Рішення

від 02.07.2019 по справі 904/1638/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2019м. ДніпроСправа № 904/1638/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В.

за позовом Фермерського Господарства "Максимум-2007", с. Богуслав, Павлоградський район, Дніпропетровська область

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро, Дніпропетровська область

про визнання поновленим Договору оренди земельної ділянки від 07.10.2008, вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах

Представники:

Від позивача Підлужний В.М. - адвокат

Від відповідача Полішка І.О. - представник

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське Господарство "Максимум-2007" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання поновленим договір оренди землі від 07 жовтня 2008 року (зареєстрований за № 040812702752 від 17 жовтня 2008 року), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору оренди землі в редакції позивача (з урахуванням уточних позовних вимог).

Ухвалою від 25.04.2019 позовну заяву залишено без руху та зобов`язано Позивача протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.

03.05.2019 Позивач надав до суду уточнену позовну заяву, в якій просить визнати поновленим Договір оренди земельної ділянки від 07.10.2008, в редакції позивача.

Ухвалою суду від 06.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.06.2019.

28.05.2019 Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що на теперішній час договір оренди земельної ділянки від 07.10.2008 припинив свою діє саме із закінченням його строку.

30.05.2019 Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що він не погоджується із відзивом на позовну заяву та вважає, що наведена у ньому інформація не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі.

Представник Відповідача в судовому засіданні 03.06.2019 заперечив проти позову та зазначив, що відповідь на відзив він не отримав, у зв`язку з чим просить суд надати йому час для ознайомлення з зазначеними документами та надати власні заперечення.

Ухвалою суду від 03.06.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 18.06.2019.

Ухвалою суду від 18.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.07.2019.

02.07.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позов.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 02.07.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2008 між Фермерським господарством МАКСИМУМ-2007 (позивач - орендар) та Павлоградською районною державною адміністрацією (орендодавець) було укладено Договір оренди землі, зареєстрований 17.10.2008 у ПВ ДРФ ДП Центр ДЗК при Держкомземі України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 17.10.2008 за №040812702572.

Відповідно до п. 1 договору, орендодавець надає на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 07.10.2008 №696-р-08, па орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Богуславської сільської ради.

Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 50,0000 га (рілля) з земель запасу на території Богуславської сільської ради.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 529 059,00 грн. (п. 3 договору).

Згідно з п. 6 договору, договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 37 договору).

Отже, останнім днем строку дії договору є 17.10.2018.

Відповідно до п. 16 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у триденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання -передачі.

Згідно акту приймання-передавання земельної ділянки від 17.10.2008 земельна ділянка була передана у користування позивачу (а.с.25).

14.09.2018 позивач звернувся з листом №2 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як до розпорядника земельної ділянки, щодо поновлення дії договору оренди землі (а.с.26). До цього листа позивачем було додано: копію договору оренди земельної ділянки; копію паспорта та ідентифікаційного номеру; копію витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; згоду на збір та обробку персональних даних; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (оригінал); додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки; копію Статуту; копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Вищевказаний лист було отримано відповідачем 14.09.2018 року.

У відповідь на лист позивача від 14.09.2018, листом від 28.11.2018 за № Ч-6941/0-5671/0/20-18, відповідач повідомив позивача, що останнім не було надано: підтвердження належного виконання обов`язків сплати оренди за договором оренди за період з 2008-2018 роки; довідки від Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати та про відсутність нарахування штрафних санкцій на ім`я орендаря; агрохімічний паспорт земельної ділянки. За викладеного відповідач заперечив проти укладання договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди) (а.с.35-36).

29.11.2018 позивач вдруге звернувся до відповідача з листом №6 (а.с.37), в якому просив поновити договір оренди земельної ділянки. До цього листа позивачем було додано: копію договору оренди земельної ділянки; копію паспорта та ідентифікаційного номеру; копію витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; копію агрохімічного паспорту земельної ділянки; копію довідки про родючість ґрунту земельної ділянки; згоду на збір та обробку персональних даних; копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки; копію Статуту; копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; довідку від Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати.

