Рішення

від 02.07.2019 по справі 927/367/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2019 року справа № 927/367/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Д» , вул. 295 Стрілецької дивізії, 79-В, м. Миколаїв, 54037

до Приватного підприємства «Експрес-Сервіс» , 2-й провулок Рахматуліна, буд. 4, м. Чернігів, Чернігівська область, 14020

про стягнення 191374 грн. 85 коп.

Представники сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: Чуйко В.В.-адвокат, ордер № 130796 від 07.06.2019;

встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Д» подано позов до Приватного підприємства «Експрес-Сервіс» про стягнення заборгованості у сумі 100436 грн. 91 коп., що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору поставки №6/15 від 30.04.2015, пені у сумі 55015 грн. 92 коп., 24% річних у сумі 35922 грн. 02 коп.

У складі судових витрат позивач просить стягнути витрати на послуги адвоката у розмірі 20000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2019 відкрите спрощене позовне провадження, розгляд справи по суті призначено на 11.06.2019.

У судове засідання 11.06.2019 прибув повноважний представник відповідача у справі.

Позивач свого повноважного представника у засідання суду не забезпечив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали суду.

10.06.2019 на адресу суду від позивача надійшло письмове клопотання від 07.06.2019 про розгляд справи без участі представника позивача. У поданому клопотанні позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі та зазначає про відсутність можливості бути присутнім у судовому засіданні, оскільки місцезнаходженням позивача є м. Миколаїв. Крім того, позивач вказав, що заперечень від відповідача ним не отримано.

10.06.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 07.06.2019, відповідно до якого відповідач щодо позовних вимог заперечує у повному обсязі, посилаючись на відсутність порушення відповідачем жодних зобов?язань за договором поставки №6/15 від 30.04.2015, який, за доводами відповідача, взагалі сторонами не укладався, а також на недоведеність позивачем факту поставки продукції відповідно до видаткової накладної №1762 від 04.08.2017 на суму 74450 грн. та видаткової накладної №1760 від 17.08.2017 року на суму 44670 грн. Відповідач вказав, що між сторонами дійсно було укладено договір поставки з додатковими угодами, але не № 6/15 від 30.04.2015, як зазначає позивач, а №11/2015 від 01.04.2015 з трьома додатковими угодами від 01.04.2015. Відповідач зазначив, що правовідносини між сторонами виникли на підставі саме договору №11/2015 від 01.04.2015 (копію договору №11/2015 від 01.04.2015 відповідачем додано до відзиву на позовну заяву), що також позивачем підтверджено наданими разом з позовною заявою копіями платіжних доручень, зокрема, №164 від 16.08.2017, №202 від 21.11.2017, №206 від 20.12.2017, у яких в графі призначення платежу вказані реквізити договору. Щодо видаткової накладної №1762 від 04.08.2017 на суму 74450 грн. та видаткової накладної №1760 від 17.08.2017 на суму 44670 грн. відповідач у відзиві вказав, що коли і ким саме підписано вищезазначені накладні та наявність відбитку печатки підприємства - неможливо пояснити. Заявки щодо формування замовлення на продукцію за спірними накладними на адресу постачальника не надсилались. За вказаною у вищезазначених видаткових накладних адресою доставки, а саме: м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63 Приватне підприємство Експрес-Сервіс товарів не отримувало, оскільки складські приміщення за вказаною адресою підприємство не орендує. Відповідач у відзиві вказав на порушення позивачем ч. 6 ст. 232 господарського кодексу України при розрахунку пені за спірними накладними, а також заперечив щодо заявленого позивачем попереднього розрахунку понесених та очікуваних судових витрат на суму 20000 грн. 00 коп. У поданому відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено про про попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат у розмірі 5000 грн. 00 коп.

11.06.2019 відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва у судовому засіданні до 02.07.2019.

В судове засідання 02.07.2019 прибув повноважний представник відповідача у справі.

Позивач в судове засідання 02.07.2019 не з`явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400044367981 від 14.06.2019 та інформацією, розміщеною на офіційному сайті Публічного акціонерного товариства Укрпошта в розділі Відстеження відправлень , за результатами пошуку даних по штриховому кодовому ідентифікатору 1400044367981 конверта, в якому судом надсилалась ухвала повідомлення направлена на адресу позивача, відправлення було одержано адресатом 25.06.2019.

При цьому судом встановлено, що відзив на позовну заяву отримано позивачем у справі 07.06.2019, про що зазначено у реєстрі Укрпошти.

До початку судового засідання по розгляду справи по суті 02.07.2019 на електронну адресу суду від позивача надійшла сканкопія письмових пояснень вих. №24.06-19 від 24.06.2019. Вказаний електронний лист не підписано електронним цифровим підписом.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Приписами ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис .

Відповідно до п. 1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Згідно з п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Суд враховує, що в силу приписів пункту 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи повинні бути скріплені електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Отже, отриманий судом електронний лист з поясненнями вих. №24.06-19 від 24.06.2019 не відповідає вимогам вказаних норм кодексу, закону та положенню Інструкції.

Оскільки вказане пояснення не скріплено електронним цифровим підписом, не належать до офіційних, суд не приймає його до розгляду.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч.8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову з таких підстав.

Як на підставу заявлених до стягнення з відповідача сум, позивач посилається на укладений між сторонами у справі укладений договір поставки №6/15 від 30.04.2015 (далі за текстом - договір) (а.с. 9-13), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого постачальник (позивач у справі) зобов`язався з урахуванням плану поставок здійснювати поставку покупцю (відповідач у справі) окремими партіями товару в асортименті, кількості і за цінами, узгодженими сторонами в порядку, передбаченому договором, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати за цю продукцію.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, відповідно до п. 4.6 наданого до справи позивачем договору поставки №6/15 від 30.04.2015 право власності на товар (і всі ризики) переходить в момент передачі товару. Передачею товару вважається підписання товарно - транспортної накладної або видаткової накладної уповноваженим представником покупця, з обов`язковим зазначенням дати приймання товару та ПІБ матеріально - відповідальної особи.

Відповідно до п. 5.3 договору поставки №6/15 від 30.04.2015 розрахунки здійснюються в гривнях в безготівковій формі платіжними дорученнями . Оплата здійснюється покупцем на підставі договору. При здійсненні платежу покупець зобов`язаний вказувати у платіжному дорученні номер, дату договору та номер відповідної видаткової накладної.

Сторони зобов`язуються не рідше одного разу на місяць звіряти розрахунки і складати відповідний акт звірки розрахунків. Проект акту звірки розрахунків надає постачальник. Покупець повинен протягом 5 днів здійснити звірку розрахунків, заповнити проект Акту своїми даними, підписати один екземпляр акту, скріпити підписом та печаткою і повернути екземпляр акту постачальнику (п. 5.5 договору).

Загальна сума договору визначається виходячи із вартості фактично поставленого постачальником покупцю товару та складається із сум, зазначених у видаткових накладних, підписаних обома сторонами (п. 5.6 договору).

У пункті 5.2.1 договору поставки №6/15 від 30.04.2015 визначено, що покупець зобов`язаний оплатити за товар в строки вказані у додатку № 2 до договору.

Згідно з умовами додаткової угоди №2 від 30.04.2015 до договору поставки №6/15 від 30.04.2015, в новій редакції викладено п. 5.2.1 договору поставки №6/15 від 30.04.2015 в наступній редакції:

- Покупець здійснює оплату за продукцію ТМ Твист - протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем;

- Покупець здійснює оплату за продукцію ТМ Москитол-моль - протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем;

- Покупець здійснює оплату за продукцію ТМ Москитол-лето - протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем;

- Покупець здійснює оплату за продукцію ТМ Papa Саге - протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем (а.с. 14).

Відповідно до п. 7.1 №6/15 від 30.04.2015 договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2015, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами зобов`язань за договором. Договір не втрачає своєї сили доти, доки всі фінансові розрахунки не будуть здійснені. У випадку, якщо жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про розірвання договору за 30 календарних днів до передбачуваної дати, він вважається укладеним на кожний наступний календарний рік.

Позивач у позовній заяві вказав, що свої зобов`язання за договором поставки №6/15 від 30.04.2015 виконав у повному обсязі, поставивши відповідачеві товар на загальну суму 996633 грн. 99 коп., у підтвердження чого надав видаткові накладні №1760 від 17.08.2017 на суму 44670 грн. 00 коп., №1762 від 04.08.2017 на суму 74450 грн. 33 коп. , № 1327 від 16.06.2017 на суму 3941 грн. 64 коп., № 1173 від 01.06.2017 на суму 3705 грн. 54 коп., №1171 від 01.01.2017 на суму 4946 грн. 40 коп., №284 від 28.02.2017 на суму 243831 грн. 48 коп., №269 від 28.02.2017 на суму 32780 грн. 16 коп., №262 від 27.02.2017 на суму 107582 грн. 40 коп., № 258 від 23.02.2017 на суму 62611 грн. 20 коп., №194 від 10.02.2017 на суму 11334 грн. 38 коп., №156 від 09.02.2017 на суму 3163 грн. 32 коп., №2364 від 12.12.2016 на суму 2720 грн. 16 коп., №2363 від 09.02.2016 на суму 30144 грн. 00 коп., №2355 від 09.02.2016 на суму 97980 грн. 00 коп. , №2302 від 30.11.2016 на суму 16713 грн. 80 коп., №2301 від 30.11.2016 на суму 19128 грн. 15 коп., №2180 від 08.11.2016 на суму 13383 грн. 15 коп., №2179 від 08.11.2016 на суму 5918 грн. 54 коп., №1960 від 06.10.2016 на суму 10800 грн. 00 коп., №1783 від 09.09.2016 на суму 31804 грн. 95 коп., №1710 від 07.09.2016 на суму 10800 грн. 00 коп., №1642 від 12.08.2016 на суму 0 грн. 64 коп., №1638 від 12.08.2016 на суму 30600 грн. 00 коп., № 1635 від 15.08.2016 на суму 14082 грн. 30 коп., №1634 від 12.08.2016 на суму 23837 грн. 86 коп., №1279 від 12.07.2016 на суму 16897 грн. 44 коп., №622 від 03.05.2016 на суму 21084 грн. 48 коп., №45 від 18.05.2016 на суму 27616 грн. 32 коп., №25 від 07.05.2016 на суму 40105 грн. 68 коп. (а.с. 28-56).

Також позивач зазначає, що частину товару відповідачем було повернуто відповідно до накладних на повернення від покупця №142 від 13.02.2018 на суму 470 грн. 16 коп., №141 від 13.02.2018 на суму 3119 грн. 80 коп., №140 від 13.02.2018 на суму 4104 грн. 00 коп., №139 від 13.02.2018 на суму 2970 грон. 18 коп., №137 від 13.02.2018 на суму 687 грн. 18 коп., №136 від 1085 грн. 10 коп., №135 від 13.02.2019 на суму 2502 грн. 24 коп., №134 від 13.02.2018 на суму 5392 грн. 44 коп., №131 від 13.02.2018 на суму 03 грн. 96 коп., №130 від 13.02.2018 на суму 2197 грн. 44 коп., №129 від 13.02.2018 на суму 5407 грн. 14 коп. (а.с. 15-26), а також відповідачем частково оплачений товар згідно платіжних доручень №206 від 20.12.2017 на суму 122817 грн. 00 коп., №202 від 21.11.2017 на суму 250000 грн. 00 коп., №164 від 16.08.2017 на суму 250000 грн. 00 коп., №33 від 15.02.2017 на суму 600 грн. 00 коп., №33 від 14.02.2017 на суму 4400 грн. 00 коп., №32 від 10.02.2017 на суму 20000 грн. 00 коп., №30 від 09.02.2017 на суму 25000 грн. 00 коп., №436 від 01.12.2016 на суму 20000 грн. 00 коп., №172 від 24.11.2016 на суму 15000 грн. 00 коп., №403 від 08.11.2016 на суму 20000 грн. 00 коп., № 250 від 06.07.2016 на суму 21084 грн. 48 коп., №4 від 18.09.2015 на суму 32722 грн. 00 коп., №299 від 16.09.2015 на суму 30000 грн. 00 коп.,№225 від 26.06.2015 на суму 5000 грн. 00 коп. (а.с. 57-70). Загальна вартість оплаченого та повернутого товару склала 896197 грн. 08 коп.

За доводами позивача, за видатковими накладними №1760 від 17.08.2017 на суму 44670 грн. 00 коп., №1762 від 04.08.2017 на суму 74450 грн. 33 коп. позивачем відповідачу поставлений товар під торговою маркою ТМ InsectoR (а.с. 28,29), за який відповідач оплату товару не здійснив, заборгованість склала 100436 грн. 91 коп.

Заборгованість у розмірі 100436 грн. 91 коп. за видатковими накладними №1760 від 17.08.2017, №1762 від 04.08.2017 заявлена до стягнення позивачем за даним позовом з посиланням на ч. 1 ст.692 Цивільного кодексу України, оскільки поставлений товар не підпадає під п. 5.2.1 договору.

Відповідно до п. 6.6 договору поставки №6/15 від 30.04.2015 за прострочення терміну платежу покупець на вимогу постачальника сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення протягом усього терміну прострочення.

З посиланням на п. 6.6 договору поставки №6/15 від 30.04.2015 позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за видатковою накладною №1762 від 04.08.2017 на суму 55766 грн. 91 коп. за період з 05.08.2017 по 15.04.2019 на суму 30768 грн. 06 коп., за видатковою накладною №1760 від 17.08.2017 на суму 44670 грн. 00 коп. за період з 18.08.2017 по 15.04.2019 на суму 24247 грн. 86 коп., загальна сума пені склала 55015 грн. 92 коп., що позивач обґрунтовує наявним у додатку до позовної заяви розрахунком (а.с. 83).

Відповідно до п. 6.8 договору поставки №6/15 від 30.04.2015 у випадку прострочення оплати більш ніж на 5 (п`ять) календарних днів покупець сплачує на користь постачальника 24 % річних на суму всієї простроченої заборгованості/ за весь період прострочення. Сплата здійснюється протягом 15 календарних днів з дати отримання претензії покупцем або шляхом заліку з поточними зобов`язаннями покупця.

На підставі п. 6.8 договору поставки №6/15 від 30.04.2015 та з урахуванням приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 24% річних за період прострочення платежу з 18.08.2017 по 15.04.2019 на суму 18151 грн. 93 коп., що позивач обґрунтовує наявним у додатку до позовної заяви розрахунком (а.с. 83).

Як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, договір поставки №6/15 від 30.04.2015, на який посилається позивач, між сторонами не укладався.

Відповідач наполягає, що між сторонами було укладено договір поставки №11/2015 від 01.04.2015 з трьома додатковими угодами від 01.04.2015, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується з урахуванням плану поставок здійснювати поставку Покупцю окремими партіями товару в асортименті, кількості та цінами, узгодженими сторонами в порядку передбаченому цим договором, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати цю продукцію.

Відповідно до п.2.1 договору №11/2015 від 01.04.2015 узгодження партії поставки (асортимент, кількість продукції, строк поставки) буде здійснюватися шляхом надання Покупцем і прийняття Постачальником Заявок та/або шляхом укладання доповнень до цього договору. Відповідно до п.2.2 договору №11/2015 від 01.04.2015 надання Заявки здійснюється шляхом направлення електронного листа за встановленою Постачальником формою до 11-00 робочого дня визначеного сторонами згідно плану графіку Замовлень (додаток №3 до договору). В замовленні вказується асортимент та кількість товару.

Відповідно до п.2.3 договору №11/2015 від 01.04.2015 Постачальник повинен до 17-00 того ж дня надіслати на електронну адресу Покупця вказану в цьому договорі лист із файловим текстом заявки та з текстом -видаткової накладної.

Відповідно до п.3.3 - 3.4 договору №11/2015 від 01.04.2015 постачання продукції здійснюється Постачальником протягом 5 календарних днів після узгодження замовлення.

Місцем поставки (передачі) товару визначено склад Покупця (відповідача) за адресою м. Чернігів, вул. Любецька, 163.

Суд вважає за необхідне зауважити, що тексти договорів позивача та вдповідача є ідентичними в цілому та, зокрема, щодо наведених вище умов.

Відповідно до п.4.6 договору №11/2015 від 01.04.2015 право власності на товар переходить в момент передачі товару. Передачею товару вважається підписання товарно-транспортної накладної або видаткової накладної уповноваженим представником покупця з обов`язковим зазначенням дати приймання товару та ПІБ матеріально- відповідальної особи. Відповідно до п.5.2.1 договору №11/2015 від 01.04.2015 покупець зобов`язаний оплатити товар у строки, вказані в додатку №2 до цього договору.

Відповідно до додатку 2 до договору №11/2015 від 01.04.2015 п.5.2.1 договору викладено у наступній редакції: |

Покупець здійснює оплату: за продукцію ТМ Твист - протягом 30 календарних днів з моменту отримання Товару покупцем; за продукцію ТМ Москитол-Моль - протягом 30 календарних днів з моменту отримання Товару покупцем; за продукцію ТМ Москито-Лето - протягом 30 календарних днів з моменту отримання Товару покупцем; за продукцію ТМ Рара Саге - протягом 30 календарних днів з моменту отримання Товару покупцем.

