Постанова

від 18.10.2019 по справі 916/959/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/959/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі

апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2019р., суддя в І інстанції Цісельський О.В., повний текст якого складено 04.07.2019р. в м. Одесі

у справі № 916/959/19

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "УК ФЛАГМАН" в особі голови комісії з припинення ОСОБА_1 .М.

про зобов`язання включити грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - АТ НАК Нафтогаз України ) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УК ФЛАГМАН" в особі голови комісії з припинення ОСОБА_2 Михайла Михайловича про зобов`язання відповідача включити грошові вимоги позивача в сумі 104 069,12 грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

Позовні вимоги обґрунтовувалися непогашенням відповідачем заборгованості за договірними зобов`язаннями та ухиленням відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.06.2019 року позов - задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "УК ФЛАГМАН" в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Марченко Михайла Михайловича включити грошові вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в сумі 102 165 грн. 48коп., а саме 65 624 грн. 53коп. пені, 9 374грн. 92коп. 3% річних, 27 166 грн. 03 коп. інфляційних втрат до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "УК ФЛАГМАН". Стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю "УК ФЛАГМАН" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрати по сплаті судового збору у сумі 1913 грн. 67коп. В іншій частині позову - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішення, АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині відмови у зобов`язанні відповідача включити грошові вимоги Компанії у сумі 1 903,64 грн. до проміжного ліквідаційного балансу та прийняти в цій частині нове рішення, яким зобов`язати відповідача включити грошові вимоги позивача у сумі 1 903,64 грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

Скаржник вважає, що у даному випадку суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 86 ГПК України під час оцінки обґрунтування вимог Компанії та неправильно витлумачив статтю 625 Цивільного кодексу України щодо порядку нарахування інфляційних втрат, невірно застосував положення ст.ст. 86, 210, 236 Господарського процесуального кодексу України та положення Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії № 1730-VIII від 03.11.2016.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга АТ НАК Нафтогаз України підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 21.12.2015 року між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ТОВ "УК ФЛАГМАН" (споживач) було укладено договір №3207/16-ТЕ-23, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. Постачальник передає споживачу з 01.01.2016р. по 31.03.2016р. (включно) газ, обсягом до 230тис. куб.м. (п.п.1.1., 1.2., 2.1 договору).

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу (п.3.4. договору №3207/16-ТЕ-23 від 21.12.2015р.).

Згідно п.5.2. договору №3207/16-ТЕ-23 від 21.12.2015р. в редакції додаткової угоди №4 від 30.04.2016р. ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором в період з 01 квітня 2016 по 31 квітня 2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 гривень, крім того: податок на додану вартість за ставкою - 20%. Всього до сплати з ПДВ - 2 124,89грн.

Відповідно до п.п.6.1., 6.2. договору №3207/16-ТЕ-23 від 21.12.2015р. оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. При невиконання споживачем вимог, передбачених у п.6.1. цього договору, постачальник має право обмежити або припинити постачання газу споживачу до повного погашення заборгованості за переданий газ по цьому договору.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором. У разі невиконання споживачем умов пункту 6.1. цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.п.8.1., 8.2. договору №3207/16-ТЕ-23 від 21.12.2015р. в редакції додаткової угоди №5 від 15.08.2016р.).

Відповідно до розділу 12 договору №3207/16-ТЕ-23 від 21.12.2015р. в редакції додаткової угоди №4 від 31.04.2016р., договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016р. до 31.09.2016р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Також, сторонами до договору №3202/16-ТЕ-23 від 21.12.2015р. було підписано додаткові угоди №1 від 1.12.2015р., №2 від 29.01.2016р., №3 від 31.03.2016р., №4 від 30.04.2016р., №5 від 15.08.2016р.,

На виконання умов договору №3207/16-ТЕ-23 від 21.12.2015р. позивачем відповідачу було поставлено газ за актами приймання-передачі від 31.01.2016р., від 29.02.2016р., від 31.03.2016р., від 30.04.2016р., від 30.05.2016р., від 30.06.2016р., від 31.07.2016р., 31.08.2016р., 30.09.2019р.