Вищевказаний лист було отримано відповідачем 13.12.2018 року.

У відповідь на лист позивача від 29.11.2018, листом від 10.01.2019 за № Ч-6941/1-81/0/20-19, відповідач повідомив позивача, що останнім не було надано: підтвердження своєчасного внесення орендної плати за 2008-2018 роки; агрохімічний паспорт земельної ділянки за період, що передує 2017 року. За викладеного відповідач заперечив проти укладання договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди) (а.с.38-39).

22.01.2019 позивач втретє звернувся до відповідача з листом №7 (а.с.40-41), в якому просив поновити договір оренди земельної ділянки. До цього листа позивачем було додано: копію договору оренди земельної ділянки; копію паспорта та ідентифікаційного номеру; копію витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; копію агрохімічного паспорту земельної ділянки; копію довідки про родючість ґрунту земельної ділянки; згоду на збір та обробку персональних даних; копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки; копію Статуту; копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копії платіжних доручень про внесення орендної плати за 2008-2018.

У відповідь на лист позивача від 22.01.2019, листом від 18.02.2019 за № Ч-379/0-580/0/20-19, відповідач повідомив позивача, що останнім не було надано агрохімічний паспорт земельної ділянки за період, що передує 2017 року. За викладеного відповідач заперечив проти укладання договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди) (а.с.42-43).

01.03.2019 позивач вчетверте звернувся до відповідача з листом №10 (а.с.44), в якому просив поновити договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

28.03.2019 відповідач листом № Ч-379/1-993/0/20-19 повідомив позивача, що відповідно до п.6, Договір був укладений на 10 років, а тому кінцевим терміном його є 17.10.2018. Відповідно до п. 30 Договору та ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Відповідно до ст. 33, Закону України Про оренду землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою" після закінчення строку - договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Однак відповідач зазначив, що на попередні звернення позивача, а саме листи від 15.02.2018 (вх. №4-1432/0/21-18 від 15.02.2018), від 03.04.2018 (вх. №4-1432/1/21-18 від 04.04.2018), від 14.09,2018 № 2 (вх. №4-6941/0/21-18 від 14.09.2018), від 29.11.2018 № 6 (вх. № 4-6941/1/21-18 від 13.12.2018) Головним управління Держґеокадастру у Дніпропетровській області було повідомлено про виявленні недоліки у наданих документах та висловлено заперечення щодо поновлення Договору оренди. Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило позивача, що у зв`язку з наявністю заперечень викладених у попередніх відповідях, позивачем втрачено переважне право на поновлення договору оренди. Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з закінченням строку дії Договору відповідач проінформував позивача про необхідність повернення земельної ділянки у порядку передбаченому ст. 34 Закону України Про оренду землі .

Позивач стверджує, що після закінчення строку оренди за договором оренди землі продовжує користуватися зазначеною земельною ділянкою, щомісячно сплачує орендну плату у повному обсязі, при цьому, відповідач ухиляється від оформлення поновлення договору оренди землі від 07.10.2008, що і є причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти:

- орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором;

- орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;

- до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди;

- орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Наведена вище правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані між собою.

Слід зазначити, що відповідно до Закону України "Про оренду землі", спеціальної форми листа-звернення про поновлення договору оренди землі не передбачено.

Станом на дату закінчення строку дії договору оренди від 07.10.2008, повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, належать центральним органам виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, територіальним органом є відповідач.

Судом встановлено, що позивач більше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди землі (14.09.2018) направив до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області заяву про поновлення цього договору разом із проектом відповідної додаткової угоди (отримано відповідачем 14.09.2018), а також інші документи.

Таким чином, орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди від 07.10.2008 та не суперечить положенням частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Судом встановлено, що позивач протягом строку дії договору оренди, а також після закінчення строку його дії, продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачував орендну плату за неї.

Відповідачем факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростовано, доказів заперечення щодо поновлення договору оренди землі, протягом строку, встановленого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не надано.

Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Натомість, судом встановлено, що лист відповідача про відмову позивачеві у поновленні договору оренди землі, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області направило лише 28.11.2018 (лист від 28.11.2018 № Ч-6941/0-5671/0/20-18).

При цьому, відповідно до вимог частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" відповідач був зобов`язаний повідомити позивача про відмову у продовженні строку дії договору у строк до 17.10.2018.

Також, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем заперечень щодо поновлення договору оренди землі протягом 1 місяця після закінчення строку дії договору (тобто до 17.11.2018).

Не звертався відповідач і до суду з позовною заявою про зобов`язання звільнити земельну ділянку.

За таких обставин судом встановлено факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надіслану орендарем заяву, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із заявою про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

При цьому, як убачається зі змісту листів від 28.11.2018 № Ч-6941/0-5671/0/20-18, від 10.01.2019 за № Ч-6941/1-81/0/20-19, від 18.02.2019 за № Ч-379/0-580/0/20-19 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області поінформувало, що не вважає за можливе поновити договір оренди через відсутність, зокрема, підтвердження належного виконання обов`язків сплати оренди за договором оренди за період з 2008-2018 роки; довідки від Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати та про відсутність нарахування штрафних санкцій на ім`я орендаря; агрохімічного паспорту земельної ділянки за період, що передував 2017 року.

Водночас Закон України "Про оренду землі" не передбачає надання орендарем в обов`язковому порядку інших додаткових документів до заяви про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди.

Отже, відповідач неправомірно послався на необхідність надання додаткових документів, не зазначаючи конкретних підстав для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки.

Таким чином суд вважає, що саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору, відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Вищевикладене спростовує доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях на позовну заяву.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело прав.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів". У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

В рішенні у справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного етапу речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. 3 наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

За результатами розгляду даного позову суд вважає доведеними факти належного виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, продовження користування нею після закінчення дії договору, сплату орендної плати за користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та неспростування цих фактів відповідачем.

На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача та задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського Господарства "Максимум-2007" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання поновленим договір оренди землі від 07 жовтня 2008 року (зареєстрований за № 040812702752 від 17 жовтня 2008 року), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору оренди землі в редакції позивача (з урахуванням уточних позовних вимог) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати поновленим договір оренди землі від 07 жовтня 2008 року (зареєстрований за № 040812702752 від 17 жовтня 2008 року), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору оренди землі в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення договору оренди землі від 07 жовтня 2008 року (зареєстрованого за №040812702752 17 жовтня 2008 року)

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр-т Олександра Поля, 2; ідентифікаційний код юридичної особи - 38432607), в особі Першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Нагорного Євгенія Володимировича, який діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 308 від 17.11.2016 р. з однієї сторони та Фермерське господарство Максимум-2007 (Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Богуслав; ідентифікаційний код юридичної особи - 35904529), в особі голови господарства Чорного Максима Івановича, який діє на підставі Статуту з іншої сторони, уклали цю Додаткову Угоду про нижченаведене:

1. Поновити строк дії договору оренди землі від 07 жовтня 2008 року (зареєстрованого за № 040812702752 17 жовтня 2008 року) на 10 (десять) років.

2. Всі інші умови вищевказаного договору не змінені даною угодою, залишаються чинними.

3. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі від 07 жовтня 2008 року (зареєстрованого за № 040812702752 17 жовтня 2008 року). .

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр-т Олександра Поля, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 39835428) на користь Фермерського Господарства "Максимум-2007" (51486, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Богуслав, ідентифікаційний код юридичної особи 35904529) судовий збір у розмірі 1 921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.), про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.07.2019

Суддя Н.Г. Назаренко