ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2019 р.Справа № 440/4224/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Донець Л.О.,
Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року (головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, повний текст складено 25.03.19 року) по справі № 440/4224/18
за позовом ОСОБА_1
до Кременчуцької міської ради Полтавської області треті особи Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Кременчуцької міської ради , Комунальне некомерційне медичне підприємство "Кременчуцький міський стоматологічний центр"
про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
27.11.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління охорони здоров`я виконавчого комітету відповідача, Комунальне некомерційне медичне підприємство Кременчуцький міський стоматологічний центр , в якому просить про визнання протиправними та нечинними рішення відповідача, а саме:
від 09.08.2018 Про реорганізацію Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №1, Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №2, Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №3 шляхом злиття ;
від 11.10.2018 Про затвердження комплексної програми розвитку комунального некомерційного медичного підприємства Кременчуцький міський стоматологічний центр на 2018-2021 роки ;
від 11.10.2018 Про затвердження передавальних актів від 10 вересня 2018 року про передачу від Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №2, Кременчуцької стоматологічної поліклініки №3 до Комунального некомерційного медичного підприємства Кременчуцький міський стоматологічний центр майна, майнових прав та інших обов`язків .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з судовим рішення подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати судове рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 09.08.2018, відповідачем прийнято рішення ХХХ1 сесії УП скликання Про реорганізацію Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №1, Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №2, Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №3 шляхом злиття .
11.10.2018, відповідачем на ХХХ1 сесії УП скликання прийняті рішення Про затвердження комплексної програми розвитку комунального некомерційного медичного підприємства Кременчуцький міський стоматологічний центр на 2018-2021 роки ; Про затвердження передавальних актів від 10 вересня 2018 року про передачу від Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №2, Кременчуцької стоматологічної поліклініки №3 до Комунального некомерційного медичного підприємства Кременчуцький міський стоматологічний центр майна, майнових прав та інших обов`язків .
Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з тим, що оскаржувані рішення не порушують права позивача, гарантовані Конституцією України, зокрема, на охорону здоров`ю, надання медичної допомоги, отримання безкоштовної стоматологічної допомоги, на доступність і належну якість такої медичної допомоги, вільний вибір лікаря, вибір методі лікування, та не є нормативно-правовими актами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до ч.3 ст.16 Закону України Про основи законодавства України про охорону здоров`я мережа державних і комунальних закладів охорони здоров`я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної якості такого обслуговування, своєчасності, доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.
На підставі ст.49 Конституції України охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.
Пунктом 18 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Частина 1 статті 60 Закону України Про місцеві самоврядування в Україні каже, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Пунктом 30 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеві самоврядування в Україні каже, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Частина 1 статті 59 Закону України Про місцеві самоврядування в Україні каже, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Стаття 7 Закону України Про основи законодавства України про охорону здоров`я зазначає, що держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров`я шляхом: а) створення розгалуженої мережі закладів охорони здоров`я; б) організації і проведення системи державних і громадських заходів щодо охорони та зміцнення здоров`я; в) фінансування надання всім громадянам та іншим визначеним законом особам гарантованого обсягу медичних послуг та лікарських засобів у порядку, встановленому законом; г) здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в сфері охорони здоров`я; д) організації державної системи збирання, обробки і аналізу соціальної, екологічної та спеціальної медичної статистичної інформації; е) встановлення відповідальності за порушення прав і законних інтересів громадян у сфері охорони здоров`я.
Частина 2 статті 13 Закону України Про основи законодавства України про охорону здоров`я зазначає, що складовою частиною державної політики охорони здоров`я в Україні є політика охорони здоров`я в Автономній Республіці Крим, місцеві і регіональні комплексні та цільові програми, що формуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та відображають специфічні потреби охорони здоров`я населення, яке проживає на відповідних територіях.
За змістом оскаржуваного рішення від 09.08.2018 реорганізовано Кременчуцьку міську стоматологічну поліклініку №1, Кременчуцьку міську стоматологічну поліклініку №2, Кременчуцьку міську стоматологічну поліклініку №3, а саме: створити з 16 листопада 2018 року комунальне некомерційне медичне підприємство Кременчуцький міський стоматологічний центр шляхом злиття Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №1, Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №2, Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №3.
Визнано комунальне некомерційне медичне підприємство Кременчуцький міський стоматологічний центр правонаступником усього майна, прав та обов`язків Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №1, Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №2, Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №3.
Закріплено нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно, яке належить до Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №1, Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №2, Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №3, за комунальним некомерційним медичним підприємством Кременчуцький міський стоматологічний центр на праві оперативного управління.
Закріплено нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно, яке належить до Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №1, Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №2, Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №3, за комунальним некомерційним медичним підприємством Кременчуцький міський стоматологічний центр на праві оперативного управління.
Підпорядковано новостворене комунальне некомерційне медичне підприємство Кременчуцький міський стоматологічний центр управлінь охорони здоров`я виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області.
