Ухвала

від 07.06.2019 по справі 755/19144/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2019 року

м. Київ

справа № 755/19144/18

провадження № 61-10604ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : Садівницьке товариство Глядин , ОСОБА_5 ,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Садівницьке товариство Глядин , ОСОБА_5 , про визнання недійсним протоколу позачергових загальних зборів Садівницького товариства Глядин ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Садівницьке товариство Глядин (далі - СТ Глядин ), ОСОБА_5 , про визнання недійсним протоколу позачергових загальних зборів СТ Глядин прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року - без змін.

Не погоджуючись із ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року та постановою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року, ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на розгляд за встановленою підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

З аналізу статей 353 та 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) Українивбачається, що перегляду в касаційному порядку підлягає ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, після її перегляду в апеляційному порядку, виключно в частині дотриманням правил підсудності.

Касаційну скаргу ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що при відкритті провадження у цій справі судом першої інстанції допущено порушення правил територіальної підсудності, й апеляційний суд такого порушення не усунув.

Заявник вказує, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 умисно пред`явили позов про визнання недійсним протоколу позачергових загальних зборів до нього і ОСОБА_4 , а не до СТ Глядин , з метою штучної зміни підсудності справи. Вважає, що вони є неналежними відповідачами, так як до них як до фізичних осіб жодних вимог не заявлено і будь-яким чином поновити або усунути порушення прав позивачів у цій справі вони не можуть. З урахуванням предмета спору цей позов повинен пред`являтися за місцезнаходженням належного відповідача - СТ Глядин , а саме до Вишгородського районного суду Київської області.

На думку заявника, суд апеляційної інстанції помилково прийняв до уваги доводи позивачів про те, що позов пред`явлений до нього і ОСОБА_4 з з підстав підроблення ними оспорюваного протоколу, так як вказані посилання надумані і не підтверджені доказами, тому такими поясненнями не може обґрунтовуватися доцільність зазначення їх відповідачами.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до змісту пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною п`ятою статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга заявника є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у цій справі, Дніпровський районний суд м. Києва виходив із того, що позовна заява відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України і її подано з дотриманням правил підсудності.

Переглядаючи зазначену ухвалу, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях суду першої інстанції при відкритті провадження у справі не вбачається порушення правил підсудності.

Суд апеляційної інстанції за матеріалами справи встановив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , реалізуючи свої процесуальні права на власний розсуд, пред`явили цей позов до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , посилаючись на підроблення та незаконне підписання відповідачами протоколу позачергових зборів СТ Глядин від 6 жовтня 2018 року.

Відповідач ОСОБА_4 проживає по АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Дніпровського району міста Києва.

За загальним правилом, визначеним частиною другою статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, положення ЦПК України встановлюють правила альтернативної підсудності, тобто підсудності справи за вибором позивача.

Так, відповідно до частини п`ятнадцятої статті 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Таким чином, виходячи із зазначених норм закону, суди правильно виходили з права позивача обирати територіальну юрисдикцію (підсудність) справи за місцем проживання одного із відповідачів.

Оскільки відповідач ОСОБА_4 має зареєстроване місце проживання у Дніпровському районі міста Києва, при відкритті провадження у даній справі суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дотримався правил територіальної юрисдикції (підсудності), оскільки позов подано за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання одного із відповідачів у відповідності до положень частини п`ятнадцятої статті 28 ЦПК України.

Посилання заявника на те, що цей позов піддягає поданню до суду за місцезнаходженням СТ Глядин - Вишгородського районного суду Київської області - правильність цього висновку не спростовує, оскільки позивачі, реалізуючи на власний розсуд своє визначене статтями 4, 13 ЦПК України право на звернення до суду, пред`явили цей позов до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , а СТ Глядин є не відповідачем у справі, а третьою особою.

Твердження заявника про те, що зазначені позивачами в обґрунтування пред`явленого до нього і ОСОБА_4 позову доводи про підроблення ними протоколу позачергових зборів СТ Глядин недоведені і не підтверджені доказами, що спростовує доцільність зазначення їх відповідачами, касаційний суд вважає помилковими, оскільки перевірка обґрунтованості підстав позову здійснюється судом під час розгляду справи по суті і не підлягає встановленню на стадії відкриття провадження у справі.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року є необґрунтованою, правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.

Оскільки оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, постановленими із додержанням норм процесуального права й підстави для їх скасування відсутні, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року колегія суддів відмовляє.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Садівницьке товариство Глядин , ОСОБА_5 , про визнання недійсним протоколу позачергових зборів Садівницького товариства Глядин .

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук

М. Ю. Тітов