Ухвала

від 26.06.2019 по справі 324/1254/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 26.06.2019 Справа № 324/1254/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/807/599/19 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 324/1254/18 Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участі:

прокурора ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Пологівського районного суду Запорізької області від 10 червня 2019 року, якою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з вищою освітою, який одружений, працює майстром у ТОВ «Прайм Едванс» за цивільно-правовою угодою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України,

відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 та 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, по 08 серпня 2019 року включно,

в с т а н о в и л а:

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Пологівського районного суду Запорізької області від 10 червня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що слідчий суддя при прийнятті рішення не додержався вимог ст. 178 КПК України, не застосував закон, який підлягав застосуванню, та допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки слідчим неодноразово вживались заходи для його виклику до Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, а, встановивши наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя в порушення вимог ст. 178 КПК України, визнав їх незначними, та, як наслідок, обрав більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши всудовому засіданнісуду апеляційноїінстанції суддю-доповідачапро сутьсудового рішеннята доводиапеляційної скарги,прокурора,який підтримавапеляційну скаргу,підозрюваного та захисника із запереченнями стосовно доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Згідно зі змістом судового рішення та матеріалами, доданими до клопотання, слідчим відділом СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 29.05.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018081350000139, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України.

04 червня 2019 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України.

07 червня 2019 року слідчий СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Пологівського районного суду Запорізької області з клопотанням про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Слідчий суддя, встановивши доведеними обставини, передбачені п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, врахувавши підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, у тому числі дані про особу ОСОБА_7 , а також, що стороною обвинувачення не надано доказів, які свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, застосував до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчих, які проводять досудове розслідування, за першою вимогою; не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

З таким рішенням слідчого судді погоджується й колегія суддів, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст. ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Виходячи з положення ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.

Слідчий суддя, на думку колегії суддів, дотримався зазначених вимог кримінального процесуального закону.

Так,з ухвалислідчого суддіта журналусудового засіданнявбачається,що наведенів клопотанніслідчого підставидля застосуваннядо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухані думки прокурора, захисника та з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вірно, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, відповідно до вимог ст. 177 КПК України, обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а також з дотриманням вимог ст. 196 КПК України, ухвалив рішення про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на підозрюваного низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, при цьому слідчий суддя врахував наявність доказів,що даютьпідстави дляобґрунтованої підозрипро вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України.

На думку колегії суддів, обставини провадження у сукупності зданими проособу підозрюваного ОСОБА_7 ,який ранішене судимий, має постійнемісце проживання, працює, одружений, тобто, має міцні соціальні зв`язки, які слугують стримуючим фактором у поведінці підозрюваного, свідчать,що заявленів клопотанніризики,в сукупностіз тяжкістюкримінального правопорушення,не виключаютьможливість застосуваннядо ОСОБА_7 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Ризик переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування, на наявність якого посилається прокурор в апеляційній скарзі, оскільки слідчим неодноразово вживались заходи для його виклику до Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, з урахуванням наявності стримуючих факторів, має мінімізований ступінь здійснення.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, не є само по собі підставою для застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому не впливає на правильність прийнятого слідчим суддею рішення та не спростовує його висновки щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Також, на думку колегії суддів, застосований слідчим суддею до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, зможе запобігти, у тому числі, ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливості впливу підозрюваного на свідків, на який посилається прокурор в апеляційній скарзі, з урахуванням відсутності у матеріалах кримінального провадження даних про неналежну поведінку підозрюваного та порушення ним за час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні покладених на нього процесуальних обов`язків, при цьому, стороною обвинувачення не надано доказів зворотного і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Отже, з огляду на зазначені вище обставини, застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення слідчий суддя дотримався вимог ст. ст. 176, 177, 178, 179, 194, 196 КПК України, з`ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу як особисте зобов`язання, який, на думку колегії суддів, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, належну процесуальнуповедінку ОСОБА_7 , з метою чого, слідчий суддяпоклав напідозрюваного такожй низкуобов`язків,передбачених ч.5ст.194КПК України, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді по доводам апеляційної скарги прокурора.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Пологівського районного суду Запорізької області від 10 червня 2019 року, якою щодо підозрюваного ОСОБА_7 відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 та 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, по 08 серпня 2019 року включно, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: