Постанова

від 15.11.2019 по справі 909/887/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 909/887/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. 0., ДроботовоїТ. Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Куфел"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 (судді: Скрипчук 0. С., Зварич О. В., Орищин Г. В.)

та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2019 (суддя Максимів Т. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Куфел"

до Фізичної особи-підприємця Андрусів Роми Романівни

про стягнення заборгованості в сумі 497 704,88 грн та повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Куфел" (далі ? ТОВ "Куфел") звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Андрусів Роми Романівни (далі ? ФОП Андрусів Р. Р.) про стягнення заборгованості у сумі 497 704,88 грн та повернення майна ? альтанки та комплекту меблів переданих згідно акта приймання-передачі майна за договором поставки від 17.04.2013 №07/07.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ФОП Андрусів Р. Р. умов договору поставки від 17.04.2013 №07/07.

ТОВ "Куфел" вважає, що відповідач у порушення умов договору не вибрав кількість КЕГ, яку зобов`язався вибрати, а тому повинен компенсувати вартість недопроданої кількості товару, що становить 497 704,88 грн та повернути дерев`яну альтанку з комплектом меблів.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2019, позов задоволено частково. Зобов`язано ФОП Андрусів Р. Р. повернути ТОВ "Куфел" альтанку та комплект меблів переданих згідно акта приймання-передачі майна за договором поставки від 17.04.2013 №07/07. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

2.2. Суди, ураховуючи наявність у матеріалах справи доказів надання у користування дерев`яної альтанки з комплектом меблів, а також письмової вимоги про повернення переданого майна у зв`язку з порушенням відповідачем вимог пункту 1.3.3 спірного договору, дійшли висновку про задоволення вимоги позивача щодо повернення ТОВ "Куфел" альтанки та комплекту меблів, переданих згідно акта приймання-передачі майна за договором поставки.

Позовні вимоги у частині стягнення з відповідача 497 704,88 грн компенсації вартості недопроданого товару за договором поставки від 17.04.2013 №07/07 позивачем не доведені, не обґрунтовані та не підтверджені належними документальними доказами.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ "Куфел" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у стягненні 497 704,88 грн і ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.

3.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу заявник зазначає, що судами не надано жодної оцінки долученим до позовної заяви звітам по продажам клієнту ФОП Андрусів Р. Р., в яких зазначені реалізаційні ціни ТОВ "Куфел" за 2013-2015 роки.

Крім того, заявник зазначає, що відповідно до пункту 2.4 договору, поставка замовленої партії товару здійснюється постачальником у погоджений покупцем термін, проте не пізніше ніж на 2 робочий день з дня прийняття замовлення. Таким чином, умовами договору не передбачено обов`язку постачальника щодо звернення до покупця з пропозицією про прийняття відповідної кількості товару.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ФОП Андрусів Р. Р. просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, наголошуючи на правомірності висновків господарського суду і безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 17.04.2013 між ТОВ "Куфел" (постачальник) та ФОП Андрусів Р. Р. (покупець) укладено договір поставки №07/07.

4.3. Згідно з пунктом 1.1. договору постачальник протягом дії цього договору зобов`язаний постачати та передавати у власність покупцю ? пиво торгових марок:

? "Перша Приватна Броварня" (у металевих КЕГах ємністю 30 л., 50 л.; у скляних пляшках ємністю 0,3 л., 0,5 л., у ПЕТ - пляшках ємністю 1,0 л., 2,0 л., які упаковані в поліетиленову упаковку);

? "Радомишль" (у металевих КЕГах ємністю 30 л., 50 л.; у скляних пляшках ємністю 0,5 л., у ПЕТ- пляшках ємністю 1,0 л., 2,0 л., які упаковані в поліетиленову упаковку);

? "Хайнекен" (у металевих КЕГах ємністю 20 л.; у скляних пляшках ємністю 0,3 л., 0,5 л., які упаковані в поліетиленову упаковку);

? квас торгової марки "Львівський бочковий" (у КЕГах ємністю 50 л.; у ПЕТ-пляшках 1,0 л., 2,0 л., які упаковані в поліетиленову упаковку);

? інші безалкогольні та слабоалкогольні напої та інші продукти харчування іменовані надалі у цьому договорі ? товар, зазначений у товарно-транспортних накладних, а покупець зобов`язався, приймати й оплачувати товар в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

4.4. Відповідно до пункту 1.3 договору для продажу поставленого постачальником товару, останній надає покупцю згідно акта прийому-передачі у користування дерев`яну альтанку, розміром 8,0 м. х 8,0 м., площею 64,0 м 2 та комплект меблів (дерев`яні столи та лавки).

Покупець у свою чергу, зобов`язується:

? 1.3.1 використовувати надану альтанку з комплектом меблів тільки за її цільовим призначенням;

? 1.3.2 торгувати товаром, який постачається постачальником;

? 1.3.3 протягом п`яти років поспіль з моменту укладення цього договору продавати не менше 540 КЕГ ємністю 50 л. товару торгових марок "Перша Приватна Броварня", "Радомишль", "Хайнекен" в один календарний рік;

? 1.3.4 компенсувати постачальникові вартість недопроданої кількості товару вказаної у підпункті 1.3.3 пункту 1.3 протягом одного місяця після спливу календарного року та повернути у справному (належному) стані зворотну тару.

За умови виконання покупцем зобов`язань, які передбачені підпунктами 1.3.1, 1.3.2, 1.3.4 пункту 1.3 передана в користування дерев`яна альтанка з комплектом меблів переходить у його приватну власність. У разі невиконання покупцем передбачених зазначеним пунктом зобов`язань, він повертає постачальнику дерев`яну альтанку з комплектом меблів згідно акта прийому-передачі протягом десяти календарних днів з моменту отримання від постачальника письмової вимоги про це.

4.5. Пунктом 2.1 договору визначено, що товар поставляється партіями. Партією товару вважається товар, поставлений згідно однієї товарно-транспортної накладної.

4.6. Згідно з пунктом 2.3 договору покупець протягом терміну дії цього договору подає постачальнику, або його торговим представникам усні або письмові замовлення на необхідний йому товар.

4.7. За змістом пункту 2.4 договору поставка замовленої партії товару здійснюється постачальником у погоджений з покупцем термін, проте не пізніше, ніж на 2 (другий) робочий день з дня прийняття замовлення і у кількості, асортименті, за цінами та у тарі, що погоджені сторонами та вказані у товарно-транспортній накладній, яка є невід`ємною частиною цього договору.

4.8. Відповідно до пункту 2.5 договору датою поставки товару є дата зазначена в товарно-транспортній накладній. Місцем поставки товару вважається фактичне місцезнаходження покупця, або місцезнаходження його складу чи торгової точки (готель, ресторан, кафе, бар, магазин).

4.9. За умовами пункту 3.5 договору ціна кожного виду товару в партії згідно асортименту та загальна вартість кожної партії товару визначаються у відповідності з товарно-транспортною накладною.

4.10. Пунктом 8.10 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013. Якщо за 10 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не виявила бажання розірвати його, дія цього договору пролонгується на наступний календарний рік (пункт 8.3 договору).

4.11. Судами установлено, що на виконання умов договору ТОВ "Куфел" передав ФОП Андрусів Р. Р. дерев`яну альтанку розміром 8 м. х 8 м. площею 64 м 2 , 8 дерев`яних столів та 16 дерев`яних лавок.

4.12. З метою досудового врегулювання спору ТОВ "Куфел" 16.09.2016 направило ФОП Андрусів Р. Р. вимогу №16/09-1 про оплату заборгованості у сумі 299 934,77 грн, в якій зазначило, що відповідач порушив умови договору щодо продажу певної кількості товару, зокрема у 2013 році не допродав 499 КЕГ пива та у 2014 році ? 114 КЕГ пива.

4.13. 08.08.2018 ТОВ "Куфел" повторно направило ФОП Андрусів Р. Р. претензію №282 про оплату заборгованості у сумі 497 704,88 грн та повернення майна, в якій зазначив, що відповідач недопродав у 2013 році 420 КЕГ пива, у 2014 році ? 299 КЕГ пива та у 2015 році ? 435 КЕГ пива.

Проте зазначені претензії залишені без належного реагування.

4.14. Предметом спору у цій справі є стягнення компенсації вартості недопроданої кількості товару та повернення майна переданого відповідачу для продажу поставленого позивачем товару відповідно до договору поставки.

4.15. Підставою подання касаційної скарги стала незгода ТОВ "Куфел" із судовими рішеннями господарських судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 497 704,88 грн.

4.16. Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання ? відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

4.17. Положеннями статей 11, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

4.18. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.19. Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.20. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона ? постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні ? покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

4.21. Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

4.22. За змістом статті 610 та частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

4.23. Суди попередніх інстанцій установили, що позивач у позовній заяві розраховуючи вартість недопроданої кількості товару застосував формулу: кількість непроданого пива Х вартість 1 КЕГи пива (найдешевша марка пива) та на підтвердження кількості поставлених КЕГ і ціни самої дешевшої марки пива надав суду товарно-транспортні накладні та меморіальні ордери за період 2013-2015 років.

4.24. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

4.25. З урахуванням наведеного принципу змагальності саме ТОВ "Куфел", як позивач у справі та особа, яка стверджує про порушення ФОП Андрусів Р. Р. зобов`язань за договором, мало довести ту обставину, на яку посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог - кількість та ціну недопроданого товару.

4.26. Проте, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази (товарно-транспортні накладні, меморіальні ордери за період з 2013-2015 років) та розрахунок заборгованості, суди установили, що вони містять різну та суперечливу інформацію щодо ціни товару (найдешевшої марки пива), а відтак це унеможливлює встановлення судом дійсної вартості недопроданого товару, яка підлягає компенсації.

4.27. За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

4.28. Відповідно до статті 74 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

4.29. Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому належними є доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

4.30. Суди, досліджуючи розрахунок щодо вартості недопроданого товару, установили невідповідність вказаних цін у розрахунку та наявних у товарно-транспортних накладних .

Отже, відсутність підтверджених належними доказами елементів розрахунку унеможливлює встановлення вартості недопроданого товару протягом 2013-2015 років та відповідно стягнення цієї суми з відповідача.

4.31. Також колегія суддів звертає увагу на те, що, як встановлено судом апеляційної інстанції, положення договору щодо поставки продукції мають двосторонній зобов`язуючий характер та кореспондуються між собою. При цьому апеляційним судом було комплексно оцінено ці обставини та докази, що містяться у справі, внаслідок чого суд дійшов висновку щодо недоведеності належними та допустимими доказами розрахунку вартості та кількості недопроданого товару за договором поставки.

4.32. Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку, що наявні у справі докази не можуть бути належними та достовірними у розумінні зазначених норм Господарського процесуального кодексу України.

4.33. Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не доведено, не обґрунтовано та не підтверджено належними документальними доказами кількість та ціну недопроданого товару, а розрахунок вартості товару не може ґрунтуватися на припущеннях позивача.

4.34. З огляду на імперативні положення статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд не вправі встановлювати обставини, які не були встановлені у рішеннях судів попередніх інстанцій, а його повноваження обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

4.35. Доводи, викладені у касаційній скарзі скаржника про те, що судами не надано оцінки долучених до позовної заяви звітам по продажам клієнту ФОП Андрусів Р. Р., в яких зазначені реалізаційні ціни ТОВ "Куфел" за 2013-2015 роки спростовуються умовами спірного договору, оскільки пунктом 3.5 договору, сторони погодили, що ціна кожного виду товару в партії згідно асортименту та загальна вартість кожної партії товару визначаються у відповідності з товарно- транспортною накладною.

Таким чином, сторони договору погодили, що ціна поставленого товару визначається відповідно товарно-транспортних накладних.

4.36. Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, отже вже були предметом дослідження та оцінки судом апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки доказів та установлених обставин справи, що не входить до повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

4.37. За таких обставин, Верховний Суд, в межах доводів касаційної скарги, дійшов висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.

5. Висновки Верховного Суду

5.1 . Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

5.3 . За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Відповідно до частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

5.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди як на підставу для відмови у позові в частині стягнення заборгованості, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржених у справі постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Куфел" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 і рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2019 у справі №909/887/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Т. Б. Дроботова