Рішення

від 20.06.2019 по справі 910/3209/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

20.06.2019Справа № 910/3209/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/3209/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНО-ДІЛОВИЙ ЦЕНТР", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "КІБО МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП", м. Київ,

про зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - Лепень О.В. (довіреність від 09.04.2019 №б/н; адвокат);

відповідача - Кожевнікова І.О. (посвідчення адвоката від 31.01.2017 серія ХС №000079);

вільний слухач - ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1 ),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У березні 2019 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю МІЖНАРОДНО-ДІЛОВИЙ ЦЕНТР (далі - Товариство) до товариства з обмеженою відповідальністю КІБО МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП (далі - ТОВ КІБО МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП ) про зобов`язання ТОВ КІБО МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП погодити проектну документацію на реконструкцію з надбудовою нежилого будинку №26/4-б по бульвару Тараса Шевченка у місті Києві під медичний центр на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 з Товариством.

Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- Товариство є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 , площею 0,4715 га, розташованої за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 28-30, на якій знаходиться готельно-офісний комплекс з житловими апартаментами (готель Хілтон ), що належить Товариству на праві власності;

- на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2, розпочато реконструкцію з надбудовою нежилого будинку №26/4-б по бульвару Тараса Шевченка у місті Києві під медичний центр;

- замовником реконструкціє є ТОВ КІБО МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП ;

- позивач зазначає, що реконструкція об`єкта здійснюється незаконно, з порушенням прав та інтересів позивача, оскільки не враховано інтереси Товариства як власника сусідньої земельної ділянки та нерухомого майна; здійснюються роботи з порушенням будівельних норм і правил без дотримання вимог безпеки щодо здійснення будівництва в умовах ущільненої забудови та обмеження; умови забудови земельної ділянки не відповідають містобудівному законодавству;

- ТОВ КІБО МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП не оформлено акта-допуску перед початком виконання робіт з Товариством;

- 23.01.2019 позивач направив на адресу відповідача лист від 22.01.2019 №01/19 з проханням надати копію проектної документації на реконструкцію з надбудовою нежилого будинку №26/4-б по бульвару Тараса Шевченка у місті Києві під медичний центр, який залишився без відповіді та належного реагування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

01.04.2019 Товариство подало суду документи на виконання вимог ухвали суду від 18.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/3209/19; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 14.05.19.

03.04.2019 суду від Товариства надійшла заява про забезпечення позову; просили заборонити ТОВ КІБО МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП та будь-яким особами вчиняти дії, а саме, проводити будівельні чи земельні роботи на спірній земельній ділянці.

05.04.2019 представник ТОВ КІБО МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП подав заперечення на заяву про забезпечення позову.

24.04.2019 до суду надійшов відзив ТОВ КІБО МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП на позовну заяву.

У підготовче засідання з`явилися представники сторін.

Ухвалою суду від 14.05.2019 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову. Також, ухвалою суду від 14.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/3209/19 до судового розгляду по суті на 06.06.2019.

24.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь Товариства на відзив відповідача.

04.06.2019 представник відповідача подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

06.06.2019 Господарським судом міста Києва проведено судове засідання; оголошено перерву до 20.06.2019 у зв`язку з клопотанням представника позивача про ознайомлення з поданим позивачем клопотанням.

06.06.2019 представник відповідача подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 20.06.2019 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі; представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

У судовому засіданні 20.06.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив на нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародно-діловий центр є власником земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0,4715 га, розташованої за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 28-30, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 .(том 1, а.с.93-96)

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно товариство з обмеженою відповідальністю МІЖНАРОДНО-ДІЛОВИЙ ЦЕНТР є власником об`єкту нерухомого майна, а саме, готелю, за адресою м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 30, загальною площею 20 962,5 кв.м. (том 1, а.с. 96)

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.04.2018 земельна ділянка площею 0,0276 га, кадастровий номер НОМЕР_2 знаходиться у користуванні ТОВ КІБО МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП відповідно до Договору оренди, укладеним з Київською міською радою 19.04.2018 № 95. (том 1, а.с. 146)

З інформаційної довідки від 02.11.2016 № 72021697 вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю КІБО МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП є власником нежилого будинку № 26/4-б (літ. Б) по бульвару Тараса Шевченка в місті Києві, загальною площею 270,5 кв.в. (а.с. 142)

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2, яка є суміжними з земельною ділянкою позивача за кадастровим номером НОМЕР_3, розпочато реконструкцію з надбудовою нежилого будинку № 26/4-б (літ. Б) по бульвару Тараса Шевченка в місті Києві. За твердженнями позивача, будівництво об`єкта здійснюється незаконно, з порушенням будівельних норм і правил, прав та інтересів позивача, без дотримання вимог безпеки, а саме: надані відповідачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не відповідають містобудівному законодавству, порушують права та інтереси позивача; будівництво здійснюється без дотримання вимог безпеки, з порушенням встановлених законодавством будівельних норм і правил будівництва в умовах ущільненої забудови, відповідачем не здійснено обстеження прилеглих об`єктів існуючої забудови; відповідачем не оформлено з позивачем акта-допуску перед початком будівельних робіт; будівництво об`єкта здійснюється відповідачем на межі земельних ділянок.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує на погодження ним проектної документації та відсутність обов`язку погоджувати її з позивачем.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

22.01.2019 року позивач звернувся до ТОВ КІБО МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП із листом №01/19, у якому вказував на можливі порушення останнім, при здійснені будівельних робіт, його законних прав, як власника прилеглої ділянки. Також зазначив, що оскільки належна позивачу власність знаходиться у безпосередній близькості до робіт із реконструкції і у зоні ризику негативного техногенного впливу будівництва, то відповідачу необхідно надати для ознайомлення копію розробленої проектної документації на реконструкцію спірного будинку. (том. 1, а.с. 54 - 57) Однак, даний лист був залишений відповідачем без відповіді.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 р. у справі № 910/15567/17.

Таким чином саме на товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародно-діловий центр , як позивача, покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

09.06.2017 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 1033/17/012/009-17 для розробки проектної документації та проведення реконструкції об`єкта, який належить відповідачу. (а.с. 38)

09.10.2017 Міністерство культури України погодило історико-містобудівне обґрунтування реконструкції Об`єкта для розроблення проектної документації.

09.01 2018 Міністерство культури України погодило робочий проект Реконструкція з надбудовою нежилого будинку № 26/4-Б по бульвару Тараса Шевченка у місті Києві під медичний центр .

За результатами проведення експертизи Проектної документації отримано позитивний Експертний звіт від 06.04.2018 № 7-266-17-ЕП/КО.

20.07.2018 ТОВ КІБО МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, яке зареєстровано за вхідним № 073/09/01-2007/2 .

ТОВ КІБО МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП у Департаменті міського благоустрою виконавчого органу Київської міської державної адміністрації отримано Контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення від 21.09.2018 № 18100198-Шв. В подальшому, 27.03.2019 документ переоформлено та продовжено його дію у зв`язку з продовженням виконання робіт .

ТОВ КІБО МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП у Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) отримано Дозвіл на виконання будівельних робіт від 05.10.2018 № КВ112182780906.

Щодо посилань позивача на невідповідність Містобудівних умов та обмежень законодавству, то відповідно до пунктів 3.1-3.4 Порядку, містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин. Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: Загальні дані ; Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки .

Розділ Загальні дані містить: а) назву об`єкта будівництва; б) інформацію про замовника; в) наміри забудови; г) адресу будівництва або місце розташування об`єкта; ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки; з) основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва.

Розділ Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А .2.1-1-2008 Інженерні вишукування для будівництва ; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України Про благоустрій населених пунктів ; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України Про охорону культурної спадщини ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Судом проаналізовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та встановлено їх відповідність за складом та змістом додатку до Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Щодо посилань позивача на відсутність в містобудівних умовах та обмеженнях показника (числового значення) гранично допустимої висоти будівлі, максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки, показника (числового значення) відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з містобудівних умов та обмежень, в пункті 1 Граничнодопустима висота будівель розділу Містобудівні умови та обмеження визначено необхідність встановити гранично допустиму поверховість об`єкта згідно вимог ДБН 360-92**, за умови дотримання інсоляційних вимог і нормативних відстаней від оточуючих будівель і споруд та на підставі висновків історико-містобудівного обґрунтування. В пункті 2 Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки є посилання на частину четверту статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . В пункті 4 Відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови" вказано, що об`єкт проектування знаходиться в середині кварталу та зазначено про необхідність розмістити об`єкт, в тому числі приямки, вхідні групи, сходи та інші конструктивні елементи будівлі, дренажі, оглядові колодязі і мережі, що обслуговують будівлю, на ділянці поза межами охоронних зон інженерних комунікацій, не порушуючи межі землекористування земельної ділянки. Пункт 5 Планувальні обмеження (зони охорони пам"яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони) складається з 17 окремих вимог та обмежень щодо здійснення ТОВ Кібо менеджмент груп реконструкції та містить посилання на відповідні державні будівельні норми, нормативно-правові акти та рішення Київської міської ради. В пункті 6 Мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд" вказано про необхідність визначення з врахуванням побутових та протипожежних розривів від існуючих та запроектованих будівель і споруд відповідно до ДБН 360-92** п. 3.13 та табл. 1 дод. 3.1, ДБН В. 1.1-7-2002 Пожежна безпека об`єктів будівництва , табл. 4 із визначенням ступеню вогнестійкості оточуючих будинків і споруд та зазначено про необхідність забезпечення нормативної інсоляції та освітленість приміщень об`єкту будівництва та приміщень будинків на суміжних ділянках.

При цьому, як вбачається з положень статті 29 Закону № 3038-VI, містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (поряд з технічними умовами та завданням на проектування). Тобто містобудівні умови та обмеження призначені виключно для встановлення вимог, які мають бути враховані при подальшому проектуванні об`єктів містобудування.

Таким чином, посилання в містобудівних умовах на обмеженнях щодо необхідності дотримання певних вимог містобудівного законодавства та про врахування інтересів землекористувачів суміжних ділянок без конкретизації змісту не суперечить завданню містобудівних умов.

Відповідно до Експертного звіту Товариства з обмеженою відповідальністю Українська будівельна експертиза № 7-266-17ЕП/КО від 06.04.2018 щодо розгляду проектної документації за проектом Реконструкція з надбудовою нежилого будинку 26/4-Б по бульвару Тараса Шевченка у місті Києві під медичний центр , на замовлення відповідача, за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довго вічності об`єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями; санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: охорони праці; екології: пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку, з наведеними технічними-показниками.

Відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

За приписами ст. 5 Закону України Про основи містобудування , при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів; участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про архітектурну діяльність , замовники та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані: доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію; обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону; забезпечувати будівництво об`єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов`язковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону; поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам`яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об`єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам.

Суд зазначає, що позивачем, відповідно до статей 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України не доведено належними, достатніми та допустимими доказами факту порушення його прав та інтересів як власника прилеглої земельної ділянки відповідачем.

Крім того, чинним законодавством не передбачено, зокрема, Законом України Про основи містобудування , Законом України Про архітектурну діяльність , Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , обов`язок погодження проектної документації замовником будівництва з власником або користувачем суміжної земельної ділянки, а лише встановлено обов`язок дотримуватися при будівництві прав та інтересів останніх.

При цьому, позивач довільно та на власний розсуд тлумачить правовий висновок, викладений в ухвалі Верховного Суду України від 04.03.2009 у справі № 6-222244св08, що для можливості будівництва з подальшим введенням в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта, необхідно отримати письмову згоду суміжного землекористувача.

Так, зазначена необхідність отримання письмової згоди не означає необхідність погодження проектної документації, процедура розроблення та погодження якої визначена законодавством, зокрема, Порядком розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженим Наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.201 №45, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Що ж до решти доводів і аргументів позивача, які викладені у заявах по суті справи і поясненнях, то слід вказати таке.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, виходячи з заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, а також засад змагальності судового процесу, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його права чи інтересу відповідачем на момент звернення до господарського суду, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1.Відмовити у позові товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНО-ДІЛОВИЙ ЦЕНТР", м. Київ, до товариства з обмеженою відповідальністю "КІБО МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП", м. Київ, про зобов`язання погодити проектну документацію на реконструкцію з надбудовою нежилого будинку №26/4-б по бульвару Тараса Шевченка у місті Києві під медичний центр на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 повінстю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.07.2019

Суддя І.Д. Курдельчук