Постанова

від 04.10.2019 по справі 927/367/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2019 р. Справа№ 927/367/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Мартюк А.І.

Пашкіної С.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження,

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Д"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.07.2019 (повний текст складено 03.07.2019)

у справі №927/367/19 (суддя Демидова М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Д"

до Приватного підприємства "Експрес-Сервіс"

про стягнення 191374,85 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Д" звернулося до Господарського Чернігівської області з позовом до Приватного підприємства "Експрес-Сервіс" про стягнення 191374,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору поставки №6/15 від 30.04.2015, в частині розрахунків за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.07.2019 по справі №927/367/19 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що всупереч приписам 74, 76 Господарського процесуального кодексу позивачем на надано беззаперечних доказів, які б могли підтвердити замовлення або отримання відповідачем товару за накладними №1760 від 17.08.2017 на суму 44670 грн. 00 коп., №1762 від 04.08.2017 на суму 74450 грн. 33 коп. саме в рамках договору поставки №6/15 від 30.04.2015. Також, позивачем не надано суду доказів, що спростовують викладені у відзиві відповідача обставини.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Д" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.07.2019 скасувати.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевий господарський суд не повно встановив обставини справи щодо поставки товару позивачем та прийняття відповідачем, а також на надав належну оцінку наявним в матеріалам доказам.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 по справі №927/367/19 відкрито апеляційне провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

09 вересня 2019 року від відповідача, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду, надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

30 вересня 2019 року від позивача, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду, надійшла відповідь на відзив.

Статтями 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як зазначає позивач, 30.04.2015 між сторонами у справі укладено договір поставки №6/15 від (далі - Договір).

Відповідно до умов договору постачальник (позивач) зобов'язався, з урахуванням плану поставок здійснювати поставку покупцю (відповідач) окремими партіями товару в асортименті, кількості і за цінами, узгодженими сторонами в порядку, передбаченому договором, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати за цю продукцію.

Згідно з п. 4.6 Договору право власності на товар (і всі ризики) переходить в момент передачі товару. Передачею товару вважається підписання товарно - транспортної накладної або видаткової накладної уповноваженим представником покупця, з обов'язковим зазначенням дати приймання товару та ПІБ матеріально - відповідальної особи.

Відповідно до п. 5.3 Договору розрахунки здійснюються в гривнях в безготівковій формі платіжними дорученнями. Оплата здійснюється покупцем на підставі договору. При здійсненні платежу покупець зобов'язаний вказувати у платіжному дорученні номер, дату договору та номер відповідної видаткової накладної.

Сторони зобов'язуються не рідше одного разу на місяць звіряти розрахунки і складати відповідний акт звірки розрахунків. Проект акту звірки розрахунків надає постачальник. Покупець повинен протягом 5 днів здійснити звірку розрахунків, заповнити проект Акту своїми даними, підписати один екземпляр акту, скріпити підписом та печаткою і повернути екземпляр акту постачальнику (п. 5.5 Договору).

Загальна сума договору визначається виходячи із вартості фактично поставленого постачальником покупцю товару та складається із сум, зазначених у видаткових накладних, підписаних обома сторонами (п. 5.6 Договору).

У пункті 5.2.1 договору поставки №6/15 від 30.04.2015 визначено, що покупець зобов'язаний оплатити за товар в строки вказані у додатку № 2 до договору.

Згідно з умовами додаткової угоди №2 від 30.04.2015 до договору поставки №6/15 від 30.04.2015, в новій редакції викладено п. 5.2.1 договору поставки №6/15 від 30.04.2015 в наступній редакції:

- Покупець здійснює оплату за продукцію ТМ "Твист" - протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем;

- Покупець здійснює оплату за продукцію ТМ "Москитол-моль" - протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем;

- Покупець здійснює оплату за продукцію ТМ "Москитол-лето" - протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем;

- Покупець здійснює оплату за продукцію ТМ "Papa Саге" - протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем (а.с. 14).

Відповідно до п. 7.1 №6/15 від 30.04.2015 договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2015, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами зобов'язань за договором. Договір не втрачає своєї сили доти, доки всі фінансові розрахунки не будуть здійснені. У випадку, якщо жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про розірвання договору за 30 календарних днів до передбачуваної дати, він вважається укладеним на кожний наступний календарний рік.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, останній поставив відповідачу товар за видатковими накладними №1760 від 17.08.2017 на суму 44670 грн 00 коп, №1762 від 04.08.2017 на суму 74450 грн 33 коп. Відповідач свої зобов'язання за договором, в частині оплати належним чином не виконав внаслідок чого вини заборгованість склала 100436 грн. 91 коп.

В той же час, відповідач зазначає, що договір поставки №6/15 від 30.04.2015, на який посилається позивач, між сторонами не укладався.

Відповідач вказує, що між сторонами укладено договір поставки №11/2015 від 01.04.2015 з трьома додатковими угодами від 01.04.2015. Відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується, з урахуванням плану поставок, здійснювати поставку Покупцю окремими партіями товар в асортименті, кількості та цінами, узгодженими сторонами в порядку передбаченому цим договором, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати цю продукцію.

Відповідно до п.2.1 договору №11/2015 від 01.04.2015 узгодження партії поставки (асортимент, кількість продукції, строк поставки) буде здійснюватися шляхом надання Покупцем і прийняття Постачальником Заявок та/або шляхом укладання доповнень до цього договору. Відповідно до п.2.2 договору №11/2015 від 01.04.2015 надання Заявки здійснюється шляхом направлення електронного листа, за встановленою Постачальником формою, до 11-00 робочого дня визначеного сторонами, згідно з планом графіку Замовлень (додаток №3 до договору). В замовленні вказується асортимент та кількість товару.

Згідно з п.2.3 договору №11/2015 від 01.04.2015 Постачальник повинен до 17-00 того ж дня надіслати на електронну адресу Покупця вказану в цьому договорі, лист із файловим текстом заявки та з текстом -видаткової накладної.

Відповідно до п.3.3 - 3.4 договору №11/2015 від 01.04.2015 постачання продукції здійснюється Постачальником протягом 5 календарних днів після узгодження замовлення.

Місцем поставки (передачі) товару визначено склад Покупця (відповідача) за адресою м. Чернігів, вул. Любецька, 163.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, тексти договорів позивача та відповідача є ідентичними в цілому та, зокрема, щодо наведених вище умов.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Норма вказаної статті повністю кореспондується зі ст.265 Господарського кодексу України.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем при зверненні до суду з вимогами про стягнення заборгованості за поставлений товар повинно бути доведено наявність тих обставин (отримання товару за договором, що визначений як підстава для поставки товару), з якими закон пов'язує обов'язок іншої сторони здійснити розрахунки за такий товар. Проте, доказів, які б могли підтвердити замовлення або отримання відповідачем товару за накладними №1760 від 17.08.2017 на суму 44670 грн 00 коп, №1762 від 04.08.2017 на суму 74450 грн 33 коп в рамках договору поставки №6/15 від 30.04.2015, суду не надано.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до умов договорів №6/15 від 30.04.2015 та №11/2015 від 01.04.2015 узгодження партії поставки (асортимент, кількість продукції, строк поставки) здійснюється шляхом надання Покупцем і прийняття Постачальником Заявок та/або шляхом укладання доповнень до цього договору.

В той же час, як вірно встановлено місцевим господарським судом, заявки щодо формування замовлення на продукцію за спірними накладними на адресу постачальника не надсилались.

Крім того, придбання товарів торгової марки "InsectoR" (який поставлено за видатковими накладними №1760 від 17.08.2017 та №1762 від 04.08.2017) не передбачалось в рамках договорів №6/15 від 30.04.2015 та №11/2015 від 01.04.2015.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що в обох договорах зазначене конкретне місце доставки товару: склад Покупця (відповідача) за адресою м. Чернігів, вул. Любецька, 163 та м. Чернігів вул. Борисенка, 47-а.

Так, з наданих позивачем видаткових накладних вбачається, що товар поставлявся позивачем (за виключенням спірних накладних №1760 від 17.08.2017 та №1762 від 04.08.2017) саме за адресами вказаними в договорах №6/15 від 30.04.2015 та №11/2015 від 01.04.2015, а саме: м. Чернігів, вул. Любецька, 163 та м. Чернігів вул. Борисенка, 47-а.

