Постанова

від 25.06.2019 по справі 0240/2110/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0240/2110/18-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова І.А.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

25 червня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Сторчака В. Ю. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Зозуля К.Т.,

представника позивача: Гуцалюка Д.В.,

представника відповідача: Томашевської Ю.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ДОМІНАНТА-КОНСТ" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2018 року ПП Домінанта-Конст звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005851415 "Р" від 27.06.2018.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області №0005851415 форми "Р" від 27.06.2018.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що в порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 т.198 Податкового кодексу України ПП Домінанта-Конст неправомірно включено до складу податкового кредиту за жовтень 2017 суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ ТРК Агропостач без фактичного здійснення господарських операцій за жовтень 2017 року на загальну суму ПДВ 45326 грн.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та просила скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення №1177 від 15.05.2018 року та наказу від 15.05.2018 року за №2809 державними ревізорами/інспекторами у період з 17.05.2018 року по 21.05.2018 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП "Домінанта-Конст" з питань своєчасності достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість за період за серпень, вересень 2017 року та по проведених господарських операціях з ТОВ "ТРК Агропостач" за жовтень 2017 р.

За результатом проведеної перевірки відповідачем складено акт від 29.05.2018 року за №2388/1415/34272548, у якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення, а саме, п. 198.1, 198.2, 198.3 , п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 158 873 грн.

За наслідком проведеної перевірки та складеного акта відповідачем 27.06.2018 р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0005851415 "Р", яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі - 158 873 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 39718 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається податковий орган, субєктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів, дійшов висновку, що спірне рішення прийняте за відсутності на те правових підстав, а отже, є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до вимог пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV встановлено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, позивач повинен мати відповідні належно оформлені первинні бухгалтерські документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Так, в обґрунтування правомірності висновків про заниження ПП Домінанта-Конст розміру грошового зобов`язання з податку на додану вартість за період, який підлягав перевірці, податковий орган посилається на інформацію отриману про ТОВ ТРК Агропостач від ГУ ДФС у Кіровоградській області щодо відсутності трудових ресурсів (на ТОВ ТРК Агропостач згідно розрахунку 1-ДФ за 3 квартал 2017 р. рахується 1 особа).

Як слідує з матеріалів справи, між ПП Домінанта Конст (замовник ) та ТОВ ТРК Агропостач (виконавець) укладено договори підряду №П/01/09-2017 від 01.09.2017, №П/11/09-2017 від 11.09.2017, №П/20/09-2017 від 20.09.2017 відповідно до умов яких Виконавець приймає на себе зобов`язання власними та залученими засобами в строки і на умовах, передбачених цим Договором та Додатками до нього, виконати Замовнику роботи з покосу та опашки периметру за допомогою спеціалізованої техніки (код робіт ДКПП ДК 016:2010-81.30.10) (надалі-Роботи) на території сонячних електростанцій, які обслуговує Замовник. Загальна сума Договору визначається як сума вартості виконаних Робіт за цим Договором згідно належно оформлених Заявок. Вартість (ціна) Робіт за кожною Заявкою погоджується Сторонами виходячи із розрахунку вартості Робіт з покосу (за 100 кв.м. площі покосу) зазначених в Протоколі погодження договірної ціни. Оплата Послуг здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Акти виконаних робіт надаються виконавцем протягом трьох календарних днів з дня закінчення робіт за відповідною заявкою та у разі відсутності заперечень підписуються замовником у строк не більше трьох календарних днів з дня їх отримання.

Слід зазначити, що відповідно до п.1.1 Договору підряду №П/01/09-2017 від 01.09.2017 ТОВ ТРК Агропостач приймає на себе зобов`язання власними та залученими засобами в строки і на умовах, передбачених Договором та Додатками до нього, виконати замовнику роботи з покосу трави та опашки периметру за допомогою спеціалізованої техніки на території сонячних електростанцій, які обслуговує ПП Домінанта-Конст . Згідно п.п.4.2.1 цього ж Договору ТОВ Агропостач зобов`язаний своїми силами і засобами виконати роботи в обсязі і в строки передбачені Договором та Додатками до нього, і здати їх Замовнику в стані, що відповідає діючим нормам та Договору.

Разом з тим, укладання зазначених вище угод зумовлено необхідністю дотримання вимог договору про надання послуг № 040517 від 5.01.2017 р., укладеного між ТОВ Систем Пауер Інжиринг (замовник) та ПП Домінанта-Конст (виконавець) згідно якого останній прийняв на себе зобов`язання власними та залученими засобами в строки і на умовах передбаченими цим Договором надати замовнику послуги покосу трави та виконання опашки землі за допомогою спеціалізованої техніки на території сонячних електростанцій. Перелік, обсяги, місце, строки надання, вартість та інше визначалося Заявками замовника. Послуги здавались за актами наданих послуг (п. п. 1.1, 1.2, 1. 4 Договору).

