Рішення

від 22.06.2019 по справі 910/3875/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2019Справа № 910/3875/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/3875/19

За позовом Фермерського господарства Низянське (64712, Харківська область, Барвінський район, с. Мечебилове, вул. Перевозного, буд. 40)

До Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Фаворитбуд (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4а, офіс 139)

Про стягнення коштів.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарства Низянське (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Фаворитбуд (далі - відповідач) про розірвання договору та стягнення грошових коштів в якості передплати за товар у розмірі 10000 грн, пені в розмірі 6080,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов`язань за договором поставки № 1-03 від 06.03.2017 (далі - Договір) в частині поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 залишено позовну заяву Фермерського господарства Низянське без руху, встановлено Фермерському господарству Низянське строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом: подання до суду письмових пояснень із зазначенням обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, зокрема, розрахунку розміру пені (із зазначенням періодів нарахування та методів обчислення штрафних санкцій); подання до суду письмових пояснень із зазначенням конкретних позивних вимог, з якими позивач звернувся до суду; подання до суду письмової заяви з зазначенням електронних адрес та номерів засобів зв`язку сторін у справі; подання заяви з поясненнями щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; подання до суду письмової заяви з попереднім орієнтовним розрахунком судових витрат по справі, які позивач поніс та з яких сум складаються вказані витрати; подання до суду письмової заяви, яка буде містити підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; подання до суду письмової заяви із дорученням доказів доплати судового збору у розмірі 1 921, 00 грн. (у разі, якщо позивач звертається з вимогою про розірвання договору).

15.04.2019 від позивача до суду надійшла позовна заява в новій редакції на виконання ухвали Господарського суду міста Києва про залишення позовної заяви без руху від 02.04.2019, в якій позивач зазначив одну вимогу до відповідача - стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Фаворитбуд на користь Фермерського господарства Низянське сплачених коштів в якості передплати за товар у розмірі 10 000 грн та пені в розмірі 6 080, 76 грн.

22.04.2019 суд відкрив провадження у справі, з огляду на малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, ціну позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, без проведення судового засідання та виклику сторін, запропоновано сторонам надати докази по справі та повідомлено, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 14.05.2019.

15.05.2019 через відділ канцелярії господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач безпідставно відмовився від прийняття поставленого товару, а тому сума передплати поверненню не підлягає.

Правом на подання відповіді на відзив на позов позивач, у встановлений судом строк, не скористався.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 06.03.2017 між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, укладено Договір № 1-03 про здійснення поставки, за яким відповідач зобов`язаний передати у власність, а позивач прийняти та оплатити на умовах викладених в даному Договорі, металопрокат (далі по тексту Товар ), асортимент, кількість та ціна якого вказані у Специфікаціях, оформлених як додаток до даного Договору, які є його невід`ємними частинами (п. 1.1 Договору).

Кількість кожної партії товару узгоджується між сторонами в рахунках - фактурах та специфікаціях до договору (п. 2.2 Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2017, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами (п.10.1. Договору).

Відповідно до п.п. 6.1.1. п.6.1. договору, постачальник зобов`язався передати покупцю товар, погоджений сторонами в строк та на умовах, передбачених Договором.

Предметом поставки за Договором відповідно до рахунку на оплату №10 від 06.03.2017 є: профлисти високоуглеродної сталі в асортименті 32 штук та кутики в асортименті в кількості 9 штук, загальною вартістю 19 556, 83 грн. у т.ч. ПДВ - 3 259, 47 грн.

Постачальник зобов`язується передавати товар лише на підставі повної (та/або часткової) попередньої оплати Товару (п. 1.3. Договору)

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що оплата всієї вартості Товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах: передплата у розмірі 50% від вартості Товару протягом 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку; остаточний розрахунок 50 % від вартості отриманого товару по факту поставки Товару, при цьому датою поставки товару є дата підписання покупцем видаткової накладної на Товар.

Згідно п.4.2. Договору строк поставки Товару становить п`ять робочих днів після 50% передплати , якщо інше не узгоджено сторонами у специфікаціях до Договору.

У додатках до Договору інший строк поставки Товару узгоджений не був, Товар за рахунком на оплату № 10 від 06.03.2017, мав бути поставлений постачальником протягом п`яти робочих днів з дати передплати, тобто до 17.03.2017.

Датою поставки Товару вважається дата отримання товару покупцем або третьою особою (перевізником) на складі постачальника, вказана в видатковій накладній (п. 4.4. Договору).

Згідно з п. 5.1. Договору Товар приймається покупцем відповідно до видаткової накладної. Покупець зобов`язаний надати довіреність на отримання матеріальних цінностей.

В п. 5.2. Договору сторони погодили, що покупець та постачальник дають згоду на здійснення приймання товару: за кількістю - в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженою постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, в частині, що не суперечить умовам Договору; за якістю - в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № 11-7, в частині, що не суперечить умовам Договору.

Відповідно до п. 7.3. Договору у випадку порушення постачальником строків постачання Товару, останній на вимогу покупця сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості Товару, який не поставлено вчасно, за кожний день прострочення.

Пунктом 8.4. Договору сторони домовилися, що досудовий порядок врегулювання спорів, пов`язаних з претензіями покупця по кількості, асортименту та/або якості поставленого Товару, є обов`язковим.

Листом вих. № 220317/1 від 22.03.2017 позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення коштів в розмірі 10 000 грн, які були сплачені в якості попередньої оплати, а також 75,01 грн пені за порушення зобов`язань, оскільки товар обумовлений договором поставлений не був.

Проте відповідач відповіді на лист позивача не надав і суму передплати не сплатив, доказів іншого матеріали справи не містять.

Також позивач звертався до органів поліції із заявою про притягнення посадових осіб ТОВ ВКП Фаворитбут до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України, які листом вих. №6771/119-69/01-2017 від 19.10.2017 повідомили позивача, що вирішення даного конфлікту здійснюється в рамках господарського судочинства та не належить до компетенції Національної поліції.

Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 10 000, 00 грн здійсненої передплати по договору та 6 080, 76 грн пені за порушення зобов`язання по поставці товару за період прострочення з 06.03.2017 по 01.03.2019.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що він здійснив поставку Товару позивачу, а позивач в свою чергу необґрунтовано відмовився від отримання Товару, а відтак за умовами п. 7.4. договору попередня оплата у розмірі 50 % поверненню не підлягає.

На підтвердження факту відвантаження Товару відповідач надав копію довіреності № 1 від 16.03.2017 на отримання цінностей, видану позивачем, копію видаткової накладної № 5 від 21.03.2019, підписану з боку відповідача, та не підписану з боку позивача та/або перевізника, а також копію товарно - транспортної накладної № Р5 від 21.03.2017 підписану з боку відповідача та водія експедитора ОСОБА_1. Інших доказів відповідачем до суду не подано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, ст. 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк визначений відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, були сплачені кошти в якості передплати за Товар по договору поставки № 1-03 від 06.03.2017 в розмірі - 10 000, 00 грн, що підтверджується матеріалами справи, відповідач в свою чергу в силу положень п. п. 6.1.1. п. 6.1. і п. 4.2. Договору був зобов`язаний передати покупцю товар протягом 5 (п`яти) робочих днів після передплати, тобто до 17.03.2017 включно.

Відповідачем його зобов`язання по поставці товару у строк до 17.03.2017 включно виконані не були та/або в будь - який інший строк, і належних та допустимих доказів іншого матеріали справи не містять.

При цьому, судом відхиляється твердження відповідача про те, що ним здійснено поставку товару, проте позивач відмовився від прийняття товару, оскільки така поставка здійснена відповідачем поза встановленими договором строки, тобто після 17.03.2017 року ( накладна, підписана відповідачем датована 21.03.2017 року), а тому позивач вже мав право на той строк відмовитись від поставки товару за договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено судом, позивач скористався наданим йому ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України правом та направив відповідачу вимогу про повернення коштів передплати, яку відповідач отримав 07.06.2017 (повідомлення про вручення міститься в матеріалах справи).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України та дату отримання відповідачем вимоги позивача про повернення коштів передплати за договором, у відповідача з 07.06.2017 припинилося зобов`язання по поставці товару та водночас виникло зобов`язання по поверненню коштів передплати (грошове зобов`язання), яке відповідач був зобов`язаний виконати у строк до 14.06.2017 включно. Проте, не виконав і доказів іншого матеріали справи не містять.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 10 000, 00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу (передплати) у розмірі 10 000, 00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача щодо виконання ним зобов`язань по поставці товару та необґрунтованої відмови позивача від прийняття поставленого товару, оскільки на підтвердження відповідних доводів відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт своєчасної та належної поставки товару відповідно до умов договору.

У відповідності до умов договору датою поставки є дата отримання товару покупцем або третьою особою (перевізником) вказана в видатковій накладній. Копія видаткової накладної, наданої відповідачем, не містить ні підпису позивача, ні підпису третьої особи (перевізника), і відповідно не підтверджує факт отримання товару. Крім того, в договорі сторони погодили, що приймання товару здійснюється у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання по кількості та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, вказаними нормативно - правовими актами передбачений чіткий порядок дій, який має бути дотриманий сторонами при прийнятті товару, зокрема, складення акту та виклик уповноважених представників сторін. Таких документів складено не було, і доказів іншого відповідачем суду не надано.

Копія довіреності № 1 від 16.03.2017 на отримання цінностей, видана позивачем, підтверджує факт виконання позивачем зобов`язань, визначених договором, щодо її видання, а не факт відмови позивача від отримання товару, а копія товарно - транспортної накладної № Р5 від 21.03.2017 підписана з боку відповідача та водія експедитора Р. М. Майстренко підтверджує наявність правовідносин між відповідними суб`єктами господарювання, і не є доказом поставки товару позивачеві.

Отже, жодних належних та допустимих доказів, із яких би вбачалося, що позивач необґрунтовано відмовився від прийняття товару поставленого відповідачем позивачу у строки, передбачені договором, суду не надано, відповідно суд відхиляє такі доводи відповідача, як недоведені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Пунктом 3 ч. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачена сплата неустойки, у разі порушення зобов`язання.

В силу ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В п. 7.3 Договору сторонами було погоджено сплату постачальником пені у випадку порушення строків постачання Товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Товару, який не поставлений вчасно, за кожний день прострочення.

Судом встановлено, що відповідачем було допущено прострочення строків поставки визначених п. 4.2 Договору, поставка товару здійснена вчасно не була, відповідно є підстави для стягнення з відповідача пені за період прострочення.

Позовна заява містить розрахунок суми пені, при перевірці якого судом встановлено, що позивач не правильно здійснив такий розрахунок, оскільки при визначені позивачем періоду прострочення відповідача з 06.03.2017 по 01.03.2019 (724 дні), не було враховано, що з моменту отримання відповідачем вимоги позивача про повернення коштів передплати у відповідача припинилося зобов`язання по поставці товару, і виникло зобов`язання по поверненню грошових коштів. Відповідно, відсутні правові підстави для нарахування відповідачу пені за прострочення строків поставки товару в період з 07.06.2017 по 01.03.2019, у відповідності до п. 7.3. Договору, а сплата неустойки за неналежне виконання грошових зобов`язань в договорі не обумовлена.

Враховуючи викладене, розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов`язань по поставці потрібно проводити за період із 06.03.2017 по 07.06.2017 (93 дні). За розрахунком суду пеня за порушення строків поставки товару за вказаний період складає 687, 40 грн. Вимоги позивача в частині стягнення пені задовольняються судом за розрахунком суду, оскільки розрахунок позивача не ґрунтується на нормах договору та діючого законодавства.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства Низянське до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Фаворитбуд про стягнення коштів задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Фаворитбуд (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4а, офіс 139; ідентифікаційний код 40796026) на користь Фермерського господарства Низянське (64712, Харківська область, Барвінський район, с. Мечебилове, вул. Перевозного, буд. 40; ідентифікаційний код 38072024) суму основного боргу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп., суму пені у розмірі 687 (шістсот вісімдесят сім) грн 40 коп. та суму судового збору у розмірі 1 276 (одна тисяча двісті сімдесят шість) грн 77 коп.

3. В задоволенні інших позовних вимог в частині стягнення 5 393, 36 грн пені, відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 03.07.2019.

Суддя Г.П. Бондаренко