Рішення

від 19.06.2019 по справі 160/2527/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року Справа № 160/2527/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

за участі:

представника позивача: Кірюшкіна В.Л.,

представника відповідача: Панковської Е.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу № 160/2527/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідбуллет» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0033911421 від 04.12.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 19.03.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідбуллет» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просив суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0033911421 від 04.12.2018 року на загальну суму грошових зобов`язань у сумі 850 978,75 грн., з яких за платежем з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 680 783,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 170 195,75 гривень.

2. Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про виклик свідка, заяву про витребування доказів та клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

3. Ухвалою суду 20.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/2527/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідбуллет» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0033911421 від 04.12.2018 року, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого судового засідання на 10.04.2019 року.

4. Ухвалою суду від 20.03.2019 року витребувано у відповідача належним чином завірені копії таких документів:

- податкове повідомлення-рішення №0033911421 від 04.12.2018 року;

- акт перевірки № 60917/04-36-14-20/39162478 від 18.10.2018 року;

- лист ДФС про результати розгляду заперечень до акту № 73432/04-36-14/08/10 від 30.11.2018 року;

- скарга на ППР №0033911421 від 04.12.2018 року;

- копія рішення № 7920/6/99.99.11-04.02-25 від 18.02.2019 року.

5. 05.04.2019 року відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву по справі №160/2527/19.

6. 10.04.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні, наступне підготовче засідання призначено на 24.04.2019 року.

7. 10.04.2019 року в судовому засіданні представник позивача не наполягав на розгляді клопотання про виклик свідка. Зазначив, що здійснить допит свідка самостійно та надасть до суду письмові пояснення директора ТОВ «Лідбуллет» - Гриценко Л.П. 24.04.2019 року позивач надав письмові пояснення свідка - директора ТОВ «Лідбуллет» - Гриценко Л.П., згідно з яких, останній позовні вимоги товариства підтримав у повному обсязі, а оскаржуване рішення контролюючого органу свідок вважає протиправним та необґрунтованим.

8. 22.04.2019 року позивачем надано відповідь на відзив по справі №160/2527/19.

9. Ухвалою суду від 24.04.2019 року зупинено провадження в адміністративній справі № 160/2527/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідбуллет» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0033911421 від 04.12.2018 року, для наданням часу для примирення сторін та призначено судове засідання на 30.05.2019 року.

10. У судовому засіданні, позивач не наполягав на клопотанні про призначення судової економічної експертизи по цій справі, при цьому зазначивши, що товариство відповідно до положень ст. 104 КАС України має право самостійно провести експертизу на замовлення учасників справи.

11. 30.05.2019 року позивачем надані додаткові докази по справі, а саме позивачем було надано висновок експерта №2102/2103-19 за результатами проведення судово-економічного дослідження по заяві товариства від 25.04.2019 року для подання до суду.

12. 30.05.2019 року відкладено розгляд справи до 19.06.2019 року.

13. 19.06.2019 року поновлено провадження у справі.

14. 19.06.2019 року закрито підготовче засідання в адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду одразу після закінчення підготовчого засідання, за клопотанням учасників справи.

15. У судовому засіданні, яке призначено на 19.06.2019 року сторони підтримали обрані раніше правові позиції.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

16. 18.10.2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області було складено акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЛІДБУЛЛЕТ з питань дотримання податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по теперішній час та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по теперішній час № 60917/04-36-14-20/39162478 від 18.10.2018 року.

17. Згідно висновку акту перевірки, відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого:

- завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді з 01.01.2015 року по 02.10.2018 року на загальну суму 247 706,00 грн., у тому числі за 2016 рік на 247 706,00 гривень;

- занижено податок на прибуток в періоді з 01.01.2015 року по 02.10.2018 року на загальну суму 679 407,00 грн., у тому числі за 2016 рік на 679407,00 гривень.

18. Не погодившись з висновками Акту перевірки, Позивачем було надано заперечення до акту перевірки.

19. Однак, під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, надані позивачем заперечення до Акту перевірки відповідачем враховані не були, із урахуванням висновків акту перевірки, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0033911421 від 04.12.2018 року за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму грошових зобов`язань у сумі 850 978,75,00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями у сумі 680 783,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 170 195,75 гривень.

20. Не погодившись із винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, шляхом направлення до Державної фіскальної служби України скарги про скасування прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

21. Рішенням ДФС України від 18.02.2019 року про результати розгляду скарги з приводу скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення за № 0033911421 від 04.12.2018 року залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

22. Позивач зазначив про те, що згідно висновків акту перевірки, товариством було здійснено безпідставне списання дебіторської заборгованості у сумі 4084191,90 грн., як безнадійної заборгованості за договором позики № 03-51 від 31.10.2016 року, укладеним з громадянином ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відобразивши вказану дебіторську заборгованість у бухгалтерському та податковому обліку після смерті позичальника такими записами:

- Дт 84 Інші операційні витрати Кт 3773 Розрахунки з робітниками та службовцями по іншим операціях - 4 022 191,90 гривень;

- Дт 949 Інші витрати Кт 84 Інші операційні втрати - 4 022 191,90 гривень;

- Дт 791 Результат операційної діяльності Дт 949 Інші витрати - 4022191,90 гривень.

23. У позовній заяві зазначено, що висновки Акту перевірки ґрунтуються на тому, що у посадових осіб позивача були документи про смерть ОСОБА_1 , а в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за померлим позичальником значилось відповідне нерухоме майно.

24. Отже, контролюючий орган дійшов висновку про те, що позивач був обізнаний про спадкоємців позичальника, тому списання дебіторської заборгованості і без вжиття відповідних заходів щодо звернення стягнення за рахунок спадкового майна, в силу п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України, було неможливе.

25. На думку позивача, вказаний висновок відповідача є помилковим, та не підтверджений належними доказами.

26. Позивач вважає, що положення пп. 139.2.2. п. 139.2 ст. 139 ПК України, яким встановлюються критерії визнання дебіторської заборгованості як безнадійної у вигляді необхідності звернення стягнення на спадкове майно під час коригування фінансового результату до оподаткування, до спірних правовідносин позивача, в силу абз. 3 пп. 134.1.1. п.134.1. ст. 134 ПК України, не повинні застосовуватися.

27. Позивач зазначив про те, що його річний дохід за 2015 рік не перевищив 20 млн. грн., тому підприємство у відповідності до абз. 3 пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України, визначало свій фінансовий результат до оподаткування, у періоді, що перевірявся, на підставі відповідних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

28. Також, зазначив про те, що чинними стандартами бухгалтерського обліку не вводяться додаткові умови для визнання дебіторської заборгованості, як безнадійної та не вимагається вжиття відповідних заходів щодо її стягнення за рахунок спадкового майна, а єдиним критерієм для визнання дебіторської заборгованості, як безнадійної є лише виникнення у платника податків впевненості у її неповерненні боржником.

29. Крім того, 02.04.2014 року позивачем було прийнято наказ Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства № 05, відповідно до пункту 2.19, якого було визначено критерії визначення дебіторської заборгованості, як безнадійної, що згідно облікової політики позивача є підставою для її віднесення до складу інших операційних витрат.

30. Так, згідно пп. г п. 2.19 облікової політики Позивача визначено, що позивач має право прийняти рішення про визнання дебіторської заборгованості, як безнадійної та віднесення її до складу інших операційних витрат у випадку смерті дебітора.

31. Вважає, що правове регулювання критеріїв визнання дебіторської заборгованості, як безнадійної обмежується визначеними позивачем в обліковій політиці оціночними суб`єктивними категоріями.

32. Отже, на думку позивача, положення ст. 139 ПК України, яке встановлює додаткову умову для визнання дебіторської заборгованості як безнадійної, у вигляді достатності спадкового майна під час коригування фінансового результату до оподаткування, до позивача, в силу абз. 3 пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України, не мають застосовуватися.

33. Таким чином, позивач, у відповідності до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість та пп. г) п. 2.19 наказу Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства № 05 від 02.04.2014 року правомірно визнав дебіторську заборгованість Бушука ОСОБА_2 , як безнадійну та відніс її до складу інших операційних витрат.

34. Також, зазначив про те, що приймаючи рішення про віднесення дебіторської заборгованості до безнадійної, позивачем враховувалось, що підприємство не має законних підстав для отримання інформації про відкриття спадщини за померлим позичальником.

35. Враховуючи розповсюдження нотаріальної таємниці на дії або звернення осіб за вчиненням нотаріальних дій, позивач не міг отримати документально підтверджену інформацію про відкриття спадщини за померлим позичальником - ОСОБА_3 .М., як наслідок встановити коло спадкоємців, до яких можна подати позов про стягнення заборгованості, їх майнове становище, розмір долі в успадкованому майні та їх суб`єктивне ставлення до повернення заборгованості.

36. Зазначив про те, що товариство не отримувало повідомлення від спадкоємців про прийняття спадщини, що позбавило позивача можливості пред`явити свої претензії до спадкоємців про повернення боргу за укладеним з ОСОБА_1 договором позики.

37. Крім того, зазначили про те, що позивач не мав чистих активів та коштів для покриття судових витрат на стягнення зі спадкоємців позичальника дебіторської заборгованості у судовому порядку внаслідок зупинення господарської діяльності підприємства.

38. Також, зроблені в акті перевірки висновки про володіння боржником позивача нерухомого майна не відповідають дійсності, та є лише припущенням контролюючого органу.

39. У Акті перевірки зазначено , що згідно інформації з державного реєстру речових прав, ОСОБА_1 володів таким майном:

- нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ногіна. АДРЕСА_1 .30;

- житловий будинок з господарчими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 район АДРЕСА_4 ;

- садибний будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;

- квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .

40. Однак, позивач зазначає про те, що квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі укладеного нею договору купівлі-продажу від 03.08.2017 року, яка була придбана нею вже після відкриття спадщини.

41. Житловий будинок з господарчими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_5 на праві приватної власності згідно укладеного нею договору купівлі-продажу від 10.01.1995 року.

42. Садовий будинок, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Петрівський район, с. Новофедорівка, вул. Київська, буд АДРЕСА_5 також був набутий ОСОБА_4 після відкриття спадщини за рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 03.07.2018 року.

43. Садовий будинок № 777, що розташований у садівничому товаристві в с.Мар`янівка також належить ОСОБА_5 на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 24.04.1996 року.

44. Отже, описане у Акті перевірки нерухоме майно, крім нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 Ріг АДРЕСА_5 . АДРЕСА_7 , не входило у спадкову масу померлого боржника - ОСОБА_1 , тому стягнення зі спадкоємців заборгованості за рахунок вище переліченого майна, не можливе з огляду на встановлене ст. 1282 ЦК України обмеження щодо звернення стягнення на майно, яке не було передане спадкоємцям у натурі в порядку спадкування.

