Постанова

від 21.08.2019 по справі 904/1638/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2019 року м.Дніпро Справа № 904/1638/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Вечірка І.О., Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання : Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 (ухвалене суддею Назаренко Н.Г., повне рішення складено 03.07.2019) у справі № 904/1638/19

за позовом Фермерського Господарства "Максимум-2007"

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

про визнання поновленим Договору оренди земельної ділянки від 07.10.2008, вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Фермерське Господарство "Максимум-2007" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання поновленим договору оренди землі від 07.10.2008 (зареєстрований за № 040812702752 від 17.10.2008), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору оренди землі в редакції позивача (з урахуванням уточнення позовних вимог).

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 у справі №904/1638/19 позов Фермерського Господарства "Максимум-2007" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання поновленим договору оренди землі від 07 жовтня 2008 року (зареєстрований за № 040812702752 від 17 жовтня 2008 року), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору оренди землі в редакції позивача (з урахуванням уточних позовних вимог) - задоволено в повному обсязі:

- визнано поновленим договір оренди землі від 07 жовтня 2008 року (зареєстрований за № 040812702752 від 17 жовтня 2008 року), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору оренди землі в наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення договору оренди землі від 07 жовтня 2008 року (зареєстрованого за №040812702752 17 жовтня 2008 року)

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр-т Олександра Поля, 2; ідентифікаційний код юридичної особи - 38432607), в особі Першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Нагорного Євгенія Володимировича, який діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 308 від 17.11.2016 р. з однієї сторони та Фермерське господарство "Максимум-2007" (Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Богуслав; ідентифікаційний код юридичної особи - 35904529), в особі голови господарства Чорного Максима Івановича, який діє на підставі Статуту з іншої сторони, уклали цю Додаткову Угоду про нижченаведене:

1. Поновити строк дії договору оренди землі від 07 жовтня 2008 року (зареєстрованого за № 040812702752 17 жовтня 2008 року) на 10 (десять) років.

2. Всі інші умови вищевказаного договору не змінені даною угодою, залишаються чинними.

3. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі від 07 жовтня 2008 року (зареєстрованого за № 040812702752 17 жовтня 2008 року). ";

- стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на користь Фермерського Господарства "Максимум-2007" судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин порушення відповідачем процедури реалізації позивачем переважного права на поновлення договору, відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивач більше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди землі (14.09.2018) направив до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області заяву про поновлення цього договору разом із проектом відповідної додаткової угоди (отримано відповідачем 14.09.2018), а також інші документи. Таким чином, орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди від 07.10.2008 та не суперечить положенням частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Крім того, судом встановлено, що позивач протягом строку дії договору оренди, а також після закінчення строку його дії, продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачував орендну плату за неї. Відповідачем факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростовано, доказів заперечення щодо поновлення договору оренди землі, протягом строку, встановленого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не надано. Між тим, суд першої інстанції зазначив, що лист відповідача про відмову позивачу у поновленні договору оренди землі Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області направило лише 28.11.2018 (лист від 28.11.2018 № Ч-6941/0-5671/0/20-18), а відповідно до вимог частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" відповідач був зобов`язаний повідомити позивача про відмову у продовженні строку дії договору у строк до 17.10.2018. Також, суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем заперечень щодо поновлення договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку дії договору (тобто до 17.11.2018), не звертався відповідач до суду і з позовною заявою про зобов`язання позивача звільнити земельну ділянку. За таких обставин місцевий господарський суд встановив факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендаря про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу на це рішення, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Відповідач не погоджується із рішенням суду першої інстанції, вважає його незаконним і необгрунтованим.

Апелянт посилається на те, що в тексті додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 07.10.2008 зазначено "Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 2, ідентифікаційний код юридичної особи - 38432607), в особі Першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Нагорного Євгенія Володимировича…", проте з 03.05.2019 виконуючим обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області призначено ОСОБА_1 , що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Враховуючи звільнення першого заступника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Нагорного Є.В. та покладення виконання обов`язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на ОСОБА_1 , апелянт вважає, що рішення суду є незаконним та прийняте без врахування фактичних обставин справи.

Апелянт посилається і на те, що позивачем при зверненні із заявою про поновлення договору оренди землі від 14.09.2018 (лист Ч-6941/0/21-18 від 14.09.2018) не підтверджено належного виконання обов`язків за договором оренди, зокрема, не додано засвідчених банком копій платіжних доручень або банківських виписок про своєчасне та повне внесення орендної плати за період 2008 - 2018 роки, або довідки Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати та про відсутність нарахування штрафних санкцій на ім`я орендаря.

Також, апелянт посилається на те, що позивачем було надано агрохімічний паспорт земельної ділянки лише за 2017 рік, проте не надано агрохімічного паспорту земельної ділянки за попередній період. Враховуючи наведене, апелянт зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області немає можливості перевірити належне виконання позивачем умов договору в частині дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у зв`язку з чим і заперечує проти укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди), та зазначає, що у разі не досягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Крім того, апелянт зазначає, що прийняття судом першої інстанції незаконного рішення призвело до недоотримання місцевим бюджетом значної суми орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, а у зв`язку з тим що сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору, договір не може бути поновленим.

Апелянт посилається на положення Податкового кодексу України, який визначив обов`язки орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Апелянт зазначає, що положеннями Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Податкового кодексу України, та не може перевищувати , зокрема, 12% нормативної грошової оцінки.

Враховуючи викладене, з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності , який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу (з урахуванням внесених до нього змін) та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

За доводами апелянта, відповідно до статті 122 Земельного кодексу України Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення та передає у користування/оренду (поновлює договори оренди) землі сільськогосподарського призначення державної форми власності із встановленням орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

14.08.2019 до Центрального апеляційного господарського суду від Фермерського Господарства "Максимум-2007" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній надає наступні пояснення.

Щодо посилань відповідача на зазначення невірного прізвища начальника ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області позивач зазначає, що на момент поновлення договору оренди землі в силу приписів ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", керівником ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області був саме ОСОБА_2 , який був керівником під час подальшого листування між сторонами, у зв`язку з чим позивач вважає, що саме ця особа була уповноважена на підписання угоди про поновлення договору на тих самих умовах та на той же строк, що і відбулося б, якби не недобросовісні дії відповідача. Позивач зазначає і про те, що матеріалами справи підтверджується, що він звернувся до суду з позовом 22.04.2019, а на момент подання позовної заяви саме ОСОБА_2 був виконуючим обов`язки керівника відповідача.

Також позивач посилається на те, що з доданих документів вбачається, що ОСОБА_1 є начальником юридичного управління ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, на якого наразі покладені обов`язки начальника, у зв`язку з чим не має жодних гарантій того, що в подальшому не буде призначено начальником ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області іншу особу, що може відбутися, наприклад, вже після початку судового розгляду по суті, або, навіть в день винесення судового рішення по суті спору.

Щодо посилань відповідача на неможливість перевірки належного виконання позивачем умов договору в частині дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, позивач зазначає, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка регулює питання щодо поновлення договору оренди землі, не передбачає обов`язку орендаря при поновленні договору оренди надавати докази дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, при цьому відповідач, діючи недобросовісно, продовжував висловлювати свою незгоду та вимагати все нових, не передбачених законодавством документів. За доводами позивача, ненадання документів орендарем, на які посилається відповідач, не може бути підставою для заперечень у поновленні договору, особливо з урахуванням того, що такі заперечення були подані протягом більш ніж місяця після закінчення строку дії договору.

Щодо поновлення договору в силу положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивач зазначає, що для застосування ч. 6 ст. 33 необхідно одночасно встановити: а) продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі; б) відсутність заперечень з боку орендодавця щодо поновлення строку дії договору оренди землі протягом місяця з дня закінчення його дії, а оскільки обидва ці елементи є наявними в цій справі, а укладати угоди про поновлення договору відповідач відмовляється, то відповідно наявні підстави для захисту порушеного права позивача на поновлення договору оренди в судовому порядку.

Щодо посилань відповідача на недосягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов, позивач зазначає, що положення ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не вимагають погодження між сторонами конкретних умов договору, а навпаки він вважається продовженим на той саме строк та саме на тих умовах (як істотних, так і інших), які існували на момент його укладення. За твердженнями позивача, відповідач не був позбавлений можливості провести переговори щодо умов договору, зокрема, після направлення орендарю не пізніше ніж за місяць після закінчення дії договору заперечень проти продовження договору на тих саме умовах, а оскільки відповідач пропустив строк, встановлений законодавством на надання заперечень у поновленні договору оренди землі, то саме на нього покладається відповідальність за будь-які наслідки (незручності) для нього від такого поновлення.

Позивач зазначає, що мінімальний розмір орендної плати визначено п.п. 288.5.1. п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла на момент закінчення строку договору оренди землі та діє на момент розгляду справи, а оскільки нормативну грошову оцінку земельної ділянки проведено, докази чого наявні в матеріалах справи, то мінімальним розміром орендної плати є 0,3 % від нормативної грошової оцінки. В свою чергу, первинним договором передбачений розмір орендної плати 1,5 % нормативної грошової оцінки, що в 5 разів перевищує мінімальний розмір орендної плати, визначений Податковим кодексом України. При цьому, як зазначає позивач, відповідач посилається на судову практику Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, проте така практика не тільки стосується справ іншої юрисдикції, але й стосується законодавства, яке діяло у 2014 році, а не у 2018 році коли відбулося закінчення строку дії первинного договору, а позиція щодо того, що мінімальний розмір орендної плати складає 0,3 %, підтверджується також листом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 26.04.2019.

Крім того, позивач посилається на те, що листом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від цієї ж дати також підтверджується, що станом на 01.01.2019 Богуславською сільською радою надавалися до ГУ ДФС у Дніпропетровській області переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі, в переліку яких містилася інформація щодо договору, укладеного з позивачем. В той же час, ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як орендодавець земельної ділянки, не надавав до податкового органу відомості про припинення дії договору з позивачем.

Позивач звертає увагу і на те, що під час розгляду справи по суті відповідачем в судовому засіданні 02.07.2019 було визнано факт продовження користування позивачем земельною ділянкою та виконання умов договору після закінчення строку його дії.

Щодо посилань відповідача на те, що поновлення договору на той саме строк (10 років) є завеликим строком, то позивач зазначає, що законодавством чітко встановлено, що мінімальним строком для укладення договору оренди землі є 7 років, а максимальний - 50 років, а виходячи з цього, поновлення договору на той самий строк, який було визначено під час укладення договору, на 10 років, відповідає вимогам законодавства.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А., судді: Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.) відкрито апеляційне провадження у справі №904/1638/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 21.08.2019 о 11:00 год.

Згідно розпорядження керівника апарату суду №1486/19 від 20.08.2019 у зв`язку з перебуванням у відпустці членів колегії - суддів Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі №904/1638/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2019 для розгляду справи № 904/1638/19 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Вечірка І.О., Кузнецова В.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2019 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 у справі № 904/1638/19 прийнято до провадження новим складом суду.

В судовому засіданні 21.08.2019 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

22 квітня 2019 року до Господарського суду Дніпропетровської області від Фермерського господарства "Максимум-2007" надійшла позовна заява до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, якою Фермерське господарство "Максимум-2007" просило визнати поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений 07 жовтня 2008 року (зареєстрований за № 040812702752 від 17 жовтня 2008 року), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах.

В подальшому на виконання ухвали суду від 25.04.2019 про залишення позовної заяви без руху Фермерське господарство "Максимум-2007" подало до суду уточнену позовну заяву про поновлення договору оренди, якою просило визнати поновленим договір оренди землі від 07 жовтня 2008 року (зареєстрований за № 040812702752 від 17 жовтня 2008 року), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору оренди землі в редакції, наведеній в позовній заяві.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що 14 вересня 2018 року тобто більш ніж за місяць до моменту закінчення договору позивачем було направлено до відповідача як особи, яка наразі є розпорядником земельної ділянки - ГУ Держгеокадасту у Дніпропетровській області лист № 2 щодо поновлення дії договору оренди землі. До цього листа було додано , зокрема, проект додаткової угоди щодо поновлення договору на нових умовах. Цей лист отримано відповідачем 14.09.2018 року.

Листом від 28.11.2018 за № Ч-6941/0-5671/0/20-18, складеним більш ніж через місяць після закінчення строку дії договору, відповідач повідомив позивача про те, що проти поновлення договору оренди він заперечує.

Позивач зазначає, що в подальшому між сторонами відбувалось листування, пов`язане із бажанням позивача вирішити спір в позасудовому порядку, однак яке не призвело до жодних результатів.

За твердженням позивача, внаслідок недобросовісних дій відповідача фактично було зірвано процес перемовин щодо поновлення договору, передбачений ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Проте, посилаючись на ті обставини, що станом на сьогоднішній день позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, забезпечувати дотримання її в належному стані та сплачує орендну плату, позивач вважає, що до спірних правовідносин повною мірою підлягають застосуванню положення ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 07.10.2008 між Фермерським господарством "Максимум-2007" (орендар) та Павлоградською районною державною адміністрацією (орендодавець) було укладено договір оренди землі, зареєстрований 17.10.2008 у ПВ "ДРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 17.10.2008 за №040812702572.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 07.10.2008 №696-р-08, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Богуславської сільської ради.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 50,0000 га (рілля) з земель запасу на території Богуславської сільської ради.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 529 059,00 грн. (п. 3 договору).

Рішенням Павлоградської районної ради Дніпропетровської області (сьоме скликання, дев`ятнадцята сесія) від 15.03.2018 № 300-19/VII затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на території Богуславської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (кадастровий номер НОМЕР_1 : НОМЕР_2 ), розроблену ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", загальною площею 50, 0000 га, рілля, яка знаходиться в оренді фермерського господарства "Максимум-2007", якою встановлюється загальна нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2017 року - 1 726 240, 00 грн. Проте доказів відповідних змін до договору оренди від 07 жовтня 2008 року матеріали справи не містять.

Згідно з п. 6 договору, договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 37 договору).

Отже, як встановлено місцевим господарським судом та що відповідає обставинам справи, останнім днем строку дії договору є 17.10.2018.

Відповідно до п. 16 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у триденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

17.10.2018 згідно акту приймання-передавання земельної ділянки земельна ділянка була передана у користування Фермерському господарству "Максимум-2007".

14.09.2018 позивач звернувся з листом №2 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як до розпорядника земельної ділянки, щодо поновлення дії договору оренди землі. До цього листа позивачем було додано:

- копію договору оренди земельної ділянки;

- копію паспорта та ідентифікаційного коду;

- копію витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

згоду на збір та обробку персональних даних;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (оригінал);

- додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки;

- копію статуту;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідно до проекту Додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 07.10.2008 року, доданого позивачем до його листа № 2 від 14.09.2018, позивач запропонував внести зміни до договору оренди земельної ділянки, а саме встановити річну орендну плату за користування земельною ділянкою загальною площею 50, 0000 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Богуславської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (кадастровий номер НОМЕР_3 ) в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Дніпропетровській області та становить 1637630, 00 грн.

28.11.2018 листом № Ч-6941/0-5671/0/20-18 відповідач повідомив позивача, що останнім не було надано до листа: підтвердження належного виконання обов`язків сплати орендної плати за договором оренди за період 2008-2018 роки; довідки від Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати та про відсутність нарахування штрафних санкцій на ім`я орендаря; агрохімічний паспорт земельної ділянки. Враховуюче наведене, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області зазначило, що не може перевірити належне виконання позивачем умов договору в частині дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у зв`язку з чим заперечило проти укладання договору оренди на новий строк. Також зазначило, що відповідно до статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

29.11.2018 позивач вдруге звернувся до відповідача з листом №6, в якому просив поновити договір оренди земельної ділянки. До зазначеного листа позивачем було додано: копію договору оренди земельної ділянки; копію паспорта та ідентифікаційного коду; копію витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; копію агрохімічного паспорту земельної ділянки; копію довідки про родючість ґрунту земельної ділянки; згоду на збір та обробку персональних даних; копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки; копію Статуту; копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; довідку від Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати.

10.01.2019 відповідач листом № Ч-6941/1-81/0/20-19, повідомив позивача, що останнім не було надано: підтвердження своєчасного внесення орендної плати за 2008-2018 роки; агрохімічний паспорт земельної ділянки за період, що передує 2017 року, у зв`язку з чим відповідач заперечив проти укладання договору оренди на новий строк.

22.01.2019 позивач втретє звернувся до відповідача з листом №7, в якому зазначив, що з припиненням дії договору оренди землі від 17.10.2008 не погоджується, просить повторно розглянути заяву позивача про поновлення договору оренди на умовах оренди строком на 10 років.

До цього листа позивачем було додано: копію договору оренди земельної ділянки; копію паспорта та ідентифікаційного коду; копію витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; копію агрохімічного паспорту земельної ділянки; копію довідки про родючість ґрунту земельної ділянки; згоду на збір та обробку персональних даних; копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки; копію Статуту; копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копії платіжних доручень про внесення орендної плати за 2008-2018 роки.

18.02.2019 відповідач надіслав на адресу позивача лист № Ч-379/0-580/0/20-19, в якому повідомив, що позивачем не було надано агрохімічний паспорт земельної ділянки за період, що передує 2017 року, у зв`язку з чим відповідач заперечує проти укладання договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди).

01.03.2019 позивач вчетверте звернувся до відповідача з листом №10, в якому просив поновити договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

28.03.2019 відповідач листом № Ч-379/1-993/0/20-19 повідомив позивача, що відповідно до п.6 договору договір був укладений на 10 років, а тому кінцевим терміном його є 17.10.2018. Відповідно до п. 30 договору та ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Проте, цим же листом відповідач відзначає, що на попередні звернення позивача, а саме листи від 15.02.2018 (вх. №Ч-1432/0/21-18 від 15.02.2018), від 03.04.2018 (вх. №Ч-1432/1/21-18 від 04.04.2018), від 14.09,2018 № 2 (вх. №Ч-6941/0/21-18 від 14.09.2018), від 29.11.2018 № 6 (вх. №Ч-6941/1/21-18 від 13.12.2018) Головним управлінням Держґеокадастру у Дніпропетровській області було повідомлено про виявленні недоліки у наданих документах та висловлено заперечення щодо поновлення Договору оренди. Тому, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило позивача, що у зв`язку з наявністю заперечень, викладених у попередніх відповідях, позивачем втрачено переважне право на поновлення договору оренди. Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з закінченням строку дії договору відповідач проінформував позивача про необхідність повернення земельної ділянки у порядку, передбаченому ст. 34 Закону України "Про оренду землі".

Позивач посилається на те, що він продовжує користуватися зазначеною земельною ділянкою, щомісячно сплачує орендну плату у повному обсязі, при цьому відповідач ухиляється від оформлення поновлення договору оренди землі від 07.10.2008, що і є причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Отже, позивач просить поновити договір оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (на той же строк та на тих самих умовах).

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються Законом України "Про оренду землі", яким визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини перша - п`ята), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина шоста) регламентовано статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

При цьому, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

Так, для застосування положень частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

В той же час, частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно із цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

Апелянт аргументує свою скаргу непідтвердженням позивачем належного виконання обов`язків за договором оренди землі від 07.10.2008 при зверненні позивача із заявою про його поновлення, зокрема, відсутністю засвідчених банком копій платіжних доручень або банківських виписок про своєчасне та повне внесення орендної плати у 2008 - 2018 роках, або довідки Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати та про відсутність нарахування штрафних санкцій на ім`я орендаря, надання агрохімічного паспорту земельної ділянки лише за 2017 рік та не надання його за попередній період, що унеможливлює перевірити належне виконання позивачем умов договору в частині дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, додержання державних стандартів, норм і правил. Наведені заперечення орендодавець направляв позивачу листами від 28.11.2018, 10.01.2019, 18.02.2019, 28.03.2019.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується суд апеляційної інстанції, орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити (як це передбачено умовами договору оренди від 07.10.2008 та не суперечить положенням частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі") шляхом направлення 14.09.2018 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області заяви про поновлення цього договору разом із проектом відповідної додаткової угоди, а також іншими документами.

Частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Отже, відповідно до вимог частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" відповідач був зобов`язаний повідомити позивача про відмову у продовженні строку дії договору у строк до 17.10.2018. В той же час, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, лист відповідача про відмову позивачеві у поновленні договору оренди землі, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області направило лише 28.11.2018 (лист від 28.11.2018 № Ч-6941/0-5671/0/20-18).

До того ж, як вбачається зі змісту листів-повідомлень відповідача від 28.11.2018 № Ч-6941/0-5671/0/20-18, від 10.01.2019 за № Ч-6941/1-81/0/20-19, від 18.02.2019 за № Ч-379/0-580/0/20-19, мотивами, за якими Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не вважає за можливе поновити договір оренди є відсутність підтвердження належного виконання обов`язків сплати оренди за договором оренди за період 2008-2018 роки, довідки від Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати та про відсутність нарахування штрафних санкцій на ім`я орендаря; агрохімічного паспорту земельної ділянки за період, що передував 2017 року.

В той же час, Закон України "Про оренду землі" не передбачає надання орендарем в обов`язковому порядку інших додаткових документів до заяви про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди. Заперечення орендаря стосовно поновлення договору оренди землі має бути обґрунтованим і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди.

Відповідач неправомірно послався на необхідність надання додаткових документів, не зазначаючи конкретних підстав для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки, порушив місячний термін для повідомлення орендаря про прийняте рішення. Суд вважає, що саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору, відповідно до вимог частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Орендодавець має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі" саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, орендодавець протягом місяця після закінчення договору оренди від 07.10.2008 (зареєстрований за № 040812702752 від 17.10.2008) не направляв позивачу лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, орендар після закінчення строку договору оренди належно виконує умови договору оренди земельної ділянки, продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачує за користування орендну плату. Відповідачем наведені факти не спростовано.

Щодо посилань апелянта на те, що прийняте судом першої інстанції рішення призвело до недоотримання місцевим бюджетом значної суми орендної плати за користування спірною земельною ділянкою у зв`язку з тим, що сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору, слід підкреслити, що в порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" договір поновлюється виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендодавець не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах, у тому числі іншому розмірі орендної плати. Тому, наведений аргумент апелянта не може бути взято до уваги та розцінено як доказ порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 33 Закону України "Про оренду землі" щодо врегулювання спірних правовідносин як в порядку частин 1-5, так і в послідуючому частини 6 наведеної норми.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта, що рішення суду першої інстанції є незаконним та прийнятим без дослідження усіх обставин справи через те, що у резолютивній частині оскаржуваного рішення викладено угоду про поновлення договору оренди землі з зазначенням Першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Нагорного Євгенія Володимировича з боку відповідача. Адже, на момент звернення позивача до суду виконуючим обов`язки керівника був саме ОСОБА_2 Зазначення імені керівника відповідача не є визначальним, оскільки стороною додаткової угоди є не керівник, а безпосередньо Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладеного вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.

Також з огляду на встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, наведені в обґрунтування вимог апеляційної скарги.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 у справі № 904/1638/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 у справі № 904/1638/19 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.08.2019

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов