ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
02 липня 2019 року м. Дніпросправа № 340/538/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Шальєвої В.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Малиш Н.І.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладок" на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року у справі №340/538/19 за адміністративним позовом Управління Держпраці у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладок" про застосування заходів реагування, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року у справі №340/538/19 задоволено адміністративний позов Управління Держпраці у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладок" про застосування заходів реагування.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 01.07.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Ладок" подано до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Перевіривши порядок подання апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Даним законом були внесені зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до пп.15.5 п.15 ч. 1 розділу VII Перехідних положень оновленого Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Згідно абз. 2 пп. 15.16 п. 15 ч. 1 розділу VII Перехідних положень КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Враховуючи, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система на даний час не функціонує, необхідно керуватися правилами подання апеляційної скарги, що діяли до 15 грудня 2017 року.
Так, ч. 1 ст. 186 КАС України (в редакції станом на 03 серпня 2017 року) передбачала, що апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Враховуючи вищевикладене та те, що в даному випадку апеляційна скарга була подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто з порушенням порядку її подання, апеляційну скаргу, відповідно до пп. 15.5 п. 15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України необхідно повернути скаржнику без розгляду.
При цьому колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2018 року у справі № 804/6135/16 з аналогічного питання, проте не погоджується і не застосовує їх з огляду на таке.
У зазначеній постанові Верховний Суд з посиланням на практику Європейського суду з прав людини зазначив, що апеляційним судом, який повернув апеляційну скаргу без розгляду, порушені норми процесуального права, а саме не застосовано приписи статті 297 КАС України в редакції, яка є чинною з 15 грудня 2017 року. Також Верховний Суд зазначив, що апеляційним судом ухвала постановлена без дотримання принципу пропорційності, яке вимагає такого тлумачення пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.
Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.
Колегія суддів з цього приводу зазначає, що пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України не містить жодного втручання у права та свободи людини і жодним чином їх не обмежує у порівнянні з попереднім станом, а саме з правилами подання апеляційної скарги, які діяли до 15 грудня 2017 року, а лише залишає такі правила незмінними на період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У справах "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та 37943/06, рішення від 14 жовтня 2010 року та "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine), заява № 39766/05, рішення від 7 липня 2011 року, ЄСПЛ дійсно дійшов висновку що:
1. національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника;
2. національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
Разом з тим, зазначені висновки ЄСПЛ жодним чином не стосуються спірних правовідносин, оскільки,
по-перше, як зазначалось вище, пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України лише передбачає залишення попереднього порядку подання апеляційної скарги, що не є свавільним втручанням у права заявника і не створює жодних перешкод для використання процесуальних прав, оскільки попередній порядок діяв на протязі більше 10 років з дня введення в дію КАС України і не викликав у учасників процесу жодних проблем при поданні апеляційної скарги;
по-друге, національне законодавство в цих відносинах не містить жодних суперечностей і не вимагає від учасників процесу ніякого тлумачення чи трактування. Навпаки, національне законодавство, а саме пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, містить чітке правило поведінки - до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається за правилами ч. 1 ст. 186 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року), тобто через суд першої інстанції, а після початку її функціонування - за правилами статті 297 КАС України в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року, тобто безпосередньо до апеляційного суду. Невиконання цього правила апелянтом свідчить лише про незнання ним норм процесуального законодавства.
Встановлення у Перехідних положеннях такого правила пов`язано з особливостями функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, після початку якого за приписами статті 18 КАС України буде забезпечено обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, а також між судом та учасниками судового процесу. Отже суд апеляційної інстанції буде мати доступ до матеріалів справи в електронному виді у зазначеній системі, а тому витребовування процесуальних та інших документів в паперовій формі передбачено лише у разі необхідності. Саме у зв`язку з цим законодавцем до початку функціонування системи і збережено правило, за яким апеляційна скарга подається через суд першої інстанції, який забезпечує її надходження до апеляційного суду разом із матеріалами справи.
Європейський суд з прав людини у справах "Каньєте де Хоньї проти Іспанії", "Гору проти Греції", "Михолапа проти Латвії" зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.
У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що апелянт не може очікувати застосування статті 297 КАС України в редакції з 15 грудня 2017 року, як зазначив у постанові Верховний Суд, оскільки за приписами пп. 15.5 пункту 15 частини першої РозділуПерехідних положень КАС України ця норма почне свою дію лише після початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Апеляційний суд, повертаючи без розгляду апеляційну скаргу, яка подана всупереч порядку, встановленому КАС України, чітко виконує правило поведінки, встановлене цим Кодексом. Апеляційний суд не може свавільно прийняти до розгляду апеляційну скаргу всупереч вимогам КАС України, оскільки таким чином надасть перевагу одній стороні процесу перед іншою, яка чекає від суду чіткого дотримання норм процесуального законодавства.
Отже, апеляційний суд відповідно до пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України повинен повернути без розгляду апеляційну скаргу, яка подана безпосередньо до нього. Іншого правила поведінки суду Кодекс адміністративного судочинства України не містить.
Керуючись ст.ст. 248, 328, пп. 15.5 п. 15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладок" на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року у справі №340/538/19 за адміністративним позовом Управління Держпраці у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладок" про застосування заходів реагування - повернути скаржнику без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.325 та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя Н.І. Малиш
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2019 |
Оприлюднено | 05.07.2019 |
Номер документу | 82790900 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Шальєва В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні