Рішення

від 24.06.2019 по справі 916/959/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/959/19 Господарський суд Одеської області у складі: судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Борисової Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Саранюк В.М. згідно довіреності,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши справу №916/959/19 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) до Товариства з обмеженою відповідальністю "УК ФЛАГМАН" (67562, Одеська обл., Комітернівський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд.44) в особі голови комісії з припинення Марченко М.М. (68540, Одеська обл., Тарутинський р-н., с. Бородіно, вул. Леніна, буд АДРЕСА_1 149) про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УК ФЛАГМАН" в особі голови комісії з припинення Марченко Михайла Михайловича про включення грошових вимог Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в сумі 104 069,12грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачу стало відомо, що засновниками (учасниками) або уповноваженими ними органами ТОВ "УК ФЛАГМАН" внесено до реєстру рішення щодо припинення юридичної особи, шляхом ліквідації, встановлено строк заявлення кредиторських вимог до відповідача 01.03.2019р.

Так, позивач 25.02.2019р. на адресу відповідача направив вимогу від 22.02.2019р. №14/7-559 на суму 104069,12грн. Грошові вимоги у сумі 104069,12грн. виникли у зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань відповідно до укладених між сторонами договорів постачання природного газу від 21.12.2015р. №3207/16-ТЕ-23, договору купівлі-продажу природного газу від 23.09.2016р. №3656/1617-ТЕ-23, договору постачання природного газу від 29.10.2015р. №5432/15-ТЕ-23.

За твердженнями позивача, станом на дату подачі позову до суму, відповідач відповіді по розгляду вимоги від 22.02.2019р. №14/7-559 не надав, від розгляду кредиторських вимог ухиляється, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про включення грошових вимог останнього у сумі 104069,12грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

Згідно витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2019р., справу розприділено на суддю Цісельського О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.04.2019р. відкрито провадження у справі №916/959/19, ухвалено розглядати справу №916/959/19 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УК ФЛАГМАН" в особі голови комісії з припинення Марченко М.М. про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом надсилання ухвали суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення (а.с.157) .

Однак, у судове засідання представник відповідача не з`явився, про поважність причин відсутності суд не повідомляв.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення - ухвала, якою відкладено розгляд справи на 24.06.2019р. о 12:00, було отримано відповідачем, про що свідчить рекомендованого повідомлення про вручення (а.с.157) , а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

В судовому засіданні 24.06.2019р. представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити його.

В судове засідання 24.06.2019р. представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 24.06.2019р. закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

21.12.2015р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ТОВ "УК ФЛАГМАН" (споживач) було укладено договір №3207/16-ТЕ-23, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. Постачальник передає споживачу з 01.01.2016р. по 31.03.2016р. (включно) газ, обсягом до 230тис. куб.м. (п.п.1.1., 1.2., 2.1 договору).

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу (п.3.4. договору №3207/16-ТЕ-23 від 21.12.2015р.).

Згідно п.5.2. договору №3207/16-ТЕ-23 від 21.12.2015р. в редакції додаткової угоди №4 від 30.04.2016р. ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором в період з 01 квітня 2016 по 31 квітня 2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 гривень, крім того: податок на додану вартість за ставкою - 20%. Всього до сплати з ПДВ - 2 124,89грн.

Відповідно до п.п.6.1., 6.2. договору №3207/16-ТЕ-23 від 21.12.2015р. оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. При невиконання споживачем вимог, передбачених у п.6.1. цього договору, постачальник має право обмежити або припинити постачання газу споживачу до повного погашення заборгованості за переданий газ по цьому договору.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором. У разі невиконання споживачем умов пункту 6.1. цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.п.8.1., 8.2. договору №3207/16-ТЕ-23 від 21.12.2015р. в редакції додаткової угоди №5 від 15.08.2016р.).