Також, колегія суддів приймає до уваги, що товар за спірними накладними під торговою маркою ТМ "InsectoR" не підпадає під умови додаткової угоди №2 від 30.04.2015 до договору поставки №6/15 від 30.04.2015, та додаткової угоди №2 до договору поставки №11/2015 від 01.04.2015.

В той же час, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частинами 1 та 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України , з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною, у разі її прийняття.

Згідно з частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що підтверджується статтею 218 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За вимогами частин 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частина 4 статті 180 Господарського кодексу України передбачає, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що поставка товарів за видатковими накладними №1760 від 17.08.2017 та №1762 від 04.08.2017 здійснювалась шляхом укладання між сторонами договору поставки у спрощений спосіб.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України , за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України , з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підтвердження поставки товарів позивачем надано до суду першої інстанції належним чином засвідчені копії видаткових накладних №1760 від 17.08.2017 на суму 44670 грн 00 коп, №1762 від 04.08.2017 на суму 74450 грн 33 коп. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у разі виникнення сумнів щодо їх належності, місцевий господарський суд мав право витребувати оригінали зазначених документів. Позаяк, оригінали документів апелянтом надано до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995р. N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за N 168/704 (надалі - Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку), зазначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , вимоги якої кореспондуються з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом, у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

З огляду на зазначене, підписання відповідачем видаткових накладних без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує в останнього обов'язок з його оплати.

При цьому, відсутність довіреностей на отримання товару та відсутність прізвищ осіб, що отримали товар не спростовує факту отримання відповідачем товару, враховуючи що видаткові накладні №1760 від 17.08.2017 та №1762 від 04.08.2017 скріплені печатками підприємств.

Доказів звернення до правоохоронних органів щодо підробки зазначених документів або втрати печатки матеріали справи не містять.

Крім того, на підтвердження поставки товарів за видатковими накладними №1760 від 17.08.2017 та №1762 від 04.08.2017 позивачем до суду апеляційної інстанії надано копії товарно-транспортних накладних та податкових накладних. Проте, колегія суддів не приймає зазначені докази, оскільки позивачем не обґрунтовано неможливість подання останніх до суду першої інстанції.

З огляду на викладене та беручи до уваги, що повернення поставленого товару не здійснювалось, як і не заявлялися жодні інші претензії з боку відповідача колегія суддів дійшла висновку, що відповідач прийняв товар позивача відповідної кількості, якості, асортименту у відповідні дати.

Доказів оплати за поставлений товар матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 100436 грн. 91 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення штрафних санкцій (пені та 24 % річних), заявлених на підставі договору поставки №6/15 від 30.04.2015, колегія суддів відмовляє в задоволенні зазначених вимог, оскільки поставка товарів за видатковими накладними №1760 від 17.08.2017 та №1762 від 04.08.2017 відбулась у позадоговірний спосіб, тобто сторонами не погоджено відповідальність за порушення строків поставки товару.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Д" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.07.2019 по справі №927/367/19 задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.07.2019 по справі №927/367/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Приватного підприємства "Експрес-Сервіс" (14020, Чернігівська обл., місто Чернігів, 2-й провулок Рахматуліна, будинок 4, код ЄДРПОУ 32094985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Д" (54037, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. 295 Стрілецької дивізії, будинок 79-В, код ЄДРПОУ 39318974) 100436 (сто тисяч чотириста тридцять шість) грн 91 коп., заборгованості та 1506 (одна тисяча п'ятсот шість) грн 55 коп. - судового збору за подання позову.

4.Стягнути з Приватного підприємства "Експрес-Сервіс" (14020, Чернігівська обл., місто Чернігів, 2-й провулок Рахматуліна, будинок 4, код ЄДРПОУ 32094985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Д" (54037, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. 295 Стрілецької дивізії, будинок 79-В, код ЄДРПОУ 39318974) 2259 (дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн 83 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.

5.Доручити Господарському суду Чернігівської області видати відповідні накази.

6.Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/367/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Дана постанова може бути оскаржена у порядку ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 04.10.2019.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді А.І. Мартюк

С.А. Пашкіна