Призначено та затверджено комісії з реорганізації Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №1, Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №2, Кременчуцької міської стоматологічні поліклініки №3 (додається).
Уповноважено призначені комісії з реорганізації:
У триденний термін з дати прийняття цього рішення повідомити державного реєстратора про рішення щодо реорганізації Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №1, Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №2, Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №3 шляхом злиття в комунальне некомерційне медичне підприємство Кременчуцький міський стоматологічний центр та подати у встановленому законодавством порядку необхідні документи для внесення до Єдиного державного реєстру відповідних записів.
У встановленому порядку, після закінчення строку двох місяців з пред`явлення вимог кредиторами, забезпечити складання та подачу затвердження до Кременчуцької міської ради Полтавської області передавального акту.
Після затвердження передавального акту Кременчуцькою міською радою Полтавської області, подати державному реєстратору документи, необхідні для проведення державної реєстрації комунального некомерційного медичного підприємства Кременчуцький міський стоматологічний центр .
В установленому законодавством порядку забезпечити дотримання соціально-правових гарантій працівників реорганізованих закладів охорони здоров`я.
Вжито інших необхідних заходів, передбачених чинним законодавством України, щодо виконання цього рішення.
Визначено, що у разі відсутності голови комісії з реорганізації, виконання його обов`язків покладається на заступника голови комісії.
Управлінню охорони здоров`я виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області підготувати та надати на затвердження Кременчуцької міської ради Полтавської області статут комунальної некомерційного медичного підприємства Кременчуцький міський стоматологічний центр та програму розвитку підприємства.
Оприлюднено дане рішення відповідно до вимог законодавства.
Контроль за виконанням рішення покладено на заступника міського голови Усанову О.П. та постійну депутатську комісію з питань освіти, молоді, культури, спорту, розгляду питань з АТО, соціального захисту населення охорони здоров`я, материнства та дитинства (голова комісії ОСОБА_2 ).
Відповідно до змісту оскаржуваного рішення від 11.10.2018 Про затвердження комплексної програми розвитку комунального некомерційного медичного підприємства Кременчуцький міський стоматологічний центр на 2018-2021 роки затвердженого комплексну програму розвитку комунального некомерційного медичного підприємства Кременчуцький міський стоматологічний центр на 2018-2021 роки (додається).
Крім цього, заступнику міського голови - директору Департаменту фінансів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Неіленко Т.Г. щорічно при формуванні бюджету передбачати кошти на виконання затвердженої програми.
Оприлюднено рішення відповідно до вимог законодавства.
Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови Усанову О.П. та постійну депутатську комісію з питань освіти, молоді, культури, спорту, соціального захисту населення, розгляду питань, пов`язаних з АТО, охорони здоров`я, материнства та дитинства (голова комісії ОСОБА_2 ).
Згідно зі змістом оскаржуваного рішення від 11.10.2018 Про затвердження передавальних актів від 10 вересня 2018 року про передачу від Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки №2, Кременчуцької стоматологічної поліклініки №3 до Комунального некомерційного медичного підприємства Кременчуцький міський стоматологічний центр майна, майнових прав та інших обов`язків .
Затверджено передавальний акт від 10 вересня 2018 року про передачу від Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки № 2 до комунального некомерційного медичного підприємства Кременчуцький міський стоматологічний центр майна, майнових прав та інших обов`язків (додаток 2).
Затверджено передавальний акт від 10 вересня 2018 року про передачу від Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки № 3 до комунального некомерційного медичного підприємства Кременчуцький міський стоматологічний центр майна, майнових прав та інших обов`язків (додаток 3).
вирішила:
Оприлюднено рішення відповідно до вимог Законодавства.
Крім цього, контроль за виконанням рішення покладений на заступника міського голови Усанову О.П. та постійну депутатську комісію з питань освіти, молоті, культури, спорту, розгляду питань з АТО, соціального захисту населення охорони здоров`я, материнства та дитинства (голова комісії ОСОБА_2 ).
Аналізуючи викладені вище обставини, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вказані рішення мають індивідуальний характер, оскільки стосуються створення - некомерційного медичного підприємства Кременчуцький міський стоматологічний центр , в тому числі, затвердження передавальних актів майна та майнових прав та інших обов`язків реорганізованих установ.
Крім цього, колегія суддів зауважує на тому, що оскаржуваним рішенням затверджується програма розвитку безпосередньо даного підприємства.
Окрім цього, колегія суддів зазначає, що оскаржувані рішення містять посилання на конкретні строки їх реалізації, виконання, тому й вичерпують свою дію після їх прийняття.
Тоді як нормативно-правовими акти - є акти що тривають у дії, розраховані на довгострокове та неодноразове застосування.
За викладених обставин, колегія суддів, не вважає оскаржувані рішення нормативно-правовими актами.
Посилання апеляційної скарги не неврахування судом першої інстанції правової позиції, висловленої у постанові від 14.08.2018 Верховного суду у справі №359/6814/17 щодо обов`язкового проведення публічного обговорення з громадскістю проектів оскаржуваних рішень, колегія суддів вважає помилковим.
Так, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом оскарження у справі №359/6814/17 стали рішення органу самоврядування про реорганізацію Кийливського НВО ЗШ-ДС , які прийняті на виконання Плану оптимізації та модернізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів Бориспільського району на 2016-2018 роки.
З огляду на вказане, колегія суддів, вважає, що предметом спору у справі №359/6814/17 є рішення органу самоврядування, які прийнятті на виконання затверджених рішенням органу місцевого самоврядування проектів регіонального програм соціального розвитку, тобто рішення прийняті на виконання нормативно-правового акту.
Так, в силу приписів п.12 Порядку проведення консультацій з громадкістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №996 від 03 листопада 2010 року в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які:
стосуються конституційних прав, свобод та обов`язків громадян;
стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища;
передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері;
визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання);
стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами;
визначають порядок надання адміністративних послуг;
стосуються правового статусу громадських об`єднань, їх фінансування та діяльності;
передбачають надання пільг чи встановлення обмежень для суб`єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства;
стосуються присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій;
стосуються витрачання бюджетних коштів (звіти головних розпорядників бюджетних коштів за минулий рік).
Строк проведення таких консультацій з громадськістю визначається органом виконавчої влади і повинен становити не менш як 15 календарних днів.
Проекти регуляторних актів виносяться на громадське обговорення з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
На противагу від цього, предметом спору в даній справі є оскаржувані рішення відповідача, які як самі не мають статусу нормативно-правового акту, як й не були прийнятті для виконання будь-яких інших нормативно-правових актів.
З приводу доводів апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції про відсутність порушення суб`єктивного права позивача оскаржуваними рішеннями, то колегія суддів зауважує на таке.
У відповідності до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справи про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес» , який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.
Не поширюють свою дію ці положення й на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних (можливо позасудових) форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.
Позивач є мешканкою громади відповідача.
Крім цього, позивач є отримувачем медичного обслуговування Кременчуцької стоматологічної поліклініки №3.
Свої порушені права позивач обумовлює порушенням її прав, гарантованих Конституцією України на охорону здоров`ю, надання медичної допомоги, отримання безкоштовної стоматологічної допомоги, на доступність і належну якість такої медичної допомоги, вільний вибір лікаря, вибір методи лікування.
Крім цього, в апеляційній скарзі позивач каже про порушення права на належну якість медичної допомоги інших осіб, яка виразилась у непрофесійній роботі працівників реорганізованих установ.
Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, оскаржувані рішення відповідача не зачіпають конкретних прав позивача в сфері публічних відносин.
Крім цього, в своїй апеляційній скарзі позивачем не були наведені обґрунтування щодо існування негативного впливу на її конкретні права чи інтереси від прийняття оскаржуваних рішень.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову, апеляційної скарги, та скасування судового рішення.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 15.12.2015 у справі №21-5361а15.
З приводу посилань позивача не недотримання відповідачем вимог Регламенту Кременчуцької міської ради УП скликання, то колегія суддів зазначає на таке.
Згідно з ст. 1 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
У відповідності до ст.2 Закону України Про доступ до публічної інформації метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
У відповідності до ч. 3 ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
На підставі ч.1 ст.43 Регламенту Кременчуцької міської ради проекти рішень Кременчуцької міської ради, що підлягають обговоренню, повинні оприлюднюватися розробником відповідно до вимог ч.3 ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" у термін не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Оформлені проекти рішень відповідно до вимог Регламенту Кременчуцької міської ради подаються до апарату міської ради до засідання Президії. Якщо матеріали надійшли до апарату міської ради після засідання Президії, розробник проекту рішення повинен надати письмово обґрунтовану пояснювальну записку щодо необхідності винесення додаткового питання на розгляд цієї сесії. За порушення вимог щодо термінів винесення питання та якості підготовки проектів рішень до відповідальних осіб (розробників проектів рішень) може бути застосовано захід дисциплінарного впливу за ініціативою міського голови. Земельні та питання фінансового характеру можуть додатково розглядатися профільною депутатською комісією в термін менше ніж 20 днів, згідно з вимогами Земельного кодексу України, Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів.
За обставинами справи, відповідачем виконані вимоги наведеного нормативного акту щодо оприлюднення проектів оскаржуваних рішень.
За викладених вище висновків про відсутність порушення оскаржуваними рішеннями конкретних прав позивача, колегія суддів, вважає , що доводи апеляційної скарги про порушення 20-денного строку для здійснення опублікування оскаржуваного рішення від 09.08.2018 не можуть бути достатніми для визнання такого рішення протиправним.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Відповідно до ст.п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року по справі № 440/4224/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.О. Донець Судді М.І. Гуцал А.П. Бенедик Повний текст постанови складено 03.07.2019 року
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2019 |
Оприлюднено | 04.07.2019 |
Номер документу | 82790617 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Донець Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні