Рішення
від 26.06.2019 по справі 260/410/19
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2019 року м. Ужгород№ 260/410/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атріум Інвест" - представник - Олійник Роман Богданович;

відповідач - Головне управління ДФС у Закарпатській області - представник - Ліуш Богдан Богданович;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атріум Інвест" до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині,-

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Атріум Інвест" (89500, Україна, Закарпатська обл., Ужгородський р-н., м. Чоп, вул. Берег, буд.18, кв.86, код ЄДРПОУ 39961643) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 39393632), яким просив суд: "визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Відповідача: № 0009481403 від 21.12.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 678301,88 грн., у тому числі 542641,50 грн. за податковими зобов`язаннями та 135660,38 грн. за штрафними санкціями, в частині визначення податкового зобов`язання в сумі 500292 грн. та штрафної санкції в сумі 125073 грн.; № 0009501403 від 21.12.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 707668,75 грн., у тому числі 566135 грн. за податковими зобов`язаннями та 141533,75 грн. за штрафними санкціями, в частині визначення податкового зобов`язання в сумі 555880 грн.. та штрафної санкції в сумі 138970 грн.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розгляд даної адміністративної справи відкладався (оголошувалася перерва) у зв`язку із існуванням на те об`єктивних причин.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання Позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20 серпня 2015 року по 30 червня 2018 року та з питань правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 20 серпня 2015 року по 30 червня 2018 року, про що було складено акт перевірки № 1223/07-16-14-03/39961643 від 07 грудня 2018 року. На підставі вказаного акту перевірки - 21 грудня 2018 року відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0009481403, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 678301,88 грн., у тому числі 542641,50 грн. за податковими зобов`язаннями та 135660,38 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0009501403, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 707668,75 грн., в т.ч. 566135 грн. за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 141533,75 грн.. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними і такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку в оскарженій частині. Зокрема, вказує, що зі змісту акту перевірки вбачається, що посадові особи позивача дійшли висновку, що нібито ТОВ "Кавіста" не здійснювало операцій з надання Позивачу будівельно-монтажних робіт, а лише здійснювало складання первинних бухгалтерських документів на безтоварні операції. Водночас Позивач не погоджується із вказаними висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, оскільки системний аналіз фінансово-господарських операцій, первинних документів, які підтверджують здійснення будівельно-монтажних робіт, первинних документів, які підтверджують передачу виконаних будівельно-монтажних робіт Управлінню Закарпатської Реформатської Церкви (замовнику), а також інших доказів свідчить, з токи зору позивача, про реальність господарських операцій, правильність відображення їх в обліку, наявність для Позивача ділової мети та розумної економічної причини їх здійснення. За таких обставин, Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення № 0009481403 від 21 грудня 2018 року в частині збільшення грошового зобов`язання в розмірі 500292 за платежем податок на прибуток підприємств та 125073 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Стосовно зменшення Відповідачем суми податкового кредиту та визначення до сплати суми податкового зобов`язання по ПДВ, зокрема, в розмірі 555880 грн. в частині сум, сформованих за договором будівельного підряду № 001/07-17 на виконання будівельних робіт від 10 березня 2017 року, укладених Позивачем із ТОВ "Кавіста", Позивач також наголошує, що надані ним письмові докази та висновок експерта, що підтверджують реальність господарської операції з придбання Позивачем будівельно-монтажних робіт від ТОВ "Кавіста" та обґрунтованість віднесення спірної суми ПДВ до податкового кредиту. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідача № 0009501403 від 21 грудня 2018 року також підлягає визнанню протиправними та скасуванню в частині збільшення податкового зобов`язання в розмірі 555880 грн. за платежем податок на додану вартість та 138970,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У відзиві на позовну заяву представник Відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити повністю. Відповідач вказує на те, що ТОВ "Кавіста" не здійснювало операцій з надання Позивачеві будівельно-монтажних робіт на об`єкті "Будівництво будівлі в с. Вари, вул. Т.Міклош, 32 Берегівського району", а складало первинні бухгалтерські документи на безтоварні операції. ТОВ "Кавіста" (код ЄДРПОУ 41003453) не мало можливості фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна. Неможливо підтвердити реальність здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Кавіста" (код ЄДРПОУ 41003453) з контрагентами-покупцями за липень, вересень, жовтень 2017 року. Акти виконаних робіт між ТОВ "Кавіста" та Позивачем не відповідають ознакам первинних документів та не можуть слугувати підставою для відображення в бухгалтерському обліку платника.

Під час розгляду справи по суті представник Позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник Відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20 серпня 2015 року по 30 червня 2018 року та з питань правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 20 серпня 2015 року по 30 червня 2018 року, про що було складено акт перевірки № 1223/07-16-14-03/39961643 від 07 грудня 2018 року (далі по тексту - акт перевірки) (Т.1 а.с.а.с.19-73).

Згідно висновків акту перевірки, зокрема, встановлено наступні порушення: статті 36, статті 44 пунктів 44.1, 44.2; статті 134 пункту 134.1 підпункту 134.1.1 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, статей 1, 2, 3, 8 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) та пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, пунктів 5, 7 та 9.4. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, із змінами і доповненнями, в результаті чого збільшено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 542641,50 грн.; статті 198 пункту 198.1 підпункту "г", пункту 198.5; статті 200 пунктів 200.1 та 200.2 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, в результаті чого збільшено суму податкового зобов`язання податку на додану вартість на 566135 грн..

За наслідками розгляду акту перевірки 21 грудня 2018 року Відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0009481403, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 678301,88 грн., у тому числі 542641,50 грн. за податковими зобов`язаннями та 135660,38 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (Т.1 а.с.а.с.74, 75); № 0009501403, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 707668,75 грн., у тому числі 566135 грн. за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 141533,75 грн. (Т.1 а.с.а.с.76, 77).

Судом встановлено, що Позивачем вживалися заходи адміністративного оскарження оскаржених податкових повідомлень-рішень, а саме 24 січня 2019 року до Державної фіскальної служби України було у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України було подано скаргу (Т.2 а.с.а.с.41-49). Рішенням ДФС України від 08 лютого 2019 року № 6235/6/99-99-11-04-01-25 було продовжено строк розгляду скарги та витребувано від ГУ ДФС у Закарпатській області законодавчо обґрунтований висновок з порушених у скарзі питань та в електронному вигляді: акт перевірки з додатками, заперечення, відповідь на заперечення, розрахунок штрафних санкцій, ППР із зазначенням дати отримання Позивачем, а також копії поштового повідомлення про вручення платнику податків ППР, матеріалів щодо встановлених порушень та інших документів, що засвідчують обставини справи (Т.2 а.с.50).

Рішенням ДФС України від 07 березня 2019 року № 11102/6/99-99-11-04-01-25 скаргу Позивача було залишено без розгляду (Т.2 а.с.а.с.51, 52). В даному рішенні зазначається, що оскаржував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області від 21 грудня 2018 року за №№ 0009481403 та 0009501403 були вручені Позивачу 25 грудня 2018 року, а скарга ТОВ "Атріум Інвест" була надіслана поштою до ДФС 24 січня 2019 року, тобто з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку для подання первинної скарги до ДФС України на податкові повідомлення-рішення з моменту їх отримання. Дане рішення було отримано Позивачем 19 березня 2019 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією конверту (Т.2 а.с.53).

Водночас дані обставини спростовуються листом ПАТ "Укрпошта" від 06 березня 2019 року № 07-17/0316, в якому зазначається, що рекомендований лист з рекомендованим повідомленням № 8800023619402 від 21 грудня 2019 року відправником якого є ГУ ДФС у Закарпатській області був вручений 21 грудня 2019 року, також зазначено, що відображена інформація на офіційному веб-сайті ПАТ "Укрпошта" щодо дати вручення виправленню не підлягає. Крім того, на офіційному веб-сайті ПАТ "Укрпошти" було зроблено додатковий запис, в якому було відображено фактичну дату вручення поштового відправлення, а саме 21 січня 2019 року, що підтверджується витягом із системи пошуку поштових відправлень, який був наданий позивачем разом із позовною заявою (Т.2 а.с.а.с.54-57). Відповідно суд констатує, що Позивачем було подано скаргу в межах строків адміністративного оскарження.

В подальшому з метою скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

При аналізі обґрунтованості прийняття податкового повідомлення рішення № 0009481403 від 21 грудня 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 678301,88 грн., у тому числі 542641,50 грн. за податковими зобов`язаннями та 135660,38 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), судом встановлено наступне.

Між Управлінням Закарпатської Реформатської Церкви та Позивачем було укладено Договір будівельного підряду № 08/02-17 від 08 лютого 2017 року, за яким Позивач зобов`язався виконати будівельні роботи, а саме "Будівництво дошкільного навчального закладу на 80 місць в с. Вари, вул. Т.Міклош, 32, Берегівського району" (Т.1 а.с.а.с.78-86).

Позивачем, відповідно до пп. 4.2.3. Договору будівельного підряду № 08/02-17 від 08 лютого 2017 року в якості субпідрядника було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Кавіста", про що між сторонами був укладений Договір будівельного підряду № 001/07-17 на виконання будівельних робіт від 10 березня 2017 року (Т.1 а.с.а.с.184, 185). За даним договором ТОВ "Кавіста" зобов`язалося організувати і виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті "Будівництво будівлі в с. Вари, вул. Т.Міклош, 32, Берегівського району" загальною вартістю 3335280 грн., в тому числі ПДВ - 555880 грн..

ТОВ "Кавіста" за вищевказаним Договором будівельного підряду № 001/07-17 від 10 березня 2017 року виконані всі роботи були прийняті Позивачем за відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт без будь-яких зауважень щодо якості, обсягів та вартості таких робіт, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість будівельних робіт до Договору будівельного підряду № 001/07-17 на виконання будівельних робіт від 10 березня 2017 року за формами КБ - 2в та КБ - 3 (Т.1 а.с.а.с.195-224).

Окрім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Кавіста" було складено та зареєстровано у встановленому законом порядку у ЄРПН на дату виникнення податкових зобов`язань за операціями по виконанню будівельних робіт за вищевказаним Договором будівельного підряду наступні податкові накладні: № 61 від 03 липня 2017 року (сума ПДВ - 80000 грн.); № 62 від 04 липня 2017 року (сума ПДВ - 80000 грн.); № 63 від 05 липня 2017 року (сума ПДВ - 80000 грн.); № 64 від 06 липня 2017 року (сума ПДВ - 80000 грн.); № 65 від 07 липня 2017 року (сума ПДВ - 30000 грн.); № 8 від 11 вересня 2017 року (сума ПДВ - 80000 грн.); № 9 від 12 вересня 2017 року (сума ПДВ - 80000 грн.); № 15 від 13 вересня 2017 року (сума ПДВ - 45880 грн.) (Т.1 а.с.а.с.225-242).

Водночас, зі змісту акту перевірки вбачається, що посадові особи відповідача дійшли висновку, що ТОВ "Кавіста" не здійснювало операцій з надання ТОВ "Атріум Інвест" будівельно-монтажних робіт на вказаному об`єкті, а лише здійснювало складання первинних бухгалтерських документів на безтоварні операції. Зокрема, в акті перевірки зазначається, що за результатами аналізу інформації, що міститься у інформаційних базах ДФС, податкової звітності по ТОВ "Кавіста" (код ЄДРПОУ 41003453), іншої інформації, отриманої у передбачений податковим законодавством спосіб, встановлено нереальність придбання/продажу ідентифікованого товару/послуг, первинне введення в обіг (первинний продаж) якого не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу у попередніх ланках ланцюга нереальних господарських операцій (сторінка 15 Акту перевірки (Т. 1 а.с.33)).

Крім того, в акті перевірки вказано, що при проведенні аналізу діяльності ТОВ "Кавіста" (код ЄДРПОУ - 41003453) встановлено, що операції підприємства з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями по ланцюгу постачання за липень, жовтень, грудень 2017 року неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв`язку з чим ТОВ "Кавіста" не мало можливості фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна (сторінки 15, 16 акту перевірки (Т. 1 а.с.а.с.33, 34)).

Аналогічні висновки наведені Відповідачем і у відзиві на позовну заяву.

Водночас суд не може погодитись із вказаними висновками Відповідача, оскільки системний аналіз фінансово-господарських операцій, первинних документів, які підтверджують здійснення будівельно-монтажних робіт, первинних документів, які підтверджують передачу виконаних будівельно-монтажних робіт Управлінню Закарпатської Реформатської Церкви (замовнику), а також інших доказів свідчить про реальність господарських операцій, правильність відображення їх в обліку, наявність для Позивача ділової мети та розумної економічної причини їх здійснення.

Відповідно до статті 134 пункту 134.1 підпункту 134.1.1 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), об`єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно зі статтею 44 пункту 44.1 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року за № 73, визначено, що витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Згідно із пунктами 5, 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року за № 318, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Як встановлено пунктом 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року за № 318, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

З огляду на приписи статей 44 та 134 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов`язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що Позивачем включено до складу витрат вартість виконаних будівельно-монтажних робіт від ТОВ "Кавіста", та у відповідності до вимог статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.181, статті 198 пункту 198 підпункту "а" та пункту 198.6 Податкового кодексу України включав до складу свого податкового кредиту суми ПДВ, сплачені за такі будівельно-монтажні роботи, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до статті 9 частини 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Таким чином, підставою для виникнення у Позивача витрат, а також права на податковий кредит з ПДВ є факт реального здійснення будівельно-монтажних робіт та здійснення операцій із придбання та оплати таких робіт, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому реальний характер договору будівельного підряду № 001/07-17 на виконання будівельних робіт від 10 березня 2017 року укладеного між Позивачем та ТОВ "Кавіста" підтверджується фактичним здійсненням господарських операцій по виконанню робіт, про що свідчать надані для перевірки документи, а також наявні в матеріалах справи докази: договір будівельного підряду № 001/07-17 на виконання будівельних робіт від 10 березня 2017 року довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ - 2в та форма КБ - 3) (свідчать про факт виконання будівельно-монтажних робіт субпідрядником та їх прийняття Позивачем, як замовником) (Т.1 а.с.а.с.184-224); податкові накладні (свідчать про право Позивача на податковий кредит) (Т.1 а.с.а.с.225-242); ліцензія Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавіста" (Т.2 а.с.а.с.14, 15), договір будівельного підряду № 08/02-17 від 08 лютого 2017 року між Управлінням Закарпатської Реформатської Церкви та Позивачем, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ - 2в та форма КБ - 3) (свідчать про фактичну передачу виконаних будівельно-монтажних робіт Позивачем як генпідрядником замовнику та їх прийняття Позивачем, як замовником); сертифікат про введення об`єкта в експлуатацію (свідчить про закінчення будівництвом і введення в експлуатацію збудованого об`єкту) (Т.1 а.с.а.с.78-183, Т. 2 а.с.а.с.9-13); відповідь на адвокатський запит ТОВ "Кавіста" від 27 грудня 2018 року № 25/1 (Т.2 а.с.а.с.16-18), висновок експерта № 395/03-19 від 26 березня 2019 року за результатами позасудового експертного дослідження (Т.2 а.с.а.с.19-39).

Відповідні первинні бухгалтерські документи між Позивачем та ТОВ "Кавіста" були оформлені за наслідками фактичного здійснення господарських операцій, які спричинили зміни майнового стану Позивача, як суб`єкта господарювання та платника податків. Такі господарські операції супроводжувалися реальним рухом активів на підприємстві, а їх результати були відображені у бухгалтерському обліку ТОВ "Атріум Інвест". Відповідні первинні документи підписані уповноваженими представниками сторін.

Правові наслідки у вигляді наявності у Позивача витрат та права на формування відповідних сум податкового кредиту виникли за наявності сукупності таких обставин та підстав, як фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій з виконання будівельно-монтажних робіт; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують такі операції; наявності у сторін договору спеціальної податкової правосуб`єктності (на момент здійснення господарських операцій всі суб`єкти були зареєстровані платниками ПДВ); наявності у Товариства належним чином зареєстрованих податкових накладних; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Суд звертає увагу на те, що відповідач прийшов до висновку про нереальність господарських операцій з ТОВ "Кавіста" на підставі витягів податкової інформації, складених податковими органами, які містять висновки про наявність у підприємства-контрагента Позивача ознак фіктивності (відсутність підприємства-контрагента за юридичною адресою; наявність порушень у поданій ними податковій звітності; відсутність інформації про наявність у підприємства-контрагента необхідних для здійснення діяльності ресурсів - складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування; невідповідність товарних позицій придбаного та реалізованого товару у контрагентів позивача та їхніх контрагентів (тобто осіб, з якими Позивач взагалі не мав правовідносин)).

Водночас, такі твердження не є безумовною підставою для висновку про відсутність можливості здійснювати господарську діяльність. Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Ставлячи під сумнів можливість виконання ТОВ "Кавіста" робіт за договором підряду, відповідач посилається, зокрема, на недостатню кількість працівників, які перебували у трудових відносинах із вказаним товариством. Водночас, у відповідний період у трудових відносинах з ТОВ "Кавіста" перебувало 5 працівників, крім того, з метою виконання своїх зобов`язань за Договором, ТОВ "Кавіста" залучало до виконання будівельних робіт необхідну кількість будівельників за договорами цивільно-правового характеру. Вказане, зокрема, підтверджуються письмовим доказом - листом ТОВ "Кавіста" у відповідь на адвокатський запит № 25/1 від 27 грудня 2018 року (Т.2 а.с.а.с.16-18). Тому твердження відповідача, які містяться в акті перевірки щодо відсутності трудових ресурсів, є помилковим.

Що стосується відсутності ТОВ "Кавіста" за юридичною адресою, то суд погоджується із твердженням Позивача про те, що він не зобов`язаний перевіряти наявність чи відсутність контрагента за адресою місцезнаходження. Окрім того, враховуючи належне виконання останнім своїх зобов`язань за договором, у Позивача не було такої необхідності. Водночас, чинне законодавство не забороняє суб`єкту господарювання здійснювати господарську діяльність за адресою, відмінною від юридичної адреси такої особи, тому така обставина ніяким чином не може підтверджувати безтоварність операцій.

Крім того, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавіста" наявна ліцензія на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми наслідками або із середніми та значними наслідками, термін дії з 15 лютого 2017 року по 15 лютого 2020 року (Т.2 а.с.а.с.14, 15), що підтверджує можливість суб`єкта господарювання здійснювати вказану у ліцензії діяльність з точки зору організаційних, кваліфікаційних та технологічних вимог.

Також, відповідачем в акті перевірки було зазначено, що всупереч вимогам статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.3 Податкового кодексу України ТОВ "Кавіста" не було подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 3 квартал 2017 року.

Водночас контролюючим органом не враховано, що порушення вимог законодавства зі сторони контрагентів Товариства не можуть мати негативних наслідків для самого ТОВ "Атріум Інвест", оскільки останнє діяло у цих правовідносинах добросовісно, з повним і неухильним дотриманням вимог податкового законодавства. Контролюючим органом не встановлено фактів, які б свідчили про обізнаність посадових осіб ТОВ "Атріум Інвест" про можливу протиправну діяльність контрагентів та про узгодженість таких дій. Позивач прийняв за відповідними актами приймання будівельних робіт виконані субпідрядником (ТОВ "Кавіста") будівельно-монтажні роботи та відповідно здав їх Замовнику за Договором будівельного підряду. Виходячи з вищенаведених обставин Товариство належним чином включило належні суми до складу доходів та податкових зобов`язань.

Окрім того, суд також вважає за необхідне звернути увагу і на те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Аналогічну позицію займає і Верховний суд, що викладені, зокрема, у постановах від 14 серпня 2018 року (справа №815/3479/17), від 31 липня 2018 року (справі № 817/1339/17), від 31 липня 2018 року (справа № 808/1507/16), від 06 червня 2018 року (справі № 822/1866/15).

Згідно із вимогами статті 242 частини 5 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі № 3991/03 "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Також в акті перевірки містяться посилання на недоліки окремих документів, зокрема щодо відсутності деяких реквізитів на окремих документах, помилковість деяких реквізитів, наявність окремих несуттєвих розбіжностей тощо.

Зокрема вказується на те, що акти виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) складені між ТОВ "Кавіста" та Позивачем оформлені з порушенням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема в частині наявності таких обов`язкових реквізитів, як дата документу.

Разом з тим, допущена помилка (описка) не спростовує факт реального здійснення господарської операції, оскільки сукупність інших доказів свідчить про те, що відповідні будівельні роботи були виконані ТОВ "Кавіста" як субпідрядником, прийняті ТОВ "Атріум Інвест" та в свою чергу передані Управлінню Закарпатської Реформатської церкви. Ці неточності не призводять до неможливості ідентифікації осіб, які приймали участь у господарській операції, та/або ідентифікації змісту та обсягу господарської операції, не призводять до втрати такими документами значення доказу правомірності здійснення змін у податковому обліку, оскільки інші докази свідчать про фактичне виконання таких господарських операцій.

Крім того, відповідач у відзиві посилається на статтю 9 частину 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та стверджує, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Однак, Договір підряду між Позивачем та ТОВ "Кавіста" був укладений 10 березня 2017 року. Під час дії Договору та виконання будівельно-монтажних робіт Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" діяв у редакції від 03 січня 2017 року.

Відповідно до статті 9 частини 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції на час виникнення правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи з вищенаведеного, суд констатує, що сторонами за Договором не було порушено положень вищезазначеної норми права.

Перевіркою також встановлено, що в Договорі будівельного підряду укладеного між Позивачем та ТОВ "Кавіста" від 10 березня 2017 року № 001/07-17 в п. 9 "Юридичні адреси сторін" було вказано банківський рахунок Підрядника, який на момент укладення такого договору відкритий не був. Разом з тим, як випливає із листа ТОВ "Кавіста" від 27 грудня 2018 року № 25/1 у відповідь на адвокатський запит, вказане товариство підтвердило, що дійсно сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та уклали договір будівельного підряду саме 10 березня 2017 року, а відповідний розділ, який стосується банківського рахунку ТОВ "Кавіста" був додатково заповнений ТОВ "Кавіста", після відкриття ними відповідного рахунку. При цьому, для зручності сторін, було прийнято рішення не укладати додаткову угоду, а дооформити існуючий договір. Тому дана обставина не може свідчити про відсутність фінансово-господарських операцій між сторонами або про їх нереальний характер.

Також в Акті перевірки зазначається, що в Договорі будівельного підряду укладеного між Позивачем та ТОВ "Кавіста" від 10 березня 2017 року № 001/07-17 передбачені роботи по благоустрою території. Однак на момент укладення вищезазначеного договору в ТОВ "Атріум Інвест" не мало замовлення від Замовника будівництва - Управління Закарпатської Реформатської Церкви на роботи по благоустрою території, оскільки такі роботи були замовлені згідно Додаткової угоди № 1 від 04 вересня 2017 року до Договору будівельного підряду від 08 лютого 2017 року № 08/02-17 (Т.1 а.с.113). Разом з тим Відповідачем не враховано, що відповідно до пунктів 5.4.9, 5.8.3 та Додатку "К" ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" до кошторисної вартості будівництва основного об`єкту окремим розділом включається, зокрема вартість робіт по благоустрою і озелененню територій. Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, виконання робіт по благоустрою є необхідною умовою введення об`єктів в експлуатацію. Отже, необхідність проведення робіт по благоустрою випливає із приписів законодавства, саме тому, з метою належного виконання Договору, Позивачем було включено в Договір роботи по благоустрою території. Ця обставина підтверджена і ТОВ "Кавіста" в листі від 27 грудня 2018 року № 25/1 у відповідь на адвокатський запит (Т.2 а.с.а.с.16-18). При цьому нормам чинного податкового законодавства такі дії та правочини не суперечать.

Також перевіркою було встановлено ряд невідповідностей по здійсненню будівельних робіт в часі в актах приймання будівельних робіт між Замовником - ОСОБА_1 та між Підрядником - ОСОБА_2 . Разом з тим, як випливає із листа ТОВ "Кавіста" від 27 грудня 2018 року № 25/1 у відповідь на адвокатський запит (Т.2 а.с.а.с.16-18), роботи, які зазначені у актах виконаних робіт між Підрядником і Субпідрядником виконувались на протязі дії договору будівельного підряду від 10 березня 2017 року, при цьому мали місце випадки, коли фактично роботи були виконані раніше, а акти виконаних робіт між Позивачем та ТОВ "Кавіста" були оформлені із затримкою. Затримка оформлення Актів виконаних робіт була необхідна для узгодження прийняття робіт із Замовником і ніяким чином не впливає на сам факт виконання робіт.

Стосовно наведених обставин суд враховує, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Аналогічну позицію займає Верховний суд, про які зазначив, зокрема, у постановах від 14 серпня 2018 року (справа №815/3479/17), від 19 червня 2018 року (справа № 826/7704/17), від 21 серпня 2018 року (справа №820/10730/13-а).

У даному випадку сукупність інших обставин та обсяг первинних документів та інших доказів безсумнівно доводить реальний товарний характер здійснених господарських операцій.

Фактичне здійснення господарських операцій за договором підряду № 001/07-17 на виконання будівельних робіт від 10 березня 2017 року підтверджено і самим контрагентом позивача - ТОВ "Кавіста" у листі від 27 грудня 2018 року № 25/1 у відповідь на адвокатський запит (Т.2 а.с.а.с.16-18), у якому, зокрема, підтверджено, що роботи за вказаним договором фактично виконані цим товариством, акти виконаних робіт підписані з боку ТОВ "Кавіста" директором Ненченко А.В., що відомості у вказаних актах виконаних робіт є достовірними, здійснені господарські операції між ТОВ "Кавіста" та ТОВ "Атріум Інвест" носять реальний характер.

Окрім того, висновком експерта № 395/03-19 від 26 березня 2019 року за результатами позасудового експертного дослідження, проведеного відповідно до статті 104 КАС України, підтверджується фактичне виконання будівельно-монтажних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "Кавіста" в повному обсязі та відповідність обсягу робіт, який зазначено в актах приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в фактичним замірам, проектним рішенням, а також обсягам, які зазначені в договірній ціні. У вказаному висновку експертом також підтверджено, що фактична вартість виконаних ТОВ "Кавіста" робіт на об`єкті "Будівництво будівлі в с. Вари, вул. Т.Міклош, 32, Берегівського району" відповідає вартості, що зазначена в актах приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в та Довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форм № КБ-3, а також вартості, що передбачена Договором будівельного підряду № 001/07-17 на виконання будівельних робіт від 10 березня 2017 року, укладеним між ТОВ "Атріум Інвест" та ТОВ "Кавіста" і Договірній ціні за цим договором (Т.2 а.с.а.с.19-39).

Враховуючи вищенаведені обставини та норми законодавства, судом резюмується, що господарські операції між Позивачем та ТОВ "Кавіста" мають реальний характер, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків, а тому відсутні підстави для висновків про завищення витрат та заниження податкових зобов`язань по податку на прибуток, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення у відповідній частині.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення № 0009481403 від 21 грудня 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток підприємств на суму 678301,88 грн., у тому числі 542641,50 грн. за податковими зобов`язаннями та 135660,38 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині збільшення грошового зобов`язання в розмірі 500292 грн. за платежем з податку на прибуток підприємств та 125073 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стосовно обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0009501403 від 21 грудня 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання Позивача за платежем податок на додану вартість, судом встановлено наступне.

