Рішення

від 03.07.2019 по справі 619/1314/19

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/1314/19

провадження №2/619/742/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Калиновської Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Суржкової В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 . ОСОБА_3 ,

відповідача ОСОБА_4 ,

представник відповідачів ОСОБА_5 ,

представника третьої особи Скриннік І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дергачі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Голови Золочівської районної ради Заболотного Юрія Миколайовича, Золочівської районної ради, Комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня , третя особа - ОСОБА_6 про поновлення на посаді головного лікаря комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня ,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з позовною заявою до Голови Золочівської районної ради Заболотного Ю.М., Золочівської районної ради, Комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня , третя особа ОСОБА_6 , в якій з врахування уточнення позову просила визнати незаконним розпорядження Голови Золочівської районної ради Харківської області Заболотного Ю.М. від 20.02.2019р. №2/02-07 Про звільнення ОСОБА_7 . Ломакіної , поновити на посаді головного лікаря (керівника) Комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня (Директора комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради Золочівська центральна районна лікарня , з урахуванням рішення Золочівської районної ради Харківської області від 11.06.2019 року Про зміну найменування комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня та затвердження його Статуту у новій редакції) як таку, яка продовжує роботу за контрактом №1 від 12.02.2016 року терміном на три роки (до 15.02.2022 року) згідно пункту 27 даного контракту; стягнути з Комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня (Комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради Золочівська центральна районна лікарня , з урахуванням рішення Золочівської районної ради Харківської області від 11.06.2019р. Про зміну найменування комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня та затвердження його Статуту у новій редакції) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 75044 грн. 97 коп.; допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі заробітної плати за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 15 лютого 2016 року вона працює на посаді керівника КП Золочівська центральна районна лікарня на підставі контракту № 1 від 12.02.2016 року. 20.02.2019р. звільнена з займаної посади на підставі розпорядження Голови Золочівської районної ради Харківської області Заболотного Ю. ОСОБА_8 . від 20.02.2019р. №2/02-07 Про звільнення ОСОБА_7 . Ломакіної . Вважає вказане звільнення незаконним, розпорядження про звільнення видане не уповноваженим органом, всупереч Статуту комунального підприємства, Закону України Про місцеве самоврядування , виконувала свої обов`язки після закінчення строку контракту, а тому вважає, що контракт є продовжений на строк на який його було укладено.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_9 , позовні вимоги підтримали, просили задовольнити в повному обсязі посилаючись на обставини зазначенні вище.

Голова Золочівської районної ради Заболотний Ю.М. просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість.

Представник відповідачів, Золочівської районної ради та Голови Золочівської районної ради Заболотного Ю.М., Ісоєв М.Н. в судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у його задоволенні. В обґрунтування поданих заперечень представник ОСОБА_5 посилався на те, що звільнення відбулося з дотримання чинного законодавства, розпорядження Голови Золочівської районної ради Харківської області Заболотного Ю.М. від 20.02.2019р. №2/02-07 Про звільнення ОСОБА_10 .М. Ломакіної видане в межах повноважень Голови Золочівської районної ради Харківської області та відповідає закону.

Так, представником ОСОБА_5 до суду надано відзив, відповідно до якого вказано, що звільнення з посади головного лікаря КП Золочівська ЦРЛ позивача проведено відповідно до вимог закону, а заявлені нею позовні вимоги необгрунтовані та неконкретизовані, обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, недоведені доказами. Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також задоволенню не підлягає, так як вона є похідною від вимоги про поновлення на посаді. Зазначив, що 12 лютого 2016 року між позивачем та Золочівською районною державною адміністрацією в особі першого заступника голови Попова О.Ф. було укладено контракт про призначення ОСОБА_1 на посаду головного лікаря Комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня на строк з 15 лютого 2016 року до 15 лютого 2019 року. Позивач ОСОБА_1 погодилася на умови цього контракту, в тому числі і на його строковий термін, порядок його працевлаштування та підстави для звільнення та закінчення дії контракту. У встановленому законом порядку позивачем ОСОБА_1 контракт не оспорювався та не визнавався недійсним, тобто контракт діяв строком до 15 лютого 2019 року. Відповідного пп. 1 п. 22 вказаного контракту, його дія припиняється із закінченням строку, на який його було укладено. Голова районної державної адміністрації листом від 12 листопада 2018 року за №02-29/2896, направленого Головному лікарю КП Золочівська центральна районна лікарня , який отримано 14 листопада 2018 року за вхід. № 1308, повідомив ОСОБА_1 про закінчення строку дії контракту саме 15 лютого 2019 року. Також, в цьому листі позивача повідомляли, що рішення про призначення на посаду та укладення контракту з особою, яка претендує на заняття керівника КП Золочівська центральна лікарня , буде прийматися за результатами конкурсу. Головою Золочівської районної ради на адресу позивача було направлено лист за вих. № 01-30/116 від 19 листопада 2018 року, в якому також повідомлялося про закінчення строку дії контракту саме 15 лютого 2019 року та призначення в подальшому на посаду керівника закладу за результатами конкурсу. Також Головою Золочівської районної ради було направлено листа за вих. №01- 30/24-1 від 11 лютого 2019 року на адресу позивача ОСОБА_1 , в якому повідомлялося про відсутність наміру укладати на новий строк угоду про продовження контракту. Розпорядженням Голови районної ради від 20.02.2019 року №2/02-07 ОСОБА_1 було звільнено з посади головного лікаря комунального закладу Золочівська центральна лікарня у зв`язку із закінченням строку дії контракту на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Представник Комунального підприємства Золочівська районна лікарня в судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином.

Представник третьої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_11 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість та просив суд відмовити у його задоволенні. Надав письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що 12 лютого 2016 року між позивачем та Золочівською районною державною контракт про призначення ОСОБА_1 на посаду головного лікаря Комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня на строк з 15.02.2016 до 15.02.2019 року. Таким чином, позивач погодився на умови цього контракту, в тому числі і на його строковий термін, порядок його працевлаштування та підстави для звільнення та закінчення дії контракту. У встановленому законом порядку позивачем контракт не оспорювався та не визнавався недійсним. Таким чином, контракт діяв строком до 15 лютого 2019 року. Голова районної державної адміністрації листом від 12.11.2018 р. за № 02- 29/2896, направленого Головному лікарю КП Золочівська центральна районна лікарня , який отримано 14.11.208 р. вхід. № 1308, повідомив ОСОБА_1 про закінчення строку дії контракту саме 15 лютого 2019 року. Також, в цьому листі позивача повідомлялося, що рішення про призначення на посаду та укладення контракту з особою, яка претендує на заняття керівника комунального закладу охорони здоров`я, буде прийматися за результатами конкурсу. Також, 19 листопада 2018 р. на адресу позивача також було направлено лист Головою районної ради (вих. № 01-30/116), в якому також повідомлялося про закінчення строку дії контракту та призначення в подальшому на посаду керівника закладу за результатами конкурсу. 11 лютого 2019 року Головою районної ради також було направлено листа на адресу позивача (вих. № 01-30/24-1), в якому повідомлялося про відсутність наміру укладати на новий строк угоду про продовження контракту. Розпорядженням Голови районної ради від 20.02.2019 року № 2/02-07 ОСОБА_1 було звільнено з посади головного лікаря комунального закладу Золочівська центральна лікарня у зв`язку із закінченням строку дії контракту на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України. Також вказав, що трудові відносини з керівником комунального підприємства обов`язково носять строковий характер, а тому їх не можна вважати безстроковими з підстави відсутності формального попередження про звільнення. Звільнення у зв`язку із завершенням дії контракту, по суті, не є розірванням трудового контракту, а є припиненням контракту у зв`язку із закінченням строку його дії. Закінчення терміну дії контракту і видання у зв`язку із цим наказу або розпорядження про звільнення не є ініціативою про розірвання трудового договору, а лише доводить відсутність ініціативи переукласти або продовжити трудовий контракт, тобто відсутність ініціативи встановити трудові відносини. Зазначив, що доводи позивача, що після закінчення строку дії контракту трудові відносини фактично тривають, та що було порушено процедури звільнення є безпідставними, оскільки контракт є припиненим у зв`язку із закінченням строку, на якій він був укладений.

Суд, дослідивши доводи позивача та відповідача, третьої сторони та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст.2 ЦПК України ).

Так, 12.02.2016 між Золочівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено контракт №1 з керівником комунального підприємства закладу охорони здоров`я, що належить до сфери управління районної державної адміністрації.

Відповідно до контракту ОСОБА_1 . була прийнята на роботу до комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня на посаду головного лікаря.

Відповідно до п.27 контракту, контракт діє з 15 лютого 2016 року до 15 лютого 2019 року.

Розпорядженням Голови Золочівської районної ради Харківської області Заболотного Ю.М. від 20.02.2019р. №2/02-07 Про звільнення ОСОБА_7 . Ломакіної , ОСОБА_1 звільнена з посади головного лікаря комунального підприємства Золочівська центральна лікарня у зв`язку із закінченням терміну дії трудового договору на умовах укладеного контракту.

Згідно ст. 45 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23 ), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Відповідно до ч.1 ст.39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Згідно абз.2 п.27 Контракту, якщо після закінчення строку дії цього контракту трудові відносини фактично тривають і жодна із Сторін не вимагає їх припинення, дія цього контракту вважається подовженою на строк, на який його було укладено.

Матеріали справи містять докази, які підтверджують факт того, що позивач після закінчення строку контракту продовжувала виконання покладених на неї трудових обов`язків, а саме довідкою форми ОК-7 від 13.03.2019р., з якої вбачається, що за 20 днів відпрацьованих у лютому 2019 року за ОСОБА_1 було сплачено податки за час роботи; медичною карткою стаціонарного хворого №350, з якої вбачається, що 16.02.2019р. ОСОБА_1 здійснювала обхід хворих та значиться її підпис; книгою обліку виходу на роботу адміністративного персоналу, з якої вбачається, що позивач була присутня на роботі 16.02.2019р., 18.02.2019р., 19.02.2019р.

Таким чином, суд враховуючи приписи наведених норм, положення контракту та наявні в матеріалах справи докази приходить до висновку, що контракт є продовжений на строк на який його було укладено, тобто на три роки.

Також суд вважає обґрунтованими доводи позивача з приводу того, що звільнення, видання розпорядження про звільнення відбулося неуповноваженою особою, жодна з належних ОСОБА_12 не вимагала припинення трудових відносин, однак критично ставиться до доводів відповідачів, щодо того, що звільнення відбулося уповноваженим органом з дотриманням законодавства, виходячи з наступного.

Як вже зазначалося звільнення позивача відбулося на підставі Розпорядження Голови Золочівської районної ради Харківської області Заболотного Ю.М. від 20.02.2019р. №2/02-07 Про звільнення ОСОБА_7 . Ломакіної .

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що КП Золочівська центральна районна лікарня діє на підставі Статуту, затвердженого Х сесії Золочівської районної ради VІІ скликання від 15 листопада2016 року №212.

Відповідно до ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.55 ГК України суб`єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України , державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до ч.1,4 ст.57 ГК України установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання.

Статут суб`єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб`єкта господарювання, а також інші відомості, пов`язані з особливостями організаційної форми суб`єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Отже статут суб`єкта господарювання - це основний локальний нормативно-правовий акт, що містить положення, які застосовуються в процесі діяльності суб`єкта господарювання протягом усього часу його існування, зокрема положення про звільнення керівника.

Відповідно до п.7 ст.55 Закону України Про місцеве самоврядування голова районної, обласної, районної у місті ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Конституційний Суд України в Рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні - це акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Згідно п. 9.1 Статуту КП Золочівська центральна районна лікарня управління Лікарнею здійснює Золочівська районна державна адміністрація (Орган управління) на основі відповідних повноважень, делегованих їй Золочівською районною радою.

Згідно п. 9.2.1 Статуту КП Золочівська центральна районна лікарня Орган управління за погодженням з Засновником призначає на посаду та звільняє з посади ОСОБА_13 .

