин та правових положень суд приходить до висновку, що:

- забезпечення загальної безсторонності та неупередженості судді при розгляді справи, а також забезпечення судом при розгляді даної справи відсутності сумнівів у сторін у такій неупередженості, є обов`язком суду з метою укріплення довіри суспільства до судової влади,

- моральна складова суддівської етики, частиною якої є забезпечення процесуальних прав сторін та учасників процесу, вимагає від судді дотримання правил поведінки, які здатні викликати повагу до суду та забезпечити впевненість учасників судового процесу в неупереджених результатах розгляду справи,

- наявність факту залишення заяви про відвід без розгляду без винесення письмової ухвали, за результатами його розгляду, хоча і не є прямим підтвердженням заінтересованості у результаті розгляду справи, але зі стороннього погляду може викликати сумнів в неупередженості судді, оскільки суд застосовував загальній підхід, викладений у статті 38 ГПК України, тобто залишив подану заяву про відвід без розгляду без винесення письмової ухвали, хоча прямо це не вказано в статі 38 ГПК України.

Суд враховує, що подія трудових відносин з позивачем відбулась більше 24 років тому. Проте наявність вказаних обставин та зроблених судом висновків вказує на необхідність визнання заяви про відвід обґрунтованою з метою забезпечення утвердження безсторонності та неупередженості суду при розгляді даної справи в очах позивача, а тому вона підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.38, 39,235 ГПК України, суд

у х в а л и в :

1. Заяву позивача ПрАТ Херсонський електромашинобудівний завод від 02.07.2019р. № 50/43 про відвід судді задовольнити.

2. Копію ухвали направити сторонам.

3. Матеріали справи № 923/565/18 за позовом ПрАТ Херсонський електромашинобудівний завод до Скадовської міської Ради і ТОВ Фірма Юса-Спартанець-Скадовськ про визнання недійсним рішення і договору оренди землі передати для повторного автоматизованого розподілу з метою визначення іншого складу суду.

Ухвала набирає чинності з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Г. Пінтеліна