Про те, що між сторонами виконувались вимоги саме договору №11/2015 від 01.04.2015, свідчать надані позивачем разом з позовною заявою копії платіжних доручень, зокрема, №164 від 16.08.2017, №202 від 21.11.2017, №206 від 20.12.2017, в яких у графі призначення платежу вказані реквізити договору №11/2015 від 01.04.2015.

Факт отримання товару за накладними №1760 від 17.08.2017 на суму 44670 грн. 00 коп., №1762 від 04.08.2017 на суму 74450 грн. 33 коп. відповідач заперечує, посилаючись на те, що заявки щодо формування замовлення на продукцію за спірними накладними на адресу постачальника не надсилались, придбання товарів торгової марки InsectoR не передбачалось в рамках договору поставки №11/2015 від 01.04.2015 , заявки щодо формування замовлення на цю продукцію на адресу Постачальника (позивача) не надсилались, за вказаною у вищезазначених видаткових накладних адресою доставки, а саме: м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63 Приватне підприємство Експрес-Сервіс товарів не отримував, оскільки складські приміщення за вказаною адресою підприємство не орендує. До цьього ж в обох договорах (і позивача, і відповідача зазначене конкретне місце доставки товару: склад Покупця (відповідача) за адресою м. Чернігів, вул. Любецька, 163. Іншого місця доставки товару жодним договором та жодною додатковою угодою до договору не передбачено.

Факт підписання особою без прізвища та посади та наявності відбитку печатки підприємства на вказаних накладних позивач пояснити не зміг.

Не надав оригінали вказаних документів та не пояснив відсутність довіреностей на отримання товару і відсутність прізвищ осіб, що отримали товар, і позивач у справі, при цьому об"єктивно маючи змогу надати такі пояснення своєчасно до судового засідання у передбаченій законом формі.

Товар за спірними накладними під торговою маркою ТМ InsectoR не підпадає під умови додаткової угоди №2 від 30.04.2015 до договору поставки №6/15 від 30.04.2015, та додаткової угоди №2 до договору поставки №11/2015 від 01.04.2015, тому суд доходить висновку про безпідставність посилання позивача у справі на умови укладеного сторонами договору к на підставу для стягнення спірної суми. Доказів того, що спірні накладні стосуються саме договору поставки №6/15 від 30.04.2015, позивач суду не надав. Умови ж договору та фактичні обставини справи свідчать про те, що зазначений у спірних накладних товар взагалі не передбачався договором, на який посилається позивач, не передбачений жодною окремою заявкою відповідача, отриманий невідомою особою за адресою, що не відповідає умовам наданого позивачем договору, а також умовам договору у редакції відповідача.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про стягнення заборгованості поставлений товар повинно бути доведено наявність тих обставин (отримання товару за договором, що визначений як підстава для поставки товару), з якими закон пов`язує обов`язок ішої сторони здійснити здійснити розрахунки за такий товар.

Всупереч приписам 74, 76 Господарського процесуального кодексу беззаперечних доказів, які б могли підтвердити замовлення або отримання відповідачем товару за накладними №1760 від 17.08.2017 на суму 44670 грн. 00 коп., №1762 від 04.08.2017 на суму 74450 грн. 33 коп. саме в рамках договору поставки №6/15 від 30.04.2015, суду не надано. Також позивачем не було надано суду доказів, що спростовують викладені у відзиві відповідача обставини.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Д» до Приватного підприємства «Експрес-Сервіс» про стягнення заборгованості у сумі 100436 грн. 91 коп., що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору поставки №6/15 від 30.04.2015, пені у сумі 55015 грн. 92 коп., 24% річних у сумі 35922 грн. 02 коп. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, в разі відмови у позові повністю судові витрати та витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача. В той же час 5000 грн 00 коп. витрат відповідача на правничу допомогу (згідно договору про надання правової допомоги від 05.06.2019, оплаченої відповідачем платіжним дорученням №6 від 10.06.2019 на суму 5000,00 грн.) підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись статтями 126, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Д» до Приватного підприємства «Експрес-Сервіс» про стягнення 191374 грн. 85 коп. відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Д»

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Д» (вул. 295 Стрілецької дивізії, 79-В, м. Миколаїв, 54037, код 39318974) на користь Приватного підприємства «Експрес-Сервіс» (2-й провулок Рахматуліна, буд. 4, м. Чернігів, Чернігівська область, 14020, код 32094985) витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн. 00 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили

В судовому засіданні 02.07.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення підписано 03.07.2019.

Суддя Демидова М.О.