Відповідачем зменшено суму податкового кредиту та визначено до сплати суму податкового зобов`язання по ПДВ, зокрема, в розмірі 555880 грн. в частині сум, сформованих за договором будівельного підряду № 001/07-17 на виконання будівельних робіт від 10 березня 2017 року, укладених Позивачем із ТОВ "Кавіста".

При цьому підставою для донарахування ПДВ у даному випадку став висновок відповідача про нереальний, безтоварний характер відповідних господарських операцій.

Водночас, як було обґрунтовано вище, судом встановлено реальний характер господарських операцій між Позивачем та ТОВ "Кавіста" за договором будівельного підряду № 001/07-17 на виконання будівельних робіт від 10 березня 2017 року, а це в свою чергу означає обґрунтованість віднесення Позивачем спірної суми ПДВ до податкового кредиту

При цьому, як визначено статтею 185 пунктом 185.1 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу /орендарю; з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (стаття 187 пункт 187.1 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 198 пункту 198.1 підпункту "а" Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За правилами статті 198 пункту 198.2 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Статтею 198 пунктом 198.6 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що відсутні підстави для позбавлення платника податку права на податковий кредит за умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, дотримання ним вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість, а також реєстрація контрагентом позивача податкових накладних, оформлення таких операцій належним чином складеними первинними документами.

В той же час, недоліки в оформленні окремих документів не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 26 лютого 2019 року (справі №820/19541/14).

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина друга статті 77 КАС України).

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення відповідача № 0009501403 від 21 грудня 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 566135 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 141533,75 грн. також необхідно визнати протиправним та скасувати в частині збільшення податкового зобов`язання вартість в розмірі 555880 грн. за платежем податок на додану вартість та у розмірі 138970,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У відповідності до статті 77 частини 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано суду належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи, що матеріалами справи доведено фактичне здійснення господарських операцій та достовірність первинних документів, оформлених за наслідками їх здійснення, вказані відповідачем обставини (недоліки первинних документів) не є достатньою підставою для позбавлення права позивача на формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, судома резюмується, що позивачем не було допущено порушення вимог чинного податкового законодавства у господарських відносинах з ТОВ "Кавіста", а висновки акту перевірки в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи.

З огляду на вищевказане, зважаючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

У відповідності до статті 139 частини 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2 частиною 3 пунктом 10, 14 частиною 1, 132, 139, 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Атріум Інвест" (89500, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Чоп, вул. Берег, буд. 18, кв. 86, код ЄДРПОУ 39961643) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 39393632) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0009481403 від 21 грудня 2018 року в частині визначення податкового зобов`язання в сумі 500292 грн. та штрафної санкції у розмірі 125073 грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0009501403 від 21 грудня 2018 року в частині визначення податкового зобов`язання в сумі 555880 грн. та штрафної санкції у розмірі 138970 грн..

Стягнути з Головного управління ДФС у Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код в ЄДРПОУ 39393632) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атріум Інвест" (89500, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Чоп, вул. Берег, буд. 18, кв. 86, код ЄДРПОУ 39961643) судові витрати по справі у розмірі 19210 (дев`ятнадцяти тисяч двохсот десяти гривень) грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 26 червня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 04 липня 2019 року

СуддяС.Є. Гаврилко

СудЗакарпатський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення26.06.2019
Оприлюднено05.07.2019
Номер документу82813947
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —260/410/19

Постанова від 24.03.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 23.03.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 13.12.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 19.11.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Постанова від 09.10.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ільчишин Надія Василівна

Ухвала від 08.10.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ільчишин Надія Василівна

Ухвала від 30.09.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ільчишин Надія Василівна

Ухвала від 16.09.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ільчишин Надія Василівна

Ухвала від 16.09.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ільчишин Надія Василівна

Ухвала від 20.08.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ільчишин Надія Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні