Постанова

від 19.02.2010 по справі 2-а-564/10

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2-а-564/10/0527

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 лютого 2010 року.                     Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:  

головуючого судді                                             Міросєді А.І.,

при секретарі                                                      Ульянцевій С.А.,

з участю:

позивача                                                              ОСОБА_1,

представника відповідача                                  ОСОБА_2,

представника третьої особи                               ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського РВ ГУМВС України в Донецькій області (ЄДРПОУ 08671952) (третя особа Головне управління Державного Казначейства України в Донецькій області)  «про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості з вихідної допомоги», -

в с т а н о в и в :

25 січня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Костянтинівського РВ ГУМВС України в Донецькій області (ЄДРПОУ 08671952) «про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості з вихідної допомоги», обґрунтовуючи свої доводи тим, що 31 грудня 2008 року Наказом начальника ГУМВС України в Донецькій області від 18.12.2008 року № 537 о/с він був звільнений з органів внутрішніх справ у запас за власним бажанням. При звільненні йому була нарахована вихідна допомога відповідно до ст. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що дорівнювало 14472 грн., що підтверджується довідкою відповідача від 27.05.2009 року № 2171. Оскільки відповідачем йому було сплачено частково вихідну допомогу у розмірі 829,71 грн., то постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2009 року (справа № 2-а-5300/09/0570) було визнано дії відповідача неправомірними та зобов’язано виплатити йому недоплачену суму вихідної допомоги у розмірі 13642,29 грн. Оскільки під час виконання службових обов’язків він отримав травму, що підтверджується довідкою Сектору державного нагляду за охороною праці ГУМВС України в Донецькій області та Постановою № 14 ВЛК ГУ МВС України в Донецькій області від 15.04.2009 року, то з 12.06.2009 року йому встановлена 3 група інвалідності (травма, пов’язана з виконанням службових обов’язків), що підтверджується Довідкою МСЕК Серії ДОН-07 № 006748. Наказом начальника ГУМВС України в Донецькій області від 19.08.2009 року № 286 о/с «По особовому складу» був частково змінений пункт наказу ГУМВС України в Донецькій області від 18.12.2008 року № 537 о/с, вважати: капітана міліції ОСОБА_1 - старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Костянтинівського райвідділу звільненим з ОВС за п.64«б» (через хворобу) у запас, з 31.12.2008 року, а не за п.64«ж» (за власним бажанням) у запас. Згідно ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров’я чи у зв’язку із скороченням штатів або проведенням  організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Таким чином, з серпня 2009 року відповідач повинен був перерахувати йому вихідну допомогу із розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що складає 28944 грн. (14472 грн. х 2). Отже, недоплата належної йому від відповідача вихідної допомоги складає 14472 грн. На його неодноразові усні звернення до відповідача з приводу перерахування та виплати заборгованості по вихідній допомозі у розмірі 14472 грн., він отримував відмову. Вважає, що своїми діями відповідач, не в повному обсязі виплативши вихідну допомогу, порушує його встановлені законом права, оскільки він є пенсіонером, має на утриманні двох неповнолітніх доньок: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка є інвалідом з дитинства 1 групи і потребує постійного лікування та додаткових витрат на утримання. Просив: визнати дії Костянтинівського РВ ГУМВС України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку та не виплати йому у повному обсязі заборгованості по вихідній допомозі у розмірі 14472 грн. неправомірними; зобов’язати Костянтинівський РВ ГУМВС України в Донецькій області (85109, м. Костянтинівка, вул. Київська 40, ЄДРПОУ 08671952) нарахувати та виплатити йому недоплачену суму вихідної допомоги при звільненні у розмірі 14472 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити його позов. Також повідомив, що йому була нарахована та виплачена відповідачем (після прийняття Донецьким окружним адміністративним судом постанови від 09 червня 2009 року) вихідна допомога у розмірі 14472 грн., що складає 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».  У добровільному порядку відповідач відмовився перерахувати йому вихідну допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити у задоволенні останнього, надавши письмові заперечення. Повідомила, що позивачу ОСОБА_1 була нарахована вихідна допомога у розмірі 14472 грн., що складає 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Представник третьої особи ОСОБА_3 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3, дослідивши подані документи і матеріали, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 проходив службу у Костянтинівському РВ ГУ МВС України в Донецькій області, і 31 грудня 2008 року Наказом начальника ГУМВС України в Донецькій області від 18.12.2008 року № 537 о/с він був звільнений з органів внутрішніх справ у запас за власним бажанням (а.с. 23).  

При звільненні на пенсію позивачу ОСОБА_1 була нарахована вихідна допомога у сумі 14472 грн., що підтверджується довідкою відповідача від 27.05.2009 року № 2171 (а.с. 15).

Оскільки відповідачем вищевказану вихідну допомогу позивачу було сплачено частково у розмірі 829,71 грн., то постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2009 року (справа № 2-а-5300/09/0570) було визнано дії відповідача неправомірними та зобов’язано виплатити позивачу недоплачену суму вихідної допомоги у розмірі 13642,29 грн. (а.с. 10-11).

Під час виконання службових обов’язків позивач ОСОБА_1 отримав травму, що підтверджується довідкою Сектору державного нагляду за охороною праці ГУМВС України в Донецькій області (а.с. 14), та Постановою № 14 ВЛК ГУ МВС України в Донецькій області від 15.04.2009 року (а.с. 16).

З 12.06.2009 року позивачу ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності (травма, пов’язана з виконанням службових обов’язків), що підтверджується Довідкою МСЕК Серії ДОН-07 № 006748 (а.с. 13).

Наказом начальника ГУМВС України в Донецькій області від 19.08.2009 року № 286 о/с «По особовому складу» був частково змінений пункт наказу ГУМВС України в Донецькій області від 18.12.2008 року № 537 о/с, вважати: капітана міліції ОСОБА_1 - старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Костянтинівського райвідділу звільненим з ОВС за п.64«б» (через хворобу) у запас, з 31.12.2008 року, а не за п.64«ж» (за власним бажанням) у запас (а.с. 12).

Проблемою даного спору є питання щодо розміру нарахування та виплати вихідної допомоги.

У добровільному порядку відповідач не проводить перерахунок та не виплачує позивачу у повному обсязі заборгованість по вихідній допомозі, сума якої, на думку позивача складає 14472 грн.

Із вказаною бездіяльністю відповідача позивач не погодився та вважає, що відповідачем порушуються його права, свободи та інтереси, у зв’язку з чим звернувся до суду із даним позовом.  

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтвердили правомірність його дій щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу вихідної допомоги з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров’я чи у зв’язку із скороченням штатів або проведенням  організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно ч.2 ст. 9 того ж Закону особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Судом встановлено та не спростовано представником відповідача, що Костянтинівським РВ ГУ МВС України в Донецькій області позивачу ОСОБА_1 була нарахована вихідна допомога у розмірі 14472 грн., що складає 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до п. 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов’язки громадян, передбачені Конституцією УРСР та іншими законодавчими актами, а їх права, обов’язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Згідно ч.2 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на військовій службі в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Як вбачається зі ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Згідно зі ст.8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд, при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином у судовому засіданні доведено, що позивач зазнав інвалідності внаслідок травми, пов’язаної з виконанням службових обов’язків, і, як наслідок, після встановлення 3 групи інвалідності Наказом начальника ГУМВС України в Донецькій області від 19.08.2009 року № 286 о/с «По особовому складу» був частково змінений пункт наказу ГУМВС України в Донецькій області від 18.12.2008 року № 537 о/с (вважати: капітана міліції ОСОБА_1 - старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Костянтинівського райвідділу звільненим з ОВС за п.64«б» (через хворобу) у запас, з 31.12.2008 року, а не за п.64«ж» (за власним бажанням) у запас).

За таких обставин позивач ОСОБА_1 має право на вихідну допомогу при звільненні у розмірі, передбаченому ч.1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і відповідач повинен перерахувати позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») та виплатити останню з урахуванням фактично отриманої позивачем суми 14472 грн. (що складає 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, нарахованої відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Розмір заборгованості відповідача з виплати позивачу вихідної допомоги при звільненні складає 14472 грн. (14472 грн. - 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби; 28944 грн. - 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби; 28944 грн. - 14472 грн. = 14472 грн.).

Таким чином суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Костянтинівського РВ ГУМВС України в Донецькій області (ЄДРПОУ 08671952) (третя особа Головне управління Державного Казначейства України в Донецькій області)  «про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості з вихідної допомоги» підлягає задоволенню: варто визнати неправомірними дії  Костянтинівського РВ ГУМВС України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та не виплати заборгованості по вихідній допомозі у розмірі 14472 грн.; зобов’язати Костянтинівський РВ ГУМВС України в Донецькій області (85109, м. Костянтинівка, вул. Київська 40, ЄДРПОУ 08671952) нарахувати ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму вихідної допомоги при звільненні у розмірі 14472 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено часткової судові витрати, понесені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), про що йдеться в ч.1 ст.94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 94, 111, 121, 158-163, 167 КАС України, -    

п о с т а н о в и в :

Позов  ОСОБА_1 до Костянтинівського РВ ГУМВС України в Донецькій області (ЄДРПОУ 08671952) (третя особа Головне управління Державного Казначейства України в Донецькій області)  «про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості з вихідної допомоги» задовольнити.

Визнати неправомірними дії  Костянтинівського РВ ГУМВС України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та не виплати заборгованості по вихідній допомозі у розмірі 14472 грн.

Зобов’язати Костянтинівський РВ ГУМВС України в Донецькій області (85109, м. Костянтинівка, вул. Київська 40, ЄДРПОУ 08671952) нарахувати ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму вихідної допомоги при звільненні у розмірі 14472 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат 03 (три) грн. 40 коп.

Текст постанови виготовлений 19 лютого 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                                      Суддя