45. Крім того, зазначив про те, що позивачем на замовлення товариства було проведено судово-економічну експертизу, згідно якої висновки контролюючого органу, які викладені в акті Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЛІДБУЛЛЕТ з питань дотримання податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по теперішній час та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по теперішній час № 60917/04-36-14-20/39162478 від 18.10.2018 року, в частині порушення ТОВ ЛІДБУЛЛЕТ вимог п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, що призвело до встановленого в Акті перевірки заниження ТОВ ЛІДБУЛЛЕТ податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 679407,00 грн. по взаємовідносинах з ОСОБА_1 , за період з 01.01.2015 року по 02.10.18 року, документально не підтверджуються, у зв`язку із чим позивач просив суд врахувати вказані висновки експертного дослідження.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

46. ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ЛІДБУЛЛЕТ з питань дотримання податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по теперішній час та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2011 року по теперішній час, за результатами якої складено акт від 18.10.2018 року №60917/04-36-14-20/39162478.

47. Перевіркою встановлено порушення позивач вимог пп. 14.1.11 п.14.1 ст.14 пп. 134.1. п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток на 680 783,00 гривень.

48. На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено оскаржуване ППР від 04.12.2018 року №0033911421 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 680 783,00 грн. за основним платежем та застосування штрафної санкції на 170 195,75 гривень.

49. Під час здійснення перевірки контролюючим органом було встановлено, що ТОВ Лідбуллет , в порушення пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України було занижено показники рядка 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності , за рахунок віднесення до складу витрат дебіторської заборгованості по не повернутій поворотній позиці у сумі 3 774 486,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2016 рік на 679 407,00 гривень.

50. Зазначили про те, що у періоді, що перевірявся між позивачем та громадянином ОСОБА_1 було укладено договір позики від 31.10.2016 року №03-51, відповідно до якого сума позики 4 160 000,00 грн., строк надання позики - 6 місяців (пункт 4.1 Договору), строк дії договору до 30.04.2017 року (пункт 6.1 Договору). Відповідно до умов Договору кошти були отриманні з каси підприємства у період з 01.11.2016 року по 09.12.2016 року у сумі 4 022 191,90 грн. (Дт 3773 Розрахунки з робітниками та службовцями по іншим операціях Кт 301 Готівкові кошти в національній валюті ).

51. Перевіркою встановлено, що у бухгалтерському обліку здійснено списання дебіторської заборгованості на загальну суму 4022191,90 грн. по операції з надання поворотної фінансової допомоги Бушук ОСОБА_2 внаслідок смерті останнього. Списання заборгованості проведено на підставі бухгалтерської довідки від 30.12.2016 року №21 та наявної довідки про реєстрацію смерті ОСОБА_1 від 19.12.2016 року (виданої РАГС у Швейцарській конфедерації Кантон Во, відповідно якої зареєстровано дату смерті 17.12.2016 року у Гренол`є); Апостиль, відповідно якого засвідчено документ від 19.12.2016 року державною канцелярією Кантона Во, підпис ОСОБА_6 .

52. У зв`язку з наявністю у посадових осіб підприємства документів про смерть ОСОБА_1 , цей факт свідчить, що спадкоємці повідомили ТОВ Лідбуллет про смерть дебітора.

53. З урахуванням вищевикладеного, контролюючий орган дійшов висновку про те, що у ТОВ Лідбуллет відсутні інші документи, які б свідчили про впевненість у неповерненні дебіторської заборгованості при наявності спадкоємців.

54. Згідно інформації з Державним реєстром речових прав Бушук ОСОБА_2 станом на грудень 2016 року мав спадкоємців: дружину - ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 ) та дочку - ОСОБА_4 (код НОМЕР_2 ).

55. Також, у перевіряємому періоді ТОВ Лідбуллет користувався офісним приміщенням (м. Кривий Ріг, вул. Ногіна, 30), на підставі договору оренди від 30.04.2014 року, укладеного між ФОП Бушук О.М. (Орендодавець) та ТОВ Лідбуллет (Орендар), що свідчить про обізнаність ТОВ Лідбуллет стосовно наявності спадщини ОСОБА_1 .

56. Відтак, під час здійснення перевірки, контролюючий орган встановив, що позивачем за результатами фінансово-господарської діяльності 2016 року віднесена дебіторська заборгованість по неповернутій поворотній позиці фізичною особою ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

57. Також, товариством не було надано до перевірки документів, які б свідчили про пред`явлення своїх вимог до спадкоємців ОСОБА_1 та незадовільнення його вимог останніми.

58. 30.05.2019 року представником відповідача було зазначено щодо висновків, зроблених у судовій економічній експертизі, висновки які були надані товариством, а саме відповідач вважає, що вказані висновки судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки судовий експерт вийшов за межі своїх повноважень.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

59. ТОВ Лідбуллет знаходиться на обліку як платник податків в Криворізькій Північній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності позивача є оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність.

60. На підставі направлень від 19.09.2018 року № 11385, від 19.09.2018 року № 11384, від 19.09.2018 року № 11333 виданих ГУ ДФС у Дніпропетровській області, посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1, ст. 75, п.78.1.7, п.78.1, ст. 78, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.09.2018 року № 5370-п, було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Лідбуллет (код ЄДРПОУ 39162478) з питань дотримання податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по теперішній час та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по теперішній час.