Поставлений за даним договором природний газ відповідач оплати повністю, але несвоєчасно, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку ТОВ "УК ФЛАГМАН" за період з 01.10.2015р. по 30.11.2018р.

23.09.2016 року між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ТОВ "УК ФЛАГМАН" (споживач) було укладено договір №3656/1617-ТЕ-23, за умови якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017р.р. природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. (п.п.1.1., 1.2. договору).

Пунктом 2.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 23.12.2016р. передбачено, Постачальник передає споживачу з 01.10.2016р. по 31.03.2017р. (включно) газ обсягом до 502,66тис. куб.м., у тому числі по місяцях.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу (п.3.4. договору №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р.).

Згідно п.5.2. договору №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р., ціна за 1000 куб.м. природного газу за цим договором становить 4 942,00грн. крім того: податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40грн.

Відповідно до п.п.6.1. договору №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р., передбачено, зокрема, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно п.6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. (п.п.8.1., 8.2. договору №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р.

Відповідно до розділу 12 договору №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р. договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016р. до 31.03.2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Також, сторонами до договору №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р. було підписано додаткові угоди №1 від 23.12.2016р., №2 від 23.01.2017р.

На виконання умов договору №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р. позивачем відповідачу було поставлено природний газ за актами приймання-передачі від 31.10.2016р., від 30.11.2016р., від 31.12.2016р., від 31.01.2017р., від 28.02.2017р., від 31.03.2017р.

Поставлений за даним договором природний газ відповідач оплати повністю, але несвоєчасно, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку ТОВ "УК ФЛАГМАН" за період з 01.10.2015р. по 30.11.2018р.

29.10.2015 року між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ТОВ "УК ФЛАГМАН" (споживач) було укладено договір №5432/15-ТЕ-23, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2015р. природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. (п.п.1.1., 1.2. договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що Постачальник передає споживачу з 01.10.2015р. по 31.12.2015р. (включно) газ обсягом до 190,0 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу споживача (п.3.4. договору №5432/15-ТЕ-23 від 29.10.2015р.).

Згідно п.5.2. договору №5432/15-ТЕ-23 від 29.10.2015р. ціна за 1000 куб.м. газу становить 1770,74грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затверджено тарифу на природний газ - 2%, податок на додану вартість за ставкою - 20%. Всього до сплати з ПДВ - 2 124,89грн. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 689,10грн., крім того ПДВ - 20% - 137,82грн., всього з ПДВ - 826,92грн. В структуру тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами, затвердженого постановою НКРЕКП, враховано вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби газорозподільного підприємства. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 495,25грн., крім того ПДВ - 20% - 499,05грн., всього з ПДВ - 2 994,30грн.

Відповідно до п.п.6.1. договору №5432/15-ТЕ-23 від 29.10.2015р., передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

У разі невиконання споживачем умов пункту 6.1. цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.п.8.1., 8.2. договору №5432/15-ТЕ-23 від 29.10.2015р.)

Відповідно до розділу 12 договору №5432/15-ТЕ-23 від 29.10.2015р. договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.10.2015р. і діє в частині реалізації газу до 31.03.2015р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Також, сторонами до договору №5432/15-ТЕ-23 від 29.10.2015р. було підписано додаткову угоду №1 від 27.11.2015р.

На виконання умов договору №5432/15-ТЕ-23 від 29.10.2015р. позивачем відповідачу було поставлено природний газ за актами приймання-передачі від 31.10.2015р., від 30.11.2015р., від 31.12.2015р.

Поставлений за даним договором природний газ відповідач оплати повністю, але несвоєчасно, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку ТОВ "УК ФЛАГМАН" за період з 01.10.2015р. по 30.11.2018р.