Відповідно до розділу 12 договору №3207/16-ТЕ-23 від 21.12.2015р. в редакції додаткової угоди №4 від 31.04.2016р., договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016р. до 31.09.2016р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Також, сторонами до договору №3202/16-ТЕ-23 від 21.12.2015р. було підписано додаткові угоди №1 від 1.12.2015р., №2 від 29.01.2016р., №3 від 31.03.2016р., №4 від 30.04.2016р., №5 від 15.08.2016р.,

На виконання умов договору №3207/16-ТЕ-23 від 21.12.2015р. позивачем відповідачу було поставлено газ за актами приймання-передачі від 31.01.2016р., від 29.02.2016р., від 31.03.2016р., від 30.04.2016р., від 30.05.2016р., від 30.06.2016р., від 31.07.2016р., 31.08.2016р., 30.09.2019р.

На підтвердження проведення повної, але несвоєчасної оплати відповідачем за поставлений газ позивач подав до справи виписку по особовому рахунку ТОВ "УК ФЛАГМАН" за період з 01.10.2015р. по 30.11.2018р.

23.09.2016р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ТОВ "УК ФЛАГМАН" (споживач) було укладено договір №3656/1617-ТЕ-23, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017р.р. природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. (п.п.1.1., 1.2. договору).

Пунктом 2.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 23.12.2016р. передбачено, Постачальник передає споживачу з 01.10.2016р. по 31.03.2017р. (включно) газ обсягом до 502,66тис. куб.м., у тому числі по місяцях.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу (п.3.4. договору №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р.).

Згідно п.5.2. договору №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р., ціна за 1000 куб.м. природного газу за цим договором становить 4 942,00грн. крім того: податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40грн.

Відповідно до п.п.6.1. договору №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р., передбачено, зокрема, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно п.6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. (п.п.8.1., 8.2. договору №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р.

Відповідно до розділу 12 договору №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р. договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016р. до 31.03.2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Також, сторонами до договору №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р. було підписано додаткові угоди №1 від 23.12.2016р., №2 від 23.01.2017р.

На виконання умов договору №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р. позивачем відповідачу було поставлено природний газ за актами приймання-передачі від 31.10.2016р., від 30.11.2016р., від 31.12.2016р., від 31.01.2017р., від 28.02.2017р., від 31.03.2017р.

На підтвердження проведення повної, але несвоєчасної оплати відповідачем за поставлений газ позивач подав до справи виписку по особовому рахунку ТОВ "УК ФЛАГМАН" за період з 01.10.2015р. по 30.11.2018р.

29.10.2015р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ТОВ "УК ФЛАГМАН" (споживач) було укладено договір №5432/15-ТЕ-23, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2015р. природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. (п.п.1.1., 1.2. договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що Постачальник передає споживачу з 01.10.2015р. по 31.12.2015р. (включно) газ обсягом до 190,0 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу споживача (п.3.4. договору №5432/15-ТЕ-23 від 29.10.2015р.).

Згідно п.5.2. договору №5432/15-ТЕ-23 від 29.10.2015р. ціна за 1000 куб.м. газу становить 1770,74грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затверджено тарифу на природний газ - 2%, податок на додану вартість за ставкою - 20%. Всього до сплати з ПДВ - 2 124,89грн. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 689,10грн., крім того ПДВ - 20% - 137,82грн., всього з ПДВ - 826,92грн. В структуру тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами, затвердженого постановою НКРЕКП, враховано вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби газорозподільного підприємства. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 495,25грн., крім того ПДВ - 20% - 499,05грн., всього з ПДВ - 2 994,30грн.

Відповідно до п.п.6.1. договору №5432/15-ТЕ-23 від 29.10.2015р., передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

У разі невиконання споживачем умов пункту 6.1. цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.п.8.1., 8.2. договору №5432/15-ТЕ-23 від 29.10.2015р.)

Відповідно до розділу 12 договору №5432/15-ТЕ-23 від 29.10.2015р. договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.10.2015р. і діє в частині реалізації газу до 31.03.2015р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Також, сторонами до договору №5432/15-ТЕ-23 від 29.10.2015р. було підписано додаткову угоду №1 від 27.11.2015р.

На виконання умов договору №5432/15-ТЕ-23 від 29.10.2015р. позивачем відповідачу було поставлено природний газ за актами приймання-передачі від 31.10.2015р., від 30.11.2015р., від 31.12.2015р.

На підтвердження проведення повної, але несвоєчасної оплати відповідачем за поставлений газ позивач подав до справи виписку по особовому рахунку ТОВ "УК ФЛАГМАН" за період з 01.10.2015р. по 30.11.2018р.

З 28.12.2018р. згідно відомостей, що занесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за рішенням засновників ТОВ "УК ФЛАГМАН" внесено до реєстру рішення щодо припинення юридичної особи, шляхом ліквідації, встановлено строк заявлення кредиторських вимог - 01.03.2019р.

25.02.2019р. позивач на адресу відповідача направив вимогу від 22.02.2019р. №14/7-559 на суму 104069,12грн., у зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань відповідно до укладених між сторонами договорів постачання природного газу від 21.12.2015р. №3207/16-ТЕ-23, договору постачання природного газу від 23.09.2016р. №3656/1617-ТЕ-23, договору постачання природного газу від 29.10.2015р. №5432/15-ТЕ-23.

Станом на дату прийняття рішення судом, відповідач відповіді по розгляду вимоги від 22.02.2019р. №14/7-559 не надав, вимогу не виконав, від розгляду кредиторських вимог ухиляється, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про включення грошових вимог останнього у сумі 104069,12грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Стосовно договорів постачання природного газу 29.10.2015р. №5432/15-ТЕ-23., від 21.12.2015р. №3207/16-ТЕ-23, суд зазначає наступне .

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що в період з жовтня 2015р. по грудень 2015р. включно позивач за договором №5432/15-ТЕ-23 від 29.10.2015р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 415 953,19грн., за який відповідач розрахувався повністю, але несвоєчасно, що підтверджується наданим позивачем розрахунком. Так, заборгованість за жовтень 2015р. погашена відповідачем остаточно 20.11.2015р., за листопад 2015р. - 15.12.2015р., за грудень 2015р. - 21.01.2016р.

З підстав не належного та не своєчасного виконанням договірних зобов`язань, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню в розмірі 249,60грн., 17,02грн. три проценти річних.

Також, в період з січня 2016р. по вересень 2016р. включно позивач за договором №3207/16-ТЕ-23 від 21.12.2015р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 678 237,57грн., за який відповідач розрахувався повністю, але несвоєчасно, що підтверджується наданим позивачем розрахунком. Так, заборгованість за січень 2016р. погашена відповідачем остаточно 01.03.2016р., за лютий 2016р. - 23.03.2016р., за березень 2016р. - 26.04.2016р., за квітень - 26.05.2016р., за травень 2016р. - 28.06.2016р., за червень 2016р. - 26.07.2016р., за липень 2016р. - 26.08.2016р., за серпень 2016р. - 27.09.2016р., за вересень 2016р. - 26.10.2016р.

З підстав не належного та не своєчасного виконанням договірних зобов`язань, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1 166,14грн., 79,52грн. три проценти річних.

Комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення визначає Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016р. №1730-VIII, набрав чинності 30.11.2016р.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Пунктом 1.2. договорів постачання природного газу 29.10.2015р. №5432/15-ТЕ-23., від 21.12.2015р. №3207/16-ТЕ-23, що газ, який постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно з випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 04.04.2019р. основним видом економічної діяльності відповідача було комплексне обслуговування об`єктів, зокрема постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Як визначено ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками (ч.ч.1, 2, 4, 7 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» ).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання» : теплогенеруюча організація - суб`єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; теплотранспортуюча організація - суб`єкт господарської діяльності, який здійснює транспортування теплової енергії; теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Отже, поставлений за цими договорами природний газ було використано відповідачем у повному обсязі для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, чого сторони не заперечують.

Водночас ч.3 ст.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, та передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016р.), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, оскільки встановлено те, що основна сума боргу відповідачем, яким придбаний у позивача газ використовувався для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, була погашена до набрання законної сили Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", то є помилковими доводи позивача щодо обґрунтованості правових підстав для нарахування відповідачу пені, трьох процентів річних у відповідності до умов п.6.1. договорів постачання природного газу від 29.10.2015р. №5432/15-ТЕ-23., від 21.12.2015р. №3207/16-ТЕ-23, оскільки в силу ч.3 ст.7 вказаного Закону нараховані позивачем пеня, три проценти річних, інфляційні втрати не підлягають нарахуванню та є списаними.

При цьому, суд бере до уваги те, що ч.3 ст.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", яка встановлює порядок нарахування неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, є нормою прямої дії, при цьому, її застосування не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності цим Законом. Зокрема, виконання цієї норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (про що повідомило і Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у межах своєї компетенції). Даних висновків суд дійшов з врахуванням судової практики викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі 916/3054/16.

Отже, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача з підстав не належного та не своєчасного виконанням договірних зобов`язань за договором від 29.10.2015р. №5432/15-ТЕ-23 пеню в розмірі 249,60грн., 17,02грн. три проценти річних., за договором від 21.12.2015р. №3207/16-ТЕ-23 пеню у розмірі 1 166,14грн., 79,52грн. три проценти річних є необґрунтованими, тому суд відмовляє у їх задоволенні.

Стосовно договору постачання природного газу №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р., суд зазначає наступне.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, вищевказаний договір постачання природного газу є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж , положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як з`ясовано судом, на виконання умов договору №3656/1617-ТЕ-23 ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна» з жовтня 2016 року по березень 2017 року включно було поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю «УК ФЛПГМАН» прийнято природного газу на загальну суму 2 392 483,48грн. згідно актів приймання - передачі природного газу від 31.10.2016 р. на суму 168 239,52грн., від 30.11.2016р. на суму 321 409,88грн., від 31.12.2016р. на суму 464 107,18грн., від 31.01.2017р. на суму 611 281,91грн., від 28.02.2017р. на суму 502 986,88грн., від 31.03.2017р. на суму 324 458,11грн.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем природного газу від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити поставлений природний газ відповідно до чинного законодавства та умов договору до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, за умовами п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Проте, як встановлено судом, відповідач здійснив оплату за поставлений з жовтня 2016 року по березень 2017р. природний газ включно на загальну суму 2 392 483,48грн. в повному обсязі, але несвоєчасно.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання з своєчасної оплати природного газу, поставленого з жовтня 2016 року по березень 2017р. позивачем відповідно до п. 8.2 договору було нараховано пеню в загальному розмірі 65 624,53грн., а також відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних від простроченої суми в загальному розмірі 9 374,39грн. та інфляційні втрати в розмірі 27 557,39грн., які заявлені до стягнення.

Щодо вимог позивача про стягнення пені за прострочення оплати за поставлений природний газ в розмірі 65 624,53грн.суд зазначає наступне.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно п.6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. (п.п.8.1., 8.2. договору №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р.

Так, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором щодо здійснення оплати за поставлений природний газ позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у жовтні 2016р. у розмірі 456,73грн. за період з 26.11.2016 р. по 07.12.2016 р., за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у листопаді 2016 року у розмірі 779,58грн. за період з 27.12.2016 р. по 10.01.2017р., за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у грудні 2016 року у розмірі 1 867,53грн. за період з 26.01.2017 р. по 09.02.2017р., за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у січні 2017 року у розмірі 4 133,58грн. за період з 28.02.2017 р. по 26.04.2017 р., за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у лютому 2017р. у розмірі 29 165,21грн. за період з 28.03.2017р. по 14.09.2017р., за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у березні 2017р. у розмірі 29 221,90грн. за період з 26.04.2017р. по 03.10.2017р., розрахунки яких додано до позову.

Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у період з жовтня 2016 року по березень 2017р. відповідно до п. 8.2 договору в загальному розмірі 65 624,53грн., судом встановлено, що розрахунок пені було здійснено позивачем вірно, також вказані розрахунки відповідачем не оспорювались.

Щодо нарахування 3% річних у сумі 9 374,92грн. та інфляційних втрат у сумі 27 557,39грн. суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами спірного договору не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов`язання у гривневому вираженні.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого природного газу за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних.

Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у жовтні 2016р. у розмірі 65,25грн. за період з 26.11.2016 р. по 07.12.2016 р., за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у листопаді 2016 року у розмірі 111,37грн. за період з 27.12.2016 р. по 10.01.2017р., за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у грудні 2016 року у розмірі 266,78грн. за період з 26.01.2017 р. по 09.02.2017р., за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у січні 2017 року у розмірі 590,50грн. за період з 28.02.2017 р. по 26.04.2017 р., за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у лютому 2017р. у розмірі 4 166,46грн. за період з 28.03.2017р. по 14.09.2017р., за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у березні 2017р. у розмірі 4 174,56грн. за період з 26.04.2017р. по 03.10.2017р., судом встановлено, що вказані розрахунки 3% річних були здійснені позивачем вірно, також вказані розрахунки відповідачем не оспорювались.

Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу в сумі 9 374,92грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума , яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є компенсацією кредитору його втрат, пов`язаних із знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

Враховуючи викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу в розмірі 27 557,39 грн.

Наразі судом встановлено, що позивачем за зобов`язаннями січня 2017 року за період з 01.03.2017 р. по 31.03.2017р. нараховано 2 011,17 грн. на суму боргу 111 731,90грн.

- за зобов`язаннями лютого 2017 року за період з 01.04.2017р. по 30.04.2017р. нараховано 3 962,42 грн. на суму боргу 440 268,78 грн., за період 01.05.2017р. по 31.05.2017р. нараховано 4 215,01грн. на суму боргу 324 231,20грн. (з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів), за період з 01.06.2017р. по 30.06.2017р. нараховано 4 967,14грн. на суму боргу 310 446,21грн. (з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів), за період з 01.07.2017р. по 31.07.2017р. нараховано 350,83грн. на суму боргу 175 413,35грн. (з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів), за період з 01.08.2017р. по 31.08.2017р. нараховано (-157,96грн.) на суму боргу 157 964,18грн. (з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів).

- за зобов`язаннями березня 2017 року за період з 01.05.2017 р. по 31.08.2017р. нараховано 9 810,04 грн. на суму боргу 324 458,11грн., за період з 01.09.2017р. по 30.09.2017р. нараховано 2 398,74грн. на суму боргу 119 936,93грн. (з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів).

Однак, слід зазначити, що інфляційна складова боргу може бути розрахована виключно із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а не на суму боргу з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів, у зв`язку з чим суд доходить до висновку про неправильність та необґрунтованість вказаного розрахунку інфляційних втрат. За таких обставин, судом здійснено самостійний перерахунок інфляційних втрат із врахуванням вказаних періодів прострочення та суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а саме:

-розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції за зобов`язаннями лютого 2017р.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.04.2017 - 30.04.2017 440268.78 1.009 3962.42 444231.20 01.05.2017 - 31.05.2017 320268.78 1.013 4163.49 324432.27 01.06.2017 - 30.06.2017 302268.78 1.016 4836.30 307105.08 01.07.2017 - 31.07.2017 162268.78 1.002 324.54 162593.32 01.08.2017 - 31.08.2017 144468.78 0.999 -144.47 144324.31 -розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції за зобов`язаннями березня 2017р.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.05.2017 - 31.08.2017 324458.11 1.030 9810.04 334268.15 01.09.2017 - 30.09.2017 110126.89 1.020 2202.54 112329.43 Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції за зобов`язаннями січня 2017р., здійснено належним чином.

Тому, за розрахунком суду загальний розмір інфляційних збитків у зв`язку з простроченням відповідачем оплати за договором №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р. по зобов`язанням за січень 2017р. - березня 2017р. складають 27 166,03грн. , які підлягають стягненню з відповідача.

В свою чергу, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 29.12.2018р. відповідач перебуває у стані припинення, керівником відповідача є Слободенюк Геннадій Сергійович, а головою комісії з припинення або ліквідатор є Марченко Михайло Михайлович. Крім того, у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація, що місцезнаходженням юридичної особи є: 67562, Одеська обл., Комітернівський р-н., с. Крижанівка, вул. Генерала Бочатова, буд.44А, а також в графі Відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог зазначено граничну дату пред`явлення вимог - 01.03.2019.

Частиною першою статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як встановлено судом, 25.02.2019р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №14/7-559 про визнання кредиторських вимог на суму 104069,12грн. у зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань відповідно до укладених між сторонами договорів постачання природного газу від 21.12.2015р. №3207/16-ТЕ-23, договору постачання природного газу від 23.09.2016р. №3656/1617-ТЕ-23, договору постачання природного газу від 29.10.2015р. №5432/15-ТЕ-23. та включення грошових вимог до проміжного ліквідаційного балансу.

Надіслання позивачем на адресу ліквідаційної комісії ТОВ УК ФЛАГМАН вимоги №14/7-559 про визнання кредиторських вимог на суму 104 069,12грн. підтверджується накладною №0100107462036, квитанцією №ФН3000409802 від 25.02.2019р.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Згідно інформації наявної на сайті УКРПОШТИ, відправлення №0100107462036, знаходиться у точці видачі/достави, відповідачем не отримано.

Таким чином, позивач у передбачені Законом строки звернувся до відповідача з вимогою про визнання кредиторських вимог.

Як зазначав позивач у позові, відповідач результати розгляду вимоги не повідомив, кредиторські вимоги останнього до проміжного ліквідаційного балансу не включив, що й стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Статтями 15 , 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, судом підлягає захисту право особи, що порушене іншими особами, чи не визнається.

З урахуванням наведеного вище, суд зазначає, що ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, а тому, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом заявлення вимоги про зобов`язання відповідача включити кредиторські вимоги в сумі 102 165,48 грн. до проміжного ліквідаційного балансу відповідача, як визнану, відповідає ефективному засобу захисту.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється, зокрема, в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно частини першої статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Частинами третьою, п`ятою, шостою статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Пунктом 1 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно частини восьмої статті 111 Цивільного кодексу України , ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Частиною першою статті 112 Цивільного кодексу України визначено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Згідно з частиною третьою статті 112 Цивільного кодексу України , у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Частиною четвертою статті 112 Цивільного кодексу України визначено, що вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Оскільки відповідач не повідомив позивача у встановленому порядку та строки про результати розгляду вимоги про визнання кредиторських вимог від 22.02.2019р., належних та допустимих доказів включення кредиторських вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу суду не надано, вимоги позивача визнаються судом частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, оцінюючи наявні в справі докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» обґрунтовані частково, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, проте підлягають частковому задоволенню з огляду на допущені позивачем помилки при розрахунку інфляційних втрат за договором від 23.09.2016р. №3656/1617-ТЕ-23 та враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог за договорами від 29.10.2015р. №5432/15-ТЕ-23, від 21.12.2015р. №3207/16-ТЕ-23. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 65 624,53грн. пені, 9 374,92грн. 3% річних, 27 166,03грн. інфляційних втрат. За забовязаннями згідно договору від 23.09.2016р. №3656/1617-ТЕ-23.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 913,67грн., що пропорційною розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 86, 129, 202, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "УК ФЛАГМАН" (67562, Одеська обл., Комітернівський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд.44, код ЄДРПОУ 38368055) в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Марченко Михайла Михайловича (68540, Одеська обл., Тарутинський АДРЕСА_2 - АДРЕСА_3 ., с. Бородіно, вул АДРЕСА_1 Леніна, буд АДРЕСА_4 ) включити грошові вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) в сумі 102 165 (сто дві тисячі сто шістдесят п`ять)грн. 48коп., а саме 65 624 (шістдесят п`ять тисяч шістсот двадцять чотири)грн. 53коп. пені, 9 374 (дев`ять тисяч триста сімдесят чотири)грн. 92коп. 3% річних, 27 166 (двадцять сім тисяч сто шістдесят шість)грн. 03коп. інфляційних втрат до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "УК ФЛАГМАН" (67562, Одеська обл., Комітернівський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд.44, код ЄДРПОУ 38368055).

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "УК ФЛАГМАН"" (67562, Одеська обл., Комітернівський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд.44, код ЄДРПОУ 38368055) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) витрати по сплаті судового збору у сумі 1913 (одна тисяча дев`ятсот тринадцять)грн. 67коп.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.07.2019р.

Суддя О.В. Цісельський