З наведеного вбачається, що Статутом чітко врегульовано та визначено порядок звільнення керівника. До внесення відповідних змін до Статуту КП Золочівська центральна районна лікарня , повноваження щодо звільнення керівника належать Золочівській районній державній адміністрації за погодженням з ОСОБА_14 .

Отже розпорядження Голови Золочівської районної ради Харківської області Заболотного Ю.М. від 20.02.2019р. №2/02-07 Про звільнення ОСОБА_1 є ненормативним актом, суперечить локальному нормативно-правовому акту, Статуту КП Золочівська центральна районна лікарня , який є основним нормативно-правовим актом та застосовується в діяльності КП Золочівська центральна районна лікарня , а відтак положення Статуту мають пріоритет у застосування над розпорядженням Голови Золочівської районної ради (ненормативним актом).

Також суд звертає увагу на наступне. Повноваження голови районної ради визначені статтею 55 Закону України Про місцеве самоврядування .

З вказаних повноважень не вбачається наявності права на звільнення з посади керівників комунальних підприємств.

Відповідно до п.20 ч.1 ст.43 Закону України Про місцеве самоврядування виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Таким чином законодавцем чітко визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної ради вирішується питання про звільнення керівника комунального підприємства.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що жодна із ОСОБА_12 не вчиняла дій направлених на припинення турдових правовідносин після закінчення строку Контракту, розпорядження Голови Золочівської районної ради Харківської області Заболотного Ю.М. від 20.02.2019р. №2/02-07 Про звільнення ОСОБА_10 .М. Ломакіної є незаконним, таким, що не відповідає вимогам законодавства, видане не уповноваженою особою, не могло бути підставою для звільнення позивача, а тому підлягає скасуванню.

Також суд критично ставиться до доводів відповідачів щодо пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.233 ЦПК України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ч.1 ст.123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже законодавцем встановлено, що перебіг строку на звернення до суду з позовом про поновлення на роботі починається або з дати вручення наказу про звільнення або з дати видачі трудової книжки.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивачем було отримано наказ про звільнення або трудову книжку, а тому строк на звернення до суду з позовом про поновлення на роботі не розпочався.

Таким чином наведені вище доводи свідчать про ту обставину, що строк на звернення з даним позовом про поновлення на роботі позивачем не пропущений, звернення до суду відбулося у строки визначені КЗпП України.

Суд вважає обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню доводи в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.1,2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно абз.2 п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995р. №100, у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому

періоді. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки форми ОК-7 від 13.03.2019 вбачається наступне: заробітна плата за грудень 2018р. складала - 23189,48 грн., кількість фактично відпрацьованих робочих днів - 20 днів; заробітна плата за січень 2019р. складала - 16769,64 грн., кількість фактично відпрацьованих робочих днів - 21 день. Середньоденна заробітна плата = (23189,48 грн.+ 16769,64 грн.) : (20дн.+21дн) = 974.61 грн. Таким чином розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає: середньоденна заробітна плата на кількість робочих днів вимушеного прогулу. Середній заробіток за час вимушеного прогулу = 974,61 * (6 днів лютий 2019р. + 20 днів березень 2019 року + 20 днів квітень 2019р. + 22 дні травень 2019р. + 9 днів червень 2019р.) = 75044, 97 грн. Таким чином розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 20.02.2019р. по 13.06.2019р., що підлягає стягненню з КП Золочівська центральна районна лікарня на мою користь, складає 75044, 97 грн.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, та враховуючи ту обставину, що відповідачами контррозрахунку надано не було, доводи позивача в частині розрахунку та суми не спростовані, суд погоджується та вважає розрахунок вірним, а тому середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.02.2019р. по 13.06.2019р. в розмірі 75044, 97 грн., підлягає стягненню з КП Золочівська центральна районна лікарня на користь позивача.

Крім того, судом встановлено що Рішенням Золочівської районної ради Харківської області XXXIII сесії VII скликання від 11.06.2019р. Про зміну найменування комунального підприємства Залочівська центральна районна лікарня та затвердження його Статуту у новій редакції було вирішено, зокрема: 1) Змінити найменування комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня на комунальне некомерційне підприємство Золочівської районної ради Золочівська центральна районна лікарня . 2) Затверджено Статут комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради Золочівська центральна районна лікарня . 3) Вважати комунальне некомерційне підприємство Золочівської районної ради Золочівська центральна районна лікарня правонаступником усього майна, прав та обов`язків комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня .

Враховуючи зміну назви комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня на комунальне некомерційне підприємство Золочівської районної ради Золочівська центральна районна лікарня , а також того, що комунальне некомерційне підприємство Золочівської районної ради Золочівська центральна районна лікарня є повним правонаступником комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня , змінилася назва посади на яку необхідно поновлювати позивача, а саме: директор комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради Золочівська центральна районна лікарня .

Крім того, судом при дослідженні доказів встановлено, що відповідно наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 33065258), а саме на арк. справи 2 вказано, що ОСОБА_6 є керівником Комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради Золочівська центральна районна лікарня , та зазначена дата - 12.01.2015, однак відповідно протоколу №3 засіданння постійно діючої конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади головного лікаря комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня від 16.04.2019 було вирішенно визначити переможця конкурсу ОСОБА_6 . .

Також, в судовому засіданні було виявлено невідповідність розпорядження від 20.02.2019 №2/02-07 Про звільнення ОСОБА_10 . Ломакіної . Так, на арк. справи 25 міститься копія зазначеного розпорядження, відповідно до якого в п.1 зазначено Звільнити ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 … , тоді як на арк. справи 85 в тому ж самому розпорядженні в п.1 вказано Звільнити 15 лютого 2019 року ОСОБА_1 … . Таким чином, один документ у двох примірниках містить різні дати звільнення ОСОБА_10 . Ломакіної, що також ставить під сумнів законність звільнення позивача.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, а частиною 7 статті 81 ЦПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, встановлених законом.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилаються позивач та її представник, як на підставу своїх вимог, а представник відповідачів, як на підстави своїх заперечень, вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги думку третьої особи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України стягнути з Голови Золочівської районної ради Заболотного Юрія Миколайовича, Золочівської районної ради та Комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня , в рівних частках, в дохід держави, судовий збір в сумі 768 гривень 40 копійок.

Відповідно до положень п.2, 4 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць підлягає до негайного виконання.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 12 , 13 , 43, 76, 77, 81 , 259 , 263 , 264, 430 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконним розпорядження Голови Золочівської районної ради Харківської області Заболотного Ю.М. від 20.02.2019 року №2/02-07 Про звільнення ОСОБА_15 Ломакіної .

Поновити ОСОБА_1 , на посаді головного лікаря (керівника) Комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня (Директора комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради Золочівська центральна районна лікарня , з урахуванням рішення Золочівської районної ради Харківської області від 11.06.2019 року Про зміну найменування комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня та затвердження його Статуту у новій редакції) як таку, яка продовжує роботу за контрактом №1 від 12.02.2016 року терміном на три роки (до 15.02.2022 року) згідно пункту 27 даного контракту.

Стягнути з Комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня (Комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради Золочівська центральна районна лікарня , з урахуванням рішення Золочівської районної ради Харківської області від 11.06.2019р. Про зміну найменування комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня та затвердження його Статуту у новій редакції) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 75044 (сімдесят п`ять тисяч сорок чотири) грн. 97 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі заробітної плати за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Голова Золочівської районної ради Заболотний Юрій Миколайович, АДРЕСА_2 .

Відповідач: Золочівська районна рада, ЄДРПОУ 24285929, 62203, Харківська область, смт Золочів, площа Слобожанська, 5.

Відповідач: Комунальне підприємство Золочівська центральна районна лікарня , ЄДРПОУ 33065358, 62203, Харківська область, смт Золочів, вул. Філатова, 20.

Комунальне некомерційне підприємство Золочівської районної ради Золочівська центральна районна лікарня , з урахуванням рішення Золочівської районної ради Харківської області від 11.06.2019р. Про зміну найменування комунального підприємства Золочівська центральна районна лікарня та затвердження його Статуту у новій редакції.

Третя особа: ОСОБА_6 , АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 03.07.2019.

Суддя Л. В. Калиновська