28.12.2018 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань оприлюднено повідомлення про припинення ТОВ "УК ФЛАГМАН" за рішенням засновників шляхом ліквідації, встановлено строк для заявлення кредиторських вимог до 01.03.2019 року включно.

25.02.2019р. позивач направив на адресу відповідача лист від 22.02.2019р. №14/7-559 з інформацією про порушенням відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань відповідно до укладених між сторонами договорів постачання природного газу від 21.12.2015р. №3207/16-ТЕ-23, від 23.09.2016р. №3656/1617-ТЕ-23, від 29.10.2015р. №5432/15-ТЕ-23 та виклав вимогу включити суму заборгованості 104069,12грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

Направлення зазначеного листа підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 25.02.2019.

Таким чином, позивач направив свої кредиторські вимоги до відповідача в межах строку, встановленого ліквідаційною комісією.

Проте, відповідач відповідь на лист позивача не надав, кредиторські вимоги позивача протягом одного місяця не розглянув, про результат розгляду листа позивача не повідомив, що підтверджується відсутністю будь-яких доказів зворотного та свідчить про ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог

Вказане й стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом про зобов`язання ліквідаційної комісії відповідача включити грошові вимоги позивача у сумі 104 069,12 грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За нормою ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Дії сторін (поставка постачальником споживачеві природного газу та прийняття і оплата його на умовах укладеного договору) відповідають змісту правовідносин за договором поставки.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За вимогами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її було створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

За приписами ч. 1 ст. 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Згідно ч.1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Частиною 8 ст. 111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Судом установлено, що 25.02.2019р. позивач направив на адресу відповідача лист від 22.02.2019р. №14/7-559 з інформацією про порушенням відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань за укладеними договорами постачання природного газу від 21.12.2015р. №3207/16-ТЕ-23, від 23.09.2016р. №3656/1617-ТЕ-23, від 29.10.2015р. №5432/15-ТЕ-23 та виклав вимогу включити суму заборгованості 104069,12грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

Направлення зазначеного листа підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 25.02.2019.

Таким чином, позивач направив свої кредиторські вимоги до відповідача в межах строку, встановленого ліквідаційною комісією, тобто до 01.03.2019.

Проте, відповідач відповідь на лист позивача не надав, кредиторські вимоги позивача протягом одного місяця не розглянув, про результат розгляду листа позивача не повідомив, що підтверджується відсутністю будь-яких доказів зворотного та свідчить про ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог

Позивач вказує, що 20.03.2019 року йому стало відомо, що відправлена ним на адресу відповідача вимога від 22.02.2019 №14/7-559 знаходиться у точці видачі/ доставки у поштовому відділенні Укрпошти , та відповідачем не отримується, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти про відстеження пересилання поштових відправлень.

У зв`язку з цим, 02.04.2019 року, тобто в межах встановленого ч. 3 ст. 112 ЦК України строку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що в період з жовтня 2015р. по грудень 2015р. включно позивач за договором №5432/15-ТЕ-23 від 29.10.2015р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 415 953,19грн., за який відповідач розрахувався повністю, але несвоєчасно, що підтверджується наданим позивачем розрахунком. Так, заборгованість за жовтень 2015р. погашена відповідачем остаточно 20.11.2015р., за листопад 2015р. - 15.12.2015р., за грудень 2015р. - 21.01.2016р.

З підстав неналежного виконанням грошових зобов`язань за вказаним договором, позивач нарахував відповідачеві 249,60 грн. пені та 17,02 грн. 3% річних.

Також, в період з січня 2016р. по вересень 2016р. включно позивач за договором №3207/16-ТЕ-23 від 21.12.2015р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 678 237,57грн., за який відповідач розрахувався повністю, але несвоєчасно, що підтверджується наданим позивачем розрахунком. Так, заборгованість за січень 2016р. погашена відповідачем остаточно 01.03.2016р., за лютий 2016р. - 23.03.2016р., за березень 2016р. - 26.04.2016р., за квітень - 26.05.2016р., за травень 2016р. - 28.06.2016р., за червень 2016р. - 26.07.2016р., за липень 2016р. - 26.08.2016р., за серпень 2016р. - 27.09.2016р., за вересень 2016р. - 26.10.2016р.