61. Копію наказу контролюючого органу вручено 28.09.2018 року голові ліквідаційної комісії ТОВ Лідбуллет .

62. З направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис голову ліквідаційної комісії ТОВ Лідбуллет 28.09.2018 року.

63. Перевірку було проведено з відома та в присутності голови ліквідаційної комісії ТОВ Лідбуллет .

64. Перевірка проводилась з 28.09.2018 року по 10.10.2018 року, з урахуванням наказу від 01.10.2018 року № 5580-п про продовження перевірки на 2 робочі дні.

65. За результатами перевірки 18.10.2018 року складено акт № 60917/04-36-14-20/39162478.

66. Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлено такі порушення:

1.1. вимог п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого:

- завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді з 01.01.2015 року по 02.10.2018 року на загальну суму 247 706,00 грн., у тому числі за 2016 рік на 247 706,00 гривень;

- занижено податок на прибуток в періоді з 01.01.2015 року по 02.10.2018 року на загальну суму 679 407,00 грн., у тому числі за 2016 рік на 679407,00 гривень;

1.2. абз.3 п.48.3 ст. 48 розділу ІІ Податкового кодексу України та порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, формою якої діяла у червні 2015 року затверджена Наказом Міністерства фінансів України, від 23.09.2014 року № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 13);

1.3. п.51.1 ст. 51, п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року за № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2015 року за № 111/26556 - подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податку за IV квартал 2016 року, а саме: ТОВ Лідбуллет в податковому розрахунку за формою № 1ДФ за вказаний період не відображено виплату фізичній особі ОСОБА_1 грошові кошти з ознакою доходу - 153 Основана сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п.165.1.31 п.165.1 ст. 165 Податкового кодексу України) .

67. Не погодившись з вказаними висновками акту перевірки від 18.10.2018 року, позивач подав до контролюючого органу письмові заперечення, за результатами розгляду яких листом №73432/04-36-14-08/10 від 30.11.2018 року податковий орган повідомив про залишення висновків акту перевірки без змін.

68. Заперечення платника податків на акт перевірки не були прийняті контролюючим органом.

69. На підставі акту перевірки від 18.10.2018 року № 60917/04-36-14-20/39162478 ГУ ДФС у Дніпропетровській області 04.12.2018 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення:

- № 0033911421 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму грошових зобов`язань у сумі 850 978,75,00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями у сумі 680 783,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 170 195,75 гривень.

70. Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 04.12.2018 року №0033911421 позивач подав до ДФС України скаргу на це податкове повідомлення-рішення.

71.За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення згідно рішення ДФС України від 18.02.2019 року № 7920/6/79-99-11-04-02-25 скарга ТОВ Лідбуллет була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0033911421 від 04.12.2018 року було залишено без змін.

72. Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0033911421 від 04.12.2018 року, позивач звернувся з цим позовом до суду.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

73. Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

74. Відповідно до абз. 2 п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст.139 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

75. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 року. Частиною другою статті 6 якого визначено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

76. Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» (затверджене наказом Міністерства фінансів України 08.10.1999 року № 237, далі - ПСБО-10). При цьому, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 року № 318, далі - ПСБО-16).

77. Згідно з п. 4 ПСБО-10 поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

78. Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

79. Згідно з п. 5 ПСБО-10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигід та може бути достовірно визначена її сума.

80. Відповідно до п. 7 ПСБО-10 поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.

81. Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - це сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за мінусом резерву сумнівних боргів. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

82. Згідно з п. 8 ПСБО-10 величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності.

83. За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

84. За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.

85. Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами: визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому, доході; класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення; визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років.

86. Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

87. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

88. Відповідно до п. 10 ПСБО-10, нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

89. Підстави для списання безнадійної заборгованості мають бути належним чином документально підтверджені й оформлені.

90. Установленого нормативними документами порядку списання такої заборгованості немає, тому кожне підприємство встановлює власний порядок. На підприємстві може створюватися комісія для вирішення питань стягнення і списання заборгованості. Цими питаннями може займатись окремий працівник, наприклад юрист. З`ясовувати долю боргів може також комісія з проведення інвентаризації під час проведення чергової інвентаризації.

91. Комісія (відповідальний працівник) складає протокол, акт, доповідну записку чи інший подібний документ, в якому описує причини списання, заходи стягнення тощо. Документ передається на розгляд керівника підприємства. Керівник затверджує документ і передає до бухгалтерії.

92. Пунктом 20 ПСБО-16 визначено, що до інших операційних витрат включається: сума безнадійної дебіторської заборгованості.

93. Відповідно до пп.14.1.1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, безнадійною є заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов`язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом рядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

94. Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

95. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

96. Згідно з ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися, зведені облікові документи.

97. Частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

98. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

99. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

100. Згідно з п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом (пп.83.1.1); податкова інформація (пп.83.1.2); експертні висновки (пп.83.1.3); судові рішення (пп.83.1.4); інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (пп.83.1.6).

101. Згідно з п.п. 72.1.6. п.72.1 ст.72 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

102. Відповідно до п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та закріплені печаткою (за наявності).

103. Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

104. Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

105. Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

106. Згідно з п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

107. Відповідно до п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

108. Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов`язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

109. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

110. Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

111. Відповідно до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015) собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

112. Згідно з п.п.145.1.2 п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України(в редакції, що діяла до 01.01.2015),нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні об`єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

113. Згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності ,на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

114. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

115. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

116. Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

117. Судом встановлено, що на підставі направлень від 19.09.2018 року № 11385, від 19.09.2018 року № 11384, від 19.09.2018 року № 11333 виданих ГУ ДФС у Дніпропетровській області, посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідно до підпункту п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1, ст. 75, п.78.1.7, п.78.1, ст. 78, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.09.2018 року № 5370-п, було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Лідбуллет (код ЄДРПОУ 39162478) з питань дотримання податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по теперішній час та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по теперішній час.

118. За результатами перевірки 18.10.2018 року складено акт № 60917/04-36-14-20/39162478.

119. Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлено порушення вимог п.п.14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого:

- завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді з 01.01.2015 року по 02.10.2018 року на загальну суму 247 706,00 грн., у тому числі за 2016 рік на 247 706,00 гривень;

- занижено податок на прибуток в періоді з 01.01.2015 року по 02.10.2018 року на загальну суму 679 407,00 грн., у тому числі за 2016 рік на 679407,00 гривень.

Обставини, встановлені актом перевірки:

120. У ході перевірки контролюючим органом було встановлено, що у задекларованих у рядку 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток аби збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності показників у загальній сумі (-65 357,00) грн. в т.ч. по періодам: за 2015 рік - 172 448,00 грн., за 2016 рік (247 706,00) грн., за 2017 рік - 7 642,00 грн., за 2018 рік - 2260,00 гривень.

121. Перевіркою повноти декларування ТОВ "ЛІДБУЛЛЕТ" показників рядка 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за періоди з 01.01.2015 року по 02.10.2018 року за результатами перевірки підприємству за 2016 року зменшено від`ємне значення на 247 706,00 грн., збільшено об`єкт оподаткування з податку на прибуток на 3774486,00 гривень.

122. Контролюючим органом під час здійснення перевірки, було встановлено, що товариством за результатами фінансової господарської 2016 року віднесена дебіторська заборгованість по не повернутій поворотній позиці фізичною особою ОСОБА_1 , який помер у грудні 2016 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

123. Так, у періоді, що перевірявся, встановлено, що між позивачем ТОВ Лідбуллет (Позикодавець) та громадянином Бушук ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено договір позики від 31.10.2016 року № 03-51, відповідно до умов якого сума позики склала 4 160 000,00 грн., строк надання позики - 6 місяців (пункт 41.1 Договору), строк дії договору до 30.04.2017 року (п.6.1 Договору). Відповідно до умов Договору кошти були отримані з каси підприємства у період з 01.11.2016 року по 09.12.2016 року у сумі 4 022 191,90 гривень (ДТ 3773 Розрахунки з робітниками та службовцями по іншим операціях Кт301 Готівкові кошти в національній валюті ).

124. Також, ОСОБА_1 , як фізична особа підприємець надав в оренду власне приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_5 Ріг, вул. Ногіна АДРЕСА_7 , під офісне приміщення (кімнату) позивачу ТОВ Лідбуллет .

125. Отже, з урахуванням вищезазначеного, контролюючий орган встановив, що позивач станом на 29.11.2016 року мав кредиторську заборгованість за оренду по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , яка склала у сумі 62 000,00 гривень. Позивачем було здійснено взаємозалік між рахунками (Дт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками Кт 377 "Розрахунки з робітниками та службовцями по іншим операціях"), та кредиторська заборгованість списана у сумі - 62 000,00 гривень.

126. Заборгованість по позичальнику ОСОБА_1 за даними бухгалтерського обліку по рахунку 3773 "Розрахунки з робітниками та службовцями по іншим операціях" станом на 31.12.2016 року склала - 4084191,90 гривень.

127. У подальшому, позивачем було здійснено списання і дебіторської заборгованості бухгалтерськими записами:

- Дт 84 Інші операційні витрати Кт 3773 "Розрахунки з робітниками та службовцями по іншим операціях " - 4 022 191,90 гривень.

- Дт 949 Інші виграти Кт 84 Інші операційні витрати - 4 022 191,90 гривень.

- Дт 791 "Результат операційної діяльності" Дт 949 Інші витрати 4 022 191,90 гривень.

128. У результаті чого контролюючий орган дійшов висновку про те, що позивачем за даними бухгалтерського обліку було зменшено фінансовий результат до оподаткування на 4022191,90 грн., тобто визнано дебіторську заборгованість безнадійною, що знайшло відображення і в податковій декларації з податку на прибуток.

129. Згідно інформації з ДР речових прав ОСОБА_1 станом на грудень 2016 року мав спадкоємців: дружину - ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 ) та дочку - ОСОБА_8 § (код НОМЕР_2 ).

130. Майно, а саме будівлі за адресами: АДРЕСА_7 буд АДРЕСА_8 , Кіровоградська АДРЕСА_9 , Петриківський район, с. Новофедірівка, вул АДРЕСА_10 кв. 64.

131. Отже, контролюючий орган дійшов висновку, що заборгованість ОСОБА_1 не підпадає під статус безнадійної, так, як вона не прострочена та він володів майном, на яке може бути звернуто стягнення із спадкоємців.

132. Також, під час здійснення перевірки, контролюючим органом, було встановлено, що ОСОБА_1 був засновником підприємств та володів частками у статутному капіталі: ТОВ КОМТЕК ІНВЕСТ - СФ 100%, ТОВ ТД КОМТЕК - СФ 68%, ТОВ Корпус Груп Комтек - СФ 67%, ТОВ Комтек Сервіс - СФ-91%.

133. На сьогодні засновниками цих підприємств є дружина та дочка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 Бушука ОСОБА_9 М.

134. Обставини, встановлені на підставі наданих сторонами та досліджених доказів по справі:

135. 31.10.2016 року між ТОВ Лідбуллет (Позикодавець) та громадянином Бушук ОСОБА_10 . (Позичальник) було укладено договір позики від 31.10.2016 року № 03-51, відповідно до умов якого сума позики склала 4 160 000,00 грн., строк надання позики - 6 місяців (пункт 41.1 Договору), строк дії договору до 30.04.2017 року (п.6.1 Договору).

136. Відповідно до умов Договору кошти були отримані з каси підприємства у період з 01.11.2016 року по 09.12.2016 року у сумі 4 022 191,90 гривень.

137. Бушук ОСОБА_2 , як фізична особа підприємець надав в оренду власне приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_5 Ріг АДРЕСА_11 . Ногіна АДРЕСА_7 , під офісне приміщення (кімнату) ТОВ Лідбуллет .

138. 17.12.2016 року ОСОБА_1 помер.

139. Судом встановлено, та не заперечувалось учасниками справи, про те, що до перевірки товариством були надані такі документи:

- договір позики від 31.10.2016 року № 03-51, укладений між позивачем та громадянином Бушук О ОСОБА_11 М.;

- договір оренди від 30.04.2014, укладеному між Орендодавцем - ФОП Бушук О.М. та Орендарем - ТОВ Лідбуллет ;

- довідку про реєстрацію смерті від 19.12.2016 року видану РАГСу Швейцарською конфедерацією Кантон Во, відповідно якої зареєстровано дату смерті ОСОБА_1 17.12.2016 року у Гренол`є;

- апостиль, відповідно якого засвідчено документ від 19.12.2016 року державною канцелярією Кантона Во, підпис ОСОБА_12 . Переклад документу про смерть здійснив перекладач Резік В.В. засвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дацко В.Я. за №2496.

- бухгалтерську довідку від 30.12.2016 року №21 з бухгалтерськими записами зазначеними вище.

140. Сторони не заперечують наявність укладеного договору позики № 03-51 від 31.10.2016 року між ТОВ Лідбуллет (Позикодавець) та громадянином Бушук О.М. (Позичальник), відповідно до умов якого сума позики склала 4 160 000,00 грн., строк надання позики - 6 місяців (пункт 41.1 Договору), строк дії договору до 30.04.2017 року (п.6.1 Договору). Відповідно до умов цього Договору кошти були отримані з каси підприємства у період з 01.11.2016 року по 09.12.2016 року у сумі 4 022 191,90 гривень.

141. Також, сторони не заперечують, що ФОП Бушуком О.М. було надано позивачу в оренду, приміщення, яке належало останньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 Ріг, вул.Ногіна АДРЕСА_7 , під офісне приміщення (кімнату) ТОВ Лідбуллет , згідно договору оренди від 30.04.2014, укладеному між Орендодавцем - ФОП ОСОБА_13 О.М. та Орендарем - ТОВ Лідбуллет .

142. Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що цей спір стосується фінансово-господарської діяльності позивача за 2016 рік щодо віднесення дебіторської заборгованості по неповернутій позиці фізичною особою ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

143. На думку контролюючого органу заборгованість гр. ОСОБА_1 не підпадає під статус безнадійної, так, як вона не прострочена та він володів майном, на яке може бути звернуто стягнення із спадкоємців.

144. Суд зазначає, про те, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

145. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

146. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

147. Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства.

148. Так, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у періоді, що перевірявся, товариством у бухгалтерському обліку було здійснено списання дебіторської заборгованості на загальну суму 4022191,90 грн., по операції з надання поворотної фінансової допомоги Бушук ОСОБА_2 внаслідок смерті останнього.

149. Списання заборгованості було проведено на підставі бухгалтерської довідки від 30.12.2016 року № 21 та довідки про реєстрацію смерті гр. ОСОБА_1 від 19.12.2016 року, виданої РАГС у Швейцарською конфедерацією Кантон Во, відповідно, до якої зареєстровано дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у Грннол`є, - Апостиль, відповідно, якого засвідчено документ від 19.12.2016 року державною канцелярією Кантон Во, підпис Янік ОСОБА_14 . Переклад документу про смерть здійснено перекладачем та засвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області за № 2496.

150. Отже, з урахуванням вищезазначеного, та з урахуванням наявність вище перелічених документів у позивача, про що, також останній не заперечує, а саме документів про смерть ОСОБА_1 , свідчить про те, що позивач володів інформацією про смерть ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже, у зв`язку із наявність у позивача документів про смерть останнього, суд дійшов висновку про те, що спадкоємці померлого ОСОБА_7 , фактично повідомили товариством про смерть дебітора.

151. Також, у періоді, який перевірявся товариство користувалося офісним приміщенням за адресою АДРЕСА_2 .Ногіна-30, на підставі договору оренди від 30.04.2014, укладеному між Орендодавцем - ФОП ОСОБА_13 О.М. та Орендарем - ТОВ Лідбуллет .

152. Вказане приміщення належало померлому ОСОБА_7 , про що також було відомо позивачу, що свідчить про обізнаність позивача стосовно наявності спадщини у померлого ОСОБА_1 .

153. Судом встановлено, що на дату складання акту перевірки податкова адреса ТОВ ЛІДБУЛЛЕТ - 50029. м. Кривий Ріг, вул.Ногіна-30, про що також не заперечував позивач під час розгляду справи.

154. Згідно з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на дату складання акту наявна інформація по власникам майна за адресою: АДРЕСА_12 . м Кривий Ріг, вул.Ногіна ( АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 є ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 ), реєстраційний номер №1329859812110 від 17.08.2017 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво про спадщину, серія та номер:2-2148 та ОСОБА_4 (код НОМЕР_2 ), реєстраційний номер №1329859812110 від 17.08.2017 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво про спадщину серія та номер: 2-2153, що також підтверджено матеріалами справи.

155. Отже, судом встановлено, що позивачу було відомо про смерть ОСОБА_1 та наявність спадкоємців після смерті останнього.

156. Відповідно до положень 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

157. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

158. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

159. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

160. Судом встановлено, що Товариством не було надано контролюючому органу під час здійснення перевірки, а також не було надано та під час розгляду справи в судовому порядку доказів щодо пред`явлення своїх вимог до спадкоємців ОСОБА_1 , та незадовільнення його вимог останніми.

161. Щодо посилання позивача про те, що спадкоємці померлого ОСОБА_1 не повідомили підприємство про відкриття спадщини протягом 6 місяців, відповідно до ч.1 ст.1281 ЦК України, суд зазначає про таке.

162. Судом встановлено, що списання заборгованості здійснено позивачем без дотримання строку, встановленого для пред`явлення вимог передбачених Цивільним кодексом України.

163. Так, 30.12.2016 року позивачем було прийнято наказ № 30, згідно з якого товариством визнати поточну дебіторську заборгованість Бушука ОСОБА_2 у сумі 4022 191,90 грн. наданої йому за укладеним з ним договором позики № 03-51 від 31.10.2016 року, як безнадійну дебіторську заборгованість, у зв`язку із виникненням впевненості у її неповернені, також виключено (списано) з балансу безнадійну дебіторську заборгованість Бушука ОСОБА_2 у сумі 4022191,90 грн. з відображенням у складі інших операційних витрат.

164. На виконання наказу № 30 про визнання дебіторської заборгованості безнадійною та списання її з балансу від 30.12.2016 року, посадовою особою позивача була складена бухгалтерська довідка від 30.12.2016 року № 21, відповідно до якої для уникнення завищення активів підприємства, згідно п.5 П (С) БОУ 10 Дебіторська заборгованість в бухгалтерському обліку товариства списується заборгованість по виданій поворотній фінансовій допомозі по договору позики № 03-51 від 31.10.2016 року Бушук ОСОБА_2 на підставі наказу № 30 від 30.12.2016 року у сумі 4 022191,90 гривень.

165. Згідно фінансового звіту поданого позивачем за 2016 рік ТОВ Лідбуллет , згідно якого вбачається, що чистий прибуток підприємства в 2015 році склав 1 415 тис. грн., тобто не перевищив 20 млн. гривень.

166. Проте, вищевикладене не спростовує той факт, що позивач був обізнаний про смерть дебітора, а також не спростовує той факт, що товариству було відомо про наявність спадкоємців, після смерті ОСОБА_1 .

167. Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про впевненість у неповерненні дебіторської заборгованості при наявності спадкоємців, після смерті ОСОБА_1 .

168. Посилання позивача про те, що останній не отримав повідомлення від спадкоємців про прийняття спадщини, що позбавило товариством можливості пред`явити свої вимоги претензії до спадкоємців про повернення боргу за укладеним з ОСОБА_1 договору позики спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

169. Інших доказів, які свідчать про впевненість у неповерненні дебіторської заборгованості спадкоємцями ОСОБА_1 . товариством надано не було.

170. Решта доводів та пояснень висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

171. Відтак, суд дійшов висновку про те, що позивач володів інформацією, що заборгованість ОСОБА_1 не є безнадійною, та не виконав вимоги Цивільного кодексу України по пред`явленню вимог до спадкоємців.

172. Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що заборгованість ОСОБА_1 не має ознак безнадійної заборгованості у відповідності до вимог Положень (стандарт) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість та абзацу б) п.п.14.1.11 п.14.1 ст. 14 ПК України.

173. Щодо посилання позивача на лист Головного управління ДФС в Одеській області №691/10/15-32-01-14, згідно підприємствам, у якого доход за останній річний звітний (податковий) період перевищив 20 млн. грн., а також для платників, які добровільно прийняли рішення розраховувати податкові різниці при списанні безнадійної заборгованості необхідно керуватись вимогами пп.14.1.11 п.14.1 ст. 14 та п. 139.2 ст. 139 ПК України, то суд не приймає до уваги цей лист, оскільки вказаний лист ДФС носить лише рекомендаційний характер, та не може бути належним та достовірним доказом згідно положень вимог КАС України.

174. Також, під час розгляду справи позивачем до суду було надано висновок експерта №2102/2103-19 від 20.05.2019 року за результатами проведення судово-економічного дослідження по заяві ТОВ Лідбуллет від 25.04.2019 року для подання до суду на вирішення, якого були поставлені такі питання:

- Чи підтверджується документально висновки складеного Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області акту Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЛІДБУЛЛЕТ з питань дотримання податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по теперішній час та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по теперішній час № 60917/04-36-14-20/39162478 від 18.10.2018 року в частині порушення ТОВ ЛІДБУЛЛЕТ вимог п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, що призвело до встановленого в Акті перевірки заниження ТОВ ЛІДБУЛЛЕТ податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 679 407,00 грн. по взаємовідносинах з ОСОБА_1 , за період з 01.01.2015 року по 02.10.18 року?

175. Згідно висновку експерта № 2102/2103-19 від 20.05.2019 року вбачається, що судовий експерт, під час проведення судово-експортного дослідження по заяві позивача від 25.04.2019 року дійшов таких висновків:

- висновки складеного Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області акту Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЛІДБУЛЛЕТ з питань дотримання податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по теперішній час та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по теперішній час № 60917/04-36-14-20/39162478 від 18.10.2018 року, в частині порушення ТОВ ЛІДБУЛЛЕТ вимог п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, що призвело до встановленого в Акті перевірки заниження ТОВ ЛІДБУЛЛЕТ податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 679 407,00грн. по взаємовідносинах з ОСОБА_1 , за період з 01.01.2015 року по 02.10.2018 pоку, документально не підтверджуються.

176. Згідно із ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

177. Відповідно до ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

178. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

179. Отже, наявність тих чи інших обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, можуть бути встановлені судом, зокрема, на підставі висновків експертів.

180. Відповідно до ч.1 ст.101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

181. Згідно із ч.3 ст.101 КАС України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

182. Таким чином, вказані норми процесуального права передбачають можливість надання висновку на замовлення учасника справи.

183. Порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи визначено ст.104 КАС України.

184. Використовуючи вказане право, позивачем надано до суду висновок експерта №2102/2103-19 від 20.05.2019 року за результатами проведення судово-економічного дослідження по заяві товариства від 25.04.2019 року для подання до суду від 20.05.2019 року, складений судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, згідно з якого не було підтверджено висновки відповідача, відображені в акті перевірки від 18.10.2018 року стосовно порушення норм податкового законодавства ТОВ ЛІДБУЛЛЕТ .

185. З приводу використання в якості доказу цього висновку експерта суд зазначає про таке.

186. Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

187. Докази не мають для суду наперед встановленої сили.

188. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

189. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

190. Згідно ч. 1 ст.108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

191. Так, згідно з висновку експерта № 2102/2103-19 від 20.05.2019 року експертом зазначається, що товариством у відповідності до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість та підп. г п. 2.19 наказу Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства № 05 від 02.04.2014 правомірно визначило дебіторську заборгованість Бушука О ОСОБА_15 . як безнадійну та позивач правомірно відніс її до складу інших операційних витрат, у зв`язку із смертю позичальника на підставі впевненості у неповерненні заборгованості та відсутності даних щодо спадкоємців та спадкового майна.

192. Таким чином, висновки складеного Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області акту Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЛІДБУЛЛЕТ з питань дотримання податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по теперішній час та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по теперішній час № 60917/04-36-14-20/39162478 від 18.10.2018 року, в частині порушення ТОВ ЛІДБУЛЛЕТ вимог п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, що призвело до встановленого в Акті перевірки заниження ТОВ ЛІДБУЛЛЕТ податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 679407,00 грн. по взаємовідносинах з ОСОБА_1 , за період з 01.01.2015 року по 02.10.18 року, документально не підтверджуються.

193. Висновок експерта №2102/2103-19 від 20.05.2019 року за результатами проведення судово-економічного дослідження по заяві ТОВ Лідбуллет від 25.04.2019 року для подання до суду відхиляється судом як доказ про непідтвердження висновків контролюючого органу викладених у акті перевірки від 18.10.2018 року, в частині порушення ТОВ ЛІДБУЛЛЕТ вимог п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, що призвело до встановленого в Акті перевірки заниження ТОВ ЛІДБУЛЛЕТ податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 679407,00 грн. по взаємовідносинах з ОСОБА_1 , за період з 01.01.2015 року по 02.10.18 року, зважаючи на те, що під час його проведення експерт фактично вийшов за межі наданих йому повноважень, та надав правову оцінку, яка не віднесена до компетенції експерта. Висновок експерта №2102/2103-19 від 20.05.2019 року не може братися судом до уваги, відповідно до положень КАС України та відхиляється судом.

194. Враховуючи вищевикладене, позивачем не надано та судом не встановлено доказів на спростування висновків контролюючого органу викладених у акті перевірки від 18.10.2018 року щодо порушення товариством вимог податкового законодавства.

195. Таким чином, контролюючий орган, під час здійснення перевірки дійшов обґрунтованих висновків про порушення позивачем вимог пп.14.1.11 п.14.1 ст. 14 пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, з результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на 680 783,00 гривень.

196. Інших доказів на спростування зазначеного позивачем до суду надано не було.

197. З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04.12.2018 року №0033911421.

198. Позивачем не було доведено, в судовому порядку протиправності оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідбуллет» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0033911421 від 04.12.2018 року, задоволенню не підлягають.

VІІ. ВИСНОВОК СУДУ

199. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

200. Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

201. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

202. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

203. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

204. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

205. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

206. Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

207. Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

208. Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

209. У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

210. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

211. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

212. Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідбуллет» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0033911421 від 04.12.2018 року, слід відмовити.

213. З урахуванням того, що позов не підлягає задоволенню, судові витрати слід покласти на позивача згідно до вимог ст. 139 КАС України.

214. Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідбуллет» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0033911421 від 04.12.2018 року - відмовити.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідбуллет» (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 30, код ЄДРПОУ 39162478).

4. Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856).

5. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

6. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

7. Повне рішення складено 27.06.2019 року.

Суддя В.В Ільков