В підтвердження отримання послуг по покосу трави та опашки периметру за допомогою спеціалізованої техніки від ТОВ ТРК Агропостач , позивачем надано наступні документи: акти здачі прийняття робіт (надання послуг) №81, №82 від 20.09.2017 р., №88 №89 від 25.09.2017, №95 від 29.09.2017, №118 від 11.10.2018, №115 від 09.10.2017; платіжні доручення №106 від 20.09.2017, №111 від 25.09.2017, №118, №119, №120 від 06.10.2017; №122 від 13.10.2017, №130, №131 від 26.10.2017; податкові накладні №50, №51 від 20.09.2017, №87, №88 від 25.09.2017, №92 від 29.09.2017, №33 від 11.10.2017, №29 від 09.10.2017.

Також, в матеріалах справи наявні заявки від 04.09.2017, 29.08.2017, податкові накладні №3 та № 4 від 13.10.2017, №1 та № 2 від 09.10.2017, № 7 від 25.09.18, № 4 від 12.09.17 р., № 6, 5 від 15.09.2017, № 2 від 11.09.17 р., акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 12.09.17, 25.09.17, 09. 10.17, 13.10.17, платіжні доручення № 936, 965, 1087, 1145, 1229, 1241 за вересень-жовтень 2017 року, які на думку суду першої інстанції підтверджують правомірність використання засобів ТОВ ТРК Агропостач в якості субпідрядника виконання робіт.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки надані позивачем первинні документи по взаємовідносинах з контрагентом, підписані відповідальними посадовими особами та скріплені печатками юридичних осіб, крім того, містять інші відомості та реквізити, навність яких визнана обов`язковою ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Окрім того, в підтвердження правомірності використання засобів ТОВ "ТРК Агропостач" в якості фактичного субпідрядника виконання робіт для повного виконання договору укладеного між позивачем та ТОВ "Систем Пауер Інжиніринг" надано лист останнього від 22.08.2017 за вих. №73 щодо погодження такого використання.

Обґрунтовуючи свою позицію, ГУ ДФС у Вінницькій області посилається на інформацію отриману про ТОВ "ТРК Агропостач" від ГУ ДФС у Кіровоградській області лише щодо відсутності трудових ресурсів (на ТОВ ТРК Агропостач згідно розрахунку 1-ДФ за 3 квартал 2017 р. рахується 1 особа) та не звітування перед податковим органом.

Однак, як правильно зазначено судом першої інстанії, чинним законодавством не передбачено обов`язку платника податку нести відповідальність за несплату податків виконавцями послуг, або за можливу недостовірність відомостей про них чи не подання відповідної податкової звітності такими (виконавцями послуг). Окрім того, така інформація є службовою та використовується податковими органами з метою здійснення податкового контролю і не зумовлює для платників податків змін у структурі податкових зобов`язань та податкового кредиту.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що незабезпечення контрагентом належної кількості працюючих, відсутність трудових ресурсів, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства не спростовують реальності виконання господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції при вирішенні спору у вказаних правовідносинах, керується визначеними ст. 8 КАС України принципами щодо верховенства права, згідно яких, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави .

Відповідно ч. 2 вказаної статті, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, який зазначив, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (див. рішення по справі Інтерсплав проти України (заява № 803/02), п. 38).

Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. (справа Щокін проти України) забезпечує гарантування одного з найважливіших принципів податкового законодавства, а саме презумпцію правомірності рішень платника податку у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків платників податків, національні органи були зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків. Однак у справі, що розглядається, органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати прибуткового податку (див. Рішення Європейського суду з прав людини, від 14.10.2010 р. п. 57 справа Щокін проти України).

Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії (заява №3991/03) від 22.01.2009 р. надає змогу не допустити обмеження законного права платника податків на податковий кредит, віднесення певних сум до витрат, за умови реальності господарської операції, у випадку порушення його контрагентом та контрагентами такого контрагента податкової дисципліни. Вказаним Рішенням розяснено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушить справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, платник податків, який дотримується вимог податкового законодавства під час здійснення господарської операції та ведення бухгалтерського обліку, не повинен нести непомірний тягар стосовно обмеження права на податковий кредит у разі недотримання його контрагентом обов`язків, визначених податковим законодавством щодо сплати податків та ведення податкової звітності.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

При цьому, апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені ст. 317 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню, оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Натомість, оскаржуване рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 02 липня 2019 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Сторчак В. Ю. Драчук Т. О.