Постанова

від 05.12.2019 по справі 910/3209/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/3209/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Дроботової Т.Б.,

секретар судового засідання - Савінкова Ю. Б.,

за участю представників:

позивача - Качмар О. Й. (адвокат),

відповідача - Кожевнікова І. О. (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 (судді: Агрикова О. В., Хрипун О. О., Чорногуз М. Г.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 (суддя Курдельчук І. Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кібо Менеджмент Груп"

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У 2019 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр" (далі - ТОВ "Міжнародно-діловий центр") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кібо-Менеджмент Груп" (далі - ТОВ "Кібо Менеджмент Груп") про зобов`язання вчинити дії.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Кібо Менеджмент Груп" на суміжній земельній ділянці розпочало реконструкцію з надбудовою нежилого будинку з порушенням прав та інтересів ТОВ "Міжнародно-діловий центр", оскільки не врахувало інтереси позивача, як власника сусідньої земельної ділянки та нерухомого майна.

Крім того позивач посилається на численні порушення будівельних норм і правил без дотримання вимог безпеки щодо здійснення будівництва в умовах ущільненої забудови та обмеження, тому умови забудови земельної ділянки не відповідають містобудівному законодавству. Позивач просить суд зобов`язати відповідача погодити проектну документацію на реконструкцію з надбудовою нежилого будинку №26/4-б по бульвару Тараса Шевченка у місті Києві під медичний центр на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:88:211:0046 з ТОВ "Міжнародно-діловий центр".

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що ТОВ "Міжнародно-діловий центр", відповідно до статей 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України не доведено належними, достатніми та допустимими доказами факту порушення його прав та інтересів, як власника прилеглої земельної ділянки, відповідачем.

Крім того, суди дійшли висновку, що чинним законодавством, зокрема, Законом України "Про основи містобудування", Законом України "Про архітектурну діяльність", Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" не передбачено обов`язок погодження проектної документації замовником будівництва з власником або користувачем суміжної земельної ділянки, а лише встановлено обов`язок дотримуватися при будівництві прав та інтересів останніх.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Міжнародно-діловий центр" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

3.2. ТОВ "Міжнародно-діловий центр" зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з неповним з`ясуванням обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме частини другої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абзац 5 частини першої статті 27 Закону України "Про архітектурну діяльність", абзац 7 частини першої статті 5 Закону України "Про основи містобудування" та з порушенням норм процесуального права ? частини першої, другої статті 5, статей 73, 74, 79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема скаржник стверджує, що суди не з`ясували чи передбачено проектом реконструкції будівлі відповідача надбудову 3-го і 4-го поверхів, і чи відповідає це вимогам ДБН, а також зазначає про те, що реконструкцію об`єкта відповідач розпочав без оформлення з позивачем акта-допуску.

На думку скаржника, зведення відповідачем 3 і 4 поверхів впритул до будівлі позивача порушує права позивача як власника існуючої прилеглої будівлі. Врахування державних та громадських інтересів під час здійснення містобудівної діяльності (під час розроблення містобудівної документації) здійснюється шляхом погодження містобудівної документації з суб`єктами таких інтересів.

Крім того, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання позивача про витребування проектної документації та клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Кібо Менеджмент Груп" просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, наголошуючи на законному та обґрунтованому судовому рішенні при повному дослідженні матеріалів справи.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі і відзиві на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Міжнародно-діловий центр" є власником земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:88:211:0012, площею 0,4715 га, розташованої за адресою: місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, 28-30, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №050409.

4.3. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "Міжнародно-діловий центр" є власником об`єкту нерухомого майна, а саме, готелю, за адресою: місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, 30, загальною площею 20 962,5 м 2 .

4.4. Згідно з інформаційною довідкою від 02.11.2016 №72021697 ТОВ "Кібо Менеджмент Груп" є власником нежилого будинку №26/4-б (літ. Б) по бульвару Тараса Шевченка в місті Києві, загальною площею 270,5 м 2 .

4.5. 09.06.2017 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №1033/17/012/009-17 для розробки проектної документації та проведення реконструкції об`єкта, який належить ТОВ "Кібо Менеджмент Груп".

4.6. Крім того, 09.10.2017 Міністерство культури України погодило історико-містобудівне обґрунтування реконструкції об`єкта для розроблення проектної документації.

4.7. Рішенням Київської міської ради від 28.11.2017 №644/3652 передано ТОВ "Кібо Менеджмент Груп" в оренду земельну ділянку на 10 років площею 0,0276 га (кадастровий номер 800000000:88:211:0046, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-8000580642017) для експлуатації та обслуговування будинку, офісних приміщень на бульварі Тараса Шевченка, 26/4-б у Шевченківському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно (договір купівлі-продажу нежилого будинку від 01.11.2016 №6721, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.11.2016 №17221357).

4.8. Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.04.2018 земельна ділянка площею 0,0276 га, кадастровий номер 8000000000:88:211:0046 знаходиться у користуванні ТОВ "Кібо Менеджмент Груп" відповідно до договору оренди, укладеного з Київською міською радою від 19.04.2018 №95.

4.9. 09.01.2018 року Міністерство культури України погодило робочий проект "Реконструкція з надбудовою нежилого будинку №26/4-Б по бульвару Тараса Шевченка у місті Києві під медичний центр".

4.10. Суди також установили, що за змістом експертного звіту від 06.04.2018 № 7-266-17-ЕП/КО, складеного за результатами проведення експертизи проектної документації виданої ТОВ "Кібо Менеджмент Груп" для реконструкції з надбудови нежилого будинку №26/4-б по бульвару Тараса Шевченка у місті Києві під медичний центр, зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями; санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: охорони праці; екології: пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку, з наведеними технічними-показниками.

4.11. 20.07.2018 ТОВ "Кібо Менеджмент Груп" подало до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, яке зареєстровано за вхідним №073/09/01-2007/2.

4.12. ТОВ "Кібо Менеджмент Груп" у Департаменті міського благоустрою виконавчого органу Київської міської державної адміністрації отримало Контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення від 21.09.2018 №18100198-Шв, яку в подальшому, а саме 27.03.2019 переоформлено та продовжено її дію у зв`язку з продовженням виконання робіт .

4.13. 05.10.2018 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано дозвіл №КВ112182780906 ТОВ "Кібо Менеджмент Груп" на виконання будівельних робіт.

4.14. Відповідно до листа від 22.01.2019 №01/19 ТОВ "Міжнародно-діловий центр" звернулося до ТОВ "Кібо Менеджмент Груп" з вимогою надати для ознайомлення копію розробленої проектної документації на реконструкцію спірного будинку.

4.15. Предметом позову у цій справі є зобов`язання вчинити дії ?? погодити ТОВ "Кібо Менеджмент Груп" проектну документацію на реконструкцію з надбудовою нежилого будинку з ТОВ "Міжнародно-діловий центр".

4.16. Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондують з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

4.17. Згідно з частинами першою, третьою статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

4.18. За змістом статті 5 Закону України "Про основи містобудування" при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів; участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

4.19. Як передбачено статтею 27 Закону України "Про архітектурну діяльність", замовники та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані: доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію; обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону; забезпечувати будівництво об`єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов`язковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону; поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам`яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об`єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам.

4.20. Суди першої та апеляційної інстанції проаналізувавши норми законодавства дійшли висновку, що чинним законодавством, зокрема, Законом України "Про основи містобудування", Законом України "Про архітектурну діяльність", Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", не передбачено обов`язок погодження проектної документації замовником будівництва з власником або користувачем суміжної земельної ділянки, а лише встановлено обов`язок дотримуватися при будівництві прав та інтересів останніх.

4.21. При цьому погодження проектної документації замовника будівництва з власником суміжної земельної ділянки (в даному випадку позивачем) самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення будь-яких прав у забудовника, оскільки таке погодження із суміжними власниками не може слугувати самостійною підставою для відмови відповідними органами, до компетенції яких відноситься надання дозволів на будівництво у затвердженні проектної документації, за умови відповідності такої документації вимогам чинного законодавства.

Отже, сама відсутність такого погодження не призводить до незаконності рішення про затвердження проектної документації замовником будівництва.

4.22. Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі про те, що суди не з`ясували чи передбачено проектом реконструкції будівлі відповідача надбудову 3-го і 4-го поверхів, і чи відповідає це вимогам ДБН, а також про те, що реконструкцію об`єкта відповідач розпочав без оформлення з позивачем акта-допуску вже були предметом розгляду апеляційного суду і спростовані тим, що у цій справі не є предметом дослідження процесу отримання відповідачем проектної документації та відповідності її нормам законодавства.

4.23. При цьому, судами установлено що ТОВ "Міжнародно-діловий центр" вже зверталося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування Містобудівних умов та обмежень від 09.06.2017 року №1033/17/012/009-17, надані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ТОВ "Кібо Менеджмент Груп" на бульварі Тараса Шевченка, 26/4-б у Шевченківському районі м. Києва.

Таким чином, ТОВ "Міжнародно-діловий центр" вже скористалося своїм правом щодо оскарження документації, необхідної для здійснення реконструкції з надбудови нежилого будинку №26/4-б по бульвару Тараса Шевченка у місті Києві під медичний центр.

4.24. Також суди дослідили, що у матеріалах справи наявний акт від 30.05.2019, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (проведений на підставі скарги позивача), в якому зазначено, що спірна реконструкція здійснюється відповідно до проектної документації, державних стандартів та норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

4.25. Аргументи скаржника щодо неправильного застосування судами норм матеріального права, зокрема абзацу 5 частини першої статті 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" оцінені судами та визнані необґрунтованими, оскільки законом встановлено, що у разі завдання збитків користувачам прилеглих земельних ділянок замовники та підрядники зобов`язані відшкодувати такі збитки, а відтак у разі завдання позивачу збитків, він може звернутися до завдавача таких збитків з вимогою про їх відшкодування.

4.26. За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення ? гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

4.27. За приписами частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

4.28. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18.

4.29. При цьому Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

4.30. Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

4.31. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що у цій справі позивач не довів порушення його права чи інтересу відповідачем на момент звернення із позовом до господарського суду і обраний позивачем спосіб захисту не призведе до відновлення його порушених прав.

4.32. Аргументи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання позивача про витребування проектної документації та клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи оцінені апеляційним судом та відхилені з огляду на те, що судова експертиза призначається тільки у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи чи неможливо застосувати інші засоби доказування. Проте суд, дослідивши наявні докази у справі дійшов висновку, що їх достатньо для прийняття правомірного рішення.

Крім того, докази, які просив витребувати позивач у клопотанні не стосуються предмета доказування у цій справі.

4.33. Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, отже вже були предметом дослідження та оцінки судом апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки доказів та установлених обставин справи, що не входить до повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

4.34. З огляду на імперативні положення статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд не вправі встановлювати обставини, які не були встановлені у рішеннях судів попередніх інстанцій, а його повноваження обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

4.35. За таких обставин, Верховний Суд, в межах доводів касаційної скарги, дійшов висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

5.3. Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.4. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.5. Відповідно до частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.6. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1 . Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Т. Б. Дроботова