Постанова

від 27.06.2019 по справі 909/887/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2019 р. Справа №909/887/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Орищин Г.В.

Зварич О.В.

секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Куфел за № 82 від 15.04.2019

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2019 (повне рішення складено 28.03.2019, м. Івано-Франківськ, суддя Максимів Т.В.)

у справі № 909/887/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Куфел , м. Івано-Франківськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Андрусів Роми Романівни, смт. Брошнів-Осада Рожнятівського району Івано-Франківської області

про стягнення заборгованості в сумі 497 704,88 грн. та повернення майна.

за участю представників:

від позивача: Фатула Т.В. - ордер серії АТ № 1000120 від 18.06.2019; Юсип А.Л. - директор;

від відповідача: Чекіль Р.І. - ордер серії ІФ № 025732 від 18.06.2019.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Куфел звернулось до Господарського суду Івано-Франківської із позовом до Фізичної особи-підприємця Андрусів Роми Романівни про стягнення заборгованості в сумі 497 704,88 грн та повернення майна - альтанки та комплекту меблів переданих згідно Акта приймання-передачі майна за договором поставки №07/07 від 17.04.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №07/07 від 17.04.2013.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2019 у справі № 909/887/18 позов ТзОВ Куфел задоволено частково. Суд виніс рішення, яким зобов`язав Фізичну особу-підприємця Андрусів Р.Р. повернути на користь ТзОВ Куфел альтанку та комплект меблів переданих згідно Акта приймання - передачі майна за договором поставки №07/07 від 17.04.2013. В частині позовних вимог про стягнення 497704, 88 грн. відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 497704, 88 грн. компенсації вартості недопроданого товару за договором поставки від 17.04.2013 №07/07 позивачем не доведені, не обґрунтовані та не підтверджені належними документальними доказами.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ТзОВ Куфел подало апеляційну скаргу за № 82 від 15.04.2019, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2019 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що судом не надано жодної оцінки долученим до позовної заяви звітам по продажах щодо ФОП Андрусів Р.Р . Апелянт вказує, що суд першої інстанції зробив висновок про те, що подані позивачем докази мають різну інформацію щодо ціни товару при цьому не навів первинні документи.

Відповідачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 21.05.2019, в якому просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2019 залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.

Позивачем подано до суду клопотання б/н і дати (вх. № 125/6 від 26.06.2019) про долучення до матеріалів справи фотографій альтанки. Зазначене клопотання судом задоволено.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне .

Як вбачається з матеріалів справи 17.04.2013 між ТзОВ Куфел (постачальник) та ФОП Андрусів Р. Р. (покупець) було укладено договір поставки №07/07 (далі - договір).

Згідно з п.1.1. договору постачальник протягом дії цього договору, зобов`язався постачати та передавати у власність покупцю - пиво торгових марок:

- Перша Приватна Броварня (у металевих КЕГах ємністю 30 л.,50л.; у скляних пляшках ємністю 0.3л.. 0.5л., у ПЕТ - пляшках ємністю 1.0л., 2,0л., які упаковані в поліетиленову упаковку);

- Радомишль (у металевих КЕГах ємністю 30л., 50л.; у скляних пляшках ємністю 0.5л., у ПЕТ- пляшках ємністю 1,0 л., 2.0л., які упаковані в поліетиленову упаковку),

- Хайнекен (у металевих КЕГах ємністю 20л.; у скляних пляшках ємністю 0.3л., 0.5л., які упаковані в поліетиленову упаковку);

- квас торгової марки Львівський бочковий (у КЕГах ємністю 50л.; у ПЕТ-пляшках 1.0л., 2.0л., які упаковані в поліетиленову упаковку);

- інші безалкогольні та слабоалкогольні напої та інші продукти харчування іменовані надалі в цьому договорі - товар, зазначений у товарно-транспортних накладних, а покупець зобов`язався, приймати й оплачувати товар в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п.1.3. договору для продажу поставленого постачальником товару, останній надає покупцю згідно Акта прийому-передачі в користування дерев`яну альтанку, розміром 8,0 м. х 8,0 м., площею 64,0 кв.м. та комплект меблів (дерев`яні столи розміром - м. х м. та лавки розміром - м. х м.). Покупець в свою чергу, зобов`язується:

-1.3.1. Використовувати надану альтанку з комплектом меблів тільки за її цільовим призначенням;

-1.3.2. Торгувати товаром, який постачається постачальником;

- 1.3.3. Протягом п`яти років поспіль з моменту укладення цього договору продавати не менше 540 КЕГ ємністю 50 л. товару торгових марок Перша Приватна Броварня , Радомишль , Хайнекен в один календарний рік;

- 1.3.4. Компенсувати постачальникові вартість недопроданої кількості товару вказаної в пп. 1.3.3. п. 1.3. протягом одного, місяця після спливу календарного року та повернути в справному (належному) стані зворотну тару.

За умови виконання покупцем зобов`язань, які передбачені пп. пп. 1.3.1., 1.3.2., 1.3.3., 1.3.4. п.1.3 передана в користування дерев`яна альтанка з комплектом меблів переходить у його приватну власність. У разі невиконання покупцем передбачених пп. 1.3.1., 1.3.2., 1.3.3., 1.3.4. п.1.3 зобов`язань, він повертає постачальнику дерев`яну альтанку з комплектом меблів згідно Акта прийому-передачі протягом десяти календарних днів з моменту отримання від постачальника письмової вимоги про це.

Товар поставляється партіями. Партією товару вважається товар, поставлений згідно однієї товарно-транспортної накладної (п.2.1. договору).

Покупець, протягом терміну дії цього договору подає постачальнику, або його торговим представникам усні або письмові замовлення на необхідний йому товар (2.3 договору).

Поставка замовленої партії товару здійснюється постачальником у погоджений з покупцем термін, проте не пізніше, ніж на 2 (другий) робочий день з дня прийняття замовлення і у кількості, асортименті, за цінами та у тарі, що погоджені сторонами та вказані у товарно-транспортній накладній, яка є невід`ємною частиною цього договору (п.2.4. договору).

Датою поставки товару є дата зазначена в товарно-транспортній накладній. Місцем поставки товару вважається фактичне місцезнаходження покупця, або місцезнаходження його складу чи торгової точки (готель, ресторан, кафе, бар, магазин) (п.2.5. договору).

Ціна кожного виду товару в партії згідно асортименту та загальна вартість кожної партії товару визначаються у відповідності з товарно-транспортною накладною (п.3.5. договору).

Відповідно до п.8.10. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013. Якщо за 10 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не виявила бажання розірвати його, дія цього договору пролонговується на наступний календарний рік (п.8.3. договору).

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору передав відповідачу дерев`яну альтанку розміром 8 м. х 8 м. площею 64 кв.м., 8 дерев"них столів та 16 дерев`яних лавок. Зазначений факт не заперечується сторонами.

Позивач стверджує, що ним було поставлено відповідачу в 2013 році 120 КЕГ пива, в 2014 році - 241 КЕГ пива, в 2015 році - 105 КЕГ пива різних торгових марок.

Позивач вважає що відповідач в порушення умов договору невибрав кількість КЕГ, яку зобов`язався вибрати, а тому зобов`язаний компенсувати вартість недопроданої кількості товару, що становить 497 704,88 грн. та повернути дерев`яну альтанку з комплектом меблів.

З метою досудового врегулювання спору позивач 16.09.2016 направив відповідачу вимогу №16/09-1 про оплату заборгованості в сумі 299 934,77 грн., де зазначив, що відповідач порушив умови договору щодо продажу певної кількості товару, зокрема в 2013 році недопродав 499 КЕГ пива, в 2014 - 114 КЕГ пива.

08.08.2018 позивач повторно направив відповідачу претензію №282 про оплату заборгованості в сумі 497 704,88 грн. та повернення майна, де вказав, що відповідач недопродав в 2013 році 420 КЕГ пива, в 2014 - 299 КЕГ пива, в 2015 році - 435 КЕГ пива.

Проте зазначені претензії залишені без належного реагування.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір поставки №07/07 від 17.04.2013 укладений між сторонами, згідно чинного законодавства та є волевиявленням сторін щодо умов договору та настання правових наслідків в межах існуючих правовідносин. Отже, дотримання положень такого договору є обов`язковим.

Щодо позовних вимог в частині повернення на користь ТзОВ Куфел альтанки та комплекту меблів, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову. В цій частині рішення суду не оскаржується.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволення заяви про застосування строку позовної давності щодо позовних вимог в частині повернення альтанки та комплекту меблів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно умов договору обов`язок відповідача продавати не менше 540 КЕГ пива ємкістю 50л. в один календарний рік кореспондується із обов`язком позивача постачати відповідачу зазначену кількість товару.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач поставив відповідачу зазначену кількість товару передбачену умовами договору. При тому матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач звертався до відповідача з проханням прийняти відповідну кількість товару, згідно умов договору.

Враховуючи те, що позивач не поставив відповідачу товару у кількості 540 КЕГ пива ємкістю 50л. в один календарний рік, відтак, у відповідача не виник обов`язок оплатити вартість непроданої кількості товару вказаної в п.п. 1.3.3. п.1.3. договору.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 497 704,88 грн. вартості непроданої кількості товару не підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Господарський суд Івано-Франківської області дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову щодо стягнення вартості непроданої кількості товару у даній справі, однак колегія суддів апеляційної інстанції при перегляді оскаржуваного судового акту в апеляційному порядку надала правову оцінку зазначеним обставинам.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не порушено норми процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, що у відповідності до вимог ст.277 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Якщо апеляційною інстанцією буде з`ясовано, що резолютивна частина рішення суду першої інстанції є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення, то таке судове рішення не підлягає скасуванню. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

На підставі викладеного, з урахуванням іншої мотивувальної частини, зазначеної у даній постанові, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2019 - без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 276, 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Куфел за № 82 від 15.04.2019 відмовити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2019 у справі № 909/887/18 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.07.2019.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Зварич О.В.

суддя Орищин Г.В.