Ухвала

від 04.07.2019 по справі 921/213/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 921/213/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткача І.В.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019

(головуючий суддя Матущак О.І., судді Мирутенко О.Л., Хабіб М.І.)

та рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2018

(суддя Гевко В.Л.)

у справі №921/213/18

за позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів"

про зобов`язання надати інформацію про діяльність товариства,

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2019 року Приватне акціонерне товариство "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 (повний текст постанови виготовлено та підписано 10.05.2019) та рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2018 у справі №921/213/18 з викладеним у ній клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено ідентифікаційний код юридичної особи, яка подає касаційну скаргу, в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Разом з тим подана касаційна скарга не містить відомостей щодо ідентифікаційного коду скаржника, що свідчить про невідповідність касаційної скарги вимогам п. 2 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

У касаційній скарзі ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" просить "рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2018 у справі №921/213/18 про задоволення позову ОСОБА_1 до ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" надати інформацію про діяльність ПрАТ шляхом направлення ОСОБА_1 за місцем його постійного проживання засвідчених копій документів за переліком вказаних у цьому рішенні, та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019, повний текст якої виготовлений 10.05.2019, про залишення в силі рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2018 у справі №921/213/18, та апеляційної скарги, без задоволення, скасувати повністю".

Разом з тим, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями ст. 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнення вимог скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 5 підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 2 підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 01.01.2018 установлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі 1 762,00 гривень.

За приписами абз. 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Скаржник не погоджується з прийнятими рішеннями у справі в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконною відмову Приватного акціонерного товариства "Тернопільський завод по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" в наданні ОСОБА_1 запитаних ним засвідчених копій документів про товариство, викладеної в листі від №65 від 05.04.2018 та про зобов`язання відповідача надати позивачу інформацію про діяльність ПрАТ шляхом направлення ОСОБА_1 за його місцем постійного проживання засвідчених копій визначених документів та просить рішення від 14.11.2018 та постанову від 24.04.2019 скасувати повністю.

Отже, за подання Приватним акціонерним товариством "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" касаційної скарги у цій справі судовий збір підлягав сплаті в сумі 7 048,00 грн (1762 *2 *200%).

Разом з тим, скаржник сплатив судовий збір у розмірі 3 842,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №363 від 10.06.2019, тобто у меншому розмірі, отже сума недоплаченої частини судового збору становить 3 206,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

У зв`язку з тим, що судовий збір скаржником сплачено не у повному обсязі, Приватному акціонерному товариству "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати докази доплати судового збору у сумі 3 206,00 грн.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що листом Головного управління Державної казначейської служби України № 05-12/1731-6167 від 18.06.2018 повідомлено змінені реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом, які введені в дію з 02.07.2018:

- Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Рахунок отримувача: 31219207026007;

- Код банку отримувача: 899998;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

- символ звітності банку: 207.

Частиною 1 статті 291 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, надсилати іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

До касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" не додано доказів надіслання копій скарги позивачу - ОСОБА_1 .

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, Приватному акціонерному товариству "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" слід надати суду докази надіслання позивачу копії поданої касаційної скарги з додатками, листом з описом вкладення.

Крім того, у додатках до касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" зазначено: "документи підтверджуючі відправлення апеляційної скарги (копії) стороні позивача: опис вкладення, квитанція про оплату поштового відправлення".

Однак, до касаційної скарги не додано зазначених документів, про що відповідальними особами управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду складено акт №29.1-09/206 від 24.06.2019, якому зазначається про відсутність документу, вказаного в пункті 5 додатків, а саме "документи підтверджуючі відправлення апеляційної скарги (копії) стороні позивача: опис вкладення, квитанція про оплату поштового відправлення".

Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Порушуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження, відповідач зазначає, що повний текст постанови, що оскаржується, був надісланий йому апеляційним судом 15.05.2019 та отриманий товариством рекомендованим листом за номером штрихового кодового ідентифікатора: "7901010337332". Заявник посилається на п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, відповідно до якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Також відповідач зазначив, що вважає днем вручення судового рішення 21.05.2019, а останнім днем на поданням касаційної скарги 10.06.2019.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Оцінюючи зазначені Приватним акціонерним товариством "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" доводи в обґрунтування пропуску ним строку на касаційне оскарження, суд виходить з такого.

Згідно з онлайн відомостями оператора поштового зв`язку за номером штрихового кодового ідентифікатора на конверті, в якому Західним апеляційним господарським судом на адресу Приватного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" надсилалась постанова від 24.04.2019, який додано до касаційної скарги, поштове відправлення було надіслане адресату 15.05.2019 та вручене за довіреністю - 17.05.2019 о 17:15.

Наведеним спростовуються твердження заявника щодо дати отримання копії постанови, що оскаржується, якою скаржник зазначав 21.05.2019.

Таким чином двадцятиденний строк на касаційне оскарження з дня вручення судового рішення сплив 06.06.2019.

Оскільки скаргу подано безпосередньо до Верховного Суду, суд не має можливості у встановлений законом строк перевірити наявність відмітки про вручення судового рішення у поштовому повідомленні в матеріалах справи, оскільки на час перевірки касаційної скарги на відповідність ст. 290 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи у суді відсутні.

Відтак суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України та встановлює скаржнику строк для наведення інших підстав для поновлення строку.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2018 залишити без руху.

2. Встановити Приватному акціонерному товариству "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали визначені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ткач