З підстав неналежного виконанням грошових зобов`язань за вказаним договором, позивач нарахував відповідачеві 1 166,14грн. пені та 79,52грн. 3% річних.

Відповідно до п. 1.2. зазначених договорів газ, що продається за цими договорами, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

30.11.2016 набрав чинності Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії (№1730-VIII).

Таким чином, заборгованість відповідача за використаний природний газ за вищевказаними договорами, для виробництва теплової енергії, була погашена перед позивачем в повному обсязі до 30.11.2016, тобто до набрання чинності вищевказаним Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України № 1730-VIII на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Виконання цієї норми не потребує включення такого підприємства до Реєстру.

Отже, суд першої інстанції, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення Закону України № 1730-VIII, у зв`язку з чим у позивача відсутні правові підстави нараховувати пеню та, 3% річних на погашену заборгованість та заявляти такі вимоги до ліквідаційної комісії, оскільки основна заборгованість відповідача за використаний природний газ для виробництва теплової енергії була погашена у повному обсязі до набрання чинності цим Законом, тому нарахування пені та процентів річних на погашену суму заборгованості є безпідставним.

Також судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що на виконання договору №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016 ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна» з жовтня 2016 року по березень 2017 року включно було поставлено, а ТОВ «УК ФЛАГМАН» прийнято природного газу на загальну суму 2 392 483,48грн., згідно з актами приймання - передачі природного газу від 31.10.2016 р. на суму 168 239,52грн., від 30.11.2016р. на суму 321 409,88грн., від 31.12.2016р. на суму 464 107,18грн., від 31.01.2017р. на суму 611 281,91грн., від 28.02.2017р. на суму 502 986,88грн., від 31.03.2017р. на суму 324 458,11грн.

За умовами п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач здійснив оплату за поставлений з жовтня 2016 року по березень 2017р. включно природний газ на загальну суму 2 392 483,48грн. в повному обсязі, але несвоєчасно.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання зі своєчасної оплати природного газу, поставленого з жовтня 2016 року по березень 2017р. позивач відповідно до п. 8.2 договору нарахував відповідачеві пеню в загальному розмірі 65 624,53грн., а також відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних від простроченої суми в загальному розмірі 9 374,39грн. та інфляційні втрати в розмірі 27 557,39грн., які заявлені до стягнення.

За результатами перевірки обчислених позивачем розрахунків пені та процентів річних судом першої інстанції встановлено, що вони відповідають умовам укладеного сторонами договору та чинному законодавству і відповідачем не спростовані як в цілому, так і за їх складовими, а тому позовні вимоги в цій частині є правомірними та обґрунтовано включені до грошових вимог позивача.

Водночас, розглядаючи дану справу та відмовляючи ПАТ НАК Нафтогаз України в позові в частині стягненні інфляційних втрат у сумі 391,36 грн., суд першої інстанції керувався роз`ясненнями, наведеними в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» № 14 від 17.12.2013р. та в листі Верховного Суду України від 03.04.97р. N 62-97 щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, та виходив із того, що інфляційна складова боргу може бути розрахована виключно із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а не на суму боргу з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про неправильність та необґрунтованість обчисленого позивачем розрахунку інфляційних втрат.

Тому судом було здійснено самостійний перерахунок інфляційних втрат із врахуванням вказаних позивачем періодів прострочення та суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, і за розрахунком суду загальний розмір інфляційних збитків у зв`язку з простроченням відповідачем оплати за договором №3656/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р. по зобов`язанням за січень 2017р. - березень 2017р. складають 27 166,03грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Разом з тим, відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Так за ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Однак, судом першої інстанції помилково не було враховано зазначені вище вимоги закону, а тому колегія суддів дійшла висновку, що нарахування інфляційних втрат за зобов`язаннями лютого 2017 року за період з 01.04.2017р. по 30.04.2017р. нараховано 3 962,42 грн. на суму боргу 440 268,78 грн., за період 01.05.2017р. по 31.05.2017р. нараховано 4 215,01грн. на суму боргу 324 231,20грн. (з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів), за період з 01.06.2017р. по 30.06.2017р. нараховано 4 967,14грн. на суму боргу 310 446,21грн. (з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів), за період з 01.07.2017р. по 31.07.2017р. нараховано 350,83грн. на суму боргу 175 413,35грн. (з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів), за період з 01.08.2017р. по 31.08.2017р. нараховано (-157,96грн.) на суму боргу 157 964,18грн. (з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів);

- за зобов`язаннями березня 2017 року за період з 01.05.2017 р. по 31.08.2017р. нараховано 9 810,04 грн. на суму боргу 324 458,11грн., за період з 01.09.2017р. по 30.09.2017р. нараховано 2 398,74грн. на суму боргу 119 936,93грн. (з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів) обґрунтовано здійснено позивачем з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Наведена правова позиція щодо застосування ч.2 ст.625 ЦК України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 та у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України унормовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 391,36 грн. інфляційних втрат підлягає скасуванню, з прийняттям у зазначеній частині нового рішення про задоволення позову ПАТ НАК Нафтогаз України до ТОВ УК ФЛАГМАН про зобов`язання включити грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу в сумі 391,36 грн. інфляційних втрат.

В іншій частині рішення господарського суду першої інстанції у даній справі підлягає залишенню без змін.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області у даній справі в частині відмови у стягненні 391,36 грн. інфляційних втрат прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування в цій частині та прийняття нового рішення в цій частині про задоволення позову ПАТ НАК Нафтогаз України про зобов`язання ТОВ УК ФЛАГМАН включити грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу в сумі 391,36 грн. інфляційних втрат, а в решті рішення має бути залишено без змін як законне та обгрунтоване.

Відповідно до ст. 129, п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України у зв`язку із скасуванням судового рішення місцевого суду в оскаржуваній частині та ухваленням нового рішення, підлягають перерозподілу і судові витрати, а саме підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 1892,19 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 605,12 грн., а всього 2497,31 грн.

Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 24 червня 2019 року у справі № 916/959/19 в частині відмови у стягненні 143,88 грн. інфляційних втрат скасувати.

Прийняти у скасованій частині нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.

Викласти пункти 2 та 3 резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від 24 червня 2019 року у справі № 916/959/19 в наступні редакції:

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "УК ФЛАГМАН" (67562, Одеська обл., Комітернівський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд.44, код ЄДРПОУ 38368055) в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Марченко Михайла Михайловича ( АДРЕСА_1 н., АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 Леніна, буд.149) включити грошові вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) в сумі 102 556 (сто дві тисячі п`ятсот п`ятдесят шість)грн. 84коп., а саме 65 624 (шістдесят п`ять тисяч шістсот двадцять чотири)грн. 53коп. пені, 9 374 (дев`ять тисяч триста сімдесят чотири)грн. 92коп. 3% річних, 27 557 (двадцять сім тисяч п`ятсот п`ятдесят сім)грн. 39коп. інфляційних втрат до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "УК ФЛАГМАН" (67562, Одеська обл., Комітернівський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд.44, код ЄДРПОУ 38368055).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УК ФЛАГМАН"" (67562, Одеська обл., Комітернівський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд.44, код ЄДРПОУ 38368055) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) судові витрати в сумі 2497 (дві тисячі чотириста дев`яносто сім)грн. 31 коп.

В решті рішення господарського суду Одеської області від 24 червня 2019 року у справі № 916/959/19 залишити без змін.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням правильних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Аленін О.Ю.

Філінюк І.Г.